Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе)
| Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Борухович) | |
|---|---|
Засновник хасидизму Хабад | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | שניאור זלמן[В] |
| Відомий як | Алтер Ребе, автор «Танії» і «Шулхан арух га-Рав» |
| Дата народження | 18 елула 5505 (15 вересня 1745)[1] |
| Місце народження | Ліозно |
| Дата смерті | 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) |
| Місце смерті | П'єна (похований у Гадячі) |
| Місце поховання | Гадяч |
| Країна | Річ Посполита, Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Ліозно, Вітебськ, Ляди |
| Місце діяльності | Росія |
| Рід діяльності | філософ, рабин, композитор, Посек[В] |
| Посада | перший Адмор у династії Адморів Хабаду |
| Учителі | Магід з Межирича, Іссахар-Бер з Любавичів |
| Праці | «Танія», «Шулхан арух га-Рав», «Лікутей Тора» і «Тора ор» |
| Сім'я | |
| Батько | Ісраель-Барух з Ліозно |
| Мати | Рівка |
| Дружина | Стерна |
| Діти | Фрейда, Двора-Лея, Рахель, Рабі Дов-Бер Шнеурі (Мітлер Ребе), Хаїм-Аврагам Шнеурі, Моше Шнеурі |
| Брати й сестри | Єгуда-Лейб Мінович, Мордехай Познер, Моше |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Шнеур-Залман Борухович[2] з Лядів (18 елула 5505 (15 вересня 1745) – 24 тевета 5573 (27 грудня 1812)), серед хасидів Хабаду відомий як Алтер Ребе (мовою їдиш «дер Алтер Ребе»), званий також Магідом із Ліозно, Гагразом, автором «Танії» і «Шулхан аруху»[3] або просто Рав[4], один із найвизначніших учнів Магіда з Межиріча, він засновник учення хасидизму Хабад і перший Адмор у династії Адморів Хабаду. Написав книгу «Танія», основоположну книгу хасидизму Хабад, і склав «Шулхан арух га-Рав».
Біографія

Його народження

Алтер Ребе народився в родовитій родині з нащадків рабі Шауля Валя[5], у батьків рабі Баруха Пойзнера (з нащадків Магараля з Праги[7] і Магаршаля[8]) і пані Рівки (з нащадків «Бехор Шора» і в п'ятому поколінні від р. Аврагама-Хаїма, автора «Торат хаїм» і «Цон кодашім»[9]), які одружилися в п'ятницю 17 елула 5503 року (6 вересня 1743). Близько десяти місяців у них не було дітей, і за порадою рабі Іцхака-Шауля, друга рабі Баруха, подружжя поїхало просити благословення Бааль-Шем-Това. У місяці менахем-ав 5504 року (липень–серпень 1744) вони прибули до Бааль-Шем-Това, і він пообіцяв їм, що протягом року в них буде син. Рабі Барух і пані Рівка залишилися на деякий час у Бааль-Шем-Това, і на трапезі в день народження Бааль-Шем-Това, 18 елула, Бааль-Шем-Тов звернувся до рабі Баруха і сказав йому: «Саме в цей час ви обійматимете сина».
Перш ніж залишити Меджибіж, вони увійшли до Бешта, щоб отримати прощальне благословення. Ребецн Рівка сказала Бештові, що коли Б-г здійснить святе благословення Бешта, вона присвятить сина Торі і служінню на шляху Бешта. Бешт благословив їх, і вони в радості поїхали додому. Рівно через рік, у середу 18 елула 5505 року (15 вересня 1745), народився рабі Шнеур-Залман, у маленькому містечку біля містечка Ліозно.
У місяці адар 5505 року р. Барух поїхав до Бешта повідомити йому, що його благословення здійснилося і його дружина завагітніла. Бешт поцікавився часом зачаття і, почувши це, звелів р. Баруху підперезатися поясом і промовити благословення «Шегехеяну» без згадування Імені і Царства.
Потім Бешт дав йому вказівки, як має поводитися жінка під час вагітності та після пологів, і застеріг його нікому не розповідати, що в нього народився син, а якщо його про це спитають, нехай відповідає невизначено: «Б-г допоможе».
На Йом Кіпур 5506 року (6 жовтня 1745) р. Барух поїхав до Бешта й отримав від нього порядок того, як поводитися з дитиною. У віці одного року дитина почала говорити, а коли їй було два роки, батьки відчули, що в дитини незвичайні пам'ять і розуміння, і вона знала напам'ять багато розділів Тегілім.
Коли р. Барух прибув до Бешта на Рош га-Шана 5507 року (15 вересня 1746), він розповів йому про своє рішення, що 18 елула наступного року, коли його синові виповниться три роки, Бешт остриже йому волосся. Коли йому виповнилося три роки (у 5508 році (1747/1748)), батьки і тітка (сестра батька — ребецн Двойра-Лея) привезли його до Бааль-Шем-Това в Меджибіж. Бешт залишив йому пейси, благословив його благословенням коенів і застеріг батьків, щоб вони відразу повернулися додому і не розповідали, де були. На запитання дитини, хто був той єврей, що остриг йому волосся, мати відповіла, що це був «дідусь».
Дитинство і юність
Рабі Шнеур-Залман вважався дитиною, упорядкованою в часі та в навчанні. Він мав великий успіх у знанні Тори і навіть найважче питання в Торі розумів в усіх подробицях. 17 кислева 5510 року (27 листопада 1749) рабі Шнеур-Залмана прийняли служкою «Хевра кадиша» в містечку Ліозно, до його бар-міцви. До 15 років він устиг 3 рази закінчити весь Шас. А в 16 років, у ніч на 17 кислева 5521 року (25 листопада 1760), його прийняли до членів «Хевра кадиша»[10]. Він добре знав сідур «Шаар га-шамаїм» Шла і поводився згідно зі звичаями Шла.
У вісім років він написав коментар до Тори, який охоплював коментарі Раші, Ібн Езри і Рамбана. Коли йому було десять років, йому наснився сон, у якому рабі Реувен Бааль-Шем (що був прихованим праведником) каже йому, що його викликають на суд. Коли він увійшов до синагоги в Ліозно, рабі Реувен Бааль-Шем підвів його до столу, і судді почали говорити: «Ці три старці, Раші, Ібн Езра і Рамбан, викликають тебе на суд Тори за те, що ти хочеш позбавити їх права приносити заслугу багатьом, які розмірковують і навчаються за їхніми коментарями, своїм коментарем, що охоплює три коментарі». Алтер Ребе злякався цих слів і пообіцяв, що спалить свій коментар. Після цього старці звернулися до нього і благословили його, щоб він відкривав нові тлумачення Тори і шляхи служіння Б-гові.
Прокинувшись, Алтер Ребе постився, а після того як цей сон наснився йому вдруге, спалив свій коментар[11].
Коли йому було дев'ять років, батько відвіз його в містечко Любавичі вчити Тору в гаона р. Іссахара-Дова. Коли Алтер Ребе виповнилося одинадцять років, приблизно через два роки після його прибуття до Любавичів, рабі Іссахар-Дов сказав рабі Баруху, що його син більше не потребує меламедів, і р. Барух забрав його до себе додому в Ліозно.
Коли йому було одинадцять років, він почав вивчати, крім Гемари і поскім, книги каббали і мусару. Крім посилення занять, він почав займатися громадською діяльністю. Він приходив на ринок у Ліозно і спонукав євреїв залишити торгівлю, яка не надто їх годувала, і перейти до того, щоб годуватися обробітком землі. Багато сімей під його впливом перейшли до заняття землеробством[12].
Бар-міцва
У святкуванні бар-міцви в 5518 році (1757/1758) взяли участь найвидатніші гаони того покоління з Вітебська, Полоцька і Мінська. Батько Алтер Ребе рабі Барух і його дід рабі Моше влаштували тоді сім днів бенкету, і щодня була трапеза на честь заповіді, на якій було сказано багато нових тлумачень Тори. Нові тлумачення Алтер Ребе перевершили всі інші, і їх записав його брат р. Єгуда-Лейб Мінович[13]. Усі гаони дали йому сміху і увінчали його титулами «гаон» і «Рав є танаєм і сперечається»[14].
Невдовзі після своєї бар-міцви він поїхав до Вітебська до свого дядька рабі Йосефа-Іцхака з Шреї і пробув там кілька місяців. Там він почув про учення хасидизму і про шлях Бешта, але не знаючи, що це висловлювання Бешта. Згодом він розповідав, що, коли був у дядька, щодня відчував атмосферу насолоди свята[15].
Коли Алтер Ребе досяг шлюбного віку — у чотирнадцять років, — його ім'я як гаона вже рознеслося по всій окрузі, де він жив.
Р. Єгуда-Лейб Сегаль, один із багатих і шанованих мешканців міста Вітебськ, узяв його за нареченого для своєї доньки, пані Стерни.
Спочатку час весілля призначили на місяць елул 5519 року (серпень–вересень 1759), але батько Алтер Ребе, рабі Барух, поїхав з дому на початку місяця елул, і тому весілля відклали.
Сват, р. Єгуда-Лейб Сегаль, вимагав провести весілля взимку 5520 року (1759/1760), але рабі Барух не погодився. Після свята Песах рабі Барух знову поїхав з дому й повернувся в місяці тамуз, і тоді призначив час весілля на п'ятницю, переддень Шабату Нахаму, 12 менахем-ава 5520 року (25 липня 1760).
Після весілля він жив на утриманні свого тестя рабі Єгуди-Лейба Сегаля у Вітебську[16].
Однією з умов, які Алтер Ребе поставив, даючи згоду на сватання, було те, що в його розпорядження передадуть п'ять тисяч золотих шекелів, які везли для нього як посаг, і він розпорядиться ними на свій розсуд. І справді, у перший рік після весілля він за згодою дружини віддав усю суму сім'ям, які хотіли годуватися обробітком землі. На ці гроші він допоміг їм купити земельні ділянки, худобу, сільськогосподарський реманент. Завдяки цим грошам уздовж річки Двіна, що перетинає місто Вітебськ, були засновані великі поселення євреїв-землеробів. Алтер Ребе багато разів відвідував ці поселення, спонукав євреїв призначати час для Тори і багато розповідав їм історій з Тори та агадот мудреців[17].
У вісімнадцять років він досконало знав увесь Талмуд з коментаторами, включно з книгами рішонім і ахароним.
У Межирічі
Хоча він не зустрічався з Бештом, крім дня стрижки волосся у 3 роки, він казав про Бешта, що той його духовний дід: «Р. Барух з Меджибожа — внук Бешта за тілом, а я — духовний внук». Цю фразу можна пояснити двома способами: або він мав на увазі шлях через свого першого вчителя р. Іссахара-Бера з Любавичів, який був учнем Бешта, або через свого головного вчителя, Магіда з Межирича, який теж був одним із найвидатніших учнів Бешта[18].
Після свята Песах 5524 року (17 квітня 1764) він за згодою дружини вирушив виконати «Вирушай у вигнання до місця Тори»[19].
Після вагань він вирішив поїхати до Межирича навчатися в рабі Дов-Бера, Магіда з Межирича. Головним його міркуванням було те, що у Вільні вчать, як учитися, а це він уже знає, тоді як у Межирічі вчать, як молитися, а цього він ще не навчився.
Коли він вирішив залишитися в Межирічі, Магід відкрив йому слова Бешта — що він нова душа зі світу Ацилут, явно вбрана в його тіло, і що його служіння — розкрити і роз'яснити вчення Бешта про любов до Б-га і ахават Ісраель і розкрити шлях хасидизму Хабад, бо треба любити єврея тому, що він єврей. Алтер Ребе казав, що в Межирічі він дізнався: що є Святий, благословенний Він, що є Ізраїль і яка сила нігуну.
У Межирічі він навчався в парі з рабі Аврагамом га-Малахом (сином Магіда).
Провівши в Межирічі півтора року, він повернувся додому в місто Вітебськ і почав поширювати вчення хасидизму, засноване Бештом. Алтер Ребе здійснив у Вітебську переворот. Навіть гаони Вітебська були вражені його величезною геніальністю. Коли його тесть, багач р. Єгуда-Лейб Сегаль, побачив, що його зять «захопився» шляхом хасидизму, він почав переслідувати його і допікати йому. Він навіть тиснув на свою доньку, щоб вона розлучилася, а коли вона не погодилася на розлучення, батько вигнав її з дому.
У двадцять два роки — у 5527 році (1766/1767) — Алтер Ребе був призначений магідом міста Ліозно.
У двадцять п'ять років — у 5530 році (1769/1770) — він почав за вказівкою Магіда складати Шулхан арух, відомий під назвою «Шулхан арух Алтер Ребе» і «Шулхан арух га-Рав». Коли Магід звелів йому скласти Шулхан арух, він підвівся на весь зріст, поклав руки йому на голову і благословив його благословенням коенів[20].
У 5531 році (1770/1771) він вирушив з таємним дорученням Магіда з Межирича до рабі Йосефа Кальбо зі Шклова.
Заснування хасидизму Хабад
Основна стаття – Заснування хасидизму Хабад
Коли Алтер Ребе вперше повернувся з Межирича, він розповів, що рав Магід відкрив йому, що одне з його завдань в цьому світі полягає в тому, щоб розкрити хасидизм Хабад. У 5532 році (1771/1772), коли росіяни завоювали в поляків увесь район Вітебська і Ліозно[21], він заснував учення хасидизму Хабад — служіння Б-гові через хохма біна і даат[22].
Після поширення вчення Алтер Ребе і його посланцями до нього приєдналися сотні молодих аврехів. Правою рукою Алтер Ребе у створенні хасидизму Хабад був його брат рабі Єгуда-Лейб Познер. У наступні чотири роки хасидизм Хабад поширився серед сотень інших обраних людей, а після відходу Магіда з Межирича і від'їзду обранця з-поміж учнів, рабі Менахем-Мендла з Вітебська, до Святої Землі, коли керівництво хасидизмом у країні Литва перейшло до рук Алтер Ребе, до хасидизму Хабад приєдналися і пов'язали себе з Алтер Ребе ще тисячі сімей, і в 5540 році (1779/1780) хасиди Хабаду налічували близько 15 000 сімей по всій Росії.
Протягом цього року — 5532 — він вів агітацію за те, щоб євреї, які мешкали в місті Вітебськ, перенесли своє місце проживання через кордон — до країни Росія[23].
Провідник хасидизму Хабад
Відхід Магіда з Межирича

Основна стаття – Зібрання учнів Магіда
18 кислева 5533 року (14 грудня 1772) Магід з Межирича попросив свого учня Алтер Ребе зробити все, що в його силах, щоб його місце посів його син рабі Аврагам га-Малах, а якщо той не захоче, щоб його місце посів рабі Менахем-Мендл з Вітебська. Наступного дня, 19 кислева 5533 року (15 грудня 1772), Магід відійшов зі світу, і його великі учні роз'їхалися по різних країнах, щоб поширювати вчення хасидуту. Рабі Аврагам «га-Малах» жив у країні Волинь, а рабі Менахем-Мендл з Вітебська жив у Росії. Алтер Ребе та інші учні Магіда відразу вручили грамоту про зв'язок рабі Аврагамові га-Малаху, синові Магіда з Межирича.
У ті роки протидія вченню хасидизму була в самому розпалі, і щоб подолати противників, потрібна була людина твердого духу, яка зуміла б їм протистояти. Для цього провели зібрання на чолі з рабі Аврагамом га-Малахом і вирішили призначити керівний комітет, голова якого буде уповноважений давати розпорядження всім центрам хасидів так, як вважатиме за потрібне задля поширення хасидського руху. Головою обрали Алтер Ребе. На цій посаді Алтер Ребе пробув три роки, протягом яких багато подорожував, щоб зміцнювати учнів Магіда на їхніх місцях.
У 5536 році (1777) Алтер Ребе заснував «хадарим» у Ліозно, куди збиралися молоді аврехи з усієї округи, які старанно вивчали Тору згідно з настановами і порядком, що їх визначив для них Алтер Ребе. У цей період, судячи з усього, провід рабі Шнеур-Залмана почав набувати хабадського відтінку, який з роками ставав дедалі виразнішим. За короткий час стало відомо, що в ученні хасидизму народилася нова течія — течія Хабад.
У 5537[24] році р. Менахем-Мендл з Вітебська разом із трьомастами людьми вирушив до Ерец-Ісраель. Алтер Ребе довго вагався, чи приєднатися до поїздки. Спочатку він думав не їхати, з аргументом «на кого я залишу анаш, братів наших, синів Ізраїлю», а також через слова Магіда про те, що Бааль-Шем-Тову не вдалося піднятися до Святої Землі, бо «є душі, яким потрібна саме Ерец-Ісраель, і є душі, яким потрібні саме землі за її межами»[25]. В останню мить, після того як рабі Менахем-Мендл з Вітебська вже вирушив у дорогу, він усе ж вирішив приєднатися до поїздки разом із кількома своїми учнями. Вони поїхали до Могильова, де затримався караван рабі Менахем-Мендла, і повідомили, що він просить приєднатися до поїздки. Рабі Менахем-Мендл і його великі учні намагалися переконати його залишитися в Білій Русі і взяти на себе скіпетр проводу громадою хасидів. Але Алтер Ребе не погодився. Лише після того як його вчитель і наставник Магід з'явився йому уві сні і звелів залишитися, і Алтер Ребе усамітнювався з рабі Менахем-Мендлом у його кімнаті цілий тиждень, по багато годин щодня, він вирішив залишитися в Росії. Після того як караван продовжив шлях до Ерец-Ісраель, рабі Менахем-Мендл продовжував звідти керувати хасидами за допомогою листів і шадарів, які часто прибували з Ерец-Ісраель до Росії. У цей час Алтер Ребе поїхав жити до Могильова.
Переїзд до Ліозно
У той період Алтер Ребе отримав пропозиції обійняти посаду рабина з міста Вітебськ і з Ліозно, і він обрав Ліозно після того, як там погодилися на умову Алтер Ребе, що вони дбатимуть про матеріальні потреби його самого, трьох його братів та їхніх сімей, аврехів і учнів хадарим, а також хасидів-гостей, які приїжджають з Росії та Литви. У місяці елул 5536 року (серпень–вересень 1776) Алтер Ребе виїхав до Ліозно, а в місяці шват 5538 року (січень–лютий 1778) прибув до Ліозно.
У ті дні Алтер Ребе вже керував тисячами хасидів, але ще не вважався офіційним «Ребе». Прагнення його хасидів до постаті «Ребе», який був би поруч із ними фізично, дедалі посилювалося, і вони висловили своє бажання рабі Менахем-Мендлові з Вітебська. Він вказав їм у листі, що, хоча вони й пов'язані з ним, вони мають право просити мудрості і підтримки в «праведників і хасидів, досконалих рабинів... усі слова яких — як вугілля вогняне, поради і знання Б-же», «великих у громаді, уславлених у Торі і в трепеті перед Б-гом, що перебувають із ними в місцях їхнього проживання». Малися на увазі праведники: рабі Ісраель з Полоцька (який перебував у той час у їхній країні як шадар), рабі Іссахар-Бер з Любавичів «і шановний рав, наш учитель рав Шнеур-Залман (Алтер Ребе), хай береже їх Б-г, і хай буде ім'я їхнє навіки. І нитка потрійна і т. д. З допомогою Б-га в їхніх руках їхнє благо. З великого блага, прихованого і сокровенного. Щоб просвітити їхні очі й оживити, і суть віри, і діяння їхнє — істина».
Цим листом рабі Менахем-Мендл з Вітебська дав своїм хасидам у Росії дозвіл питати їхньої поради і дослухатися до їхньої думки. Таке становище тривало певний час, коли рабі Мендл був безперечним провідником, а три праведники заміщали його в усьому, що стосувалося вказування шляху Б-жого і надання поради та мудрості в різних духовних питаннях, які поставали на порядку денному. З часом рабі Менахем-Мендл відчув, що, попри його зусилля керувати громадою хасидів здалеку, деякі з його хасидів уже почали шукати Тору з уст різних праведників у Східній Європі. Були серед них і такі, хто вимагав привезти з Польщі «Провидця» з Любліна і увінчати його короною проводу громадою хасидів у Росії.
Коли рабі Мендл зрозумів, що це явище дедалі ширшає, він вирішив призначити Алтер Ребе провідником хасидів у Росії.
Поїздка до Віленського Гаона
Після відходу рава Магіда з Межирича противники посилили свою війну з хасидизмом. Рабі Менахем-Мендл з Вітебська і Алтер Ребе поїхали до Вільни в 5534 році (1773/1774), щоб зустрітися з Віленським Гаоном, переконати його, що хасиди не «збочили» зі шляху Тори, і тим самим домогтися припинення воєн противників проти хасидів. Однак Гра відмовився їх прийняти і залишив Вільну. Він повернувся туди лише після того, як Алтер Ребе і рабі Менахем-Мендл залишили місто.
І ось що пише Алтер Ребе[26]:
Від самого початку ми дали про це знати і пішли до гаона-хасида, хай світить його світильник, до його дому, щоб посперечатися з ним і зняти з нас його звинувачення, коли я був там з равом-хасидом, нашим учителем равом рабі Мендлом Городокером, благословенна пам'ять праведника, і він двічі зачинив перед нами двері... А коли почали дуже наполегливо його впрошувати, він пішов геть і виїхав з міста і залишався там до дня нашого від'їзду з міста... І війна противників тривала з усією силою.
Рабі Менахем-Мендл і з ним кілька учнів Магіда, переконавшись, що не можуть угамувати війну противників, вирішили вирушити до Ерец-Ісраель[27].
Диспути з противниками вчення хасидизму
Основна стаття – Великий диспут у Мінську (5543)
Протягом п'яти років, коли Алтер Ребе обіймав посаду головного розпорядника хасидського руху, від часу алії рабі Менахем-Мендла з Вітебська до Святої Землі і до 5543 року (1782/1783), він провів низку диспутів із великими з-поміж противників, спеціально їздячи для цього до оплотів противників учення хасидизму і доводячи їм силу хасидів у вивченні відкритої частини Тори, а також правоту їхнього шляху і вчення.
Найвідомішими з цих диспутів є «Шкловський диспут» і «Великий диспут у Мінську», що відбувся в 5543 році (1782/1783); слідом за ними сотні аврехів наблизилися до вчення хасидизму, і зменшилася справжня протидія з боку великих знавців Тори з громади противників, які переконалися, що провідник хасидського руху є величезним гаоном і знавцем, і що всі його шляхи засновані на вірі в Б-га без жодного відхилення від шляхів традиційного юдаїзму; залишилася лише партійна протидія з боку крайніх із громади противників, які не бажали змиритися з тим, що Алтер Ребе нищівно переміг їх у диспутах.
Призначення Ребе
У 5546 році (1785/1786) рабі Менахем-Мендл з Вітебська надіслав Алтер Ребе особливого листа[28], в якому повідомляє йому і вимагає від нього[29], що настав час узяти на себе провід хасидами в Росії, бути «Ребе» і не ухилятися від покладеного на нього завдання, і обіцяє йому благословення успіху[30]. Далі в листі він накреслює йому шляхи проводу, згідно з якими той вестиме хасидів[31]. У той час Алтер Ребе вже був провідником тисяч хасидів, які збиралися під його покровом, а в його «хадарим» були сотні учнів-гаонів. Попри це, він не прагнув узяти на себе титул «Ребе» з усім пов'язаним із цим тягарем. У листі-відповіді Алтер Ребе пише[32], що здригнувся, почувши, що його помазано керувати хасидами в Росії, і пише, що ця посада важка для нього і він не зможе нести її сам[33]. Водночас він не хотів ослухатися свого вчителя і погодився прийняти цю посаду за умови, що той згадуватиме його щодня і благословлятиме його всіма благословеннями[34]. Рабі Мендлі зі свого боку також надіслав листи хасидам у Росії, щоб вони прийняли провід і главенство рабі Шнеур-Залмана. В ще одному листі, написаному в 5548 році (1787/1788), незадовго до свого відходу зі світу, він надсилає свого останнього листа, в якому вінчає рабі Шнеур-Залмана як єдиного і безперечного провідника громади хасидів у Росії[35]. Слідом за цим громада хасидів у Росії прийняла главенство Алтер Ребе.
Лише через п'ятнадцять років після відходу рава Магіда, в 5548 році (1787/1788), Алтер Ребе погодився стати офіційним Ребе і провідником хасидів.
Проти руху Гаскала
Маскіли того часу зуміли проникнути до Вільни, найбільшого центру Тори того часу, який був також центром протидії хасидизмові. Знавці Тори у Вільні на чолі з Гра прихильно ставилися до вдосконалення у світських науках поряд із вивченням Тори, а надто до вивчення граматики святої мови. Маскіли використали цей пролом, щоб проникнути в центральні верстви знавців Тори і перевести їхніх синів на виховання за своїм шляхом, яке приводило багатьох молодих людей до ґрунтовного вивчення чужих наук у Берліні, а звідти — до Гаскали. Активну участь у цьому брав Шимон Лілієнталь (Шимон-віровідступник), який видавав себе за богобоязливого меламеда і перевів багатьох дітей на виховання в дусі Гаскали. Шимон намагався знайти спосіб вплинути й на хасидську громадськість і для цього здійснив довгу подорож Білою Руссю і навіть зустрівся з Алтер Ребе, але зневірився, коли побачив велич віри хасидів та їхнього зв'язку з Ребе[36].
Книга «Танія»

Основна стаття – Книга «Танія»
Книга «Танія» — основоположна книга вчення хасидизму Хабад і одна з основоположних книг хасидизму загалом. Книга розглядає душу людини й аналізує її процеси, які приводять до служіння Б-гові, даючи інструменти для подолання труднощів, що стоять на шляху. Розповідають, що Алтер Ребе написав книгу «Танія» з усіма відповідями для всіх поколінь до приходу Мошіаха, праведника нашого.
У 5532 році (1772), після того як Алтер Ребе заснував учення хасидизму Хабад, Алтер Ребе наставляв своїх хасидів на єхідут у питаннях служіння Б-гові. Ці вказівки хасиди записували для себе, і їх було зібрано в кунтресім, які вивчали хасиди. Ці кунтресім було опубліковано в 5744 році (1983/1984) у вигляді книги «„Танія“, перша редакція»[37]. У 5535 році (1775) Алтер Ребе почав писати книгу «Танія» і писав її протягом двадцяти років, до 5555 року (1795), коли закінчив її написання і дозволив її переписувати. Противники побоювалися впливу книги і виготовили її підроблені примірники з навмисними єретичними перекрученнями. Коли про це стало відомо Алтер Ребе, він вирішив надрукувати її виключно в офіційному вигляді, щоб запобігти подальшим підробкам. У 5556 році (1797) Алтер Ребе надіслав «Танію» до друкарні в Славуті, доклавши схвалення учнів Магіда з Межирича — р. Мешулама-Зуші з Ганнополя і р. Єгуди-Лейба га-Коена. Перші примірники книги «Танія» прибули з друкарні до Алтер Ребе 26 кислева 5557 року (26 грудня 1796).
Спочатку книга натрапила на протидію навіть з боку керівників хасидизму через притаманний їй інтелектуальний елемент, але, побачивши, що вона привела до посилення служіння Б-гові, вони перестали опиратися і навіть прийняли її. Сьогодні книга вважається першою за значущістю серед основоположних книг хасидського руху, шанується всіма його течіями і вивчається в усіх громадах Ізраїлю.
Книга «Танія» має кілька назв: «Лікутей амарім» — офіційна назва, яку дав їй Алтер Ребе; «Сефер шель бейноніім» — за метою книги; «Танія» — за першим словом, яким відкривається книга; «Письмова Тора вчення хасидизму» — через точність кожної літери в книзі, подібно до Письмової Тори в відкритій частині Тори.
Книга «Танія» поділена на п'ять частин:
- «Лікутей амарім» — перша й головна частина.
- «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» (або «Лікутей амарім», частина друга) — раціональне пояснення теми єдності Б-га.
- «Ігерет га-тшува» — роз'яснення суті тшуви згідно з ученням хасидизму.
- «Ігерет га-кодеш» — збірка тридцяти двох листів Алтер Ребе.
- «Кунтрес ахарон» — роз'яснення Алтер Ребе щодо низки питань, які обговорюються в першій частині, «Лікутей амарім».
Вивченню «Танії» Адмори Хабаду та інші великі Ізраїлю приписували безліч особливих властивостей, і тому заведено також завчати книгу «Танія» напам'ять. Книга мала також вирішальний вплив на єврейську віру, передусім у поясненні нововведення Бешта про особливе Провидіння Святого, благословенний Він. Сьогодні книга вважається основоположною в служінні Б-гові, і хасиди Хабаду вивчають з неї щодня уривок, згідно з постановою Ребе Раяца, і за рік закінчують її цілком.
Протягом років на «Танію» було написано десятки коментарів і роз'яснень, частину — Адморами Хабаду, а частину — хасидами. На сьогодні (5770) «Танія» витримала понад п'ять тисяч видань.
Його арешти

Основна стаття – Арешт і звільнення Алтер Ребе, Другий арешт Алтер Ребе
Після офіційного призначення Алтер Ребе провідником хасидизму Хабад і поширення його нового вчення про служіння Б-гові Алтер Ребе зіткнувся з сильною протидією. З одного боку — противники, а з другого — маскіли. У 5559 році (1798) противники донесли на Алтер Ребе, що він збирає гроші на користь турків, які правили тоді в Ерец-Ісраель, з метою повалити російську владу. Метою збору грошей була підтримка хасидів в Ерец-Ісраель. 24 тішрея царська влада заарештувала Алтер Ребе, і його засудили до смерті як бунтівника проти держави. П'ятдесят три дні Алтер Ребе провів в ув'язненні в Петропавлівській фортеці в Петербурзі, доки нарешті не зумів довести свою невинуватість. У вівторок 19 кислева 5559 року (27 листопада 1798), надвечір, його звільнили. Коли прийшли повідомити йому про звільнення, він читав Тегілім на вірші «Визволив у мирі душу мою».
День його виходу на волю, 19 кислева, став «святом Геули» в хасидів Хабаду, і його святкують донині.
Арешт Алтер Ребе мав відбутися за багато років до того, але коли про це дізнався р. Зуша з Ганнополя, він сказав: Зуша не хоче. І тому арешт було відкладено до 5559 року (1798/1799)[38].
24 тішрея 5561 року (13 жовтня 1800) Алтер Ребе заарештували вдруге, але в кращих умовах. Водночас обвинувачення було тяжчим. З цього ув'язнення його звільнили 27 кислева (третя свічка Хануки) за однією версією. За іншою версією, це було 29 кислева (п'ята свічка Хануки)[39].
У Лядах
Після другого арешту Алтер Ребе влада зажадала, щоб він жив у Петербурзі. Хасиди, які не жили в цьому районі, дуже шкодували через віддаленість від свого Ребе. У той час у Петербурзі правив князь Любомирський, який хотів зустрітися з Алтер Ребе. Один із хасидів розповів князеві про велич Алтер Ребе, про благоговіння, яке відчувають до нього тисячі людей, і про горе хасидів через рішення влади, щоб Алтер Ребе жив у Петербурзі.
Коли Любомирський і Алтер Ребе зустрілися, князь сказав йому, що якщо він погодиться оселитися в одному з містечок, які перебувають під його опікою, він доможеться від влади згоди на це. Алтер Ребе погодився оселитися в містечку Ляди, і князь звелів збудувати будинки для Алтер Ребе та його хасидів.
У п'ятницю, переддень Шабату Нахаму, 14 менахем-ава 5561 року (24 липня 1801) Алтер Ребе прибув із п'ятьма тисячами хасидів і оселився в Лядах. Відтоді Алтер Ребе і хасиди дістали перепочинок від противників і жили спокійним життям. Громадська діяльність Алтер Ребе поширилася по всій Білій Русі та Україні, і в цей період додалися десятки тисяч хасидів[40].
Війна з Наполеоном
Основна стаття – Війна з Наполеоном
З початком війни Наполеона проти Російської імперії Алтер Ребе відкрив хасидам свою думку, що коли Наполеон переможе, можливо, становище євреїв у матеріальному плані полегшиться, але в духовному плані можуть примножитися єресь і розбещеність, хай змилується над нами Б-г. Тому Алтер Ребе зробив усе, що було в його силах, щоб допомогти російській армії, і відразу після того, як армія Наполеона вторглася в Росію, 14 тамуза 5572 року (1812 року за загальним літочисленням), Алтер Ребе відрядив кількох хасидів виконувати розвідувальні завдання для російської армії в штабах французької армії (і найвідомішим із хасидів, що вирушили на розвідку, був рав Моше Мейзліш).
Алтер Ребе звернувся зі святим посланням до всіх євреїв Росії і просив їх прийти на допомогу і підтримати російський уряд своїми грошима, своєю працею і всім, що в них є. Алтер Ребе закінчив своє послання фразою, і ось її текст: «А ви, хай не здригнеться серце ваше, і не зважайте на тимчасові перемоги ворога, бо повна перемога буде на боці російського царя».
Алтер Ребе не хотів під час війни залишати своє місце проживання в місті Ляди — передусім для того, щоб не занепав дух євреїв Білої Русі. Однак коли армія Наполеона стрімко просунулася до його міста Ляди, Алтер Ребе звелів усім єврейським мешканцям якомога швидше залишити місто; це було в п'ятницю, 29 менахем-ава, переддень новомісяччя елула 5572 року (серпень–вересень 1812). Алтер Ребе разом із домочадцями і з ними близько трьохсот хасидських сімей у великому поспіху залишили місто Ляди, якому загрожувало негайне вторгнення армії Наполеона.
Перш ніж хасидські сім'ї залишили свої домівки, Алтер Ребе звелів їм узяти з собою все домашнє начиння, ліжка і столи, і навіть постійний стендер для молитви вирвали з місця. Усі старі речі він звелів спалити. Після того як усі хасиди залишили місто і вже пройшли частину шляху, Алтер Ребе звелів їм повернутися до міста Ляди і перевірити, чи не залишилася все ж якась річ або одяг; і справді, на свій великий подив, хасиди знайшли пару зношених домашніх капців, і Алтер Ребе звелів їм спалити весь будинок, у якому знайшлися ці речі.
Невдовзі після того, як Алтер Ребе залишив місто Ляди, туди прибув сам Наполеон разом із солдатами французької армії; він поспішив до місця будинку Алтер Ребе і, побачивши, що будинок охоплений полум'ям, наказав солдатам загасити пожежу, але через величезний вогонь, що поширився на місці, його солдати не могли підійти до будинку. Коли Наполеон побачив, що з будинку Алтер Ребе нічого врятувати не вдасться, він звернувся до мешканців міста Ляди і попросив принести йому якусь річ Алтер Ребе, наприклад: монету, якийсь предмет тощо. Наполеон обіцяв заплатити величезні статки тому, хто принесе якийсь предмет, що належав Алтер Ребе, але вони нічого не знайшли.
Протягом ста сорока днів Алтер Ребе і триста сімей поневірялися важкою дорогою в супроводі російських військових, доки не прибули до села П'єна, де знайшли спокій. Коли прибули до села П'єна, хасидські сім'ї отримали звістку, що слова Алтер Ребе справді здійснилися і втілилися і армія Наполеона почала зазнавати поразок, як пише Мітлер Ребе, і ось його слова: «І 19 кислева ми почули, що ворог зазнав поразки біля Красного і його женуть, як собаку, і ми дуже раділи, що здійснилося все, не впало ні слова, ні півслова...»
Коли Алтер Ребе залишив місто Ляди, царство хасидизму Хабад перенесло свою столицю з міста Ляди на нове місце — до містечка Любавичі, де приблизно через рік оселився Мітлер Ребе, його син і продовжувач його шляху.
Його відхід з життя


Останні дні
У п'ятницю 8 тевета 5573 року (11 грудня 1812) Алтер Ребе прибув до села П'єна[41], де дізнався про розорення Білої Русі[42]. У четвер 21 тевета 5573 року (24 грудня 1812) Алтер Ребе промовив свою останню вечірню молитву (протяжно)[43].
Сини Алтер Ребе розповідали, що ця молитва була «з ясним і спокійним розумом і в дивовижній двейкут». Перед своїм відходом зі світу він сказав: «Тому, хто вхопиться за мою „ручку“, я зроблю благо в цьому світі і в світі прийдешньому»[44].
Ще він сказав[45]: «Перехід з цього світу до світу прийдешнього — справа легка і залежить лише від того, хто переводить. Буває, хто конає довгий час, — видно, що той, хто його переводить, з-поміж жорстоких; буває, хто конає кілька миттєвостей, — видно, що той, хто його переводить, з добрих посланців. А те, що зобов'язує до відходу з тіла, залежить від часу життя в тілі, і так витлумачено написане „краща смерть моя від життя мого“: благо і життя після смерті — від життя тіла, відповідно до того, яке життя, коли душа перебуває в тілі; і від цього моє хвилювання.
За мить до свого відходу зі світу Алтер Ребе написав на записці дерош про смиренну душу: «Смиренна душа, воістину в корені своєму, її служіння — це матеріальна Тора»[46].
Алтер Ребе звелів зачинити кімнату, в якій він лежить, і впускати лише того, хто хоче молитися, а якщо туди випадково потраплять двоє євреїв, які нехтують своїм єврейством, — щоб господар дому постарався їх налякати і повернути до тшуви. У нагороду за це Ребе обіцяв господареві дому (неєвреєві) довголіття[47].
Відхід зі світу
На виході Шабату тижневої глави «Шмот», 24 тевета 5573 року (27 грудня 1812), відразу[48] після Арвіт і Авдали на каві[49], о 22:22 — відійшов зі світу.
Місце спочинку — Гадяч
Основні статті – Огель Алтер Ребе, Гадяч
У селі П'єна не було єврейського цвинтаря, тому наступного дня Алтер Ребе повезли на санях до містечка Гадяч, на відстань близько 300 км, де був єврейський цвинтар[50].
Коли Алтер Ребе везли на поховання до Гадяча, віз зупинився посеред дороги, і здавалося, що Алтер Ребе підвівся і немов лежить у повітрі. Супровідники дуже налякалися, і тоді помітили, що під віз забралася нечиста тварина. Вони прогнали її, і Алтер Ребе знову ліг, як і раніше.
Алтер Ребе поховали на єврейському цвинтарі в Гадячі, і згодом над місцем могили було збудовано огель.
Після поховання Ребе Цемах Цедек переїхав жити до Гадяча, поруч зі святою могилою.
Родина
- Його донька, ребецн Фрейда, — вийшла заміж за рава Еліягу Клоцкера.
- Його донька, ребецн Двойра-Лея, — вийшла заміж за рава Шалом-Шахну Альтшулера.
- Його донька, ребецн Рахель, — вийшла заміж за рава Аврагама Шейнеса.
- Його син, рабі Дов-Бер, Мітлер Ребе, — одружився з ребецн Шейною Шнеурі.
- Його син, рав Хаїм-Аврагам.
- Його син, рав Моше, — одружився з пані Шифрою Шнеурі з родини Рівлін.
Його родовід до Магараля і вище
Родовід Алтер Ребе сягає Магараля з Праги, який сам походить від рава Гая Гаона, сина рава Шріри Гаона, сина рава Ханіни Гаона, які з роду голів вигнання і насіїм, аж до царів Юдеї і царя Давида[51].
Ребе Раяц пише[52], що Алтер Ребе був сином рабі Ісраеля-Баруха Познера, сина рабі Шнеур-Залмана Познера[53], сина рабі Моше з Позни, сина рабі Єгуди-Лейба, сина рабі Шмуеля Харіфа, сина рабі Бецалеля Харіфа, єдиного сина Магараля з Праги.
Згідно з книгою «Бейт рабі»[54], рабі Моше з Позни (прадід Алтер Ребе по батькові) був сином рабі Єгуди з Ковлі[55], який був сином рабі Моше, який був сином рабі Цві-Гірша, який був сином гаона р. Йосефа Яскі, голови рабинського суду громади Любліна (а дехто каже — голови рабинського суду громади Львова), і зятем Магараля з Праги. Однак останніми роками було написано дослідження, в яких висловлюється сумнів, чи можна вибудувати родовід до Магараля через рава Єгуду з Ковлі[56] [57].
Портрет Алтер Ребе

Основна стаття – Портрет Алтер Ребе
У 5559 році (1798/1799), коли Алтер Ребе був ув'язнений, його намалювали на замовлення панів Петербурга; на портреті він має вигляд людини у віці, що відповідає тому часу. Про портрет стало відомо від хасида, який у 5622 році (1861/1862) чув, як Ребе Цемах Цедек казав про це своєму синові Ребе Магарашу.
Достеменно невідомо, чи оригінальний портрет був намальований чорним олівцем, яким він відомий з відбитків, чи в кольорі. Найдавніший збережений примірник оригінального портрета — відбиток первісного друку портрета у великому форматі. Його виготовив р. Шмар'я Шнеєрсон, і він зберігається в Любавицькій бібліотеці.
Його праці

- «Меа шеарім» (книга)
- «Сефер га-маамарім» (Алтер Ребе)
- Сідур Алтер Ребе
- Книга «Танія»
- «Піскей га-сідур»
- «Кунтрес га-Рав»
- «Шеелот у-тшувот» Алтер Ребе
- «Шеелот у-тшувот га-Рав»
- «Шулхан арух» Алтер Ребе
- «Тора ор» (книга)
- «Боне Єрушалаїм»
- «Маамарей Алтер Ребе — га-Кцарім»
- «Луах бірхот га-неенін»
Нововведення і постанови
Алтер Ребе був першопрохідцем не лише в царині хасидизму, а й у царині галахи і звичаю. Крім складеного ним Шулхан аруха, Алтер Ребе запровадив десять[58] постанов і нововведень:
- Книга «Танія» — шлях служіння Б-гові.
- Текст молитви — сідур, придатний для кожної душі.
- Шліфовані ножі — шліфування ножів для шхіти з обох боків леза.
- Письмо стам — нова форма літер, що поєднує каббалу і галаху; історія про те, що рав Магід покликав Алтер Ребе і сказав йому, що на Небесах є обвинувачення через розбіжність між відкритою частиною Тори і каббалою щодо форми літер стам, і попросив його скласти письмо, яке поєднало б відкриту частину Тори і каббалу. Так було створено це письмо, і рав Магід був цим задоволений.
- Розподіл Шасу — завершення вивчення Шасу щороку кожною з громад Хабаду.
- Постанова про мікву — галахічне рішення, що полегшує занурення в джерелі.
- Ерев каблан — продаж хамецу неєвреєві напередодні Песаху за посередництвом «ерев каблан».
- Вузол тфілін — особливий спосіб зав'язування головного тфілін[59] і ручного тфілін[60].
Десять нігунів

Основна стаття – Десять нігунів
У хасидів Хабаду є переказ, що Алтер Ребе сам склав десять «Спрямованих нігунів», які мають особливу властивість — приводити того, хто їх співає, до пробудження тшуви і до двейкут душі з Б-жественністю. Ці нігуни заведено співати не буденно, а лише в призначений час або в слушну мить. П'ять із десяти нігунів нам відомі, а решта нігунів приписуються йому, але сумнівно, чи склав він їх сам.
- «Авіну малкейну»
- «Елі Ата»
- «Арба бавот»
- «Бней гейхала»
- «Ке-аяль таарог»
- «Леха доді»
- Нігун двейкут для Рош га-Шана
- Нігун двейкут для Шабату
- «Цеена у-реена»
- «Коль доді»
Див. також
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Історія Хабаду в царській Росії»[61], видавництво «Кегот», Нью-Йорк, 5770
- Стерна-Сара Шнеєрсон, «Сувій життя рава з Лядів» — опис арешту і звільнення Алтер Ребе, написаний дружиною Ребе Рашаба в юності і загублений з роками. У 5700 році (1939/1940) його знайшов її зведений небіж, рав Шимшон-Дов Єрушалмський, який передав його Ребе Раяцу.
- Рав Хаїм-Меїр Гейльман, «Бейт рабі».
- Мордехай Тейтельбойм, «Га-Рав мі-Ляді у-міфлегет Хабад», 5670.
- Рав Єгошуа Мондшайн, «Маса Бердичев»
- Рав Шнеур-Залман Бергер, «Толдот Хабад бе-Петербург», розділ 4 — Алтер Ребе в ув'язненні
- Арешт і звільнення 19 кислева, спеціальний додаток до тижневика «Бейт Мошіах» 207
- Огляд — «Шулхан арух» Алтер Ребе (великі Ізраїлю і «Шулхан арух» Алтер Ребе; як «Шулхан арух» Алтер Ребе було прийнято в литовському середовищі), тижневик «Бейт Мошіах» 1343
- Рав Ханох Гліценштейн, «Сефер га-толдот», Алтер Ребе.
- Шнеур-Залман Бергер, «Га-Тамім» («Бейт Мошіах») (додаток до тижневика «Бейт Мошіах»). Серія про його великих учнів.
- Рав Дов Твердович, «Гілхета ке-Рав» — роз'яснення законів Шабату за думкою Алтер Ребе, Кфар-Хабад.
- Р. Аврагам Леві, кунтрес «Ктав Хабад» — огляд і уточнення щодо письма Алтер Ребе. Мігдаль-га-Емек, тевет 5769 (грудень 2008 – січень 2009).
- «Га-Рішон», видавництво «Торат Хабад ле-бней га-єшивот», 5774 — 2013.
- Менахем Зігельбойм, «Істлек єкара — історія відходу провідників Хабаду», с. 54, 5773
- Рав Нахум Грінвальд, «Га-Рав», 5775.
- Матанія Енгельман, «Новий шлях „нової душі“», тижневик «Кфар-Хабад» випуск 1992 сторінка 20
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 138. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (138)
- «Біурей га-Зогар» ביאורי הזהר
- «Біурей га-Зогар» ביאורי הזהר
- «Вічний зв'язок» The Eternal Bond
- «Гілхот талмуд Тора» (закони вивчення Тори) із «Шулхан аруху» Алтер Ребе — покажчики הלכות תלמוד תורה משו''ע אדמו''ר הזקן - מפתחות
- «Гілхот талмуд Тора» (закони вивчення Тори) із «Шулхан аруху» Алтер Ребе — розділ 1, частина 1 הלכות תלמוד תורה משו''ע אדמו''ר הזקן - פ''א חלק א
- «Гілхот талмуд Тора» (закони вивчення Тори) із «Шулхан аруху» Алтер Ребе — розділ 1, частина 2 הלכות תלמוד תורה משו''ע אדמו''ר הזקן - פ''א חלק ב
- «Гілхот талмуд Тора» (закони вивчення Тори) із «Шулхан аруху» Алтер Ребе — розділ 2 הלכות תלמוד תורה משו''ע אדמו''ר הזקן - פ''ב
- «Гілхот талмуд Тора» (закони вивчення Тори) із «Шулхан аруху» Алтер Ребе — розділ 3 הלכות תלמוד תורה משו''ע אדמו''ר הזקן - פ''ג
- «Гілхот талмуд Тора» (закони вивчення Тори) із «Шулхан аруху» Алтер Ребе — розділ 4 הלכות תלמוד תורה משו''ע אדמו''ר הזקן - פ''ד
- «Кунтрес ахарон» — «Ноам Еліезер» קונטרס אחרון - נעם אליעזר
- «Лікутей амарим — Танія» לקוטי אמרים תניא
- «Лікутей амарим — Танія» לקוטי אמרים תניא
- «Лікутей амарим — Танія» לקוטי אמרים תניא
- «Лікутей амарим — Танія» לקוטי אמרים תניא
- «Лікутей амарим — Танія» לקוטי אמרים תניא
- «Лікутей амарим — Танія» мовою їдиш, частина 1 לקוטי אמרים תניא באידיש - חלק א
- «Лікутей амарим — Танія» мовою їдиш, частина 2 לקוטי אמרים תניא באידיש - חלק ב
- «Лікутей амарім — Танія» — «Кунтрес ахарон» до деяких розділів (з посиланнями на джерела, зібранням тлумачень і різночитаннями) לקוטי אמרים תניא - קונטרס אחרון על כמה פרקים (בצירוף מ"מ, ליקוטי פירושים ושינוי נוסחאות)
- «Лікутей амарім — Танія» — «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» (з посиланнями на джерела і зібранням тлумачень) לקוטי אמרים תניא - שער היחוד והאמונה (בצירוף מ"מ, וליקוטי פירושים)
- «Лікутей амарім — Танія» — «Ігерет га-кодеш» (з посиланнями на джерела, зібранням тлумачень і різночитаннями) לקוטי אמרים תניא - אגרת הקודש (בצירוף מ"מ, ליקוטי פירושים ושינוי נוסחאות)
- «Лікутей амарім — Танія» — «Ігерет га-тшува», розділи 1–12 (з посиланнями на джерела, зібранням тлумачень і різночитаннями) לקוטי אמרים תניא - אגרת התשובה - פרקים א - י"ב (בצירוף מ"מ, ליקוטי פירושים ושינוי נוסחאות)
- «Лікутей амарім — Танія», перша редакція (за рукописом) לקוטי אמרים תניא - מהדורא קמא (מכת''י)
- «Лікутей амарім — Танія», розділи 1–28 (з посиланнями на джерела, зібранням тлумачень і різночитаннями) לקוטי אמרים תניא - פרקים א - כ"ח (בצירוף מ"מ, ליקוטי פירושים ושינוי נוסחאות)
- «Лікутей амарім — Танія», розділи 29–53 (з посиланнями на джерела, зібранням тлумачень і різночитаннями) לקוטי אמרים תניא - פרקים כ"ט - נ"ג (בצירוף מ"מ, ליקוטי פירושים ושינוי נוסחאות)
- «Лікутей Тора» לקוטי תורה
- «Лікутей Тора» לקוטי תורה
- «Лікутей Тора» לקוטי תורה
- «Лікутей Тора» לקוטי תורה
- «Лікутей Тора» до «Пісні пісень» לקוטי תורה על מגילת שיר השירים
- «Лікутей Тора» до книги Бемідбар לקוטי תורה מספר במדבר
- «Лікутей Тора» до книги Ваїкра לקוטי תורה מספר ויקרא
- «Лікутей Тора» до книги Дварім לקוטי תורה מספר דברים
- «Лікутей Тора» — Дварім — з виправленнями р. Шмуеля Софера לקוטי תורה - דברים - עם תקונים מר' שמואל סופר
- «Маамарей Алтер Ребе — Га-кцарім» (короткі) מאמרי אדמו"ר הזקן - הקצרים
- «Маамарей Алтер Ребе — Ганахот га-Рап» (записи р. Пінхаса Рейзеса) מאמרי אדמו"ר הזקן - הנחות הר"פ
- «Маамарей Алтер Ребе — Еталех Ліозна» מאמרי אדמו"ר הזקן - אתהלך לאזניא
- «Маамарей Алтер Ребе — Ктувім», частина 1 מאמרי אדמו"ר הזקן - כתובים ח"א
- «Маамарей Алтер Ребе — Ктувім», частина 2 מאמרי אדמו"ר הזקן - כתובים ח"ב
- «Маамарей Алтер Ребе — Маамарей Разаль» (на вислови мудреців) מאמרי אדמו"ר הזקן - מארז"ל
- «Маамарей Алтер Ребе — Невіїм» מאמרי אדמו"ר הזקן - נביאים
- «Маамарей Алтер Ребе — Ін'янім», частина 1 מאמרי אדמו"ר הזקן - ענינים ח"א
- «Маамарей Алтер Ребе» 5562 (1801/02) מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ב
- «Маамарей Алтер Ребе» 5562 (1801/02), частина 2 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ב ב
- «Маамарей Алтер Ребе» 5563 (1802/03), частина 1 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ג ח"א
- «Маамарей Алтер Ребе» 5563 (1802/03), частина 2 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ג ב
- «Маамарей Алтер Ребе» 5564 (1803/04) מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ד
- «Маамарей Алтер Ребе» 5565 (1804/05), частина 1 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ה ח"א
- «Маамарей Алтер Ребе» 5565 (1804/05), частина 2 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ה ח"ב
- «Маамарей Алтер Ребе» 5566 (1805/06), частина 1 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ו ח"א
- «Маамарей Алтер Ребе» 5566 (1805/06), частина 2 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ו ח"ב
- «Маамарей Алтер Ребе» 5567 (1806/07) מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ז
- «Маамарей Алтер Ребе» 5568 (1807/08), частина 1 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ח ח"א
- «Маамарей Алтер Ребе» 5568 (1807/08), частина 2 מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ח ח"ב
- «Маамарей Алтер Ребе» 5569 (1808/09) מאמרי אדמו"ר הזקן - תקס"ט
- «Маамарей Алтер Ребе» 5570 (1809/10) מאמרי אדמו"ר הזקן - תק"ע
- «Маамарей Алтер Ребе» 5571 (1810/11) מאמרי אדמו"ר הזקן - תקע"א
- «Маамарей Алтер Ребе» 5572 (1811/12) מאמרי אדמו"ר הזקן - תקע"ב
- «Маамарей Алтер Ребе» 5573 (1812/13) מאמרי אדמו"ר הזקן תקע"ג
- «Маамарей Алтер Ребе» — тижневі глави та свята, частина 1 מאמרי אדמו"ר הזקן - פרשיות ומועדים ח"א
- «Маамарей Алтер Ребе» — тижневі глави та свята, частина 2 מאמרי אדמו"ר הזקן - פרשיות ומועדים ח"ב
- «Меа шеарім» מאה שערים
- «Орі ве-їші» («Світло моє і спасіння моє») про порядок благословень на насолоди אורי וישעי על סדר ברכות הנהנין
- «Перетворення внутрішнього „я“» Transforming the Inner Self
- «Подорож душі» Journey Of A Soul
- «Седер тфілот мі-коль га-шана» («Порядок молитов на весь рік») סדר תפלות מכל השנה
- «Седер тфілот мі-коль га-шана» («Порядок молитов на весь рік»), частина 1 סדר תפילות מכל השנה - חלק א
- «Седер тфілот мі-коль га-шана» («Порядок молитов на весь рік»), частина 2 סדר תפילות מכל השנה - חלק ב
- «Седер тфілот мі-коль га-шана» — «Сідур ім ДАХ», частина 1 [видання 5779 (2018/19)] סדר תפילות מכל השנה - סידור עם דא"ח חלק א [הוצאת תשע"ט]
- «Седер тфілот мі-коль га-шана» — «Сідур ім ДАХ», частина 2 [видання 5779 (2018/19)] סדר תפילות מכל השנה - סידור עם דא"ח חלק ב [הוצאת תשע"ט]
- «Талмуд Тора» (вивчення Тори) תלמוד תורה
- «Танія» תניא
- «Танія» תניא
- «Тора ор» תורה אור
- «Тора ор» תורה אור
- «Тшуват» תשובת
- «Шулхан арух га-Рав» — закони про відсотки (рібіт) з посиланнями та примітками שולחן ערוך הרב הלכות רבית עם ציונים והערות
- «Шулхан арух» — Ерувін і свята [«Шулхан арух га-Рав», перше видання] שולחן ערוך - עירובין ויו"ט [שלחן ערוך הרב - דפוס ראשון]
- «Шулхан арух» — закони ніди, шхіти, трефот; респонси [«Шулхан арух га-Рав», перше видання] שלחן ערוך - נדה, שחיטה, טריפות, שו"ת [שלחן ערוך הרב - דפוס ראשון]
- «Шулхан арух» — закони тфілін [«Шулхан арух га-Рав», з огласовками та розкритими скороченнями] שלחן ערוך הלכות תפילין [שלחן ערוך הרב מנוקד ומפוענח]
- «Шулхан арух» — Йоре деа [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - יו"ד [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух» — Песах [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - פסח [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух» — Песах [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - פסח [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух» — Хошен мішпат, вивчення Тори, відсотки (рібіт) [«Шулхан арух га-Рав», перше видання] שולחן ערוך - חו"מ, תלמוד תורה, רבית [שלחן ערוך הרב - דפוס ראשון]
- «Шулхан арух» — Шабат і свята [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - שבת ויו"ט [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», Орах хаїм [«Шулхан арух га-Рав», перше видання] שלחן ערוך אורח חיים [שלחן ערוך הרב - דפוס ראשון]
- «Шулхан арух», Орах хаїм — закони Шабату [«Шулхан арух га-Рав», перше видання] שולחן ערוך אורח חיים - הלכות שבת [שלחן ערוך הרב - דפוס ראשון]
- «Шулхан арух», Орах хаїм — Песах [«Шулхан арух га-Рав», перше видання] שולחן ערוך אורח חיים - פסח [שלחן ערוך הרב - דפוס ראשון]
- «Шулхан арух», частина 1 — Орах хаїм [«Шулхан арух га-Рав», нове видання] שלחן ערוך - חלק א - או"ח [שלחן ערוך הרב - הוצאה החדשה]
- «Шулхан арух», частина 1 — Орах хаїм [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק א - או"ח [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 1 — Орах хаїм [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק א - או"ח [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 1 — Орах хаїм [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק א - או"ח [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 2 — Шабат [«Шулхан арух га-Рав», нове видання] שלחן ערוך - חלק ב - שבת [שלחן ערוך הרב - הוצאה החדשה]
- «Шулхан арух», частина 2 — Шабат [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק ב - שבת [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 2 — Шабат [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק ב - שבת [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 2 — Шабат [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק ב - שבת [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 3 — Песах [«Шулхан арух га-Рав», нове видання] שלחן ערוך - חלק ג - פסח [שלחן ערוך הרב - הוצאה חדשה]
- «Шулхан арух», частина 4 — свята [«Шулхан арух га-Рав», нове видання] שלחן ערוך - חלק ד - יו"ט [שלחן ערוך הרב - הוצאה החדשה]
- «Шулхан арух», частина 5 — Йоре деа [«Шулхан арух га-Рав», нове видання] שלחן ערוך - חלק ה - יו"ד [שלחן ערוך הרב - הוצאה החדשה]
- «Шулхан арух», частина 5 — Йоре деа [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק ה - יו"ד [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 5 — Йоре деа [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק ה - יו"ד [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частина 6 — Хошен мішпат, респонси [«Шулхан арух га-Рав», нове видання] שלחן ערוך - חלק ו - חו"מ שו"ת [שלחן ערוך הרב - הוצאה החדשה]
- «Шулхан арух», частина 6 — Хошен мішпат, респонси [«Шулхан арух га-Рав»] שלחן ערוך - חלק ו - חו"מ שו"ת [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частини 3–4 — Песах і свята [«Шулхан арух га-Рав»] שולחן ערוך - חלק ג-ד - פסח ויו"ט [שלחן ערוך הרב]
- «Шулхан арух», частини 5–6 — Йоре деа, Хошен мішпат [«Шулхан арух га-Рав»] שולחן ערוך - חלק ה-ו - יו"ד חו"מ [שלחן ערוך הרב]
- «Шіурім бе-сефер га-Танія», частина 1 — «Лікутей амарім» שיעורים בספר התניא - חלק א - לקוטי אמרים
- «Шіурім бе-сефер га-Танія», частина 3 — «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», «Ігерет га-тшува» שיעורים בספר התניא - חלק ג - שער היחוד והאמונה אגרת התשובה
- «Шіурім бе-сефер га-Танія», частина 4 — «Ігерет га-кодеш», «Кунтрес ахарон» שיעורים בספר התניא - חלק ד - אגרת הקודש קונטרס אחרון
- «Ігерет га-кодеш» אגרת הקודש
- «Ігрот кодеш» (Алтер Ребе, Мітлер Ребе, Цемах Цедек), частина 1 אגרות קודש (אדמו"ר הזקן, האמצעי, הצמח צדק) - חלק א
- «Ігрот кодеш» (Алтер Ребе, Мітлер Ребе, Цемах Цедек), частина 2 אגרות קודש (אדמו"ר הזקן, האמצעי, הצמח צדק) - חלק ב
- «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе אגרות קודש - אדמו"ר הזקן
- Благословення на насолоди та обмивання рук ברכת הנהנין ונטילת ידים
- Благословення на насолоди та обмивання рук ברכת הנהנין ונטילת ידים
- Благословення на насолоди та обмивання рук ברכת הנהנין ונטילת ידים
- Благословення на насолоди та обмивання рук ברכת הנהנין ונטילת ידים
- Благословення на насолоди та обмивання рук ברכת הנהנין ונטילת ידים
- Благословення на насолоди та омивання рук ברכת הנהנין ונטילת ידים
- Благословення на насолоди та омивання рук ברכת הנהנין ונטילת ידים
- Вибрані маамари з книги «Тора ор» מאמרים מלוקטים מספר תורה אור
- Вибрані маамари з книги «Тора ор» — Берешит מאמרים מלוקטים מס' תורה אור - בראשית
- Доповнення до книги «Маамарей Алтер Ребе» 5570 (1809/10) הוספות לספר מאמרי אדמו"ר הזקן תק"ע
- Маамар «Ке-тапуах бе-ацей га-яар» מאמר כתפוח בעצי היער
- Пасхальна Гагада «Сод кдошім» («Таємниця святих») з великими та глибокими коментарями на засадах каббали הגדה של פסח סוד קדושים עם פירושים גדולים ועמוקים על אדני הקבלה
- Покажчики до книжок хасидського вчення, частина 2 ספר המפתחות לספרי דא"ח חלק ב
- Порядок омивання рук перед трапезою і порядок благословень на насолоди סדר נטילת ידים לסעודה וסדר ברכת הנהנין
- Порядок пасхальної Гагади — «Сод кдошім» («Таємниця святих») סדר הגדה של פסח - סוד קדושים
- Порядок пасхальної Гагади — «Сод кдошім» («Таємниця святих») סדר הגדה של פסח - סוד קדושים
- Постанови Алтер Ребе щодо законів забороненого і дозволеного («ісур ве-гетер») פסקי אדמו"ר הזקן בהלכות איסור והיתר
- Примітки та посилання до законів ночі седеру із «Шулхан аруху» Алтер Ребе הערות וציונים להלכות ליל הסדר משלחן ערוך אדמו''ר הזקן
- Респонси Адмора рабі Шнеур-Залмана שאלות ותשובות מאדמו"ר הרב שניאור זלמן
- Список пропусків і виправлень до сідуру Алтер Ребе לוח השמטות ותיקונים על סדור רבינו הזקן
- Сідур «Тегілат га-Шем» סדור תהלת ה'
- Сідур «Тегілат га-Шем» סדור תהלת ה'
- Сідур «Тегілат га-Шем» סדור תהלת ה'
- Сідур «Тегілат га-Шем» мовою їдиш — Кабалат Шабат סדור תהלת ה' - אידיש - קבלת שבת
- Сідур «Тора ор» סדור תורה אור
- Сідур Алтер Ребе з посиланнями, джерелами та примітками סדור רבינו הזקן עם ציונים מקורות והערות
- Сідур Алтер Ребе з посиланнями, джерелами та примітками סדור רבינו הזקן עם ציונים מקורות והערות
Зовнішні посилання
- Рав Шломо-Йосеф Зевін, «Рав — автор „Танії“: духовна і літературна спадщина засновника хасидизму Хабад і віхи його життя»
(посилання не працює) - Рут Цукер, «Графологічний аналіз почерку Алтер Ребе» —
(посилання не працює) - Історичний документ про причетність Алтер Ребе до війни з Наполеоном — журнал «Сгула» — сайт

- Менахем Зігельбойм 200 років виходу з Лядів під вогнем, Король у полі, а Ребе мандрує дорогами, тижневик «Бейт Мошіах», елул 5772 (серпень–вересень 2012) —
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Рабі Шнеур-Залман з Лядів, щомісячник «Сіхот ла-ноар» —
(посилання не працює) - Могила Алтер Ребе на сайті Google Maps: фотографії, розташування
- Шауль Сілем, «Діврей ємей Адмор га-Закен», надруковано як подарунок до весілля його доньки, 3 адара 5774 (3 лютого або 5 березня 2014)
- Менахем Бронфман, Спеціальне інтерв'ю з Алтер Ребе — «переклад» івритом для ознайомлення з його відповідями слідчим, на сайті «Алей сефер»
- 6 відеороликів про Алтер Ребе
мультимедійні матеріали про Алтер Ребе на сайті Бейт Хабад
- «Удостоївся одкровення Еліягу»: рідкісний лист Магіда з Межиріча про Алтер Ребе, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

Примітки
- ^ У книзі «Бейт рабі» наводиться, що він народився 17 кислева 5507 року (30 листопада 1746) або 16 кислева 5508 року (18 листопада 1747), але згідно з традицією Хабаду він народився 18 елула 5505 року (15 вересня 1745)
- ^ Називався так на ім'я свого батька «Барух», як було прийнято в той час, — додавати до особового імені ім'я батька як «прізвище»
- ^ Це прізвисько закріпилося за ним унаслідок поширення його головних книг — «Танії» і «Шулхан аруху». Ребе часто вживає це прізвисько і одного разу навіть пояснив його сенс: «автор „Танії“» — той, хто виносить рішення у внутрішній частині Тори, а «автор „Шулхан аруху“» — той, хто виносить рішення у відкритій частині Тори. Крім того, між двома книгами є ще один зв'язок: чотири частини «Танії» відповідають чотирьом частинам «Шулхан арух га-Рав».
- ^ Його називали також дер Літвак — услід за тим, що Магід з Межиріча сказав своїм учням про Алтер Ребе: «литовський гаон».
- ^ Збірник «Єшурун», частина 3, сторінка 111, примітка 102, зі слів рабі Ісраеля-Ноаха з Ніжина
- ^ «Бейт Рабі», частина 1, розділ 1
- ^ У Магараля з Праги був єдиний син — рабі Бецалель Харіф, який народився 5316 року і помер 5380 року (1619/1620). Його син р. Шмуель був головою громади Праги і помер 5415 року (1654/1655). Його син р. Єгуда-Лейб, про якого дехто каже[6], що він був головою рабинського суду в громаді Ковилі й автором книги «Коль Єгуда» на «Шулхан арух». Його син р. Моше з Позни . Його син р. Шнеур-Залман Познер, дід Алтер Ребе. Його син р. Ісраель-Барух Познер був батьком Алтер Ребе. Див. також збірник «Ор Ісраель» за місяць кислев 5764 року (листопад–грудень 2003) і збірник «Меасеф Єшурун», 3 елула 5757 року (5 вересня 1997), сторінка 679.
- ^ Дружина рабі Баруха Батлана, діда рабі Баруха Познера, батька Алтер Ребе, була з його нащадків («Сефер га-зіхронот»).
- ^ По лінії її батька, р. Хаїма-Аврагама. Кінець «Сефер га-зіхронот»
- ^ Див. «Бейт рабі», розділ 1, і обговорення в примітках там.
- ^ Запис Ребе Раяца, «Бітаон Хабад», випуск 19-20.
- ^ «Сефер га-сіхот 5705», сторінка 78
- ^ Рабі Іцхак-Айзік з Вітебська розповідав, що в нього були три томи рукопису, які він переписав із записів рабі Єгуди-Лейба, брата Алтер Ребе, — відповіді Алтер Ребе на всі запитання гаонів, присутніх на святкуваннях його бар-міцви.
- ^ Ці титули були записані до пінкасу «Хевра кадиша» на пам'ять поколінням.
- ^ «Сефер га-толдот — Алтер Ребе», частина 1
- ^ «Сефер га-сіхот», літо 5700, сторінка 79
- ^ «Сіхот 5705», сторінка 131
- ^ «Сефер га-зіхронот», на початку
- ^ Авот 4:14.
- ^ «Га-Тамім», сторінка 72[потрібне уточнення]
- ^ Хасидизм Хабад міг бути заснований лише в Росії, див. сіху Ребе, 12 тамуза 5713 року (25 червня 1953).
- ^ «Сіхот 5709», сторінка 293, «Шалшелет га-яхас» — Алтер Ребе
- ^ «Шалшелет га-яхас»
- ^ «Шалшелет га-яхас»
- ^ «Ігрот кодеш» (Алтер Ребе), частина 1, сторінка 202. У його листі до рабі Ісраеля з Полоцька
- ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, лист 34
- ^ «Бейт рабі»[потрібне джерело]
- ^ На початку листа наводяться похвали, подібних до яких не знайти в інших його листах: «Світло посіяне для праведника, що йде і світить; роса світел — роса його Ізраїлеві. Розквітне, як лілея, і коріння його, як Ливан; від нього плід знаходиться; кожен, хто знайшов його, знайшов життя і мир — це він, шановний улюблений наш, друг Б-га і друг душі моєї, любий серцю моєму, рав, світоч, дивовижне світло і жадана скарбниця в оселі його, мудрий силою перед Б-гом, це Синай, честь святості імені його, наш учитель рав рабі Шнеур-Залман, хай світить його світильник».
- ^ «І прийшов я лише з примноженням любові до нього, листом власною рукою, щоб пробудити праведність його, і Тора Б-га його в серці його — не похитнуться кроки його. Навіщо кажеш ти: прихований шлях мій від Б-га — вести Ізраїль до Батька їхнього Небесного, вказувати шлях? І хто, як він, наставник у всій їхній країні, бо заповідь — світильник, і Тора — світло, що йде і світить до повного дня, і не потрібні їм пророк і провидець, бо не пророк і провидець я, і Б-г — світло йому. Тільки кріпися і будь мужнім, покладайся на Б-га і пасися вірою, бо пастирем дав його Б-г».
- ^ «Іди з цією силою твоєю і врятуєш Ізраїль, покладаючи на них ярмо Тори і заповідей. І само собою здійсниться в них: кожен, хто бере на себе ярмо Тори, з того знімають ярмо влади і ярмо мирських турбот і т. д.».
- ^ «А головне — віддалити їх від звичаїв неєвреїв та їхніх установлень, дуже далеко, і хай не оскверняться всім цим — це ми називаємо головним, і це початок нечистоти і притягання клипот, як роз'яснено в моєму довгому листі. Шлях життя — вгору для розумних. І не було моїм наміром, щоб вони прагнули великого і дивовижного понад їхню міру, а лише розширити серце того, хто читає, щоб дуже далеко віддалитися від нечистоти неєвреїв».
- ^ У 5548 році (1787/1788), приблизно за чотири місяці до відходу зі світу рабі Менахем-Мендла
- ^ «Хай отримає благословення від Б-га. Той, хто сходить на гору Б-га і стоїть на місці святому Його, — це шановний святий Адмор, душа моя пов'язана з душею його. Людина Б-жа і т. д. і т. д., наш учитель і наставник рав р. Менахем-Мендл, хай живе він вічно, у святому місті Тверії, хай буде вона відбудована і утверджена. Після привітання його святості, як належить тим, хто любить ім'я Його.
Ось почув я, і трепет і тремтіння охопили мене від голосу того, хто читає слова його святості, хай світить його світильник, у його листі до дорогих анаш, хай живуть вони вічно, що мене обрав він і помазав бути вірним пастирем, і розпорядником, і наставником праведності для святої пастви. Хай же оберне це, заради мене, наш учитель і наставник, хай світить його світильник, бо не в моїх силах. Хто я, щоб на мене було покладено цю святу ношу? Як понесу я сам?» - ^ Але й ослухатися його святого бажання я не можу, і тому лише на те погоджуюся я, щоб щодня згадував він мене і підносив їх, кожного при стані своєму і кожного при прапорі своєму. І від того дня, коли я отримаю святу відповідь його з його благословеннями, благословенням моїх учителів, хай світить їхній світильник, — відтоді і далі понесу я на плечі святу ношу. І Той, Кому належить мир, хай дасть нам мир, і любов, і братерство, і дружбу, і хай буде серце їхнє з моїм серцем, як моє серце з їхнім серцем».
- ^ .. усі ви зобов'язані шанувати його, адже скільки трудів він доклав і збивав ноги, далеко поневіряючись, мандруючи і блукаючи довгий час, щоб чути слова Б-га живого.. що знехтував собою, щоб збивати ноги в пошуках Б-га, і став прахом під ногами праведників, щоб чути слово Б-же, дороге в його очах».
- ^ Ребе Раяц, «Решимат діврей ємей Адмор га-Закен», с. 32 і далі, «Кегот», 5771
- ^ За вказівкою Ребе
- ^ Наводиться в книзі «Пада ве-шалом», сторінка 83
- ^ Про дві дати Ребе пише: «І можна сказати, що в обидві були події визволення (також у прямому сенсі)». У «Керем Хабад» рав Єгошуа Мондшайн опублікував документи, з яких випливає, що 27 кислева Алтер Ребе вийшов із в'язниці під домашній арешт, а 29 кислева був повністю звільнений.
- ^ Згідно з «Кунтрес лімуд га-хасидут», с. 12-13
- ^ Розташування села на Google Maps, фотографія села на сайті panoramio.com
- ^ Є версія, що навіть про взяття Москви Наполеоном, але дехто це заперечує[потрібне джерело].
- ^ Докладно про всі події, пов'язані з відходом зі світу, див. у книзі «Га-Маса га-ахарон» рава Єгошуа Мондшайна і в статті «Останній тиждень», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1891, сторінка 36.
- ^ «Сефер га-сіхот» (Ребе Раяц) 5699, сторінка 338. Далі Ребе Раяц пише, що «на цей вислів є вісім тлумачень Ребе Цемах Цедека», і наводить одне з тлумачень.
- ^ Наводиться в записі Ребе Раяца, який чув це від свого батька, Ребе Рашаба
- ^ «Лікутей дібурім», частина 3-4, лікут 32, наприкінці
- ^ Із записів рава Азріеля-Зеліга Слоніма — «Мігдаль оз», сторінка 174-175. Зі слів шадара р. Єхіеля Гейльперіна, який бачив це в пінкасі міста Гадяча. У книзі «Шівхей га-Рав» згадується, що кімнату зачинили, але не вказано, що це було з веління Алтер Ребе.
- ^ За листом Мітлер Ребе, зима 5573. «Ігрот кодеш» (Мітлер Ребе), с. 234
- ^ На ній Алтер Ребе зробив авдалу на каві, яка кілька разів розливалася в нього під час авдали («Лекет галіхот у-мінгагей Шабат кодеш» («Кегот», 5756), розділ 10, сторінка 63).
- ^ Під час подорожі віз зупинився на відпочинок на заїжджому дворі, і розбійники, які були в тому місці, задумали викрасти віз. Дивом супровідники почули плани розбійників і поспішили відвезти віз.
- ^ Див. про це також статтю рава Шалом-Дов-Бера Вольпо
- ^ «Сефер га-зіхронот» і «Гайом йом», на початку «Шалшелет га-яхас»
- ^ Див. Вступ до «Ігрот кодеш» Алтер Ребе.
- ^ Розділ 1
- ^ Автор «Коль Єгуда» на «Шулхан арух», «Орах хаїм»
- ^ Про з'ясування родовідного ланцюга святого гаона Алтер Ребе, автора «Танії», див. примітку рава Шломо Енгларда в книзі «Ор Ісраель», 33, с. 128 і далі; там само, 34, с. 99 і далі.
- ^ І немає нічого після слова царя. І хоча святі слова Ребе Раяца не потребують підкріплення і підтримки.
- ^ Десять заслуг, які перші хасиди приписували Алтер Ребе, «Лікутей дібурім», том 5, с. 718
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 27, параграф 17. Див. також історію про це в «Лішмоа озен» (видання 5776), сторінка 82.
- ^ «Кцот га-шулхан», розділ 8, параграф 5, у примітці.
- ^ Історія Хабаду в царській Росії
- ^ Як провідник хасидизму загалом
Код особи: № 8477602400
- Хабадпедія: статті, що потребують пояснення
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хабадпедія: статті, що потребують доповнення
- Книги Алтер Ребе
- Алтер Ребе
- Родина Алтер Ребе
- Провідники Хабаду
- Учні Магіда з Межиріча
- Магіди
- Особистості в Лядах
- Особистості в Ліозно
- Особистості, що народилися в 5505 році (1744/1745)
- Особистості, що померли в 5573 році (1812/1813)