Перейти до вмісту

Кунтрес «Іняна шель торат га-хасидут»

Матеріал з Хабадпедії
Титульний аркуш кунтресу

Кунтрес «Іняна шель торат га-хасидут» — кунтрес, що містить уривок із сіхи 19 кислева 5726 року (13 грудня 1965), у якій Ребе докладно роз'яснює суть і новизну учення хасидуту, і особливо суть хасидизму Хабад.

Кунтрес вважається основоположним кунтресом у хасидизмі Хабад; у ньому Ребе дивовижним чином пояснює суть хасидуту; є теми, що роз'яснюються в кунтресі (наприклад, роз'яснення «Моде ані» згідно з ПаРДеС і хасидутом), які придатні як допомога і для тих, хто починає вивчати учення Хабаду, щоб зрозуміти, в чому суть і новизна учення хасидуту.

Зміст

Кунтрес відкривається кількома роз'ясненнями сутності хасидуту і доходить висновку, що має бути одне центральне роз'яснення; далі він роз'яснює суть хасидуту як життєвої сили, а також поняття душі Мелех га-Мошіаха — загальної єхіди; далі він роз'яснює поняття «Моде ані» згідно з пшатом, ремезом, драшем і содом і докладно роз'яснює життєву силу, яку хасидут додав у кожну частину Тори, у кожне тлумачення, та їх об'єднання за допомогою хасидуту.

На завершення він роз'яснює велич впливу хасидуту на Б-жественну душу і на тваринну душу, а також перевагу поширення джерел — що через поширення розкривається суть джерел.

Як «додаток» до кунтресу було надруковано уривок із сіхи Ребе в останній день Песаху 5730 року (28 квітня 1970) щодо вивчення хасидуту як підготовки до Геули[1].

Історія

Кунтрес в обробці видавництва «Мамаш» (друге видання)

У 5727 році (1966/1967) р. Йоель Каган закінчив редагувати перший том серії «Сефер га-ерхім». Коли він попросив Ребе написати передмову до книги, той відповів, що через брак часу Ребе не писатиме сам, а відредагує сіху 19 кислева 5726 року (13 грудня 1965), присвячену перевазі учення хасидуту[2].

Р. Йоель оформив сіху в цілісний кунтрес, відредагований і роз'яснений, із посиланнями на джерела. Однак насправді після того, як відредагований запис було передано Ребе, Ребе не повернув запис тексту відредагованим.

У місяці кислев 5728 року (грудень 1967 – січень 1968) завершилася підготовка кунтресу до друку[3], і його було подано Ребе на редагування; Ребе довгий час не редагував кунтрес, і, як він написав Шазару: «Хоча хасидська енциклопедія вже надрукована, за винятком приблизно восьми останніх сторінок, справа затрималася, оскільки чекають редагування цих сторінок, яке має бути зроблене мною і вимагає від мене зосередження винятково на цьому, і тому відкладається раз у раз»[4]. Протягом цього періоду секретарі клали анаху, написану р. Йоелем Каганом, на верх стосу, що лежав у кімнаті Ребе, але безрезультатно.

У місяці кислев 5731 року (листопад–грудень 1970) Ребе з пробудження згори відредагував кунтрес і приєднав його до першої частини «Сефер га-ерхім — Хабад» наприкінці. 10 кислева 5732 року (28 листопада 1971) кунтрес вийшов окремою брошурою, і відтоді кунтрес виходив у багатьох виданнях: друге видання — Кфар-Хабад, 5733; третє видання — Бруклін, 5739; четверте видання — Бруклін, 5744; п'яте видання — Бруклін, 5751; шосте видання — Кфар-Хабад, 5751; сьоме видання — Бруклін, 5772; восьме видання — Бруклін, 5773; дев'яте видання — Бруклін, 5785[5].

У 5762 році (2001/2002) було надруковано видання за редакцією рава Моше-Гілеля Зарі і рава Шломо-Меїра-Іссахара Марка у видавництві «Кегот» у Кфар-Хабаді, з розшифруваннями, роз'ясненнями і поясненнями.

У 5774 році (2013/2014) вийшло «популярне» видання кунтресу силами «Мерказ га-гафаца Мамаш» за редакцією рава Ар'є Кедема.

У 5781 році (2020/2021) був надрукований у 40-й частині «Лікутей сіхот» видавництва «Ваад ле-гафацат сіхот».

У 5785 році (2024/2025) було здійснено ще одне видання кунтресу силами рава Гіді Шарона.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Медіа

Примітки

  1. ^ Ця сіха надрукована в «Лікутей сіхот», частина 7, с. 206 і далі, а також у «Гемшех 5666» («Кегот», 5784), с. 807.
  2. ^ «Час зовсім не дозволяє листа від мене потрібного роду; і якщо оформлять стислий виклад сіхи 19 кислева кількох років тому про те, що учення хасидуту — це єхіда і, відповідно, оживляє весь ПаРДеС, що в Торі, тощо, у такий спосіб, щоб це не вимагало з мого боку нового написання, щоб пасувало сюди, — то це й без того найдоречніше»
  3. ^ Див. «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе, том 25, кінець сторінки 151, і в примітці редактора.
  4. ^ Лист від 19 тамуза 5728 року (15 липня 1968), надрукований у «Насі ве-хасид», с. 505, і в «Ігрот кодеш», зазначених у попередній примітці.
  5. ^ У цьому виданні видавцем було додано посилання на джерела тощо, і їх було включено до приміток Ребе в квадратних дужках.

Повідомити про помилку на цій сторінці