Шейна Горнштейн
| Шейна Горнштейн | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 тевета 5664 (9 січня 1904) |
| Дата смерті | 2 тишрея 5703 (13 сентября 1942) |
| Сім'я | |
| Батько | Рабі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Ребе Раяц) |
| Мати | Нехама-Діна Шнеєрсон |
| Чоловік | Менахем-Мендл Горнштейн |
| Брати й сестри | Хана Гурарі, Ребецн Хая-Мушка Шнеєрсон |
| Родовід | |
Ребецн Шейна Горнштейн (21 тевета 5664 (9 січня 1904) — 2 тішрея 5703 (13 вересня 1942)) була третьою донькою Ребе Раяца і дружиною рава Менахема-Мендла Горнштейна; була вбита під час Голокосту.
Біографія

Народилася 21 тевета 5664 року (9 січня 1904), у ніч святої суботи тижневої глави «Шмот», о дванадцятій годині ночі, у Ребе Раяца і ребецн Нехами-Діни.
У листі Ребе Рашаба, що сповіщає про народження його онуки[2], він пише: «і наречено ім'я її в Ізраїлі Шейна, хай живе вона». І так було встановлено її ім'я на письмі — שיינא, повне написання з двома йудами.
Ребецн Шейна була відома надзвичайно піднесеними здібностями, і як писав їй її батько, Ребе Раяц, в одному зі своїх листів[3]: «Дідусь (я не можу написати про нього так, як зазвичай прийнято писати про тих, хто не живе тілесно в цьому світі; він живий у моєму серці й у моїй думці, це єдине, що може втримати мене при житті; у відкритих листах я змушений писати, як прийнято, але істина в тому, що він живий, і ось я бачу його в моїй думці, і він) сказав, що ти будеш здорова і з вдалими роками, що в тебе тонкі почуття. „Тонкі почуття“ — це надзвичайно почесне визначення, а особливо коли воно походить від такої блискучої особистості». Ребецн удостоїлася родоводу й честі, що випадають лише небагатьом, бо вона — прямий нащадок усіх провідників (крім її зятя — Ребе) (сьоме покоління): її батько Ребе Раяц (шосте покоління), дід Ребе Рашаб (п'яте покоління), прадід Ребе Магараш (четверте покоління), прапрадід Ребе Цемах Цедек (третє покоління), вона — нащадок у п'ятому поколінні Мітлер Ребе (друге покоління) і правнучка двох правнуків (рабі Ісраеля-Ноаха і ребецн Рівки) Алтер Ребе (перше покоління).
Її дитинство
На одному з фарбрейнгенів Ребе розповів про її дитинство: «Одного разу Ребе Рашаб сказав своїй онуці Шейндл — яка була тоді маленькою дівчинкою — що в день святої суботи вона має все робити на честь суботи: їсти на честь суботи, гуляти на честь суботи тощо. Відповіла Шейндл: з усім я згодна, але одного я не розумію: як можна спати на честь суботи, як можна спрямовувати все, коли спиш?..
Ще одну історію розповів Ребе: «У роки її дитинства, коли Шейндл плакала, як це властиво дітям, їй давали щось, щоб заспокоїти її. Заспокоївшись, вона казала: „Знайте, що я не припиняю плакати, я лише роблю перерву…“» І завершив тоді Ребе: ми не припиняємо фарбрейнген, ми лише робимо перерву до наступного фарбрейнгену…
А в іншому місці розповідається[4], що коли її батько, Ребе Раяц, найняв для неї та її сестер меламеда, той меламед утримувався від того, щоб розповідати їм «дивні» історії, і Ребе Рашаб звелів негайно звільнити меламеда. Причину цього Ребе Рашаб пояснив так: «Починати треба саме з віри й прийняття ярма, а не з розуму; і ті речі, які осяжні розумом, теж треба виконувати з прийняттям ярма. Так само і з вихованням: дітям треба розповідати про чудеса, які вищі за розум, і це насаджує в них віру. А доводи, що це не порядок і навіщо починати з речей, які приголомшують думку, тощо, — походять від лихого начала, „царя старого й нерозумного“».
Її весілля
18 іяра 5692 року (24 травня 1932) відбулися її заручини з двоюрідним братом, равом Менахемом-Мендлом Горнштейном. Його мати, пані Хая-Мушка, була донькою Ребе Магараша.
У день заручин Ребе Раяц виголосив хасидський маамар, що починається словами «Шир га-маалот ле-Давид, іне ма тов у-ма наїм».
10 сівана 5692 року (14 червня 1932) відбулося їхнє весілля в місті Ландварово поблизу Вільни[5], яке було тоді в Польщі[6]. З листа Ребе Раяца випливає, що місце весілля було обрано саме тут: «А через нинішні обмеження, що стосуються кордонів і документів, ми обмежили місце весілля придорожжям, на станції Ландварово в країні Польща». На одній із трапез «шева брахот» рав Хаїм-Озер Гродзенський приїхав із сусідньої Вільни і танцював із Ребе Раяцем деякий час.
В «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є кілька листів до неї та до її чоловіка, а також вони кілька разів згадуються в інших листах (див., наприклад, лист 621, який написав Ребе Раяц Ребе: «Разом із цим надсилаю тобі копію листа до Пресіца, і покажи його також своєму шуринові, моєму дорогому зятеві, хай живе він». Див. також лист 750 («Мій зять, р. М.-М., хай живе він, га-Коген, розповів мені від імені мого зятя рава М.-М., хай живе він…»), лист 637 та інші).
У Другій світовій війні
Коли Ребе Раяц виїхав з Польщі під час Другої світової війни, його зять і донька не виїхали разом із ним, оскільки зять не хотів залишати самого свого батька, який на той час був нездоровий (і той помер дещо згодом). А потім виникла інша проблема: дозвіл на виїзд не давали громадянам Польщі, а він був громадянином Польщі. Разом із тим, ще коли Ребе Раяц був у Ризі, його клопотання призвели до того, що США погодилися дати також р. М.-М. Горнштейну і ребецн Шейні в'їзні візи на свою територію, але насправді їх не було видано.
Коли Ребе Раяц прибув до Америки, він намагався вислати їм візу, і вони отримали її в Неаполі, Італія, звідки розраховували вирушити до Америки. Але в той період судна перестали виходити з Італії до США.
Ребе Раяц почав клопотатися, щоб дістати їм візу в іншу країну, через яку вони змогли б виїхати, але справа ця не вдалася, і вони залишилися в нацистській юдолі плачу (стислий виклад цієї історії наводиться в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца в примітці до листа 4356).
Ребе Раяц звернувся з проханням про допомогу до рава Ісраеля Хасдана — у справі порятунку його доньки, ребецн Шейни Горнштейн, і його зятя, Менахема-Мендла Горнштейна, а також щодо порятунку бібліотеки[7]. І в справі порятунку доньки й зятя справа не вдалася, а в справі бібліотеки рав Хасдан досяг успіху, і книги прибули до Ребе Раяца.
Її відхід з життя

На певному етапі до Ребе дійшли відомості про їхню загибель за освячення Імені в Треблінці.
Щоб не завдавати прикрості Ребе Раяцу, йому цього не відкрили, як писав Ребе в листі від 27 менахем-ава 5709 року (22 серпня 1949) («Ігрот кодеш», частина 3, с. 173): «Я продовжую розслідування й дізнання тим самим шляхом, а поки, якщо я не напишу інакше, будь ласка, влаштуйте так, щоб дотримали всіх порядків йорцайту у вказані дні, але не розголошуючи про це, оскільки в домі мого тестя, Ребе, про це не знають; якщо ж відкриєте вищесказане Ланді (мається на увазі хасид р. Пінхас Ланда, свояк р. М.-М. Горнштейна — його дружина, пані Рахель, була сестрою р. М.-М. Горнштейна), будь ласка, додайте, щоб не згадували про це у своїх листах сюди з вищезазначеної причини».
Коли ребецн Хая-Мушка давала свідчення в суді на процесі про книги, вона сказала, що її сестру Шейну вивезли до Польщі і там, у таборі, вбили.
Історія їхньої долі
Лише 25 хешвана 5711 року (5 листопада 1950) Ребе опублікував (у передмові до «Кунтресу» маамарів Ребе Раяца, що вийшов тоді друком) те, що випало на їхню долю:
Цей «Кунтрес» присвячено заслузі молодшої доньки мого тестя, Ребе, праведної пам'яті, — моєї своячки, ребецн пані Шейни, і заслузі його зятя, мого свояка, рава Менахема-Мендла га-Когена, сина ребецн пані Хаї-Мушки (доньки Ребе Магараша, праведної пам'яті).
— Донині немає ще достатньо ясних відомостей про них — окрім наведеного нижче — і тому імена їхні наводяться, як зазначено вище, без додавання формули благословення тощо. А друкування затримувалося весь цей час через прикрість тих членів родини, які досі не знали про наведене нижче.
…Згідно з листом пана Мордехая Унрада, хай живе він, який був у таборі Треблінка, він перебував там — у 5702 році (1941/1942) — в одному «бараці» з моїм свояком, равом Менахемом-Мендлом га-Когеном. І той розповів йому, що в іншому бараці там перебувають його мати — ребецн пані Хая-Мушка — і його дружина — ребецн пані Шейна. 15 елула 5702 року (28 серпня 1942) «капо» приніс р. М.-М. записку від його дружини про те, що 14 елула його матір забрали, щоб відвести її до печей. 3 тішрея 5703 року (14 вересня 1942) прийшов капо і розповів їм, що в другий день Рош га-Шана 5703 року (13 вересня 1942) його дружину відвели до печей.
25 хешвана 5703 року (5 листопада 1942), коли пан Мордехай, хай живе він, повернувся зі своєї роботи, він не знайшов рава М.-М. у бараці. І ті, хто працював із ним, розповіли йому, що його забрали з місця роботи разом із ще однією групою євреїв, щоб відвести їх до печей.
У другий день Рош га-Шана Ребе мав звичай промовляти кадиш для піднесення її душі.
Увічнення її імені на надгробку ребецн Хаї-Мушки
Під час відходу ребецн Хаї-Мушки Ребе додав до тексту надгробка, який він написав: «І на пам'ять душі її сестри, праведної ребецн пані Шейни, хай помститься Всевишній за її кров», і увічнив цим її пам'ять на надгробку її сестри.
Після відходу ребецн Хаї-Мушки у зв'язку з цим розповів секретар рав Х.-С.-Д. Гальберштам, що ребецн отримала від ребецн Шейни в подарунок перстень із діамантами, а та сказала їй: «Цей перстень принесе тобі удачу», і справді, ребецн стежила за тим, щоб одягати цей перстень щоразу, коли виходила влаштовувати якусь справу. Одного разу (14 менахем-ава 5738 року (17 серпня 1978)) ребецн вийшла зі свого дому без персня і негайно повернулася додому, кажучи: «Ломір немен майн швестерс рінгл, іх гей ніт аройс фун штуб он дем» (= візьмімо колечко моєї сестри, я не виходжу з дому без нього). Розповідають, що під час поховання ребецн Хаї-Мушки Ребе раптом підійшов до людей хевра кадиша і сказав їм щось, а ті, хто стояв ближче, бачили також, що він щось їм дав. Згодом з'ясувалося, що Ребе хотів, щоб разом із ребецн поховали перстень, який вона отримала від своєї сестри[потрібне джерело].
Також і на надгробку її сестри Хани Гурарі внизу надгробка написано подібний текст.
Додаткова література
- «Хасдей Ісраель», життєпис рава Ісраеля Хасдана 5783, розділ 15 — Клопотання при царському дворі
Зовнішні посилання
- Рав Еліягу Швейка, «Життєпис рава Мендла і ребецн Шейни Горнштейн» тшура до його весілля, 5 нісана 5772 (28 березня 2012) (треті ворота, сторінки 51–74)
- «Майн швегерін» «Ваад хаялей бейт Давид» (сторінка 42 і далі)
- Менахем Зігельбойм, «Весілля в Ландварово», тижневик «Бейт Мошіах»

- Моше Мариновський, «Велике весілля в Ландварово», тижневик «Кфар-Хабад», сайт COL

- Зусилля Ребе з розшуку й з'ясування долі його своячки, ребецн, та її чоловіка

- Нова й рідкісна фотографія ребецн Шейни Горнштейн, на сайті

- Листи секретаря р. Хаче Фейгіна у зв'язку з весіллям ребецн Шейни
- ראשי פרקים מתולדותיה, תשורה זקליקובסקי-אלטיין, סיוון תשע"ז
| Бейт Рабі | ||
|---|---|---|
| Бааль-Шем-Тов — Магід з Межиріча | ||
| Родина Алтер Ребе | Діди/баби: Шнеур-Залман · Хаїм-Аврагам з Ліозно · Барух Батлан · Рахель | Батьки: Ісраель-Барух · Рівка | Тесть: Єгуда-Лейб | Дружина: Стерна | Брати/сестри: Єгуда-Лейб · Мордехай · Моше · Сара | Свояки/своячки: Ісраель Казік · Аківа Фрадкін | Сини/доньки: Дов-Бер · Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті/невістки: Еліягу · Шолом-Шахна Альтшулер · Аврагам Шейнес | Шейна · Шифра | |
| Родина Мітлер Ребе | Батьки: Шнеур-Залман · Стерна | Дружина: Шейна | Тесть: р. Яаков Мінович | Брати/сестри: Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті (чоловіки сестер): Еліягу · Шалом-Шахна Альтшулер · Аврагам | Сини/дочки: Менахем-Нохум · Барух · Сара · Бейла · Хая-Мушка · Двойра-Лея · Браха · Менуха-Рахель Слонім · Хая-Сара · Естер-Мір'ям | Зяті/невістки: Єкутіель-Залман Волес · Менахем-Мендл · Яаков-Ісраель Тверський · Йона з Житомира · Яаков-Кулі Слонім · Агарон Александров · Сара-Фрейда Шнеєрсон · Агарон Заславський | |
| Родина Ребе Цемах Цедека | Батьки: Шолом-Шахна Альтшулер · Двойра-Лея | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Дов-Бер Теща: Шейна | Брати/сестри: Двойра | Свояки/своячки: Хаїм-Хайкл | Сини/доньки: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Шмуель · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Зяті/невістки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович · Леві-Іцхак із Сірачина | |
| Родина Ребе Магараша | Батьки: Менахем-Мендл · Хая-Мушка | Дружина: Рівка (у першому шлюбі: Стерна) | Тесть: Агарон Александров Теща: Хая-Сара (у першому шлюбі: тесть: Хаїм-Шнеур-Залман) | Брати/сестри: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Свояки/своячки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович | Сини/доньки: Шнеур-Залман-Агарон · Шолом-Дов-Бер · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Зяті/невістки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | |
| Родина Ребе Рашаба | Батьки: Шмуель · Рівка | Дружина: Стерна-Сара | Тесть: Адмор Йосеф-Іцхак | Теща: Хана | Брати/сестри: Шнеур-Залман-Агарон · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Сини: Йосеф-Іцхак | Свояки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | Невістки: Нехама-Діна | |
| Родина Ребе Раяца | Батьки: Шолом-Дов-Бер · Стерна-Сара | Дружина: Нехама-Діна | Тесть: Аврагам Шнеєрсон Теща: Йохевед Шнеєрсон | Свояки/своячки: Бен-Ціон Шнеєрсон · Циля Шнеєрсон | Доньки: Хана · Хая-Мушка · Шейна | Зяті: Менахем-Мендл Шнеєрсон · Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн | Онуки: Шолом-Дов-Бер Гурарі | |
| Родина Любавицького Ребе | Батьки: Леві-Іцхак Шнеєрсон · Хана Шнеєрсон | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Йосеф-Іцхак | Теща: Нехама-Діна | Брати: Дов-Бер Шнеєрсон · Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон (Марк Гурарі) | Свояки/своячки: Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн · Хана · Шейна · Геня Шнеєрсон | |
Примітки
- ^ Перша публікація: ребецн Шейна
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 4, сторінка 22.
- ^ «Сефер га-маамарім 5711», с. 122, вільний переклад з їдишу.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 19, сторінка 91.
- ^ Польською: Landwarów
- ^ Сьогодні в Литві — Лентваріс, литовською: Lentvaris
- ^ «Ігрот кодеш», частина 6, лист 1596. «Бібліотека Любавичів» (Левін), сторінка 118. Історія Хабаду в Польщі, Литві та Латвії, порятунок бібліотеки з Європи.
Код особи: № 8460335300