Перейти до вмісту

Суботні зібрання

Матеріал з Хабадпедії
Мівцоїм Ребе
Десять мівцоїм
Тфілін · Тора · Мезуза · Цдака · Дім, повний книжок — «Явне і його мудреці» · Нешек · Кашрут · Чистота сімейного життя · Виховання · Любов до ближнього
Різні мівцоїм
Літера в загальному сувої Тори · Літера в сувої Тори для єврейських дітей · Літера в сувої Тори для солдатів ЦАХАЛу · Друкування «Танії» · Гакгель · Гакгалат кегілот · «І поверне серця батьків до синів» · «У-фарацта» · Ханука · День народження · Лаг ба-Омер · Лулав · Суботні зібрання · Маца · Мошіах · Пурим · Заохочення народжуваності · Десять заповідей · Сім заповідей нащадків Ноаха · Шофар
Емблема діяльності в перші роки

Шабатні зібрання — це хабадська діяльність із дітьми, що проводиться по Шабатах, яку заснував Ребе в межах «Мерказ ле-іньоней хінух» невдовзі після того, як був призначений очолити його, і відповідальні за цю діяльність удостоювалися тісного супроводу й докладних настанов, що виражали особливу любов, яку Ребе плекає до цієї діяльності.

Сьогодні анаш і тмімім проводять суботні зібрання як частину мівцо «Хінух», заснованого Ребе в 5736 році (1975/1976).

Історія

Рав Дов-Бер Боймгартен (праворуч) показує Ребе значок з емблемою суботніх зібрань

Суботні зібрання — організація, що виникла ще до прийняття проводу Ребе. Мабуть, організацію було засновано в 5702 році (1941/1942).

Після прийняття проводу Ребе публічно торкався цієї діяльності лише кілька разів, мабуть, із простої причини — ця організація вже кілька років як була міцно заснована, а Ребе у своїх сіхот говорив про постанови і мівцоїм, які він запроваджував час від часу. (Як і в мівцоїм самого Ребе: зазвичай після періоду, протягом якого він говорив про запроваджене ним мівцо, Ребе переходив до розмови про новіше мівцо)

Характер діяльності

У Рош ходеш адара 5703 року Ребе Раяц написав особливий лист багачеві з Аргентини і в ньому описує цю діяльність так: «„Мерказ ле-іньоней хінух“ влаштовує суботні зібрання для хлопчиків і дівчаток, у двох окремих групах, які збираються щосуботи, і для них влаштовують різні частування, і один з учнів у групі хлопчиків і одна з учениць у групі дівчаток виступають перед ними з промовою про тижневу главу і розповідають історії про великих людей Ізраїлю у справах віри, як, наприклад, про марранів в Іспанії чи в інших країнах та їхню самопожертву заради дотримання практичних заповідей. Ці суботні зібрання вже поширилися на значному просторі й множаться, дякувати Б-гові, час від часу[1]».

У перші роки час діяльності присвячувався прищепленню основних понять юдаїзму у світлі тижневої глави і свят Ізраїлю, що випадають близько до заняття; сьогодні характер діяльності змінюється від місця до місця, залежно від цільової аудиторії, тривалості заняття тощо.

Суботні зібрання мають багато форм вираження, починаючи від товариства «Тегілім» для читання Тегілім, більш прийнятого в місцях зосередження хареді, і закінчуючи діяльністю, яку проводять — як правило — в районах, де живуть євреї, що не дотримуються Тори і заповідей; там разом з дітьми проголошують Дванадцять віршів, розповідають історію про тижневу главу і роздають приз дітям-учасникам.

Ця діяльність перегукується з мівцо «Хінух», про яке Ребе оголосив у 5736 році (1975/1976).

Важливість діяльності

Про важливість цієї діяльності можна судити з листів Ребе Раяца юнакам і дівчатам, які організовували суботні зібрання за місцем свого проживання.

«А щодо його запитання, чи займатися йому навчанням з малими і суботніми зібраннями, то немає нічого величнішого за це, і окрім величі надзвичайної дивовижності цієї роботи і великої нагороди в духовному і матеріальному, пов'язаної з нею, окрім цього, ця робота є джерелом благословення і успіху у вивченні нігле і хасидуту»[2].

В особливому листі з місяця швата 5703 року (січень–лютий 1943) Ребе Раяц пише учневі єшиви, який займався цією діяльністю і скаржився, що це іноді йде на шкоду розпорядку навчання і що навіть під час молитви і навчання йому приходять думки про цю діяльність; у листі Ребе пробуджує його до усвідомлення важливості порятунку духовного майбутнього дітей і водночас дає йому поради, як навчатися без перешкод[3] (слід зазначити, що в листі немає прямої згадки суботніх зібрань, а загалом про порятунок єврейства дітей).

У кислеві 5704 року (1943/1944) Ребе Раяц написав послання учням єшиви в Монреалі, в якому він спонукає відкрити відділення суботніх зібрань у місті. Після того як вказівку було виконано, Ребе написав подячного листа, в якому обсипає благословеннями учнів, що взяли на себе це завдання[4].

У перші роки діяльності Ребе висловився, що завдяки їй «завоюють світ»; обізнані люди навіть розповідали, що під лацканом піджака Ребе висіла емблема організації.

Хода Лаг ба-Омеру

Ребе виступає на ході Лаг ба-Омеру в 5716 році (1955/1956), яка проходила під керівництвом організації «Суботні зібрання»
Основна стаття – Парад у Ребе

У перші роки діяльності суботніх зібрань проводилися щорічні з'їзди для дітей різних кварталів, які брали участь у цій діяльності, і під час з'їзду діти демонстрували єврейську гордість. Метою з'їздів було посилити в дітей почуття належності до цінностей юдаїзму, і вони несли різні плакати про важливість дотримання Шабату й удостоювалися того, що Ребе промовляв перед ними слова благословення.

З роками дата зібрання час від часу змінювалася, і починаючи з 5716 року (1955/1956) воно проводиться в Лаг ба-Омер, що випадає на неділю, у ті роки, коли він випадає на це календарне поєднання. У пізніші роки зібрання набуло загальнішого характеру і було призначене також для широкої публіки, а не лише для учасників постійної діяльності.

У Шабат тижневої глави «Бемідбар» 5717 року (1956/1957) Ребе торкнувся того, що хода організовується «Суботніми зібраннями»: «А в Лаг ба-Омер цього року була додаткова справа: організація „Суботні зібрання“ зібрала дітей Ізраїлю, і з ними говорили про Тору і заповіді, про дотримання Шабату, яке „рівноцінне всім заповідям Тори“, про кошерне виховання і подібне до цього,»

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» його святості Ребе Раяца, т. 7, с. 156
  2. ^ «Ігрот кодеш» його святості Ребе Раяца, т. 17, лист 6528
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 7, с. 124
  4. ^ «Ігрот кодеш» його святості Ребе Раяца, т. 8, с. 87 і с. 160

Повідомити про помилку на цій сторінці