Перейти до вмісту

Кфар-Хабад

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Кфар-Хабад» перенаправляється сюди. Якщо малося на увазі інше значення, див. Кфар-Хабад (значення).
Кфар-Хабад

«770» Кфар-Хабад з висоти пташиного польоту
Підвідомча територія 2500 дунамів
Муніципальний орган Рада Кфар-Хабада, Регіональна рада Сдот-Дан
Квартали Центральний район, квартал га-Ракевет, Російський квартал, «квартал га-Рав», Га-Шикуним га-хадашим, квартал Леві-Іцхак Алеф, і Бет, і квартал «Бне бейтха», і квартал Кфар-Хабад Бет, що належить безпосередньо до Кфар-Хабада
Країна Ізраїль
Місто-побратим Краун-Гайтс, Бруклін. Н.Й.
Один із засновників села Ребе Раяц, Ребе
Рабин Рав Меїр Ашкеназі
Голова «Ваад га-Агуда» Р. Менахем Лерер
Голова місцевої ради Шимон Рабінович
Органи та установи «Агудат хасідей Хабад» у Святій Землі, «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі, мережа «Огалей Йосеф-Іцхак», відділення «Кегот» у Святій Землі, офіси тижневика «Кфар-Хабад», «Бейт Мошіах», «Літера в сувої Тори для дітей Ізраїлю»,Штаб Мошіаха та інші
Установи громади «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, ремісниче училище, талмуд-тора «Огалей Тора», хедер «Ор Любавич», талмуд-тора Кфар-Хабад, «Бейт Рівка» та інші
Синагоги 29 синагог
Кількість родин 1800 родин
Див. також
Особи Кфар-Хабада
Установи в Кфар-Хабаді

Кфар-Хабад (його перша й початкова назва; Шафрір[1]) — поселення в Землі Ізраїлю, розташоване в центрі країни, на південь від міста Тель-Авів і на північ від міста Лод, що перебуває в межах регіональної ради Сдот-Дан[2]. У селі розташоване скупчення, перше за величиною в Ізраїлі і друге за величиною у світі[3], хасидів Хабаду та установ Хабаду, і воно слугує духовним та організаційним центром хасидизму Хабад в Ізраїлі. У селі станом на 5785 рік мешкає близько 1800 родин[потрібне джерело].

Поселення було засноване 21 іяра 5709 (20 травня 1949) за вказівкою Ребе Раяца, щоб прийняти хасидів, які виїхали з Радянського Союзу після закінчення Другої світової війни і перебували в таборах для переміщених осіб у Європі [4] Село було засноване на території села Сафрія — покинутого арабського села, — і його жителі в перші роки жили з сільського господарства. З роками — з розвитком технологій — заняття сільським господарством дуже скоротилося, і нині лише окремі жителі тримають у селі бджолині вулики та сади етрогів сорту Калабрія.

Історія

Ідея створення

У 5704 році (1943/1944) рав Еліезер Красик, один із видатних рабинів Хабаду, а в наступні роки голова «Агудат хасідей Хабад» у Святій Землі, уперше запропонував Ребе Раяцу створити хабадське поселення у Святій Землі. Пропозицію в подібному дусі в ті самі роки опублікував також у газетах, що виходили у Святій Землі, хабадський громадський діяч р. Еліягу-Цві Донхін[5].

Пропозиція рава Красика стала актуальною після Другої світової війни, коли хасиди Хабаду масово виїхали з Росії; керівники «Агудат хасідей Хабад» рав Красик і його швагер рав Моше Гурарі поїхали тоді до таборів для переміщених осіб у Європі і з'ясували настрої, а з Європи на тішрей поїхали до Нью-Йорка до Ребе Раяца. І протягом місяця тішрей 5708 року (вересень–жовтень 1947) обидва неодноразово заходили до Ребе Раяца на «єхідуйот» і виклали план[6], а після них зайшов на єхідут до Ребе Раяца Шазар. Єхідут тривав довго, і під час нього Ребе Раяц з'ясував у нього всі можливості створення хабадського поселення в Землі Ізраїлю. У результаті цих бесід Ребе Раяц дійшов висновку, що пропозиція серйозна і здійсненна, і повідомив про своє рішення керівникам Хабаду у Святій Землі[7].

19 кислева 5708 року (2 грудня 1947) Шазар звернувся до Ребе Раяца, і було погоджено програму створення хабадського поселення у Святій Землі. А в наступні місяці почалася Війна за незалежність, і програму було відкладено.

19 кислева 5709 року (21 грудня 1948), коли пан Шазар прийшов на фарбрейнген до хабадської синагоги на вулиці Нахалат-Біньямін у Тель-Авіві, керівники «Агудат хасідей Хабад» говорили з ним про створення поселення та про його сільськогосподарський характер; пан Шазар запропонував провести збір коштів у Сполучених Штатах для покриття витрат, а також говорив про поселення хасидів Хабаду в мошаві біля Цфата або Мерона. Шазар хотів знати, чи має найближчим часом прибути велика група хасидів, бо лише тоді їм зможуть допомогти організовано. Після цієї розмови, за допомогою Шазара, керівники «Агудат хасідей Хабад» зустрілися з паном Аврагамом Герцфельдом і ще кількома високопосадовцями Сохнуту та урядових міністерств, щоб обговорити це питання. Керівники «Агудат хасідей Хабад» весь час діяли під керівництвом Ребе Раяца, який прислав до них рава Шмар'ягу Гурарі, зятя Ребе Раяца, і рава Біньяміна Городецького, щоб ті їм допомогли[8].

25 адара Ребе Раяц дав свою остаточну згоду: «Як загальну відповідь на їхню пропозицію заснувати мошав для біженців з-поміж анаш у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, і у відповідь на лист пана Залмана, хай живе він, Рубашова Шазара з цього питання, цим відповідаю їм, що загалом я згоден з цією пропозицією для тих із біженців анаш, хто цього бажає»[9].

У ті дні хасиди, які перебували в Європі, отримали від Ребе Раяца різні вказівки щодо їхнього влаштування в майбутньому. Частині з них було наказано прибути до Сполучених Штатів, частині — до Святої Землі, а інші отримали вказівку оселитися у Франції та в інших країнах[10].

Напередодні репатріації хасидів до Святої Землі Ребе Раяц заснував комітет з улаштування біженців, що складався з чотирьох членів «Агудат хасідей Хабад»: рава Еліезера Красика, рава Шауля-Дов-Бера Зісліна, рава Моше Гурарі і рава Пінхаса Альтгойза. Офіційна назва комітету була: «Канцелярія його святості Адмора рава р. Йосефа-Іцхака, шліта, Шнеєрсона з Любавичів. Відділ допомоги біженцям та їх улаштування. Відділення Святої Землі, хай буде вона відбудована й утверджена». Цей комітет діяв на користь репатріантів і заради заснування «хабадського мошаву», клопочучи перед громадськими діячами[11][12].

Заснування села

Лист Ребе Раяца першим репатріантам у поселенні, в якому він додає до свого листа особливий сувій Тори, надісланий для них
Центр Кфар-Хабада у 5709 році (1948/1949)
Хасиди навчаються сільськогосподарської роботи через пів року після заснування села, елул 5709 (серпень–вересень 1949)
Міністр Хаїм Шапіро відвідує село в перші роки його існування

Коли перша група хасидів прибула до країни, вони оселилися в маабарі в Пардес-Хані, і кожна родина отримала маленький барак для тимчасового проживання; там — паралельно з комітетом з улаштування біженців — репатріанти створили ще один комітет, що займався створенням мошаву, на чолі якого поставили р. Залмана Фельдмана, а поряд із ним: р. Залман Бронштейн, р. Іцхак-Меїр Грінберг, р. Аврагам-Шмуель Гарелік, р. Давид Хен і р. Залман Судкевич. Люди руху «Мізрахі» запропонували їм і комітетові з улаштування біженців заснувати хабадський мошав на руїнах арабського села «Сафрія», проте поставили умову, щоб жителі села записалися до реєстрів партії.

Члени «Агудат хасідей Хабад» категорично від цього відмовилися і намагалися діяти в Єврейському агентстві, щоб село було створене і без запису до реєстрів руху «Мізрахі». Паралельно в місяці іяр 5709 року (квітень–травень 1949) 70 родин з-поміж хасидів Хабаду, які жили в маабарот, почали неофіційно селитися в покинутих арабських будинках. 21 іяра 5709 року (20 травня 1949) Леві Ешколь дав згоду на створення села, і воно було офіційно засноване. Напередодні святого Шабату тижневого розділу «Бегар-Бехукотай» 5709 року (1948/1949) Ребе Раяц[13] надіслав підбадьорливого листа першим поселенцям у Кфар-Хабаді, в якому повідомляє їм про сувій Тори, надісланий їм.

Протягом 5709-5710 років (1948–1950) Ребе Раяц доклав багато зусиль, щоб зміцнити поселення в економічному відношенні. У рамках цих зусиль Ребе Раяц звертався в багатьох листах до діячів Сохнуту та «Джойнту», щоб вони допомогли жителям Кфар-Хабада. Після відходу з життя Ребе Раяца Ребе продовжував підбадьорювати поселенців, і завдяки його великому заохоченню село розрослося[14].

На прохання «Агудат хасідей Хабад» і Рашага пан Ешколь зобов'язався протягом кількох років забезпечити жителів відповідним господарським обладнанням, а також для жителів нового села було виділено суму в 26 000 лір.

Ностальгійний автомобіль р. Ісраеля Кука (Лаш) у селі, на якому табличка «Тохелет»

Спочатку в селі оселилися сорок п'ять родин, а після свята Шавуот прибули ще тридцять родин. Будинки, в яких оселилися поселенці, були в поганому стані, і за допомогою Сохнуту їх відремонтували.

Село було офіційно відкрите 12 тамуза 5709 року (9 липня 1949) на великому заході, в якому взяв участь Рашаг як представник Ребе Раяца. У той самий період Ребе Раяц надіслав з равом Аврагамом Парізом сувій Тори до Кфар-Хабада[15].

У період заснування села багато родин нових репатріантів, більшість із яких були репатріантами з Ємену, оселилися поряд із новим поселенням і заснували в ньому поселення, яке тоді називалося «Тохелет» і в якому більшість жителів були релігійними. Жителі поселення заявляли про право власності на свою територію під заступництвом партії «Мізрахі», якій, за їхнім твердженням, вона належить. У листі до хасида-багатія р. Шломо Палмера рав Красик описує цю справу:

До села, яке надали в наше розпорядження, вдерлися, стверджуючи, що село належить їм, і спалахнула війна між «Мізрахі» та лівими, бо ті хотіли прийти нам на допомогу без жодної винагороди натомість, і зрештою ми перемогли з допомогою Всевишнього, і поділили село на дві частини, і ми зовсім не належимо до «Мізрахі», і в нас буде окрема рада і навіть інша назва села

Через кілька років громадські діячі села розпочали юридичну й політичну боротьбу за приєднання території поселення до Кфар-Хабада для його розширення, зокрема за допомогою президента Залмана Шазара, і так більшість жителів «Тохелет» було виселено з їхнього місця проти їхньої волі до інших поселень[16], за винятком кількох окремих жителів, які вперто продовжували жити в своєрідній автономії на невеликому пагорбі всередині Кфар-Хабада[17].

У перші дні існування села, згідно з вказівками Ребе Раяца і Ребе, більшість жителів села займалися різними галузями сільського господарства, такими як розведення худоби, птиці, вирощування овочів тощо. З роками, з розвитком технологій, сільськогосподарську роботу в Кфар-Хабаді поступово покинули, і на сьогодні в селі залишилося обмежене сільське господарство[11].

Перші роки

У тішреї 5710 року (1949/1950) серед жителів відбулися збори, на яких було вирішено призначити рава Шнеура-Залмана Гареліка рабином села. Ребе Раяц згодом надіслав раву Гареліку листа з благословенням з нагоди призначення[18]. Однією з перших дій рава Гареліка на цій посаді було створення мікви в селі, здійснене за заохочення Ребе[19].

Напередодні року шміти, що припадав на 5712 рік, Ребе надіслав жителям села листа, в якому вказав їм не покладатися на гетер мехіра, і водночас Ребе діяв, щоб здобути фінансову допомогу для жителів села на час року шміти[20].

У 5712 році (1951/1952) Ребе повідомив у листі раву Шломо-Йосефу Зевіну, одному з рабинів Хабаду в Єрусалимі, що, якщо буде потрібно, він оплатить половину витрат на будівництво кожної нової будівлі в Кфар-Хабаді[21].

У 5715 році (1954/1955) Ребе підтримав пропозицію створення другого Кфар-Хабада, в якому оселилися репатріанти з Марокко[22].

У 5715 році (1954/1955) в селі було засновано ремісниче училище; у ніч на четвер, напередодні 1 іяра 5716 року (12 квітня 1956), близько восьмої години вечора, коли учні та вихователі стояли на вечірній молитві, на навчально-молитовну залу ремісничого училища було скоєно напад у Кфар-Хабаді терористами-«федаїнами», які проникли з Йорданії. У жорстокій різанині було вбито вихователя, таміма Сімху Зільберштрома, і п'ятьох учнів. На їхню пам'ять було створено друкарню, названу їхнім ім'ям: «Яд га-Хаміша».

Після того як Ребе стало відомо, що дівчата села не мають навчального закладу, в якому вони могли б перебувати після закінчення навчання, Ребе вказав діяти задля створення хабадської середньої школи в селі, і паралельно вказав подбати, щоб дівчат посилали до найбільш харедимного з наявних закладів[23]. У 5717 році (1956/1957) було засновано «Бейт Рівка» Кфар-Хабад.

У 5720 році (1959/1960) біля залізниці в селі було збудовано кілька нових будинків, які тоді називали «Кфар-Хабад Бет»[24].

У 5723 році (1962/1963) єшиву «Томхей Тмімім» у Лоді було переведено до Кфар-Хабада.

У 5726 році (1965/1966) за вказівкою Ребе було створено особливий комітет, який подбав про встановлення генератора в селі.

У 5730 році (1969/1970) в селі було засновано Бухарську єшиву «Ор Сімха» зусиллями р. Сімхи Городецького.

У 5733 році (1972/1973) було засновано талмуд-тору «Огалей Тора» Кфар-Хабад зусиллями р. Менахема-Мендла Футерфаса і р. Моше Вишедського.

У ті роки почалося будівництво синагоги «Бейт Менахем», яку було відкрито 11 нісана 5738 року (18 квітня 1978).

8 сівана 5734 року (29 травня 1974) рабин села рав Шнеур-Залман Гарелік загинув у дорожній аварії. Після його відходу з життя було вирішено призначити рава Нахума Требника рабином, а рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі — море цедеком.

Від 5740-х років і далі

Основна стаття – Дім «Агудат хасідей Хабад» 770 Кфар-Хабад
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

3 тішрея 5744 року (10 вересня 1983) помер рабин Кфар-Хабада рав Нахум Требник, і рава Ашкеназі було призначено його наступником.

Услід за «Справою про книги» у селі за прямою вказівкою Ребе було збудовано копію 770 у селі. Будівлю було відкрито 15 тамуза 5746 року (22 липня 1986).

У шваті 5752 року (1991/1992) у присутності видатних рабинів Хабаду було закладено наріжний камінь Палацу для Царя Мошіаха, місце для якого обрав Ребе поряд із будівлею копії 770.

У 5772 році (2011/2012) в селі було засновано нову талмуд-тору під назвою «Талмуд-тора „Бейт Любавич“».

23 тевета 5775 року (14 січня 2015) помер рабин села рав Ашкеназі, і замість нього було призначено його сина рава Меїра Ашкеназі.

На початку навчального року 5781 в селі було засновано хедер «Ор Любавич», а єшива Хабаду Петах-Тікви переїхала до свого приміщення в комплексі Бухарської єшиви.

У 5767 році (2006/2007) було заселено квартал Леві-Іцхак Бет. А в 5771 році (2010/2011) — квартал «Бне бейтха».

Назва села

Протягом років точилася боротьба за назву села. Спочатку село називалося «Сафрія» за назвою арабського села, що стояло на цьому місці, потім «Лод Гей», а потім комісія з найменувань вирішила гебраїзувати арабську назву на «мошав Шафрір»; у 5715 році (1954/1955) жителі села за вказівкою Ребе попросили змінити назву на «Кфар-Хабад»[25], Ребе і після цього почав діяти, щоб назву було змінено на «Кфар-Хабад» у різних документах і в пресі[26]; назва зрештою увійшла до суспільної свідомості після різанини в ремісничому училищі[27].

Ребе одного разу пояснив значення назви: «Кфар» — згідно з поясненим у хасидуті, що людина, яка є «сином села», більше вражається, побачивши царя, тож, коли прийде Мелех га-Мошіах, найбільше будуть вражені жителі села; а «Хабад» — бо з нього поширяться джерела Хабаду[28][29].

Відгуки Ребе

Делегація з Кфар-Хабада передає Ребе етроги із садів Кфар-Хабада

Ребе протягом років підбадьорював жителів села і часто приймав на єхідут делегацію, що представляла жителів Кфар-Хабада; Ребе також багато разів спонукав важливих осіб приїхати з візитом до Кфар-Хабада. Шазару Ребе написав:«Звісно, за своїм добрим звичаєм упродовж кількох років, відвідає Кфар-Хабад у світлий день, день 19 кислева, що настає нам на добро»[30]. Ребе казав особам, які приїздили до Країни, передати привіт Кфар-Хабаду.

Ребе був також причетний до кожної деталі в Кфар-Хабаді.

На єхідуті для жителів Кфар-Хабада в тішреї 5744 року (1983/1984) Ребе сказав: «Духовні основи Кфар-Хабада — насамперед („передусім“), звісно, як і сама назва Кфар-Хабада, — вивчення внутрішньої частини Тори, душі Тори, Хабаду Тори разом з вивченням відкритої частини Тори. І для цього потрібне також попереднє служіння молитви[31]».

У продовження єхідуту Ребе сказав також:«Жінки й дочки Ізраїлю мають дуже великий вплив на своїх чоловіків, батьків, братів і сестер. Зрозуміло, отже, що дотримання всіх цих речей- „істину і мир любіть“ – залежить від них. І, безсумнівно, вони покажуть у цьому живий приклад, і з радістю, і з добрим серцем. І так „старий і нерозумний цар“ не матиме жодної опори в Кфар-Хабаді[32]».

Протягом років перебування р. Шломо Майданчика на посаді голови ради Кфар-Хабада Ребе мав звичай часто телефонувати йому через одного із секретарів і цікавитися тим, що відбувається в селі; також рав Майданчик отримав від Ребе сотні таємних записок щодо управління селом, і ці записки Ребе велів знищувати одразу після прочитання[33].

Столиця Землі Ізраїлю

Ребе кілька разів висловлювався, що Кфар-Хабад є столицею Землі Ізраїлю і там можна відчути Б-жественність наочно[34], попри те що він називається «селом»[35]. Раву Мордехаю-Шмуелю Ашкеназі, який розповів Ребе, що має намір жити в Єрусалимі або в Тель-Авіві, Ребе відповів:«Чому не в Кфар-Хабаді, столиці Землі Ізраїлю?»[36].

Ребе додав, що завдання жителів Кфар-Хабада — завоювати Землю Ізраїлю справами Кфар-Хабада[37], і що сам Кфар-Хабад є місцем, яке стосується всієї Землі Ізраїлю[38].

Також Ребе сказав р. Шлоймке Майданчику на єхідуті в 5744 році (1983/1984), що коли в Кфар-Хабаді запанує радість, цей стан вплине на всю Землю Ізраїлю, тож усі в ній будуть у радості, а стан у Землі Ізраїлю вплине на весь світ[потрібне джерело].

Географія

Квартал Леві-Іцхак Алеф і Бет з висоти пташиного польоту

Площа села становить близько 2500 дунамів; станом на 5780 рік населення села налічує понад 2000 родин і близько 8500 душ. З роками село значно розвинулося, і сьогодні воно посідає перше місце в рейтингу розвитку в регіональній раді Сдот-Дан. У селі розташована і будівля регіональної ради. Село є найбільш населеним селом в Ізраїлі. Також у селі мешкає найбільша в Ізраїлі громада Хабаду і друга за величиною у світі (після Краун-Гайтс).

Квартали та вулиці

Квартал Леві-Іцхак Алеф з висоти пташиного польоту

У селі є близько 8 кварталів-районів: Центр, квартал га-Ракевет, Російський квартал, «квартал га-Рав», Га-Шикуним га-хадашим, квартал Леві-Іцхак Алеф і Бет, і квартал «Бне бейтха» (три останні є останніми збудованими станом на 5780 рік).

У 5776 році (2015/2016) з ініціативи голови ради р. Шимона Рабіновича рада Кфар-Хабада ухвалила рішення присвоїти назви вулицям села. Мара де-атра рав Меїр Ашкеназі підтримав це рішення, спираючись на слова Ребе раву Іцхаку-Мендлу Лісу, який запропонував на «єхідуті» в елулі 5715 року (1954/1955) дати назви вулицям села: «Сама ідея є дуже правильною річчю, але оскільки будівництво села ще не завершилося і, безсумнівно, додадуться ще квартали та вулиці, можливо, доведеться змінити назви деяких вулиць, „і буде важко мати справу зі святими назвами“, тому слід зачекати з виконанням цього» [39].

Рав Ашкеназі зазначив, що «у наші дні, коли основну територію села вже забудовано, хвала Всевишньому, і видно, які вулиці головні, а які другорядні, можна дати назви вулицям», і додав, що «потреба в назвах вулиць часом межує з пікуах нефеш, коли рятувальні служби насилу дістаються до родини, яка потребує допомоги, через відсутність чіткої адреси будинку, і перехожі теж не можуть у цьому допомогти, бо самі часом не знають родини, яка кличе на допомогу, — через велику кількість родин у селі, хай примножаться вони»[40].

Рада призначила спеціальну комісію, щоб обрати назви для вулиць і площ села. І 3 іяра було оприлюднено список назв 42 вулиць, і серед них насамперед, звісно, імена наших Ребе, провідників поколінь, а також ім'я рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона (батька Ребе), а також назви книг хасидуту та імена трьох рабинів села. Площі в селі було названо на честь десяти мівцоїм, які проголосив Ребе[41].

Установи та організації в селі

Фасад будівлі 770 у селі

Синагоги

Другі гакафот у синагозі «Бейт Менахем»
Синагога «Райчик шул» у Кфар-Хабаді
Синагога «Бейт Менахем»

Навчальні заклади

Бахурім у єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, приблизно 5724
Відкриття нової будівлі в «Огалей Тора» Кфар-Хабад 5771

Громадські будівлі

Будівля регіональної ради Сдот-Дан у Кфар-Хабаді
  • Офіси ради Кфар-Хабада.
  • Регіональна рада Сдот-Дан.
  • «Маянот» — громадський центр Кфар-Хабада.
  • Поліклініка «Шерутей бріют — Клаліт» і «Тіпат халав».
  • Поліклініка лікарняної каси «Меухедет».
  • Намет для урочистостей поруч із синагогою «Бейт Менахем» (споруджений у 5763 році (2002/2003))
  • Зала урочистостей у Кфар-Хабаді Бет (почала працювати в 5773 році (2012/2013))[43].
  • Зала талмуд-тори.
  • Зала «Пенсаїм».

Різне

Мікви

Економіка

Пасіка «Що стоїть за медом» у Кфар-Хабаді

Більшість жителів села працюють за його межами. Водночас село все ще трохи зберігає свій сільськогосподарський характер завдяки жителям, які тримають тут бджолині вулики (як «Що стоїть за медом») і сади калабрійських етрогів.

У селі є 3 продуктові крамниці, крамниці одягу, прикрас, товарів для дому, ресторани, риба[45], птахобійня, 2 м'ясні крамниці, відділення Пошти Ізраїлю та компанія прокату автомобілів. Також у селі діють кілька підприємств, як-от пекарні (серед них найбільша у світі пекарня ручної маци), підприємство з обробки шкіри і підприємство з виробництва деталей кондиціонерів. У селі розташована також медова пасіка «Пасіка Шнеєрсон», поряд із якою діє центр для відвідувачів «Що стоїть за медом», призначений переважно для дітей із садочків і шкіл.

Відділення пошти в Кфар-Хабаді відкрилося 14 адара I 5719 року (22 лютого 1959); у 5767 році (2006/2007) відділення пошти пройшло ремонт, а також переїхало на нове місце -у центрі села біля «Гіпер Ліпскер».

Транспорт

Значна частина перевезень до села і з нього здійснюється Ізраїльськими залізницями, які мають станцію в Кфар-Хабаді, що обслуговує всі навколишні населені пункти; також є близько шести постійних автобусних ліній, які обслуговують компанії «Егед», «Супербус» і «Дан» і які курсують через автобусні зупинки, розкидані по всьому селу:

  • Лінія 354 з Кфар-Хабада до Бней-Брака і назад (перша й остання зупинка в поселенні Беер-Яаков) працює в усі будні дні, а також на виході Шабату. Лінія 354 — лінія з найвищою частотою руху в селі.
  • Лінія 357 — з Кфар-Хабада до Єрусалима і назад. Працює по четвергах і п'ятницях та на виході Шабату.
  • Лінія 134 — з Кфар-Хабада до Бейтар-Іліта і назад.
  • Лінія 548 — з Кфар-Хабада до Нахалат-Гар-Хабада у Кір'ят-Малахі і назад. З неділі по середу, а також у п'ятницю лінія працює двічі на день (у ранкові й денні години), у четвер лінія не працює, а на виході Шабату виходить один раз.
  • Лінія 174 з Кфар-Хабада до Ельада і назад.
  • Лінія 153 з Кфар-Хабада до Тель-Авіва і назад.
  • (Нині зусиллями громадських діячів села здійснюється нова програма прямого автобуса, який вирушатиме з Кфар-Хабада прямо до Кір'ят-Гата)

Крім цих ліній, що вирушають безпосередньо з Кфар-Хабада, на перехресті біля села є ще дві автобусні зупинки, через які щодня з високою частотою проходять автобуси до міст Тель-Авів, Бейт-Шемеш, Єрусалим, Рішон-ле-Ціон, Рамла, Беер-Яаков, Лод, Азор, Холон та інших.

Залізнична станція

Основна стаття – Залізнична станція Кфар-Хабад

Залізничну станцію в Кфар-Хабаді було збудовано в 5712 році (1951/1952) під наглядом громадського діяча рава Іцхака-Мендла Ліса. Станція розташована в промисловій зоні на околиці Кфар-Хабада. Станція розташована поруч із мошавом Цафрія.

Ще до спорудження платформи на цьому місці станція була «пунктом зупинки», що називався Сафрія за назвою арабського села, яке стояло на цьому місці, на залізничній лінії до Єрусалима. З роками було збудовано коротку платформу завдовжки близько 50 метрів з невеликим навісом із бляхи. Із завершенням прокладання другої колії між Лодом і Тель-Авівом у 5759 році (1998/1999) станцію було модернізовано, і сьогодні на ній є дві довгі платформи з лавами для сидіння та підземний перехід, що з'єднує платформи. Протягом багатьох років залізнична станція в селі вважалася найдовшою станцією в Ізраїлі.

Протягом більшої частини дня на станції зупиняються п'ять потягів на годину, більшість із яких прямують далі до станцій Тель-Авів і Лод, а звідти — до різних пунктів призначення.

Рада Кфар-Хабада

Логотип ради Кфар-Хабада
Лист канцелярії рабинату Кфар-Хабада, підписаний тодішнім мара де-атра равом Нахумом Требником і море цедеком равом Мордехаєм-Шмуелем Ашкеназі.
Основна стаття – Рада Кфар-Хабада

Село управляється особливою радою, до якої входять сім осіб, що обирають голову ради. Раз на кілька років проводяться вибори, але буває, що рабин скликає жителів на загальні збори, і за результатами голосування продовжують повноваження чинної ради (без виборів).

У перші роки Кфар-Хабада рада Кфар-Хабада діяла під відповідальністю «Агудат хасідей Хабад» у Святій Землі. Рав Еліезер Красик, голова «Агудат хасідей Хабад», і рав Піня Альтгойз діяли різними шляхами, щоб зміцнити й розвинути Кфар-Хабад і водночас забезпечити, щоб рада села могла діяти, попри часті зміни в складі членів ради та голів.

У 5720 році (1959/1960) рава Шломо Майданчика було призначено головою ради Кфар-Хабада, і цю посаду він обіймав близько чверті століття. За роки його перебування на посаді голови ради Кфар-Хабада він збудував будинки в центрі села і «шикуним», виросло багато будівель — синагоги, навчальні заклади, поліклініка, крамниці та багато іншого. За ці роки раву Майданчику вдалося налагодити широкі зв'язки з усіма видатними людьми Держави Ізраїль і залучити глав уряду, міністрів, депутатів Кнесету та інших високопосадовців на користь Кфар-Хабада зокрема і Хабаду загалом.

Після нього цю посаду обіймав Менахем Лерер, а після нього — рав Біньямін Ліпшиць. Після нього посаду обіймав рав Шимон Рабінович.

Поряд із цими офіційними громадськими діячами були й інші діячі, які протягом років діяли на благо села — як обіймаючи офіційні посади, так і після того, як залишили їх, і продовжуючи всіма силами працювати задля села. Серед найпомітніших із них:

Рав Зуша Вілімовський, Партизан, який діяв на посаді секретаря ради Кфар-Хабада, і також після того, як залишив посаду, протягом багатьох років робив усе для блага жителів села — як поруч із равом Шломо Майданчиком, так і поруч із равом Менахемом Лерером. Рав Йона Ейдлкоп, який діяв пліч-о-пліч із равом Зушею Вілімовським і равом Шломо Майданчиком. Рав Барух Гопін, рав Давид Хен, рав Іче-Мендл Ліс — секретар села, рав Мендл Футерфас, рав Моше-Цві Сегаль, рав Ефраїм Вольф і рав Берке Вольф. Рав Меїр Фрейман, який був секретарем ради поруч із равом Шломо Майданчиком.

У місяці шват 5776 року в Кфар-Хабаді відбулися вибори членів ради Кфар-Хабада. Р. Шимон Рабінович отримав найбільшу кількість голосів, і на зборах, що відбулися ввечері 10 швата після завершення підрахунку голосів, у присутності мара де-атра рава Меїра Ашкеназі та голови регіональної ради Давида Іфраха, рава Рабіновича всі члени ради обрали головою ради села. У промові, виголошеній після цього, він зобов'язався зберігати матеріальний і духовний образ Кфар-Хабада на втіху Ребе.

У місяці адар 5778 року (лютий–березень 2018) відбулися чергові вибори до ради села; виборча кампанія була бурхливою, головним чином через втручання рава Меїра Ашкеназі, який підтримав нову раду. На зборах, які він провів 20 адара, рав поставив найгостріші запитання про все ведення справ попередньою радою на чолі з р. Шимоном Рабіновичем і висловив невдоволення повторним висуванням більшості членів ради. Після того як рада висунулася попри промову рава, рав наголосив перед жителями на величі відповідальності та на оскверненні Імені Всевишнього, яке може бути спричинене, і явно підтримав нову раду. У четвер 28 адара відбулися вибори, і було обрано нову раду на чолі з р. Нахманом Рейхманом.


Основна стаття – Місцева рада Кфар-Хабада

У 5779 році (2018/2019) відбулися чергові вибори до місцевої ради. Ці вибори спірні через те, що це вперше, коли дві ради села, муніципальна і «Ваад га-Агуда», мають розділитися внаслідок вказівки рабина з цього питання.

Хоча рабин підтримав список на чолі з р. Нахманом Рейхманом — головою «Ваад га-Агуда», зрештою головою ради було обрано р. Шимона Рабіновича.

Напередодні муніципальних виборів у 5784 році (2023/2024) між членами всіх списків було досягнуто згоди залишити становище як є і не проводити виборів до місцевої ради на чолі з равом Рабіновичем, а лише представників до регіональної ради Сдот-Дан[46]

6 адара I було оприлюднено, що вирішено провести вибори до ради Кфар-Хабада («Агуда»); вибори було призначено на 10 сівана 5784 року (16 червня 2024)[47]. На виборах змагалися кілька списків, і результати такі:

Члени ради: р. Біньямін Ліпшиць, р. Менахем Лерер, р. Йосеф-Іцхак Амітай, р. Іцхак Ройтблат, р. Нахман Рейхман, р. Менді Блой, і р. Мойшеле Гутман.

Регіональна рада Сдот-Дан

Згідно з вказівками Ребе, представники Хабаду з Кфар-Хабада беруть участь у виборах і обираються членами регіональної ради Сдот-Дан (раніше Емек-Лод).

Представники Кфар-Хабада обіймали й обіймають високі посади в раді, як-от заступник голови, керівник відділу освіти, скарбник та інші.

Представники Кфар-Хабада в раді:

Рабини Кфар-Хабада

Кфар-Хабад Бет

Внесення сувою Тори до синагоги в Кфар-Хабаді Бет
Основна стаття – Кфар-Хабад Бет

Кфар-Хабад Бет — освітнє містечко Кфар-Хабада, або «Семінар», як його називають жителі села. Освітнє містечко розташоване в окремому комплексі неподалік села, і в ньому містяться неповна середня школа для дівчат, середня школа для дівчат і коледж підготовки вчительок «Бейт Рівка Кфар-Хабад», який готує вчительок і виховательок дитячих садків на ступінь бакалавра. В освітньому містечку навчаються близько 800 учениць з усієї країни.

Його створення супроводжувалося багатьма труднощами. Засновником є рав Шмуель Хефер, і у створенні йому допомагали р. Мендл Футерфас, р. Зуша Вілімовський і р. Йона Ейдлкоп.

А після відходу з життя рава Хефера в Ісру хаг Песаху 5780 року (17 квітня 2020) ним керує його зять, рав Менахем-Мендл Діскін з Беер-Яакова, а коледжем керує його син, рав Моше Хефер.

Слідом за створенням навчальних закладів навколо них виникла громада, і нині там мешкають кілька десятків родин (близько 60 родин) (переважно родини працівників), які заснували дві синагоги і мікву.

У комплексі діє зала урочистостей в їдальні, яка слугувала ученицям, що жили в інтернаті, а нині в інтернаті учениць немає. Залою урочистостей керує «Кейтерінг Рівкін».

Нині вже є ще одна зала, що належить «Кейтерінг Рівкін», розташована просто біля середньої школи.

Додаткова література

Біографії засновників села

Зовнішні посилання

Медіа
Історичні статті
Галерея


Примітки

  1. ^ Покращена гебрейська версія арабської назви давнього села Сафрія
  2. ^ Раніше — регіональна рада Емек-Лод
  3. ^ Після Краун-Гайтс
  4. ^ Див. також «вихід із Росії 5706».
  5. ^ Громадський діяч, який за роки до заснування села закликав: створімо хабадський кібуц!
  6. ^ Заснування села — коротка історія на офіційному сайті Кфар-Хабада.
  7. ^ Шмуель Краус, «Насі ве-хасид», с. 83, а з листа Шазара до Ребе, опублікованого в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1359, випливає, що вже влітку 5707 року (1946/1947) Шазар був у Ребе Раяца і було погоджено створення Кфар-Хабада. З цим тлумаченням не погоджується рав Шмуель Краус, автор книги «Насі ве-хасид» про зв'язки Шазара і Ребе. У своїй статті, опублікованій як лист до редакції «Бейт Мошіах», випуск 1361, він пояснює, що й після листа, опублікованого в «Бейт Мошіах», ясно, що Шазар прийшов до Ребе Раяца вперше в кислеві 5708 року (1947/1948), і тоді відбулася зустріч, на якій було вирішено створити хабадське поселення, а тому, на його думку, рік створення Кфар-Хабада такий: 5708
  8. ^ Лист до Ребе Раяца від 20 тевета 5708 (2 січня 1948)
  9. ^ Шмуель Краус, «Насі ве-хасид», с. 93.
  10. ^ «Насі ве-хасид», розділ «Ідея створення хабадського мошаву».
  11. ^ 1 2 Вторгнення глибокої ночі на сайті з книги «Евед Аврагам анохі»
  12. ^ Історично і зворушливо: у вагоні з хасидами Хабаду з Росії, на шляху до Ізраїлю
  13. ^ З р. Аврагамом Парізом
  14. ^ «Евед Аврагам анохі»
  15. ^ З роками парохет зносився, і 8 сівана 5778 року (22 травня 2018) його відправили на ремонт, і було здійснено внесення сувою Тори, яке вирушило з кімнати Ребе в 770 у Кфар-Хабаді, до синагоги «Бейт Менахем» у селі. У Кфар-Хабаді святкували із сувоєм Тори, який надіслав Ребе Раяц
  16. ^ [Тохелет проти Кфар-Хабада: конфлікт, що сколихнув село в перші дні]
  17. ^ Перед будівництвом 770 у селі жителів Тохелет силою виселили з пагорба, щоб збудувати будівлю (крім 2 родин, які вперто залишилися)
  18. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 10, с. 332.
  19. ^ «Га-Тамім га-рішон», с. 100 - 101.
  20. ^ «Га-Тамім га-рішон», с. 101 - 105, і див. статтю «Керен га-швіїт».
  21. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1437 с. 12
  22. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1437 с. 13
  23. ^ Лист від 14 ава 5716 (22 липня 1956).
  24. ^ Лист Шломо-Залмана Шрагаї, с. 319.
  25. ^ Шмуель Краус, «Насі ве-хасид», сторінка 147.
  26. ^ «Ігрот кодеш», т. 15, с. 18.
  27. ^ На тлі теракту: Ребе знову наполягає – назва лише «Кфар-Хабад»!
  28. ^ «Гітваадуйот» 5747, т. 3, с. 92
  29. ^ Сафрія? Шафрір? Лод Гей? А чому не просто — «Кфар-Хабад»?.
  30. ^ «Ігрот кодеш», т. 18, с. 90.
  31. ^ «Мі-шивхей Рабі», с. 180.
  32. ^ «Мі-шивхей Рабі», с. 187-186.
  33. ^ Збірник «Агудат хасідей Хабад та її завдання» сторінка 36
  34. ^ «Мі-шивхей Рабі», с. 179
  35. ^ «Сіхот кодеш» 5728, т. 1, с. 402.
  36. ^ «Кфар-Хабад», випуск 685, с. 26.
  37. ^ «Сіхот кодеш» 5729, т. 1, с. 330.
  38. ^ «Сіхот кодеш» 5721, с. 279.
  39. ^ Рав Шабтай-Йона Фрідман (упорядник), спогади р. Іче-Мендла Ліса, сторінка 92. Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 494, сторінка 42.
  40. ^ Рав Ашкеназі підтримує: вулиці Кфар-Хабада отримають назви
  41. ^ Мапа села
  42. ^ Нова синагога в Кфар-Хабаді: «Берке шул»
  43. ^ У цих залах відбувається більшість хабадських весіль у Святій Землі
  44. ^ Велике хвилювання: післязавтра в Кфар-Хабаді відкриють нову мікву
  45. ^ Див. репортаж про рибну крамницю Шнеєрсон у медіамережі «Ідкуней Хабад», кислев 5785 (грудень 2024)
  46. ^ Вибори 5784 у Кфар-Хабаді
  47. ^ Рішення реєстратора товариств — вибори до ради Кфар-Хабада 5784
  48. ^ Ребе і столиця: розширене видання книги «Кфар-Хабад»
Кфар-Хабад згадується ще в 2 945 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці