Перейти до вмісту

Огель

Матеріал з Хабадпедії
Ребе біля входу до Огелю місця спочинку Ребе Раяца
Усередині ціону Ребе Раяца

Ціон Ребе Раяца (званий Огель) — це місце спочинку Ребе Раяца. Розташований на кладовищі Монтефіоре в районі Квінс, у Нью-Йорку, сьогодні серед хасидів Хабаду думки щодо ставлення до Огелю (зокрема як до місця ціону Ребе) розділилися, починаючи з події 3 тамуза 5754 (12 червня 1994), — і щодо узгодження цього з вірою у вічність життя Ребе[1].

Комітет з будівництва Огелю

Після відходу Ребе Раяца 10 швата 5710 року (28 січня 1950) було засновано «Комітет з будівництва Огелю», щоб звести огель над його могилою.

Подячний лист, який отримав рав Іцхак-Яаков Ковальський у місяці тішрей 5711 року (вересень–жовтень 1950). Лист підписано комітетом, у ньому він дякує за пожертву в 18 доларів на будівництво Огелю

Серед інших завдань комітет відповідав за збір пожертв на будівництво Огелю від тих, хто шанує пам'ять Ребе Раяца, а той, хто жертвував зі своєї кишені на зведення Огелю, отримував подячного листа від комітету.

Членами комітету були: рав Шмуель Левітін — голова, рав Нісан Телушкін, рав Ісраель Джейкобсон, рав Еліягу Сімпсон, рав Меїр Ашкеназі, рав Шломо-Агарон Казарновський, рав Моше-Дов-Бер Рівкін, рав Єрахміель Беньямінсон і рав Моше-Лейб Родштейн.

Огель

Ребе в молитві в Огелі, у перші роки

Огель було збудовано за вказівкою Ребе без даху, щоб і когени могли здійснювати гіштатхут у цьому місці. Також було збудовано перегородку заввишки десять тфахім між місцем надгробків і місцем, де моляться ті, хто відвідує це місце[2].

Десятки тисяч відвідують це місце протягом усього року, і насамперед 10 швата, 3 тамуза, напередодні Рош га-Шана, напередодні рош ходеш і в неділі.

Ставлення Ребе до Огелю

Про гідність Огелю і про важливість ходіння туди Ребе багато говорив протягом років.

Ребе сказав, що ті, хто пише Ребе і кладе листа в Огелі зі справжнього гіткашруту і з вірою, що Ребе читає листа, — Ребе знайде спосіб їм відповісти.

У сіхі 10 швата 5714 року (14 січня 1954) Ребе роз'яснив гідність гіштатхут і сказав, що це місце має святість, як у Землі Ізраїлю. У тій самій сіхі Ребе сказав, що коли лихе начало знає, що в людини є можливість здійснити гіштатхут в Огелі через близькість місця, то саме це вже послаблює його силу, оскільки «в нього є хліб у кошику».

У сіхі 10 швата 5715 року (2 лютого 1955) Ребе сказав: "Ті, хто бував в «огелях» праведників, знають, що є «огелі», які діють у напрямку гіркоти і стиснення, і є «огелі», які діють у напрямку радості й піднесення. — «Огель» Ребе належить до другого типу. Щойно приходять до «огелю», ще до роздумів — це вже діє піднесенням і підняттям духу, а це належить до радості"[3].

Ще в сіхі Лаг ба-Омер 5710 року (5 травня 1950) Ребе сказав, що Огель Ребе належить до «лінії радості» — подібно до ціону рабі Шимона бар Йохая.[англ.]

Рав Шломо Горен розповідав, що Ребе сказав йому, що від Огелю до «770» є ніби коридор, і тому його поїздки до Огелю не вважаються виходом з 770[4]; також Ребе сказав раву Горену, що одна з причин, з яких він не переїжджає до Землі Ізраїлю, — те, що він бажає відвідувати святий Огель.

Під час похорону рава Шмуеля Левітіна Ребе висловився, що не зможе ввійти на кладовище на похорон, бо якщо він увійде на кладовище, йому доведеться піти також до ціону Ребе Раяца, а для цього потрібні приготування[5].

Водночас у поведінці Ребе бачили, що він намагається не перетворювати це місце на постійне місце і на хабадський центр тощо. Так, Ребе ніколи не їздив до Огелю, щоб провести там Шабат чи йом тов. Розповідають, що Ребе не погоджувався, щоб в Огелі встановили навіть кран для омивання рук[6], а омивав руки щоразу, коли повертався до «770».

У місяці менахем-ав 5753 року (липень–серпень 1993) один із лікарів запитав Ребе, чи буде він, коли стан поліпшиться, і далі їздити до Огелю, і Ребе відповів ствердно[7].

Особливі вислови

  • Відповідь від 12 елула 5710 року (25 серпня 1950), у якій Ребе висловлюється про ціон: «будівництво святого огелю» [потрібне джерело]

Поїздки Ребе до Огелю

Основна стаття – Поїздки Ребе до Огелю

Ребе мав звичай регулярно відвідувати це місце і читати там листи і прохання про благословення, що надходили до нього з усіх кінців світу. У ранні роки Ребе робив так напередодні рош ходеш і 15-го числа місяця, а також в особливі дні, такі як дні гілули наших ребеїм, а в пізні роки — частіше, по понеділках[8] і четвергах, та в інші дні.

Протягом років на місці було збудовано особливу кімнатку, що слугувала Ребе під час його перебування там. Кімната згоріла в місяці адар шені 5752 року (1991/1992).

Огель після 3 тамуза

Після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) багато хто відвідує це місце також як (тимчасове) місце Ребе, і навіть уважає вхід туди подібним до входу до кімнати Ребе на єхідут, виходячи з віри у вічність життя Ребе, яке тепер триває в цьому місці.

Серед тих, хто приїздить, можна побачити також багатьох громадських діячів, євреїв і, ле-авділь, також неєвреїв.

З іншого боку, багато хасидів, спираючись на вивчення сіхот Ребе[9], — вірять, що й тепер Ребе перебуває в 770, і тому не ходять до Огелю.

Звичаї гіштатхут

Частину звичаїв гіштатхут Ребе сам вказав дотримуватися, а частину було вивчено з того, як поводився Ребе, коли перебував в Огелі.

  • Стукають у двері Огелю тричі перед входом.
  • В Огелі прийнято читати «Маане лашон».
  • Прийнято не носити шкіряного взуття під час перебування в Огелі.
  • Ті, хто удостоївся бачити Ребе (Раяца) тілесними очима, уявлять собі образ його обличчя і подумають при цьому «аз до із ер» (що тут він).
  • Прийнято розірвати листа й покласти його на ціон.
  • Не їдять у день походу до Огелю до входу в Огель[10]. Але п'ють (саме так).
  • Прийнято запалювати воскову свічку на 24 години.
  • При виході зривають кілька травинок і кидають їх через праве плече, 3 рази.

І подібним чином Ребе вказав своєму секретареві р. Біньяміну Кляйну.

Коли входять до Огелю вночі, не їдять від заходу сонця, але п'ють.[англ.]

Бейт Огель Хабад-Любавич

Основна стаття – Бейт Огель Хабад-Любавич

У 5754 році (1993/1994) по сусідству було збудовано Бейт Огель Хабад-Любавич для тих, хто приходить здійснити гіштатхут на ціоні. Місце збудував р. Йосеф-Іцхак Гутнік, а керував ним р. Хаїм-Барух Гальберштам, а сьогодні керівництво перебуває в руках р. Аби Рафсона.

Сьогодні в цьому районі є єшива, дві мікви і кілька наметів, у яких можна підготуватися до входу в Огель.

Згадаю на ціоні

"Згадаю на ц. [= на ціоні]", святою рукою Ребе у відповідь на прохання про благословення, що містилося в листі
Основна стаття – Згадаю на ціоні

Звичайною і поширеною відповіддю Ребе на прохання, повідомлення і запитання, які він отримував, було те, що він згадає це на ціоні Ребе Раяца. У святих відповідях формулювання зазвичай було: "Згадаю на ціоні", іноді з додаванням «блі недер». В «Ігрот кодеш» він писав цей зміст різними висловами. Також під час роздавання доларів Ребе кілька разів відповідав на прохання про благословення, що його звичай — згадувати все на ціоні і що він уже давно повідомив, що така його відповідь і відгук на листи тих, хто звертається[11].

Кілька разів Ребе висловлювався: «Згадаю на ц. особливо»[12].

Іноді, і особливо в перші роки, Ребе повідомляв у своїй відповіді авторові листа, що він справді згадав його на ціоні, а іноді навіть із зазначенням точної дати, коли була згадка, причому кілька разів Ребе пояснював це своє повідомлення у світлі вислову мудреців: «Той, хто дає подарунок товаришеві, має сповістити його». Однак здебільшого він задовольнявся своїм попереднім повідомленням про те, що згадає на ціоні, а в пізні роки кілька разів повідомив про це в загальному вигляді в святих сіхот.

Див. також

Додаткова література

  • «Справжній гіткашрут із насі покоління», у рубриці «Хаєй Рабі», щотижневик «Кфар-Хабад», випуск 1893, сторінка 36
  • «Поїздки Ребе для гіштатхут в Огелі», у рубриці «Хаєй Рабі», щотижневик «Кфар-Хабад», випуск 2065, сторінка 34

Зовнішні посилання


Огелі наших ребеїм

Огель Алтер Ребе  •  Огель Мітлер Ребе  •  Огель Ребе Цемах Цедека і Магараша · •  Огель Ребе Рашаба  •  Огель  •  Огель ребецн

Примітки

  1. ^ Заснованій на святих сіхот Ребе.
  2. ^ У 5785 році (2024/2025) було навіть розроблено порядок для когенів, що охоплював обрізання дерев, встановлення високих перегородок уздовж усього шляху черги тих, хто здійснює гіштатхут, тощо. Рав Бруїн постановляє: новий порядок у святому Огелі підходить і для когенів 1 тамуза 5785 р. 27.06.2025
  3. ^ «Торат Менахем» — 16 — 5716 рік — частина друга, с. 42
  4. ^ Стаття рава Шломо Горена, опублікована в пресі після 3 тамуза.
  5. ^ Зі слів рава Цві-Єхіеля Грінблата, у: Шалом Магідман, «Стійте напоготові всі ви», щотижневик «Кфар-Хабад», випуск 2112, с. 40.
  6. ^ Зі слів рава Єкутіеля-Менахема Раппа
  7. ^ Щоденник «Кабалат га-малхут», с. 352, 22 менахем-ава 5753 (9 серпня 1993)
  8. ^ Спочатку постійним днем була неділя, але Ребе змінив це на наступний день на прохання хасидів, які дбали про його здоров'я
  9. ^ Сіха тижневої глави «Шофтім» 5751 і «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель»
  10. ^ Рав Йоель Кан свідчив, що одного разу Ребе почув про одного з бахурім, який увійшов до Огелю після того, як з'їв яблуко, і Ребе висловився: Рахмонес ойф ір! (шкода тебе)[потрібне джерело]
  11. ^ Див., наприклад, під час роздавання доларів від 3 тевета 5750 (31 грудня 1989) — «Хадашот 770 Бейт хаєйну», випуск 22, с. 1
  12. ^ Див. добірку цих відповідей Ребе в примітці рава Леві Мендельсона, збірка «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», випуск 192, тижнева глава «Бемідбар» 5784, с. 21.

[англ.] — доповнено за статтею «Tziyun of the Rebbe Rayatz» англійської Хабадпедії (версія 15808).

Повідомити про помилку на цій сторінці