Перейти до вмісту

Арешт і звільнення Алтер Ребе

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю слід переробити. Причина: стаття складається зі зібрання цитат і розповідей, а не є енциклопедичною статтею.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю слід переробити. Причина: стаття складається зі зібрання цитат і розповідей, а не є енциклопедичною статтею.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Петропавлівська фортеця, в якій був ув'язнений Алтер Ребе

Арешт і звільнення Алтер Ребе — назва історії, під час якої було заарештовано засновника вчення хасидизму Хабад — рабі Шнеура-Залмана з Лядів, Алтер Ребе, — на тлі протидії вченню хасидизму. Унаслідок цього день 19 кислева — день звільнення з ув'язнення — було встановлено як свято Геули і «Рош га-Шана хасидуту».

Камера у в'язниці поруч із тією, в якій був ув'язнений Алтер Ребе

Історія

Воскова фігура Алтер Ребе, встановлена нині на виставці в'язниці — «Петропавлівської фортеці»; фігура стоїть біля входу на виставку, і поруч із нею табличка російською мовою, що розповідає про арешт «найбільшого рабина євреїв»

Донос

Виникнення вчення хасидизму піднесло становище євреїв у матеріальному і духовному відношенні, коли вони скуштували вчення хасидизму, і були ті, хто почав іти його шляхами. Але були й ті, хто звинувачував — чи то з простоти, дивуючись новому і невідомому шляху, чи то із заздрості до величезного успіху в піднесенні євреїв і наближенні їх із радістю і натхненням до таємного вчення Тори.

На противагу багатьом гідним людям, які наблизилися і підтримали, утворилася група противників, оплотом якої була Литва, і члени цієї групи боролися будь-якими способами, дозволеними чи недозволеними, — аби лише збити з дороги провідників хасидизму. І так цим дивним і жорстоким шляхом вони повели запеклу протидію з боку багатьох рабинів на чолі з Віленським Гаоном.

Попри протидію, що виявлялася в різких і навіть агресивних діях, хасидський рух поширився тоді й в оплотах противників, наприклад у Вільні. Після смерті Віленського Гаона в 5558 році (1797/1798) міснагдім створили особливий комітет, призначений вести війну з хасидами шляхом доносів на них владі[1].

У ході боротьби міснагдім діяли проти хасидів з крайньою жорстокістю, доки не вирішили позбутися, Б-же борони, голови хасидів за допомогою наклепу, ніби він зраджує царську владу, — при цьому було ймовірно, що за зраду він отримає трагічне покарання.

Донос на Алтер Ребе було подано 4 сівана 5558 року (19 травня 1798). У поданому доносі нашого Ребе га-Закена було представлено як змовника, що збирає молодих людей, які скинули ярмо, допомагає Французькій революції; його хасиди нібито живуть у розкоші й розпусті, поза межами закону, крадуть і грабують, і тому донощик радить цареві заслати їх до віддаленої губернії. Через два дні, в розпал свята Шавуот, донощик подав ще один донос проти влади міста Вільни (написання в розпал свята Шавуот і спотворений єврейський підпис указують, вочевидь, на те, що донощик не був євреєм), і 10 елула 5558 року (22 серпня 1798) було відкрито справу проти нашого Ребе га-Закена, і генерал-прокурор подав донос імператорові.

13 елула цар наказав з'ясувати зміст доносу, а 15 елула генерал-прокурор повідомив цивільному губернаторові Литви повеління імператора з'ясувати це питання. 29 елула цивільний губернатор Литви рекомендував узяти нашого Ребе га-Закена на допит, а разом із ним і голів громади його хасидів, які перебували в Литві[2].

Арешт

У дні холь га-моеду Сукот 5559 року кілька солдатів прийшли заарештувати Алтер Ребе, але він сховався і втік на сусіднє поле. Після наради з кількома наближеними на чолі з равом Шмуелем Мункесом Алтер Ребе вирішив повернутися до свого міста і дати себе схопити. Солдати повернулися в Ісру хаг, і тоді Алтер Ребе було взято під арешт. Того ж дня Алтер Ребе написав листа всім своїм хасидам, у якому зміцнював їх у надії та сподіванні, а крім того, застерігав їх, щоб вони не завдавали шкоди міснагдім[1]. Розповідають, що арешт Алтер Ребе мав відбутися за багато років до того, але коли про це дізнався р. Зуся з Ганнополя, він сказав: «Зуся не хоче». І тому арешт було відкладено до 5559 року (1798/1799)[3].

Коли Алтер Ребе заарештували, він попросив послати хасида р. Яакова Смілянера до рабі Леві-Іцхака з Бердичева, щоб той помолився за нього, але рабі Яаков забув з'ясувати ім'я матері Алтер Ребе. Коли він прибув до Бердичева і рабі Леві-Іцхак почув звістку і прохання Алтер Ребе, а також те, що рабі Яаков не з'ясував імені матері Алтер Ребе, він сказав: «Що за хасид із Росії — йому добрий і Ребе без матері». Рабі Леві-Іцхак відкрив Хумаш, і відкрився вірш «І побачив Яаков, що є хліб (шевер) у Єгипті». Сказав рабі Леві-Іцхак: «Шевер» — це перші літери слів «Шнеур бен Рівка», ув'язнений у руках Єгипту. Запитав його рабі Яаков: «Це може означати і „Шнеур бен Рахель“ — звідки нам знати, що мається на увазі Шнеур бен Рівка?» Відповів йому рабі Леві-Іцхак: «У слові „шевер“ є літери „рейш“ і „бет“, як у слові „Рівка“, і тому більше пасує Шнеур бен Рівка»[4].

У в'язниці

Алтер Ребе везли в кареті кілька днів, доки не настала п'ятниця пополудні; тоді Адмор попросив зупинитися на Шабат, але солдати відмовилися, і після повторюваних поломок вони погодилися зупинитися до виходу Шабату.

Карета прибула до Петропавлівської фортеці в Петербурзі, де Ребе помістили в камеру, призначену для «бунтівників проти влади», в нестерпних умовах; але коли слідчі помітили, що йдеться про святу людину, його перевели до іншої камери, умови в якій були зручнішими, ніж у попередній.

Після тривалого слідства і перебування у в'язниці протягом п'ятдесяти трьох днів царські сановники, які самі допитували Ребе, переконалися, що він діяв із чистим серцем і чесними руками, і підписали наказ про звільнення. Увесь час перебування нашого Ребе га-Закена в Петропавлівській фортеці працювали особливі комісії, які збирали й опрацьовували матеріали доносів проти Алтер Ребе, а потім допитували його. Усі ці допити й дізнання проти Алтер Ребе відбувалися не у фортеці, а в канцелярії Таємної ради, і щоразу нашого Ребе га-Закена перевозили човном річкою Невою з фортеці до канцелярії. Алтер Ребе допитували самі царські сановники, і він відповідав на всі їхні запитання. Відповіді й запитання записувалися і надсилалися до Сенату на розгляд. Усі бачили у відповідях нашого Ребе га-Закена його мудрість і чистоту його серця.

У дні ув'язнення камеру Алтер Ребе кілька разів відвідував один із найважливіших сановників Росії. Під час одного з візитів сановник запитав Алтер Ребе: у Торі[5] розповідається, що коли Адам га-Рішон «сховався» від Б-га, перебуваючи в Ган Едені, Святий, благословенний Він, запитав його: «Де ти?» — невже Святий, благословенний Він, не знав, де він? Алтер Ребе відповів йому, що це було для того, щоб Адам не злякався, але сановник не був задоволений цією відповіддю і сказав, що це пояснення наводить Раші до цього ж вірша, а він хоче почути, що скаже про це Алтер Ребе. Відповів йому Алтер Ребе: запитання Святого, благословенний Він, до Адама га-Рішона — не лише запитання про з'ясування його географічного місцеперебування, і воно звернене не лише до Адама: це запитання звернене щодня до кожної людини — де ти? що ти робиш? як ти чиниш? І продовжив Алтер Ребе: «Пане міністре, щодня від моменту вашого народження, стільки-то і стільки-то років тому (тут Алтер Ребе назвав число років міністра), Святий, благословенний Він, запитує вас: „Де ти?“ Де ви?».

Ця відповідь справила величезне враження на сановника; особливо його вразило те, що Алтер Ребе знав його вік, хоча природним шляхом у нього не було жодної можливості це знати. Зрозуміло, враження цього важливого сановника вплинуло на звільнення Алтер Ребе і пришвидшило його.

У день 19 кислева[6] Алтер Ребе з'явилися його вчителі — Бааль-Шем-Тов і Магід з Межиріча — і розповіли йому, що причина його арешту в тому, що він публічно поширює хасидут, зокрема потаємні речі таємного вчення Тори, хоча «слава Всесильного — приховувати справу». Коли Алтер Ребе запитав своїх учителів, чи припинити йому відтепер поширювати вчення хасидуту, Бааль-Шем-Тов і Магід сказали йому, що навпаки: тепер, коли на Небесах уже постановлено, що йому дозволено публічно поширювати хасидут, нехай продовжує і посилює поширення вивчення хасидуту.

Слідча справа

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Звільнення

Звільнення 19 кислева

У вівторок, у день «двічі „добре“», — 19 кислева 5559 року (27 листопада 1798) — було винесено вирок, що Алтер Ребе невинний у жодному злочині. Після того як Алтер Ребе було звільнено з ув'язнення в Петербурзі, його запитали, куди його відвезти, і наш Ребе га-Закен відповів, що просить доставити його до дому хасида р. Мордехая з Лепеля.

У листі, який Алтер Ребе написав про хвилини звільнення, сказано:

Однак про подібне слід повідомити, що в день, який створив Б-г для нас, у день 19 кислева,

у 3-й день тижня, в який двічі сказано «добре», в день великої гілули нашого святого вчителя, душа його в Едені,
коли я читав у книзі Тегілім вірш «Визволив у мирі душу мою»,
перш ніж я почав наступний вірш, я вийшов у мирі від Б-га миру.

Звільнення 20 кислева

У тому ж домі, в якому жив р. Мордехай з Лепеля, на нижньому поверсі жив р. Нота Ноткін, один із видатних міснагдім, який був серед тих донощиків, що донесли на Алтер Ребе, і помилково нашого Ребе га-Закена доставили до дому цього міснагеда.

Побачивши, що Алтер Ребе входить до його дому, міснагед дуже злякався. Попри все він попросив Алтер Ребе сісти, звелів поставити самовар і сам витер тарілку. Тим часом він вступив у розмову з Алтер Ребе й почав говорити з ним різко, сказавши: «Ось ви уявляєте, що вже врятувалися; знайте ж, що коли ви тепер потрапили до моїх рук, ви не вийдете звідси, доки не підпишете мені, що скасовуєте свій новий порядок молитви та інші нововведення, яких не дотримувалися наші батьки, що були великими людьми не менше за вас. Чого б вам бракувало, якби казали „Наарицха“, а не „Кетер“?»

Наприкінці розмови, коли Алтер Ребе виходив з його дому, р. Нота придивився до шляхетного образу Алтер Ребе, і його ставлення до нього змінилося на протилежне, так що згодом, під час другого арешту, він був серед заступників, які домагалися його звільнення. За своє заступництво він поставив умову, щоб Алтер Ребе відвідав доми трьох видатних міснагдім. Одним із них був р. Єгошуа Цейтлін зі Шклова[7].

Анаш, які весь той день чекали в домі р. Мордехая з Лепеля на прибуття Алтер Ребе, були у великому сум'ятті.

Хасиди вирішили піти до того міснагеда, що жив на нижньому поверсі дому р. Мордехая з Лепеля, і послухати, що він скаже. Коли вони підійшли до дому міснагеда, двері були замкнені, і з-за дверей вони почули голос міснагеда, який стверджував: «„Наарицха“ вам не подобається, тільки новий порядок — „Кетер“?» І хасиди одразу зрозуміли, що помилково Алтер Ребе привели до дому міснагеда. Хасиди сильно стукали в двері міснагеда, доки він їм не відчинив. Вони здивувалися, побачивши Алтер Ребе, який сидів, обіпершись головою на руки, і вислуховував лайку й образи того міснагеда.

Міснагед, побачивши хасидів, злякався, і обличчя його витягнулося. Рабі Мордехай з Лепеля в люті кинувся бити міснагеда, але Алтер Ребе дав йому знак, щоб він нічого йому не робив і залишив його в спокої. Перш ніж вийти з дому міснагеда, Алтер Ребе сказав, що треба виявити шану місцю, де виявили гостинність[8], випив склянку гарячої води і пішов з рабі Мордехаєм до нього додому.

«Ти буквально оживив мене», — сказав наш Ребе га-Закен рабі Мордехаю, і ще додав Алтер Ребе: «І повір мені, що за всі дні мого перебування в ув'язненні мені не було так тяжко, як у ті три години, що я провів у домі міснагеда».

Хоча Алтер Ребе наказав своїм хасидам не бити міснагеда, там був один єврей, що не належав до хасидів, який стверджував, що він не зобов'язаний слухатися Алтер Ребе, оскільки той не його вчитель. Він звернувся до міснагеда й сказав:

«Розповім вам притчу. Притча про двох важливих міністрів царя, які сперечалися між собою, у який спосіб інкрустувати корону царя діамантами — так чи інакше. Тим часом там проходив повз волоцюга, що копирсався в смітті, і почав кричати одному з міністрів, що правий інший. Відповіли йому обидва: ми розуміємося на цій справі, і в нас є суперечка, хоча мета в нас одна, але яке тобі діло висловлювати думки між двома міністрами царя?»

Закінчив чоловік притчу і сказав: «Великі світу сперечаються, яким чином прикрасити корону Царя — промовлянням „Кетер“ чи промовлянням „Наарицха“, а ти, проста і груба людина, яке тобі діло втручатися в суперечку між велетнями світу?» — і дав йому ляпаса[9]

Сувій 19 кислева

Основна стаття – Сувій 19 кислева

Були хасиди, які хотіли написати «Сувій 19 кислева», і вже підготували текст сувою. Алтер Ребе не прийняв цього сувою і сказав, що історію арешту і звільнення не слід записувати в сувої, оскільки вона навіки залишиться живою в серці Ізраїлю. І так він сказав: «Цей день буде встановлено вічним святом в Ізраїлі, в який звеличиться і освятиться велике Ім'я Його, і пробудяться тисячі сердець в Ізраїлі до тшуви і служіння серця. Бо подія (= розповідь про подію) викарбувана в серці Ізраїлю нагорі і написана в серці Ізраїлю внизу»[10].

Через сто тридцять вісім років видавництво «Кегот» надрукувало «Сувій 19 кислева», в передмові до якого міститься вказівка: «Щоб зробити відомим диво звільнення, слід заздалегідь публічно оголосити, що в день свята звільнення 19 кислева, яке настає нам на добро, під час фарбрейнгену читатимуть цю брошуру, і щоб прийшли її послухати. А читцем нехай оберуть шановану людину з гладкою мовою, яка, перш ніж прочитати її публічно, перегляне її наодинці, щоб потім прочитати її ясною мовою і чистим мовленням».

І пояснення поруч: «Відомий і поширений звичай хасидів Хабаду, що на кожному фарбрейнгені 19 кислева, коли збираються разом святкувати свято свят... розповідають про перебіг подій арешту і звільнення. Останнім часом із різних причин цей добрий звичай у багатьох місцях припинився. І щоб відновити і зміцнити його, ми друкуємо в цій брошурі історію 19 кислева в стислому вигляді. І це зібрання із сіхот і розповідей Ребе рабі Йосефа-Іцхака, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, душа його в небесній скарбниці, хай захистить нас його заслуга, з Любавичів, свого часу вивірене ним».

Сувій, надрукований у 5697 році (1936/1937), Ребе Раяц передав для перекладу на святу мову, і переклад було надруковано в брошурі «Га-Тамім» того ж року. І в останній брошурі, надрукованій у 5712 році (1951/1952), — з доповненнями.

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ 1 2 Сувій 19 кислева, 5712 (18 грудня 1951).
  2. ^ Книга «Перший арешт», Єгошуа Мондшайн
  3. ^ Наводиться в книзі «Пада ве-шалом», сторінка 83.
  4. ^ «Сефер га-цеецаїм»
  5. ^ Тижнева глава «Берешит», розділ 3, вірш 9.
  6. ^ «Решимот га-йоман»
  7. ^ Під час того візиту Алтер Ребе передбачив, що його зять, Аврагам Перец, змінить віру
  8. ^ Подібне ми знаходимо в заповіді Тори «Не гидуй єгиптянином», і Раші пояснює: «оскільки вони були вам притулком у час скрути», — і це попри страшне поневолення, якому вони піддали народ Ізраїлю.
  9. ^ «Бейт Рабі»
  10. ^ «Сефер га-толдот Адмор га-Закен», с. 222.


Повідомити про помилку на цій сторінці