Арешт і звільнення Мітлер Ребе
Свято Геули 10 кислева — свято, що відзначається 10 кислева у зв'язку зі звільненням Мітлер Ребе з ув'язнення в 5587 році (1826/1827). Його арешт почався 28 тішрея в місті Вітебську. Арешт стався внаслідок доносу про те, що Ребе посилає гроші до Ерец-Ісраель і допомагає туркам, які правили Святою Землею і були ворогами Росії. Мітлер Ребе довів слідчим, що весь донос ґрунтується на брехні.
Рік арешту і звільнення
Упродовж багатьох років рік звільнення не був точно відомий. У різних документальних книгах були суперечності: так, у книзі «Бад кодеш» написано: «що, дякувати Б-гові, він вийшов з миром, з великою пошаною і славою, у перший день тижня глави „Ваїшлах“, 10 кислева 5587 року (10 грудня 1826)». Натомість у книзі «Бейт Рабі» написано, що вся подія відбулася в 5586 році (1825/1826)[потрібне джерело]. Ребе Раяц у своїх сіхот вказував на різні думки, однак зазначає, що в будь-якому разі свято Геули почали відзначати лише в 5588 році (1827/1828), після відходу з життя Мітлер Ребе[1].
У 5758 році (1997/1998) рав Шалом-Дов-Бер Левін опублікував слідчу справу Мітлер Ребе[2], з якої випливає, що у звільненні Ребе було три загальні етапи: початок — улітку 5585 року (1824/1825), арешт — на початку 5586 року (1825/1826), і знову звільнений він був 10 кислева того ж року; при цьому його допити і допити хасидів тривали впродовж наступного року, до 11 кислева 5587 року (11 грудня 1826), а остаточний вирок було отримано взагалі після відходу з життя, 21 кислева 5588 року (10 грудня 1827).
Перебіг подій
Донос
Наприкінці літа 5585 року (1824/1825) єврей на ім'я Сімха Кісін з Вітебська подав три доноси на нашого Ребе. Його метою було знищення руху хасидизму через твердження, що рушійною силою руху є сріблолюбство. У доносі він описує хасидизм як секту, що намагається полонити серця молоді розповідями й історіями з метою збільшити свій капітал. Своє твердження Сімха ґрунтував на листі Мітлер Ребе, у якому той згадує різні грошові збори, переважно збір, проведений на утримання і відновлення дому Ребе після руйнування і спалення дому Алтер Ребе під час війни з Наполеоном. У доносі стверджувалося, що Адмор під час збору зібрав суму вчетверо більшу, ніж сума, яку він роздав родині, що становила близько 35000 рублів, а решту взяв собі.
Головним звинуваченням і підозрою було порушення «Положення про євреїв», ухваленого в 5565 році (1804/1805), згідно з яким єврейський рабин не повинен збагачуватися коштом громади.
Арешт і допити
В Ісру хаг Сукот 5586 року (27 вересня 1825) нашого Ребе забрали на допити до Вітебська, резиденції губернатора вітебських губерній Миколи Хованського, і там нашого Ребе допитували слідчі губернатора.
Коли син рабі Агарона зі Старосілля зустрів донощика на вулиці Вітебська і дорікнув йому за його вчинки, донощик відповів йому, що за такі мови він подбає, щоб заарештували і його батька. І справді, той був заарештований того ж дня і звільнений приблизно за десять днів до Мітлер Ребе, 1 кислева[3].
Сам допит стосувався подробиць звинувачень, написаних у доносі. Мітлер Ребе зі свого боку прагнув довести, що твердження, ніби було зібрано більше грошей, ніж роздано, хибне і корениться в підробці його власних листів. Під час допиту досліджували також джерела грошей і їх використання; твердження Адмора, що 11000 рублів із тридцяти п'яти тисяч пішли на будівництво громадських потреб у Любавичах, перевірив слідчий, посланий до Любавичів. Слідчі допитали також багатьох хасидів з усієї округи, щоб пересвідчитися у твердженні Ребе, що пожертви були зроблені з їхньої доброї волі та щедрості серця.
Упродовж місяця хешван 5586 року (жовтень–листопад 1825) тривали допити. 6 кислева наш Ребе написав прохання губернатору Хованському, щоб його звільнили.
Звільнення і вирок
10 кислева 5586 року (20 листопада 1825) Ребе був звільнений додому.
19 кислева 5586 року (29 листопада 1825) губернатор Хованський надіслав справу до управління Могильовської губернії, щоб передали справу до відповідного суду, розглянули її і покарали обвинувачених належним чином.
Фактично справу розглядав повітовий суд Бабиновицького повіту. Він не задовольнився допитами Хованського і послав поліцейського з додатковими запитаннями, щоб допитати за ними нашого Ребе в Любавичах. Потім було дано вказівку владі в Кописі, Орші, Шклові і Могильові допитати в цій справі хасидів нашого Ребе на місцях. Після того як усі допити надійшли до суду в Бабиновичах, він додав до справи своє рішення з цього питання і надіслав її на повторну перевірку до верховного суду Могильовської губернії.
11 кислева 5587 року (11 грудня 1826) верховний суд Могильовської губернії вирішив виправдати нашого Ребе за всіма звинуваченнями. Губернський прокурор Могильовської губернії написав виправдувальний вирок нашому Ребе, а потім суд надіслав виправдувальний вирок губернатору Хованському на затвердження.
Однак губернатор Хованський надіслав до Сенату в Петербурзі апеляцію на виправдувальний вирок верховного суду Могильовської губернії. За його твердженням, хоча Мітлер Ребе і не порушив Положення про євреїв, у його діях є побоювання підриву стабільності, і слід заборонити ці дії та покарати їхніх учасників. Однак Сенат не прийняв апеляції, і 21 кислева 5588 року (10 грудня 1827) Сенат у Петербурзі затвердив виправдувальний вирок нашому Ребе. Щоправда, це було вже через кілька днів після відходу з життя Мітлер Ребе, 9 кислева 5588 року (28 листопада 1827).
Свято Геули
У рік після звільнення цю дату не святкували, оскільки за день до неї відійшов Мітлер Ребе — винуватець звільнення. Лише через рік цей день було встановлено святом Геули[4]. Цього дня заведено не читати Тахнун і заведено влаштовувати цього дня хасидський фарбрейнген. Відомий вислів: «10 кислева — час народження хасида, 19 кислева — це брит; між 10 і 19 кислева — це народження. Початок — з 10. Хасидський фарбрейнген — це народження хасида»[5].
Покарання донощика
Донощик Сімха Кісін з Вітебська був одним із багатіїв міста, а після історії з доносом розорився і став цілком злиденним. Крім того, він запив. Він порпався в смітниках у пошуках їжі. 10 кислева, коли хасиди святкували і пили «лехаїм» з нагоди радості звільнення Мітлер Ребе, він приходив на фарбрейнген і казав: «Адже це я приніс вам цю радість — то дайте ж мені, будь ласка, мою плату!» І хасиди поїли його горілкою, доки він не падав і не засинав[6].
Додаткова література
- «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», с. 104, перебіг подій етап за етапом.
- Донощик із родини — нові відкриття про арешт і звільнення, у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1884, с. 51
- Свято Геули 10 кислева — третій етап у стиранні каменя в короні царя, рав Йосеф-Іцхак Опен, тижневик «Бейт Мошіах» 1337, с. 32
Зовнішні посилання
- «Лікутей сіхот — Моадім» — свято Геули 10 кислева

- «Арешт і звільнення Мітлер Ребе», Шалом-Дов-Бер Левін, 5758.
- Історія арешту і звільнення рабі Дов-Бера, Мітлер Ребе на сайті «Бейт Хабад»
- Рав Йосеф-Сімха Гінзбург, 10 кислева — звичаї, «Гіткашрут», випуск 800
- Рав Єкутіель Грін, 10 кислева як день народження хасида

Примітки
- ^ «Щодо свята 10 кислева існують розбіжності, в якому році це було. У „Бейт Рабі“ написано, що це було в 5586 році (1825/1826); і є думка, що свято почали відзначати лише після відходу з життя; і є інша думка, що початок доносу був у 5586 році (1825/1826), це затяглося до 5587 року (1826/1827), а свято почали відзначати в 5588 році (1827/1828)». «Сефер га-сіхот» 5701, с. 50.
- ^ Справу опубліковано в книзі «Арешт і звільнення Мітлер Ребе», Шалом-Дов-Бер Левін, 5758.
- ^ «Бейт Рабі», частина 2, кінець розділу 4, у примітці.
- ^ «Двар малхут», глава «Ваєце».
- ^ «Лікутей дібурім», частина 3, с. 976.
- ^ «Бейт Рабі», частина 2, с. 11.