Перейти до вмісту

Весілля Ребе

Матеріал з Хабадпедії
Серія статей на тему
життєпис Ребе
Діяльність Ребе з 5711 року (1950/1951)
Документ тнаїм Ребе і ребецн, написаний рукою Ребе Раяца
Місце, де відбулося весілля Ребе у Варшаві (первісну будівлю єшиви було зруйновано під час Другої світової війни)

Весілля Ребе з ребецн Хаєю-Мушкою відбулося 14 кислева 5689 року (27 листопада 1928) в місті Варшава в Польщі. На весіллі були присутні адмори й великі рош-єшиви, і воно принесло широку відомість хасидизму Хабад у польському єврействі та в єврейському світі загалом.

Сватання:

Запрошення на весілля від матері нареченої, ребецн Нехами-Діни
Запрошення на весілля від батька нареченої, Ребе Раяца
Дарчий напис рава Меїра Шапіро на його книзі «Ор га-Меїр», яку він подарував Ребе як весільний подарунок: «Дар тлумачення — виноградинам лози, синам вищих святих праотців, у день весілля, у третій день [тижня глави] «Ваїшлах» 5689 року (1928/1929), у місті Варшаві, хай береже її Всевишній, від автора»

У 5679 році (1918/1919) Ребе Рашаб сказав своєму синові, Ребе Раяцу, щодо сватання для його доньки, «що слід подумати про сина Левіка»[1]. У п'ятницю, в переддень святого Шабату тижневої глави «Толдот», 6 кислева 5689 року (19 листопада 1928), офіційно відбулися заручини («кішурей тнаїм») між Ребе і Хаєю-Мушкою Шнеєрсон, донькою Ребе Раяца. Урочистість відбувалася в місті Рига[2].

Місцем проведення весілля було обрано місто Варшава. Ребе Раяц у листі до своїх дядька й тітки р. Моше Горнштейна і Хаї-Мушки пише про своє рішення щодо вибору міста: «І коли вони вдумаються в це в глибині справи, то знайдуть, що правда зі мною в цьому, і мені ясно, що вони можуть поглянути на справу такою, якою вона є насправді»[3].

У Шабат тижневої глави «Ваєце», 11 кислева, був «Шабат хатан», і нареченого було викликано до Тори («ойфруфеніш») у міньяні Ребе Раяца. Після молитви відбувся фарбрейнген з Ребе Раяцом, на якому він виголосив маамар, що починається словами «Ве-холь банаїх лімудей Гашем ве-рав шлом банаїх». Наступного дня, 12 кислева, Ребе Раяц разом із нареченим і членами родини виїхав до Варшави. Дорогою Ребе Раяц зупинявся на кількох станціях, де на нього чекали численні хасиди, які вітали Ребе з весіллям. До Варшави Ребе Раяц прибув 13 кислева. Того самого вечора відбувся «хосн-мол» за участю учнів єшиви «Томхей Тмімім» Любавич у цьому місті[4].

Ребе Раяц розіслав запрошення на весілля великим мужам Ізраїлю того часу, серед них: р. Аврагам-Мордехай Алтер із Гура, р. Давид Борнштейн із Сохачева, р. Іцхак-Менахем-Мендл Данцігер, автор «Акедат Іцхак», з Александера, р. Мордехай-Йосеф Тверський, р. Мордехай-Йосеф-Елазар Лейнер з Радзина та інші[5].

Весілля

Вхідний квиток на весілля Ребе і ребецн
Фотографія обох боків тшури, розданої на весіллі

Через два тижні після заручин, 14 кислева, у дворі єшиви «Томхей Тмімім» Варшава відбулася урочистість шлюбу Ребе. Мсадер кідушин був Ребе Раяц, який також виголосив усі сім благословень із двейкутом[6].

Свідками ктуби були хасиди: рабі Дов-Бер-Моше Шмоткін з Варшави — один із хасидів Ребе Магараша і з видатних хасидів Хабаду в Польщі, і рабі Менахем-Мендл Купершток — рабин-законовчитель і хасид, усім серцем пов'язаний із Ребе Раяцом[7]. Ктубу зачитав адмор з Радзина рабі Мордехай-Йосеф-Елазар; честі пити вино під хупою удостоївся рав Моше-Агарон Маргель — служка Ребе Раяца.

Під час весільної трапези Ребе Раяц переходив від столу до столу з рушником офіціанта на плечі, роздавав машке і благословляв присутніх. Під час весілля Ребе розмовляв із равом Менахемом Зембою і равом Меїром Шапіро. Останній прийшов наступного дня після весілля продовжити бесіду з Ребе і навіть подарував йому свою книгу «Ор га-Меїр» із дарчим написом як весільний подарунок.

Весільна трапеза закінчилася о пів на четверту ранку. Після неї присутні та адмори, які брали участь в урочистості, встали й кілька разів станцювали разом у колі (як танцюють хасиди Польщі). Потім Ребе Раяц і Ребе швидко танцювали, поклавши руку на плече один одному, в стилі хабадського танцю, і адмори попрощалися.

Паралельна урочистість у Катеринославі

Батьки Ребе не змогли бути присутніми на весіллі через заборону на виїзд із Росії внаслідок їхньої діяльності заради єврейства. Вони паралельно влаштували святкову урочистість на честь весілля свого сина. В урочистості брали участь багато друзів, і радість була велика, попри відсутність нареченого й нареченої[8].

Події після весілля

Після весілля Ребе і ребецн провели кілька днів у готелі у Варшаві. Наступного дня після весілля Ребе Раяц подарував Ребе книгу «Сіпурім нораїм» хасида рабі Яакова Бахраха з Кейдан і сказав йому, що, оскільки наречений у ці дні зайнятий і не має можливості заглиблюватися в навчання, можна використати час для читання хасидських історій.

У четвер, 16 кислева, Ребе і ребецн повернулися до Риги і жили там близько двох місяців, а 10 швата 5689 року (21 січня 1929) сіли на поїзд із Латвії до Берліна й оселилися там.

Значення дня

У 5714 році (1953/1954), коли минула чверть століття від дня весілля, Ребе провів фарбрейнген — несподіваний фарбрейнген[9], на якому розповів про звичаї Ребе Раяца в день весілля, додавши й висловившись про день свого весілля:

Весілля взагалі в кожної приватної людини — це загальна справа. Але в мене — адже через весілля я був потім уведений у загальні справи тощо.

Це день, у який пов'язали мене з вами, а вас зі мною, і разом ми трудитимемося й приведемо істинну і повну Геулу; хай допоможе Всевишній, благословенний Він, щоб ми побачили добрий плід наших трудів.

Також у 5739 році (1978/1979), коли минуло п'ятдесят років від дня весілля, Ребе несподівано провів фарбрейнген у цю дату.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Нісуей га-несіїм» (книга)
  2. ^ Розповідають, що перед хупою р. Берл-Моше Шмоткін запитав Ребе Раяца, який цей наречений, і той відповів йому словами вірша: «Доньку мою віддав я цьому чоловікові» — і додав: «Він обізнаний у Вавилонському і Єрусалимському Талмуді, знає рішонім і ахаронім та інше; о четвертій годині ранку він ніколи не спить — або ще не ліг спати, або вже встав від сну».
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 16, с. 277.
  4. ^ Щоденник р. Еліягу-Хаїма Альтгойза.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 16, с. 289.
  6. ^ Коли Ребе Раяц виголошував сім благословень, один із хасидів, який ще удостоївся бачити обличчя Ребе Рашаба, раптом вигукнув у захваті: «Ой, Ребе (маючи на увазі Ребе Рашаба) адже проводить кідушин!»
  7. ^ Про нього див.: Менахем-Мендл Адлер, «Вірний свідок», Свята Земля, 5782 (відбиток, на сайті COL), а також: Шнеур Бергер, «Свідок, що підписав ктубу Ребе», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 346, с. 24.
  8. ^ Опис події записано в нотатках матері Ребе — ребецн Хани: «Записи спогадів праведної ребецн Хани» (с. 15) קובץ PDF
  9. ^ На прохання його матері, ребецн Хани. «Бе-цила де-мегеманута», збірка 2
  10. ^ Ненадруковані частини сіхи в день «срібного весілля» Ребе

Повідомити про помилку на цій сторінці