Серце
| Органи тіла людини |
|---|
| Загальні поняття |
| Голова • Обличчя • Дихання • Кров • Сухожилля • Кровоносні вени • Артерії • Нерви • Плоть • Кістки • Шкіра • Волосся голови й бороди |
| Органи голови |
| Череп • Лоб • Мозок • Оболонка над мозком • Повітря між мозком і черепом • Оболонка над повітрям • Волосся голови й бороди • Борода • Очі • Повіки • Вуха • Ніс • Рот • Губи • Язик • Піднебіння • Зуби • Шия (трахея, стравохід і вени) • Потилиця • Щоки • Підборіддя |
| Органи тіла |
| Грудна клітка • Пахва • Живіт • Пупок • Таз • Серце • Легені • Нирки • Жовчний міхур • Печінка • Шлунок • Органи виділення • Органи дітонародження • «Сіюма де-гуфа» • «Єсод де-нукба» |
| Кінцівки |
| Плечі • Руки • Ноги • П'ята • Пальці • Нігті |
| Див. також |
| «Ашер яцар» • Здоров'я і медицина • Людина — «та, що говорить» (шаблон) |
Серце — один із головних органів, від яких залежить життя тіла людини. У хасидуті пояснюється, що в серці розкриваються 32 шляхи мудрості, як вони світять у сфірі Біна, розкриття якої, як відомо, — у серці, як сказано у святому «Зогарі»: «Біна — це серце».
Розум панує над серцем
Основна стаття – Розум панує над серцем



מוח שליט על הלב פירושו שהשכל שולט על המידות כלומר שדחף לעשיית מעשיו של האדם אינם המידות, אלא השכל הקר. פעולה זו הינה טבעית מצד נפש האדם, אשר אצלו השכל הוא השולט, (ולא כמו בהמה אשר אצלה שולטות המידות).
המוח הוא מקום ומשכן הנפש האלקית[1]. בתורת החסידות מהווה הלב מרכז המידות שבנפש האדם, ומכיון שתכלית האדם הוא להיות מוח שליט על הלב, ישנם בחסידות מאמרים רבים הסובבים סביב נקודה זו.
Внутрішнє і зовнішнє
Їхнє джерело і суть
У серці є два шари: внутрішній бік серця і зовнішній бік серця.
- Зовнішній бік серця — це почуття любові й трепету, породжене спогляданням[2], але не настільки, щоб воно змінило суть людини. Доказ (того, що це почуття зовнішнє) у тому, що, коли людина перестає споглядати, любов минає.
- Внутрішній бік серця — такий, як його назва: глибинна точка внутрішнього боку серця, в якій відчувається відсвіт Хохми, що перебуває вище за розуміння і Даат[3]. І це почуття любові до Всевишнього, яке «захоплює» всю суть людини (подібно, для прикладу, до того, як у світських справах: іноді буває дуже-дуже важлива справа, від якої залежить уся життєва сила людини, і вона торкається точки внутрішнього боку серця включно й часом змушує її чинити вчинки й говорити слова зовсім без розсуду), так що її внутрішня суть змінюється: вона гидує всіма світськими справами (навіть дозволеними), і все її прагнення й бажання — з'єднатися, зв'язатися і включитися в Б-жественність.
У низці місць у хасидуті[4] пояснюється, що відсвіт Хохми у внутрішньому боці серця — це суть «Некуда бе-гейхала», як вона виявляється в служінні Всевишньому. Тобто саме внутрішній бік серця — це «чертог» (особисте місце царя в його палаці[5]), в якому може перебувати й розкриватися «відсвіт Хохми» (всередині якого перебуває сама сутність душі[6].
У кожному з них можливе притуплення серця
Але є різниця між притупленням серця на цих двох щаблях[7]:
- Притуплення серця в зовнішньому боці серця означає, що споглядання не доходить до серця, щоб породити в ньому почуття.
- Але внутрішній бік серця — це природа самої сутності душі, і вона вічна, і тому до неї взагалі не стосується породження. Притуплення в ній полягає лише в тому, що заглибленість людини у світські справи й пожадання приховують її. І в цьому зміст вірша «Ціон правосуддям буде викуплений, а ті, що повертаються до нього, — праведністю»: зовнішній бік серця може бути в справжньому «полоні» у тваринної душі — і виправлення цього — через праведність (цдаку, сукупність заповідей), тоді як внутрішній бік серця не може бути в полоні, а лише у вигнанні — і виправлення цього — через правосуддя (вивчення законів).
Вони ведуть один до одного
Ці два аспекти[8] не відокремлені один від одного, але перший веде до другого, а другий «вдягається» в перший. Тобто не може бути внутрішньої любові без того, щоб їй не передувала зовнішня любов, що веде до неї[9].
Служіння людини полягає в тому, щоб пробуджувати емоційні якості в серці любити Святого, благословенний Він, і трепетати перед Ним, і це через споглядання в мохін і завдяки цьому — панування над серцем через мозок. Якщо йдуть шляхом МЕЛЕХ (тобто: мозок, серце, печінка) — тоді в людини це працює як у людини: спершу в мохін, а потім це породжує емоційні якості. Але якщо людина обирає поводитися як тварина — тоді вона ЛАМЕХ (тобто: серце, мозок, печінка): те, що вирішує серце, — з тим погоджується мозок[10].
Розташування
Серце розташоване навскіс у центрі грудної клітки, нахиляючись ліворуч. Рав Моше Цур запитав Ребе, чому серце в людини розташоване ліворуч, хоча в юдаїзмі при виконанні заповідей і в іншому є перевага правому боку? Ребе відповів, що, коли стоїш навпроти іншого єврея, серце перебуває навпроти правого боку іншого єврея; ми маємо вчитися з цього, що биття серця має бути заради ближнього — «Люби ближнього свого, як самого себе»[11].
Структура
У хасидуті йдеться про правий і лівий бік серця, що описуються як ліва порожнина і права порожнина. (У біології серце за будовою поділяється на правий шлуночок, лівий шлуночок, праве передсердя і ліве передсердя. Лівий бік серця більший і б'ється сильніше порівняно з правим боком).
У лівій порожнині зосереджена більша частина крові в серці, і вона символізує місце перебування тваринної душі людини[12]. З цієї порожнини поширюються всі пожадання лихого начала в мозок, а звідти — в усе тіло.
У правій порожнині перебуває добре начало людини. Ця порожнина — посудина для прийняття Б-жественної душі, головний осідок якої — у мозку. Звідти відсвіт Б-жественної душі поширюється в ліву порожнину, а звідти — в усе тіло.
Реута де-ліба
Основна стаття – Реута де-ліба
Любов реута де-ліба
Вид любові до Всевишнього, що називається «реута де-ліба», — це любов, джерело якої в спогляданні, що породжує розумові любов і трепет; буквальне значення пари слів «реута де-ліба» — бажання серця; причина такої назви — вказати на пристрасть і внутрішнє бажання серця, приховані в цій любові[13], і на притягнення любові від розумового споглядання до серця і до дії (саме через серце можна впливати на дію, оскільки серце — матеріальний орган, але вважається внутрішнім стосовно дій[14])[15].
Внутрішнє і зовнішнє в розумових любові й трепеті
У любові «реута де-ліба» є кілька щаблів, які загалом поділяються на внутрішній і зовнішній[16].
Любов і трепет вище за розум і знання
Піднесений щабель у «реута де-ліба» — це любов і трепет, які вище за розум і розуміння; джерело цієї любові — сутнісний зв'язок душі зі Святим, благословенний Він; цей зв'язок називається сутністю душі. Перевага цього щабля — у сутнісному пізнанні, якого досягають через нього, на відміну від нижчого щабля «реута де-ліба» і на відміну від інших видів любові, що пояснюються в хасидуті: усі види любові досягають лише щаблів розкриттів, а ця любов досягає Ацмуту; так у хасидуті пояснюють слова «Зогару», що лише любов'ю «реута де-ліба» можна осягнути Ацмут[17].
Інші теми, пов'язані із серцем
Про те, яким чином серце оживляє органи, про причину, з якої Святий, благословенний Він, називається «серцем», див. у статті Кров; про кровоносні жили й жили духу, що несуть дух життя від серця до органів, див. у статті Жили
Див. також
Примітки
- ^ «Танія», розділ 11.
- ^ Тобто воно — наслідок споглядання і зв'язку (Біни й Даат), і, відповідно, його щабель — нижче за розум.
- ^ «Танія», «Ігерет га-кодеш», 4
- ^ Див., наприклад, маамар, що починається словами «Ва-йошет га-мелех ле-Естер», «Тора ор», аркуш 93 і далі.
- ^ У палаці багато кімнат для слуг, для гостей і для всіх потреб царювання, але «чертог царя» — це особиста кімната самого царя.
- ^ Бо як у сфірот внутрішній бік Аба є воістину одним цілим із внутрішнім боком Атіка, так і внутрішній бік Хохми в душі є воістину одним цілим із сутністю душі.
- ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Дварім», маамар, що починається словами «Ціон бе-мішпат тіпаде».
- ^ Що їх іноді називають «мірою дня» і «мірою ночі», а також «коль» і «кала», а в інших місцях «зовнішній жертовник» і внутрішній жертовник».
- ^ «Ор га-Тора», «Дварім» (доповнення), 1940, «Шмот», 58, «Лікутей Тора», 35в, «Лікутей Тора», 56г, «Лікутей Тора», 78г, «Тора ор», 7б, і в багатьох інших місцях.
- ^ «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» 5614, доповнення, с. 209
- ^ Інтерв'ю з равом Моше Цуром, І серце — з правого боку, випуск «Га-сіпур шелі» № 502
- ^ «Лікутей амарим», розділ 9
- ^ «Кунтрес га-авода», розділ 1, с. 7.
- ^ «Лікутей амарим» — розділ 16
- ^ «Сефер га-ерхім», частина 1, с. 609 і далі, і в доповненнях.
- ^ Так випливає з «Лікутей Тора», Балак, маамар, що починається словами «Мі мана», початок розділу 2: «Є аспект реута де-ліба, тобто аспект волі серця. І в цьому є два аспекти — внутрішнє і зовнішнє». І в «Лікутей Тора», Рош га-Шана, 58г: «Зовнішнє серця, і називається нижньою волею, тобто аспектом реута де-ліба». Ребе докладно пояснює це в «Ковец Любавич» № 15, с. 51.
- ^ Див. у Зогарі, наведеному в «Сефер га-маамарім — Кунтресім», частина 1, 29, кінець сторони а і далі. 5689, с. 105 і далі, «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 2, с. 59. Частина 5, с. 94 та інші місця. Див. також Зогар, частина 3, 289б, в «Ідра зута»: «Не пізнаваний і не осяжний і т. д., але лише через реута де-ліба». І «Тікуней Зогар», у передмові («Патах Еліягу»), 17а: «Жодна думка не осягає Тебе зовсім».
| Людина | ||
|---|---|---|
| Найменування | Адам · Іш · Гевер · Енош | |
| Органи | Мозок · Обличчя · Око · Ніс · Вухо · Рот · Зуби · Волосся · Борода · Стегна · Потилиця · Плоть · Сухожилля · Кістки · Шкіра · Серце · Печінка · Нога · Нігті · Органи тіла людини (шаблон) | |
| Почуття | Зір · Слух · Нюх · Смак · Дотик | |
| Частини душі | Нефеш · Руах · Нешама · Хая · Єхіда · Див. також: Суть душі | |
| Душі | Добре начало · Лихе начало · Б-жественна душа · Тваринна душа · Розумна душа | |
| Додаткові відомості | Вища Людина · Лик людини · Сходження душі в тіло · Не людина · Малий світ | |
| Види душ | Сім'я людини · Сім'я тварини | |