Вчення каббали

Каббала — таємна частина Тори, яку називають також таємним ученням, прихованим ученням або внутрішньою суттю Тори. Вчення каббали займається відношенням між Святим, благословенний Він, і світом, порядком сходження духовних світів, сфірот і ангелів, а також пояснює внутрішній зміст віршів Тори і заповідей. Каббала мала дуже великий вплив на духовне життя євреїв. Серед іншого вплив каббали помітний у законах, звичаях і тексті молитви більшості єврейських кіл, а також у русі та вченні хасидуту, літературі мусару та в іншому.
Протягом поколінь учення каббали вивчали одиниці, і більшість тих, хто вивчає Тору, нею не займалися. Існує багато застережень, як у галахі, так і в самому вченні каббали, щодо вивчення цього вчення тими, хто за своїм духовним рівнем цього не гідний. Заняття каббалою стало поширенішим в епоху Арі, який написав[1]: «Саме в ці останні покоління дозволено і є заповіддю розкрити цю мудрість».
Вчення хасидуту, розкрите Бааль-Шем-Товом, містить у собі багато основ учення каббали, і багато уривків у маамарах хасидуту роз'яснюють каббалістичні теми. Водночас провідники хасидизму не заохочували систематичне вивчення каббали широким загалом, а пояснювали, що вивченням хасидуту виконується також обов'язок вивчення каббали, і більше того, саме це вивчення гарантує, що той, хто вивчає, не помилиться в розумінні понять каббали.
Історія вчення каббали
Протягом поколінь учення каббали, як і каже його назва, передавалося як переказ від людини до людини. Багато великих мужів Ізраїлю знали його, хоча не про всіх нам відомо, оскільки заняття цими темами зберігалося в таємниці. Перша відома нам книжка з учення каббали — «Сефер Єціра», яку приписують праотцю Аврагаму (хоча, можливо, її було записано в пізніших поколіннях). У пророків є пророцтва, що описують славу Всевишнього і стосуються таємної частини Тори, — у книгах пророків Єшаягу[2] і Єхезкеля[3], — і вони називаються «Маасе меркава». Мудреці наклали суворі обмеження на заняття цими таємницями, і також серед танаїв і амораїв не всі ними займалися[4].
В епоху танаїв
Було кілька танаїв, відомих заняттям таємним ученням. Серед них рабі Нехунія бен га-Кана, якому приписують низку творів із таємного вчення: «Сефер га-Кана», «Сефер га-Бахір», «Сефер га-Пліа» і «Сефер га-Тмуна»; а також рабі Ішмаель і рабі Аківа, яким приписують «Піркей Гейхалот» та інше. Головний із танаїв, які займалися таємним ученням, — рабі Шимон бар Йохай, який разом зі своїм сином рабі Ельазаром та іншими танаями з його кола уклав книгу «Зогар». Ця книга була прихована понад тисячу років (хоча, можливо, деякі з гаоним і рішонім були з нею знайомі) і розкрилася в першому столітті шостого тисячоліття завдяки каббалістові рабі Моше де Леону. Від часу її оприлюднення книга стала основоположною книгою вчення каббали, і багато каббалістичних творів ґрунтуються на ній.
В епоху рішонім
Наприкінці епохи гаоним відомий рабі Агарон бен Шмуель га-Насі, з мудреців Вавилонії, який переселився до Італії і переніс таємне вчення до Італії. Рабі Моше бен Калонімус отримав від нього таємниці каббали, і після того як його родина, родина Калонімус, переселилася з Італії до Ашкеназу, склалася традиція передавання таємного вчення серед мудреців Ашкеназу — аж до рабі Шмуеля га-Хасида і його сина Єгуди га-Хасида, а також рабі Ельазара з Вормса, автора «Га-Рокеаха», які створили коло «хасидів», що займалися цим ученням (сьогодні їх називають «хасидами Ашкеназу»[5])[6].
Ще одне коло каббалістів в епоху рішонім було в Провансі. Серед них знаменитий рабі Аврагам бен Давид із Поск'єра (Раавад, автор «Гасагот»), який передав це вчення своєму синові, каббалістові рабі Іцхаку. Через рабі Іцхака, який переселився до Іспанії, учення каббали перейшло і туди, і багато великих мужів Іспанії займалися цією мудрістю. Найзнаменитішим із них був Рамбан[7], а також рабейну Бах'я бен Ашер, рабі Перец га-Коген, автор «Маарехет га-Елокут», Рашба та інші.
Ребе Магараш сказав своєму синові Ребе Рашабу на одному з уроків, які проходив із ним за «Море невухім», що в нього є переказ у каббалі від учителя до вчителя аж до нашого вчителя Бааль-Шем-Това, що Рамбам був великим каббалістом, а те, що він цього не розкрив (навіть натяком, як Раші), — тому, що тоді був небезпечний час для розкриття тем каббали навіть натяком[8].
Каббалісти Цфата
Учення каббали набуло широкого поширення серед мудреців Цфата в період четвертого століття шостого тисячоліття (5300). Серед найзнаменитіших із них були рабі Моше Альшіх, рабі Шломо Алкабец і Радбаз. У той самий період жив і діяв рабі Моше Кордоверо, Рамак, який навчив учення каббали багатьох учнів. У своїй великій книзі «Пардес рімонім» він упорядкував думки каббалістів, які жили до нього, підсумував їх і виніс рішення між ними, а також виклав свою систему в каббалі.
Найбільший вплив на розвиток каббали мав рабі Іцхак Лурія, Арі, який переселився з Єгипту до Цфата 5330 року і за два роки до свого відходу 5332 року виростив групу учнів (яких називали «левенятами Арі»), яким передав свої таємниці. Після його відходу його вчення відредагував і впорядкував найвидатніший з його учнів, рабі Хаїм Віталь, який є основним автором творів Арі. Система Арі в каббалі поширилася в усіх громадах розсіяння Ізраїлю і стала головною системою в каббалі донині — як серед каббалістів-сефардів, так і серед литваків і хасидів.
Попри важливість каббали Рамака та її великий вплив на каббалу донині, головною системою є каббала Арізаля. Рабі Хаїм Віталь засвідчив, що після відходу з життя його вчителів, Рамака і Арізаля, йому з'явився Рамак і відкрив йому, що, хоча обидві системи в каббалі істинні, все ж «мій шлях — за простим змістом, для початківців у мудрості каббали, а шлях твого вчителя [Арізаля] — внутрішній і основний, і я сам тепер нагорі навчаюся лише шляхом твого вчителя»[9]. У вченні хасидуту пояснено, що різниця між системами в тому, «що каббала Рамака — у сфірот Тогу (у питаннях Тогу в самому Тікуні), тоді як каббала Арізаля — у Тікуні»[10]; каббала Рамака теж істина, але каббала Арізаля — найістинніша істина[11], і в кожному місці, де каббалісти розійшлися, рішення — згідно з його системою[12].
Вивчення каббали

Вивчення вчення каббали відрізняється від вивчення відкритої Тори, оскільки під час вивчення відкритої частини вивчення відбувається так, що людина розуміє суть того, що вивчає, а під час вивчення каббали вона знає лише про існування речей, які вивчає, але не розуміє їхньої суті. З цієї причини вивчення каббали подібне до вивчення Писання, яке теж можна вивчати без розуміння[13].
Однак у галахі постановлено[14], що вивчення каббали вважається частиною вивчення Гемари, тобто вивчення, яке охоплює повне розуміння і осягнення. Причина в тому, що є два способи вивчення каббали: коли вивчають лише стисло основні моменти тем або коли вивчають теми докладно і з роз'ясненням. Вивчення першим способом подібне до вивчення Писання, а другим — до вивчення Гемари[15].
Обмеження на вивчення каббали
У словах мудреців є обмеження на вивчення внутрішньої суті Тори[4], і ці обмеження було встановлено як галаху в Рамбама[16] — таємниць Тори навчають лише того, хто вже багато вивчив у відкритій частині і має достатньо мудрості, щоб сприйняти таємниці. Водночас ці обмеження не означають, що таємна частина Тори сама по собі заборонена для вивчення; заборона стосується лише людей, які через обмеженість свого розуму не можуть її вивчати. Але ця частина сама по собі — одна з частин Тори, і вивчати її заповідано так само, як будь-яку іншу частину[17].
Ще одна пересторога під час вивчення каббали — не вивчати її самостійно, намагаючись зрозуміти речі людською логікою, а лише як переказ від людини до людини, уповноваженої на це, або від тих, хто удостоюється отримати ці речі безпосередньо через розкриття Еліягу тощо[7].
Ще одна пересторога — не займатися практичною каббалою. Алтер Ребе висловився проти тих, хто займається заклинанням ангелів задля надприродної сили, оскільки в цьому немає користі для служіння Всевишньому; Алтер Ребе навіть засвідчив, що не бачив людей, які цим займаються, і не бачив книжок про це, а лише чув, що в перших поколіннях було прийнято заклинати ангелів[18].
Ребе не заперечував істинності речей практичної каббали, таких як визначення відповідності подружніх пар і читання по долоні, але обмежив шлях їх здобуття вивченням з уст учителя, а не самостійним вивченням. Ребе заперечував існування сучасного каббаліста, обізнаного в цих знаннях, і навіть велів триматися подалі від цих речей і від усіх справ практичної каббали[19]
Каббала і хасидут
Вчення хасидуту, розкрите Бааль-Шем-Товом, містить у собі багато основ учення каббали. Багато хасидських звичаїв ґрунтуються на каббалі, а також хасидський текст молитви укладено згідно з нусахом Арі.
У маамарах Бешта багато наводиться з каббали, і особливо з творів Арі.
Маамари Алтер Ребе побудовані здебільшого на шляху простого змісту, і трохи — на вченні каббали (з учення каббали, що є в книжках); те небагато, що з'являється в його маамарах, — це речі, зрозумілі тому, хто трохи вивчав книжки каббали, і мета їх наведення в маамарах — додати тому, хто вивчає, любові та трепету[20].
На противагу цьому в маамарах Мітлер Ребе вчення каббали не наводиться зовсім[21].
Коли Ребе Магараш хвалив маамари р. Айзіка з Гомеля, він висловився, що кожен машаль із машалей р. Айзіка має джерело в каббалі[22].
5707 року (1946/1947) рав Цві-Гірш Фогельман розповів Ребе про каббаліста, обізнаного в науці фізіогноміки і читанні ліній руки; Ребе відреагував із подивом і зазначив, що коли хасидський аврех зустрічається з каббалістом, аврех має запитати каббаліста, чи знає він поняття Атік і Арих, і про хасидут; далі Ребе розповів раву Фогельману, що Ребе Раяц мав справу з такими каббалістами і з практичною каббалою; Ребе також з'ясував адресу каббаліста, з яким зустрівся рав Фогельман[23].
Хоча вчення хасидуту містить у собі каббалу і ґрунтується на каббалі, воно не прийшло як засіб для пояснення каббали. Ребе Рашаб висловив це у своєму вислові: «Люди думають, що хасидут — це коментар до каббали. Це помилка; каббала — це коментар до хасидуту»[24]. Ребе пояснив це тим, що суть хасидуту — пізнання Б-жественності, і він роз'яснює в кожній темі зв'язок з Ацмутом Святого, благословенний Він, тоді як каббала роз'яснює кожну тему — яке її окреме місце в порядку сходження: у сфірот тощо. Тому й каббала — одна з чотирьох частин ПАРДЕСу Тори — частина «таємниці», тоді як хасидут — не окрема частина, а внутрішня суть усіх чотирьох частин[25]. Тому каббала — коментар до хасидуту, а не навпаки[26].
З цієї причини хасидут займається й темами, вищими за ті, що в каббалі. Як сказав Алтер Ребе, коли рав Залман із Корніца попросив його сказати хасидут на книгу «Ец хаїм»: «Залман вимагає від мене, щоб я говорив маамари хасидуту на „Ец хаїм“. Чим займається „Ец хаїм“? Порядком сходження, а ми, дякувати Б-гові, займаємося тим, що значно вище за це»[27]. Також, починаючи говорити хасидут, Алтер Ребе мав звичай казати: «Каббала — це імена й розкриття [Святого, благословенний Він], а хасидут — це „будемо тріумфувати й радіти Тобі“, в Ацмуті»[28].
Водночас, на відміну від учення каббали, яке роз'яснює чесноти, що здійснюються у вищих світах завдяки служінню людини, вчення хасидуту роз'яснює саме чесноту, яка є в матеріальних речах і в служінні в матеріальному цьому світі[29].
Одне з доповнень учення хасидуту до вчення каббали — поняття Єдності Всевишнього, яке пояснюється і роз'яснюється у вченні хасидуту, але не з'являється у вченні каббали[30].
Вивчення каббали через вивчення хасидуту
З розкриттям учення хасидуту виявилася можливість для кожного єврея вивчати внутрішню частину Тори, як у вченні каббали, але без обмежень, що поширюються на це вивчення[31]. Тому в наш час обов'язок вивчати внутрішню суть Тори, а також здійснення слів Арі про те, що в ці покоління заповідано розкрити мудрість каббали, стосуються вивчення вчення хасидуту. У багатьох своїх листах Ребе обґрунтовує обов'язок вивчення хасидуту галахічним обов'язком і цими словами Арі[32].
Щодо причини того, що саме в останні покоління розкрився хасидут, який дає змогу вивчати внутрішню суть Тори без обмежень, пов'язаних із каббалою, було дано два пояснення: а) через посилення темряви в ці покоління іквета ді-Мешіха необхідна особлива сила з Тори, щоб подолати темряву і пробудитися у служінні Всевишньому. б) Через наближення приходу Мошіаха, коли весь світ буде зайнятий пізнанням Всевишнього, і є потреба в підготовці до цього[33].
Обмеження на вивчення каббали і в наш час
І в наш час, після розкриття хасидуту, обмеження на вивчення каббали поширюються на того, хто не вивчає її через учення хасидуту.
Цемах Цедек наводить, що «Бешт велів не вивчати книжки каббали, бо той, хто не вміє абстрагувати речі від їхньої матеріальності, дуже матеріалізується через це вивчення, коли через убогість свого розуму уявляє Б-жественність, хай буде Він піднесений, у вигляді окремих якостей»[34]. Ця пересторога діє і в наші дні для того, хто вивчає каббалу не згідно з ученням хасидуту, але той, хто вивчає згідно з хасидутом, захищений від цього побоювання[35].
Також той, хто вивчає згідно з хасидутом, захищений і від перестороги не вивчати каббалу самостійними шляхами, оскільки наші Ребе, провідники поколінь, отримали як переказ від людини до людини від Бааль-Шем-Това, який отримав від Ахії га-Шилоні, і уповноважені роз'яснювати теми каббали, чого немає при вивченні новими шляхами[36]. З цієї причини Ребе висловлював застереження щодо вивчення коментаря «Га-Сулам» на «Зогар» рава Єгуди-Лейба Ашлага, який, «як чути, проклав собі власний шлях у вивченні „Ец хаїм“ і „Зогару“, а в нас є лише царський шлях нашого провідника у вченні хасидуту»[37].
Коли рав Єхезкель Ашлаг проходив перед Ребе під час роздачі доларів і попросив його підписати «Коль коре» про те, щоб увесь народ Ізраїлю вивчав учення каббали задля наближення Геули, Ребе відповів йому, що в Хабаді прийнято, що хасидизм Хабад побудований на основах каббали, але за системою Хохми, Біни і Даат, і, отже, той, хто вивчає вчення Хабаду, вивчає і каббалу. Коли адмор повторив своє прохання, Ребе відповів, що як онук Алтер Ребе він не може підписати записку про те, що треба вивчати вчення каббали, оскільки з цього може випливати, що вченням Хабаду обов'язок не виконується. Адмор продовжив і навів доказ зі слів Алтер Ребе[38], який пише «слова Бешта згідно з каббалою Арі», і з цього випливає, що вивчення хасидуту — не власне каббала; але Ребе відповів, що оскільки Алтер Ребе пише в «Ігерет га-кодеш» явно інакше, неможливо, щоб він суперечив своїм словам в іншому місці.
Водночас у минулому були хасиди Хабаду, які займалися також безпосереднім вивченням учення каббали. Особливо відомий гаон-хасид рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон, батько Ребе (який написав багато книжок згідно з ученням каббали, і лише небагато дійшли до нас). Також відомий як знавець учення каббали рав Менахем-Зеєв Гринглас, який був машпіа єшиви «Томхей Тмімім Любавич» у Монреалі, Канада, і — хай буде він відокремлений для довгого життя — рав Іцхак Гінзбург, голова єшиви «Од Йосеф хай».
Додаткова література
- Менахем Бронфман, «Каббалісти і Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1926, сторінка 123
Зовнішні посилання
- Чи виконується обов'язок вивченням учення хасидуту замість каббали? Ребе в розмові з адмором Ашлагом

- Збережена таємниця, що стала загальним надбанням: про каббалу Арі на сайті «Бейт Хабад»
- Між каббалою і хасидутом, на сайті «Хабад в Ізраїлі»
- Подкаст «Хабад — прямо й по суті» — хасидут чи каббала?, ведучі рав Дов-Менахем Добрускін і рав Урі Гамсон
- 14 фактів, які варто знати про каббалу
(англійською)
Примітки
- ^ Див. передмову рава Хаїма Віталя до «Шаар га-акдамот» (надруковано також у додатку до «Кунтрес Ец га-хаїм» Адмора (Магарашаба), хай перебуває душа його в раю). Та інші.
- ^ Розділ 6.
- ^ Розділ 1.
- ^ 1 2 Див. Хагіга, 13а і далі.
- ^ Щоб відрізнити їх від хасидського руху.
- ^ Про розвиток учення каббали та його прихід до Ашкеназу засвідчив рабі Ельазар з Вормса у своєму листі, надрукованому в «Мецареф ле-хохма».
- ^ 1 2 Передмова рабі Хаїма Віталя до «Шаар га-акдамот».
- ^ «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца 5700 [святою мовою], с. 47. І див. примітку Любавицького Ребе (шліта) там.
- ^ «Шівхей р. Хаїм Віталь», с. 39.
- ^ Сіха 19 кислева 5718 (12 грудня 1957), і в зазначеному в примітці там. Сіха Шабату тижневого розділу «Шміні» 5741.
- ^ Сіха 10 швата 5723 (4 лютого 1963). І див. також сіху Шабату тижневого розділу «Бешалах» 5715.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 13, лист 4414.
- ^ «Лікутей Тора», Ваїкра, 5а і далі.
- ^ «Ілхот талмуд Тора» Алтер Ребе, розд. 2, п. 1.
- ^ [«Ігрот кодеш», т. 11, лист 3663]. А докладно — у «Лікутей сіхот», т. 30, сіха 19 кислева (с. 170 і далі). І там само пов'язує два згадані способи з двома поясненнями (наведеними нижче) розкриття хасидуту в останні покоління.
- ^ «Ілхот єсодей га-Тора», розділ 2, галаха 12, розділ 4, галаха 11 і далі.
- ^ Згідно з галахічною постановою в «Ілхот талмуд Тора» Алтер Ребе (розд. 1, п. 4): «Кожна душа для свого виправлення має займатися ПАРДЕСом, наскільки вона може осягнути й пізнати . . як у простому змісті законів, так і в натяках, тлумаченнях і таємницях». Див. докладно «Лікутей сіхот», т. 30, там само.
- ^ Слідча справа, пункт 17.
- ^ «Ігрот кодеш», том 15, с. 64.
- ^ Слідча справа, пункт 16
- ^ Зі слів Ребе Рашаба, «Решімат іньяним ве-сіпурім» — Рабаш, с. 16.
- ^ Сіха Шабату тижневого розділу «Емор» на денній трапезі 5700 року (1939/1940), «Сефер га-сіхот» 5700.
- ^ «Ємей мелех», розділ шістнадцятий, «У зібранні хасидів», с. 573, з тшури 5747, с. 17-18.
- ^ «Сефер га-сіхот — Торат шалом», с. 172.
- ^ Див. докладно «Кунтрес Іньяна шель торат га-хасидут».
- ^ «Кунтрес Іньяна шель торат га-хасидут», примітка 53. «Лікутей сіхот», т. 26, с. 388. Див. також примітку рава Товії Тейхнштейна, збірка «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», Примітка до «Кунтрес Іньяна шель торат га-хасидут», випуск 192, тижневий розділ «Бемідбар» 5784, с. 6.
- ^ Цей вислів повторив рав Шмуель-Гронем Естерман перед Ребе Рашабом від імені рава Аврагама із Зембіна, який чув від свого діда рава Залмана з Корніца (сіха 19 кислева 5669 (13 грудня 1908) у «Сефер га-сіхот — Торат шалом»).
- ^ Ребе Магараш, «Сефер га-маамарім 5638», с. 452. Ребе Рашаб, у згаданій сіхі 19 кислева; а також у сіхі 7 тамуза 5663 (2 липня 1903).
- ^ «Лікутей сіхот», т. 14, с. 177. І див. також згадану примітку в «Кунтрес Іньяна». «Лікутей сіхот», т. 22, с. 119.
- ^ Так висловився р. Шломо Фрейдес, Рашаг повторив це від його імені в присутності Ребе Рашаба. «Торат шалом — Сефер га-сіхот», с. 256.
- ^ Див. сіху Шабату тижневого розділу «Ваєшев» 5714. «Ігрот кодеш», т. 7, лист 2230. Т. 13, лист 4371. Та інші.
- ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 3, лист 510. Т. 7, лист 2150. Т. 15, лист 5602. І ще багато інших.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 15, с. 282. Т. 20, с. 172. Т. 30, там само. Та інші.
- ^ «Дерех міцвотеха», «Шореш міцват га-тфіла», 115б.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 8, лист 2469. Т. 11, лист 3663. Т. 22, лист 8275. І див. також т. 13, лист 4660.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 14, лист 4824. І див. також т. 11, лист 3559, що з цієї причини наші Ребе, провідники поколінь, знали, у яких темах можна покладатися на каббалу рабі Ісраеля Саруга тощо (див. статтю про нього).
- ^ «Ігрот кодеш», т. 11, лист 3663.
- ^ «Ігерет га-кодеш» кінець розділу 25.