Хасидський фарбрейнген

Гітваадут (або фарбрейнген на їдиші) — прийнята в громаді хасидів Хабаду назва зібрання хасидів. На фарбрейнгені заведено піднімати чарку «лехаїм», співати хасидські нігуни, розповідати історії про праведників і говорити слова Тори. Найчастіше фарбрейнген проводиться з рабином (машпіа).
Ребе також проводить фарбрейнгени, на яких виголошує сіхот і маамари. У польських хасидських течіях фарбрейнген з Адмором називається «тиш».
Значення фарбрейнгена в хасидуті
| " | Перша лазня, щоб змити моральний бруд і багнюку, — це зібрання хасидів — а хасидішер фарбрейнген, — яке пом’якшує грубу шкіру й відмиває скверну матеріальності; і це і є служіння Торі, яке підтримує Тору й очищає її вивчення, тобто — завжди пам’ятати про Того, Хто дає Тору, хай буде Він благословенний і звеличений. | " |
– «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), т. 6, с. 78 | ||
Мета фарбрейнгена — пробудити душу та її призначення у світі й зміцнити серед учасників фарбрейнгена те, що стосується хасидуту, наприклад тривалу молитву, вивчення хасидуту, скасування «я» тощо. Через розмову між учасниками фарбрейнгена і слова машпіа.
Заведено також проводити фарбрейнген з машке і 'фарбайсн', щоб відкрити серце, щоб воно було здатне говорити й слухати.
Фарбрейнген — це також один зі шляхів гіткашруту з Ребе[1], одна з основ шляхів хасидів і вступ до заповіді агават Ісраель[2].
Серед хасидів поширений вислів, що «хасидський фарбрейнген може домогтися навіть того, чого не в силах домогтися ангел Міхаель»[3]. Цей вислів пояснив Алтер Ребе тим, що, коли батько бачить, що його сини сидять разом у єдності, в ньому пробуджується бажання виконати всі їхні прохання, навіть коли «звичайними» шляхами (наприклад, через ангелів) вони цього не заслуговують. І справді, в хасидській традиції є багато історій про людей, які отримали порятунок після того, як брали участь у фарбрейнгені й отримали благословення[4].
Зміст фарбрейнгена

На фарбрейнгені промовці вимагають від присутніх, щоб вони покращили свою поведінку й свої шляхи, щоб установили час для зміцнення зв’язку з нашими Ребе, провідниками поколінь і для вивчення вчення хасидуту, щоб дотримувалися постійності уроків і щоб навчання було заради виконання. Докір на фарбрейнгені має стосуватися тільки таких речей і справ, у яких немає нічого образливого[5].
Ребе Раяц каже, що на хасидському фарбрейнгені розповідають історії про праведників, повторюють їхні вислови, розповідають історії про хасидів [6] і співають нігуни.
Алтер Ребе каже, що історії про праведників, які хасиди розповідають на хасидських фарбрейнгенах, — це аспект «роса світел — роса Твоя», бо історії про праведників вносять життєву силу в осягнення, в розуміння і в служіння [7].
Хасидський фарбрейнген веде, як правило, людина, яку називають «машпіа» або «мітваад». Мітваад — це рабин або вихователь, який під час фарбрейнгена розмовляє з рештою хасидів-учасників. Є й такий вид фарбрейнгена, в якому учасники розмовляють між собою, промовляючи слова пробудження і зміцнення, що не поширене серед юнаків.
Проголошення «лехаїм» на фарбрейнгені

Основна стаття – Машке, Постанова про машке
Як уже говорилося, на фарбрейнгені заведено піднімати чарку «лехаїм», як правило, з алкогольним напоєм — головно горілкою, — хоча Ребе заперечував проти надмірного зловживання і заборонив юнакам і аврехам молодшим за 40 років пити більше, ніж ревіїт (= 86 куб. см). Ця постанова називається в хасидів Хабаду «Гзерат га-машке». Винятковий випадок був на фарбрейнгені, який Ребе провів напередодні свята Песах 5741 (18 квітня 1981), що припав на Шабат, і оскільки заведено не пити вина напередодні ночі седеру, — на тому фарбрейнгені пили воду.
Формула проголошення «лехаїм» на фарбрейнгені
Під час проголошення «лехаїм» існують дві формули:
- «Лехаїм товім у-ле-шалом»; сенс цього благословення — оскільки пиття вина, вперше згадане в Торі, мало недобрі наслідки,, що призвели до прокляття Хама (сина Ноаха), а Дерево пізнання було виноградною лозою, тому благословляють, щоб це вино було «на добре життя».
- Магід із Межиріча відповідав «лехаїм у-ле-враха», і так само одного разу на фарбрейнгені, на якому був присутній Алтер Ребе, відповів «лехаїм у-ле-враха». Після фарбрейнгена хасиди обговорювали, чому саме ця формула, яку вони тоді почули вперше. Один із хасидів сказав, що, можливо, це тому, що «коли „увійшло вино — вийшла таємниця“», що в служінні Всевишньому означає розкриття мідот, тому потрібне благословення[потрібне уточнення]. І формула — «лехаїм у-ле-враха»: літери «лев-раха»[8].
Час фарбрейнгена
Для того щоб провести фарбрейнген, не потрібні особлива причина чи особливий час, але проте є дні, в які заведено проводити фарбрейнгени, а частину з них навіть установили наші Ребе, провідники поколінь. Як правило, це особливі дні серед Днів Хабаду, такі як свято Геули, увесь місяць кислев, дні народження провідників Хабаду і подібні до них.
Інші часи фарбрейнгенів: ніч на п’ятницю, Шабат мевархім[9], час третьої трапези в день Шабату і в рашей ходашім. (Ці фарбрейнгени, як і фарбрейнгени у свята анаш, мають проводитися в синагозі[10]). Фарбрейнген «Мелаве малка» на виході Шабату має проводитися в приватних домах хасидів[11].
Участь у фарбрейнгенах
У хасидів Хабаду часта участь у фарбрейнгенах — річ обов’язкова, такою мірою, що хасиди суворо стежили за тим, щоб брати участь у фарбрейнгені принаймні двічі на тиждень, і проводили для цього постійні фарбрейнгени в ніч на п’ятницю, в Шабат удень і на виході Шабату, — це час, коли можна спокійно проводити фарбрейнген, не завдаючи шкоди заробітку.
Ребе Цемах Цедек пов’язав припинення достатку в одного хасида-авреха з тим, що той перестав брати участь у фарбрейнгенах.
Також і наближеним, які ще не належать до хасидів Хабаду, Ребе вказав, що їм слід брати участь у фарбрейнгенах «час від часу — щонайменше», і додав, що «цьому немає заміни, і це дуже потрібно»[12].
Фарбрейнген у присутності Ребе

Основна стаття – Фарбрейнген з Ребе
Упродовж років свого проводу Ребе проводив у свята й хасидські пам’ятні дні фарбрейнгени у Великому залі 770. Під час фарбрейнгена Ребе виголошував перед публікою сіху, головним змістом якої були теми тижневої глави і дня, до якого було приурочено фарбрейнген, причому між сіхами він робив паузу, щоб дати змогу заспівати нігун. Під час цих фарбрейнгенів Ребе також виголошував свої маамари хасидуту.
Додаткова література
- «Зі шляхів гіткашруту: фарбрейнген», додаток «Атерет Хая», напередодні Шабату глави Бо 5780, с. 10
- «У скількох фарбрейнгенах він брав участь відтоді, як поїхав звідси», у рубриці «Мі-бейт га-малхут», тижневик «Кфар-Хабад» 1886, с. 16
- «Ці пляшки чули весь фарбрейнген», у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1988, с. 30
Зовнішні посилання
- «Що таке фарбрейнген», видання «Ваад хаялей Бейт Давид»
- «Оцрот дор ва-дор» — збірка слів Ребе Раяца про хасидський фарбрейнген
- Рав Адін Штейнзальц, «Сатана не чув», значення фарбрейнгена • 'Каров елеха' випуск 58, с. 6
- «Коли рав думав, що фарбрейнген — це розвага»
- «Хасидський фарбрейнген» з листка «Гіткашрут»
- Рав Моше-Мордехай Лауфер, «Хасидський фарбрейнген», у рубриці 'Ніцоцей Ребе' тижневика «Гіткашрут», випуск 362
- Мітка: хасидський фарбрейнген, на сайті 'Лахлухіт геулатіт'

- Менахем Якубович, «Фарбрейнген — навіщо?», добірка із серії книг 'Гітваадут' видавництва «Маянотеха», «Кі каров», випуск 182, с. 16
Примітки
- ^ «Гайом йом» 24 сівана
- ^ «Гайом йом» 24 тішрея. Сіха Шабату тижневої глави «Ваякгель» 5746, пункт 4 і далі
- ^ Роз’яснення Ребе, 19 кислева 5718 (12 грудня 1957), слухати
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 3, с. 413, і наведено в «Збірці листів про читання Тегілім» у додатку до книги Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» видавництва «Кегот», с. 198 і далі в нових виданнях
- ^ «Гайом йом» 24 тішрея
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 6, с. 332, і там наводиться, що це приносить зміцнення в служінні молитви, і там докладно описується характер хасидських історій: розповідати про їхні випробування і спосіб життя, їхні наспіви, танці й веселощі, а понад усе — про очисне занурення. А також див. «Лікутей дібурім» мовою лашон га-кодеш, т. 3, с. 603, де описується хасидський тип колишніх часів: у суботи і в йома де-пагра збиралися, співали проникливі глибокі нігуни, розмовляли про те, якою має бути поведінка хасида, і розповідали різні історії про поведінку Ребе, про поведінку старих хасидів і про справи єхідуту; і далі Ребе Раяц каже, що хасидська історія про Ребе чи про хасида і хасидський нігун — це головна справа (— у шляхах хасидів)
- ^ «Лікутей дібурім» мовою лашон га-кодеш, т. 1–2, с. 178, і там Ребе Раяц пояснює, що дощ діє на саме тіло збіжжя і плодів, а благо, яке творить роса, — у смаку й поживності збіжжя і плодів, як написано, що кожного, хто користується росою Тори, роса Тори оживить, а історії й бесіди під час хасидських фарбрейнгенів — це «роса Тори». І роса додає життєвої сили, яка надає міцності смаку й поживності
- ^ «Гайом йом», 29 адара I
- ^ Див., наприклад, «Гайом йом» 26 кислева, 24 іяра
- ^ Обговорення вказівки Ребе та її узгодження з обережністю, якої вимагає галаха, «Гаарот га-тмімім ве-анаш», Цфат, 151, 18 сівана 5781 (29 травня 2021), с. 157.
- ^ «Гайом йом» 30 нісана.
- ^ «Ніцоцей Ребе», листок «Гіткашрут», тижнева глава «Емор» 5779.