Перейти до вмісту

Заснування хасидизму Хабад

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе), засновник хасидизму Хабад

Заснування хасидизму Хабад — історична подія, під час якої метод Алтер Ребе та його хасидів було визнано хасидизмом Хабад[потрібне уточнення].

Передісторія

За дванадцять років проводу Магіда з Межиріча хасидський рух розширився і поширився в багатьох громадах. Відхід Магіда приголомшив його учнів, так що виникло побоювання, що хасидський шлях, заснований Бааль-Шем-Товом і продовжений Магідом, не дай Б-г, впаде. Унаслідок цього учні Магіда провели збори, на яких обговорювали, кому доручити провід хасидським рухом. На одних із цих зборів Алтер Ребе відкрив товаришам те, що Магід з Межиріча сказав йому 18 кислева, за день до свого відходу: що він просить його подбати, щоб його син рабі Аврагам узяв на себе тягар проводу, а якщо той відмовиться — щоб призначили святого рава р. Менахема-Мендла з Вітебська.

На тих зборах учні Магіда обрали трьох учнів — рабі Єгуду-Лейба га-Когена, Алтер Ребе і р. Зушу з Ганнополя, — щоб вони вручили лист гіткашрут р. Аврагаму, синові Магіда з Межиріча. У цьому листі всі учні його батька віддали себе йому і прийняли його як главу хасидів, однак провід рабі Аврагама га-Малаха тривав недовго, і через кілька років він пішов із життя.

У перші роки його місце глави хасидського руху посідав рабі Менахем-Мендл з Вітебська, однак важке становище хасидського руху в ті дні вимагало сильного проводу, здатного протистояти численним міснагдім, які виступили проти хасидського руху. З огляду на це учні Магіда вирішили призначити на цю роль Алтер Ребе. З 5533 по 5536 рік Алтер Ребе виконував цю роль[1].

У 5536 році (1775/1776) учні Магіда зібралися на загальні збори, щоб підбити підсумки трьох років своєї діяльності після відходу Магіда з Межиріча, і на них було вирішено, що рабі Менахем-Мендл з Вітебська вирушить до Ерец-Ісраель, а Алтер Ребе буде призначений главою хасидів у країні Литві і стане загальним керівником хасидського руху[2]. Того ж року Алтер Ребе заснував перший центр хасидизму в місті свого проживання — Ліозно.

Алтер Ребе оселився у Вітебську, рабі Менахем-Мендл з Вітебська — у Городку, а рабі Аврагам з Каліська — у Каліську, причому на чолі їх стояв рабі Менахем-Мендл з Вітебська як глава громади хасидів[3]; а після сходження рабі Менахема-Мендла з Вітебська до Ерец-Ісраель у 5537 році (1776/1777) Алтер Ребе оселився в Городку.

У той час рабі Менахем-Мендл з Вітебська і рабі Аврагам з Каліська призначили Алтер Ребе, рабі Ісраеля з Полоцька і рабі Іссахара-Дова з Любавичів керівниками громади хасидів:

І ось, з Б-жою допомогою, нині з вами великі, що досліджують серце, мудрі майстри й обізнані в таємному, великі в пораді, прославлені в Торі та страху Б-жому всі дні свої, гострі розумом і проникливі, випробувані й непорочні, а саме: рав, магід, хасид, прославлений у Торі та богобоязливості, людина Б-жа, святим назвуть його, шановний наш учитель рав рабі Ісраель Полоцкер, хай береже його Всевишній, і шановний рав, наш учитель рав рабі Іссахар-Бер Сегаль, магід-мейшарім святої громади Любавичів, і шановний рав, наш учитель рав рабі Шнеур-Залман, хай світить його світильник, — хай береже їх Всевишній, і хай буде ім'я їхнє навіки, і нитка потрійна тощо, — у руках яких, з Б-жою допомогою, їхнє благо з великого блага, прихованого й потаємного, щоб просвітити ваші очі й оживити вас, і порада їхня — вірність, і діяння їхні — істина

— Передмова до «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, пункт 7, 4 адара 5542 (18 лютого 1782)

Заснування методу Хабаду

" Якби Ребе не написав трьох слів «мірою істини Яакова» в «Ігерет га-кодеш» «Катонті», у нього було б ще п'ятдесят тисяч хасидів, але Ребе вимагає міри істини "

– «Гайом йом», 10 менахем-ава

Ще за життя Магіда з Межиріча, у 5532 році (1771/1772), Алтер Ребе заснував свій новий метод служіння Всевишньому, який згодом було названо «хасидизмом Хабад» і який був своєрідним серед учнів Магіда[4]. Після поширення методу Алтер Ребе та його посланцями до нього приєдналися сотні молодих аврехів. Правою рукою Алтер Ребе у створенні хасидизму Хабад був його брат рабі Єгуда-Лейб Познер. Упродовж наступних чотирьох років хасидизм Хабад поширився ще серед сотень людей високого духовного рівня, а після відходу з життя Магіда з Межиріча і від'їзду обраного з учнів, рабі Менахема-Мендла з Вітебська, до Святої Землі, коли провід хасидами в країні Литві перейшов до рук Алтер Ребе, до хасидизму Хабад приєдналися ще тисячі родин і пов'язали себе з Алтер Ребе, і в 5540 році (1779/1780) хасиди Хабаду налічували 15 000 родин по всій Росії[5].

У наступні роки хасидизм Хабад неухильно поширювався і зростав гігантськими кроками, і в 5555 році (1794/1795) шадари і машпіїм, яких Алтер Ребе призначив наставляти хасидів, провели перепис, і кількість хасидів сягнула 70 000 родин по всій Росії та Україні[5].

У 5557 році (1796/1797) він став найбільшим хасидським рухом: кількість хасидів Алтер Ребе оцінювали в сто тисяч[6], що призвело до того, що Алтер Ребе обмежив поїздки до нього низкою особливих постанов і надрукував книгу «Танія» з тією метою, щоб хасиди знаходили відповіді на свої запитання в книзі «Танія» і не порушували його спокою проханнями про особисту зустріч та отримання настанови в служінні Всевишньому.

Під час зустрічі Алтер Ребе з р. Нахманом із Брацлава у 5570 році (1809/1810), за кілька років до його відходу, р. Нахман запитав його, чи правда, що в Алтер Ребе близько 80 000 хасидів, і Алтер Ребе відповів, що це справді можливо, оскільки багато його хасидів служать меламедами і тримають скриньку для цдаки, призначену для утримання його дому, і привчають своїх дітей давати в неї цдаку, а отже, і ці діти вважаються його хасидами[7].

Про найменування руху та його хасидів «Хабад» уперше написано в листі, який Алтер Ребе написав улітку 5565 року (1804/1805). У цьому листі він підбив підсумок щодо рабі Аврагама з Каліська всього, що сталося між ними відтоді, як рабі Аврагам виступив проти методу Алтер Ребе в хасидизмі в 5558 році (1797/1798), і того, як він керував зборами маамадот для Ерец-Ісраель у 5563 році (1802/1803), а також зв'язку між цими двома речами. У цьому листі Алтер Ребе пише[8][9]:

І ось, узимку 5563 року (1802/1803) прийшли до мене ті відомі посланці зі Святої Землі і просили мене скасувати всіх посланців у нашій країні від усіх старих маамадот, щоб вони самі об'їжджали і створювали собі нові маамадот з істинних прихильників, які не називаються іменем Хабад.

— «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, лист 51

На початку заснування методу Хабаду[10] близько сорока обдарованих аврехів з містечок, сусідніх із Ліозно, зібралися і прийшли вчитися в Алтер Ребе. Цих аврехів було розподілено за рівнями навчання, і для них було відкрито «хедери»: хедер 1, хедер 2 і хедер 3. Алтер Ребе встановив новий розпорядок:

  • Обов'язкове поглиблене вивчення Гемари групами з однієї теми, не менше чотирьох годин на день.
  • Протягом тижня зобов'язані пройти один шіур і добре його знати.
  • Побіжне вивчення Гемари — не менше одного аркуша на день.
  • Двічі на тиждень, у встановлені для цього день і години, проводити між собою пілпуль, і кожен викладатиме свої запитання та відповіді.

Крім Алтер Ребе, уроки давали брати Алтер Ребе — р. Єгуда-Лейб, р. Мордехай і р. Моше[11].

Суперечка з рабі Аврагамом з Каліська

Огель Бааль-Шем-Това, де похований також р. Барух з Меджибожа

У 5548 році (1787/1788) помер рабі Менахем-Мендл з Вітебська, і у зв'язку з цим рабі Аврагам з Каліська змінив його в проводі хасидами в Ерец-Ісраель. Як і його попередник, рабі Аврагам з Каліська надсилав Алтер Ребе підбадьорливі листи й підтримував його постанови[12]. Так само й рабі Барух з Меджибожа спочатку був у добрих стосунках з Алтер Ребе і навіть, отримавши книгу «Танія», відгукнувся про неї як про «книгу розуму»[13].

«І ось ми бачили книгу «Бейноніім», яку надрукувала ваша честь, і я не знайшов у ній такої великої користі для порятунку душ... і нехай би ця річ була прихована від очей, а для загалу хасидів досить віри в мудреців і того, щоб вони усвідомлювали свою ваду. І шкодую я сім'я батька мого, а саме його сина, видатного й випробуваного, нашого вчителя рава Дов-Бера, якого ваша честь увів у велике випробування, наче корабель посеред моря, так що потрібні великі заступники, щоб урятуватися з тенет гордині й величі... і ваша честь увів у це свого сина, а він ще молодий літами... і тим паче братів, малих якістю й численних кількістю, яких у кожному місті називають главами міньянів, — навчати їх книги «Бейноніім»... Правду і прямоту я написав братові моєму, щоб став один чоловік йому на допомогу, полегшити йому якусь справу; я мав на увазі, щоб це був чоловік літній, досвідчений і такий, що знає собі ціну, і щоб говорив він лише прості речі... Улюблений брате мій, я відгукнувся на те, про що мене не питали, бо любов порушує порядок, і личить, щоб ваша честь звернув увагу на все, що я сказав»

«Ігрот кодеш» Алтер Ребе, додатки 22–23, с. 498.

Однак коли в 5557 році (1796/1797) Алтер Ребе видав книгу «Танія», яка була в ті дні величезним новаторством, рабі Аврагам з Каліська написав Алтер Ребе листа, у якому нападав на його книгу. У листі він висунув аргумент, що хасиди мають поводитися в простому страху Небес, а таємниці Тори, які Алтер Ребе розкрив у книзі «Танія», слід обмежити лише людьми високого духовного рівня. Свій підхід рабі Аврагам ґрунтував на вірші: «А праведник вірою своєю житиме»[14], про що він пише в листі до рабі Леві-Іцхака з Бердичева: «Скільки трудів я доклав із ним у різних листах, щоб поставити його на одному: «а праведник вірою своєю житиме»»[15]. У 5560 році (1799/1800) Алтер Ребе надіслав рабі Аврагаму з Каліська листа, у якому перепрошував за затримку з відповіддю на лист[16] і роз'яснював свій підхід у цьому питанні[17], і внаслідок цього рабі Аврагам з Каліська випустив листа, у якому шкодував про свою критику Алтер Ребе[18].

Рабі Аврагам з Каліська надсилав посланців до Росії, щоб вони збирали гроші для євреїв Ерец-Ісраель. Ці посланці дуже докучали Алтер Ребе, а повертаючись до рабі Аврагама з Каліська, зводили на Алтер Ребе безглузді наклепи[19].

Крім того, посланці рабі Аврагама з Каліська, які прибули до рабі Баруха з Меджибожа, а також до рабі Мордехая з Ляховичів і рабі Ашера зі Століна, говорили брехливі речі проти Алтер Ребе, і внаслідок цього ті теж приєдналися до рабі Аврагама з Каліська проти Алтер Ребе[19].

У межах боротьби з Алтер Ребе рабі Аврагам з Каліська надіслав листа рабі Леві-Іцхаку з Бердичева, у якому підбурював проти Алтер Ребе і стверджував, що той відхиляється від шляху Магіда з Межиріча і від шляху рабі Менахема-Мендла з Вітебська[20], однак рабі Леві-Іцхак з Бердичева надіслав листа у відповідь, у якому підтримав Алтер Ребе, а згодом навіть висловився, що «всі ми їли з однієї миски, але литвак узяв жир і найголовніше»[21].

З огляду на загострення боротьби та нападки рабі Аврагама на Алтер Ребе з твердженням, нібито Алтер Ребе відхилився від шляху Магіда, у листі 5565 року (1804/1805) Алтер Ребе написав рабі Аврагаму з Каліська, що оскільки він не є його учнем, він не потребує схвалення рабі Аврагама для написання книг хасидуту[22].

Суть і шляхи методу

Метод хасидизму Хабад установлює, що хоча віра у Всевишнього є основою життя єврея, необхідно утвердити віру через розумове розуміння[23]. Так само неможливо будувати життя за юдаїзмом на спонтанних почуттях, які можуть минути і зникнути так само, як прийшли. Такі почуття можуть навіть виявитися «марними фантазіями»[24], і все, що буде збудовано на них, розвіється і випарується. З цієї причини істинною основою цілісного єврейського життя згідно з методом Хабаду є глибоке розумове розуміння через вивчення вчення хасидуту. Згідно з методом Хабаду, і почуття (любов до Творця і трепет перед Ним) будуть стійкими і довготривалими, якщо будуть засновані на розумовому спогляданні та внутрішньому засвоєнні, що відбуваються переважно під час молитви. Мета цього процесу — привести людину до повного володіння своїми думками, словами і вчинками, так щоб вони були спрямовані лише в ім'я Небес.

Вчення хасидуту Хабаду вирізняється своєю глибиною і прагненням збагнути глибину питань, роз'яснених у вченні каббали, щодо шляху служіння Всевишньому. Цей метод у своєму корені ґрунтується на вченнях і шляху Бааль-Шем-Това, але продовжує переважно шлях Магіда з Межиріча, з певним розширенням. З цієї причини дехто визначав Бааль-Шем-Това, Магіда з Межиріча та Алтер Ребе, засновника хасидизму Хабад, як три вищі сфіри, що називаються хохма, біна і даат, і перші літери їхніх назв утворюють слово «Хабад».

Місце Ребе в хасидизмі

Основні статті – Провідник покоління

На відміну від більшості хасидських дворів того часу, рух Хабад не прийняв уявлення, нібито основна праця в служінні Всевишньому покладена на Адмора або цадика, а на хасидів покладено лише прилучитися до нього і пов'язати себе з ним[25][26]. Цей крок спочатку викликав суперечку з боку інших учнів Магіда з Межиріча, які стверджували, що в цьому є відхилення від хасидського шляху, прокладеного Магідом і Бааль-Шем-Товом; на чолі їх стояв рабі Аврагам з Каліська, який різко виступив проти цього методу, однак рабі Шнеур-Залман відповів, що його шлях поєднує метод Бааль-Шем-Това і Магіда з обов'язком, покладеним на людину, служити Всевишньому самій[27][28]. Розповідають також, що рабі Шломо з Карліна просив в Алтер Ребе дозволу оселитися в межах області діяльності Алтер Ребе[29], і рабі Шнеур-Залман погодився на це за трьох умов. Рабі Шломо з Карліна погодився прийняти перші дві умови, але на третю умову — «щоб він не говорив, що цадик має нести паству» — не погодився[30].

Ці розбіжності здебільшого не призвели до розколу між хасидизмом Хабад та іншими хасидськими течіями, і тому навіть цадики, чий шлях у хасидизмі сильно відрізнявся від шляху Хабаду, як рабі Леві-Іцхак з Бердичева і рабі Мордехай з Чорнобиля[31], поріднилися з Ребе Хабаду.

Водночас і згідно з методом хасидизму Хабад цадики є головою і мозком мас, і маси черпають у них свою духовну і навіть матеріальну силу і через них прилучаються і пов'язуються з Б-жественністю, як каже Алтер Ребе:

«У кожному поколінні є голови тисяч Ізраїлю, чиї душі щодо душ загалу та простих людей є як голова і мозок... живлення і життєва сила нефеш, руах і нешама простих людей походять від нефеш, руах і нешама праведників і мудреців, голів синів Ізраїлю їхнього покоління... через прилучення до мудреців Тори нефеш, руах і нешама простих людей зв'язуються та єднаються зі своєю первісною суттю і своїм коренем у Вищій Мудрості»

— Книга «Танія», розділ 2

Унаслідок цієї ідеї Ребе посідає центральне місце в громаді хасидизму Хабад[32], і кожен хасид прагне бути «зв'язаним» з ним, що називається гіткашрут, суть якого — вивчення вчення Ребе і виконання його вказівок. Так само багато хасидів мали звичай не робити значущого кроку в житті, не запитавши поради й не отримавши благословення Ребе свого покоління.

Шляхи служіння Всевишньому

Основні статті – Служіння Всевишньому, «Авода ве-гаскала», «Розум панує над серцем», бітуль, «Іткафья», «Ітгапха», пнімі, хіцон

Згідно з методом Хабаду, у служінні Всевишньому слід придушувати всякий смуток, навіть той, що походить зі смутку через гріхи й духовні справи[33]. Також робиться наголос на глибокому спогляданні в молитві, щоб протягом дня поєднувати розумове осягнення з внутрішнім засвоєнням у почутті серця.

Серед важливих основ служіння Всевишньому у вченні хасидизму Хабад — «розум панує над серцем», що означає стан, за якого розум панує над почуттями в серці, тобто стан, за якого розум, що перебуває в мозку, є силою, яка веде і спрямовує людину, адже мозок — місце й осідок Б-жественної душі[34].


Примітки

  1. ^ Крім своїх поїздок до хасидських центрів, він таємно їздив і до місць зосередження міснагдім, де розмовляв з ними про Тору і доводив їм, що хасиди великі й у відкритій частині Тори. У цих поїздках Алтер Ребе захопив за собою багатьох учнів, які згодом стали одними з великих хасидів Хабаду.
  2. ^ «Сіхот 5696», с. 110, і розповідь про це в «Сіхот 5697», с. 238, і див. «Гайом йом», «Бейт рабі», с. 52.
  3. ^ У сіхі ночі Сімхат Тора 5748 року (1987/1988) (див. «Гітваадуйот» там, параграф 19) Ребе обговорює цей період — між проводом рава Магіда з Межиріча і проводом Алтер Ребе — чи можна вважати його проміжним періодом, у який святий рав Рамам з Вітебська стояв на чолі хасидів у Білій Русі, тобто що й святого рава Рамама з Вітебська слід включити до списку Ребе в хасидів Хабаду.
  4. ^ У 5532 році (1771/1772) росіяни захопили в поляків увесь район Вітебська і Ліозно. Тому хасидизм Хабад було засновано лише цього року, бо він міг бути заснований лише в Росії. Ребе роз'яснює в сіхі 12 тамуза 5713 року (25 червня 1953), що учні Магіда, які керували кожен у своєму місці, різнилися між собою в способах служіння Всевишньому, і внаслідок цього виникла також відмінність у їхньому поселенні в матеріальному місці. І це одне з пояснень, які наводять хасиди, чому Алтер Ребе оселився в країні Райсин: оскільки там потрібно було виправити справу служіння на основі сенсу і розуміння, служіння розумом, підкорити людей розуму, — тому там оселився Алтер Ребе, засновник учення хасидуту Хабаду; тоді як у країнах Волинь і Польща, де з багатьох причин провід був лише в питаннях ХаГаТ, оселилися ті, чий шлях у служінні Всевишньому був таким».
  5. ^ 1 2 Запис Ребе Раяца в «Бітаон Хабад», шват 5733 (січень–лютий 1973)
  6. ^ «Ребе, звинувачений у зраді та бунті проти влади», с. 29.
  7. ^ Зустріч Алтер Ребе і рабі Нахмана з Брацлава.
  8. ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, лист 51.
  9. ^ Див. «Навколо хасидизму», перше покоління — Алтер Ребе, наприкінці абзацу «Заснування хасидизму Хабад».
  10. ^ Див. «Даркей га-хасидут», розділ 3, примітка 1.
  11. ^ «Га-Тамім» (Варшава), зошит 2, с. 52.
  12. ^ «Бейт рабі», 15а.
  13. ^ Як наводиться в «Оцар сіпурей Хабад», ч. 3, с. 314.
  14. ^ Трактат «Макот», 24а.
  15. ^ «Ігрот» Алтер Ребе, лист 100.
  16. ^ Через його арешт.
  17. ^ Цей лист з роками було втрачено
  18. ^ «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», 4, «"А праведник вірою своєю житиме" і метод Хабаду».
  19. ^ 1 2 «Бейт рабі», с. 120–132.
  20. ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, додатки 22–23, с. 498.
  21. ^ «Сефер га-сіхот — Торат шалом», с. 51–52.
  22. ^ Як наводиться в «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, с. 120–129
  23. ^ 5 адара 5720 (4 березня 1960), «Запитання і відповіді з Любавицьким Ребе», на запитання студентів: «Недостатньо самого лише почуття, ні віри самої по собі, ні самого лише розуміння, бо тоді бракує повноти. Має бути поєднання всього разом»
  24. ^ «Танія», розділ 3
  25. ^ «А тепер слухайте, євреї! Загалом у Хабаді була вимога, щоб служіння кожного було його власним і щоб не покладатися на Ребе. У цьому різниця між польським методом і методом Хабаду: польський метод — це «а праведник вірою своєю житиме», не читай «їх'є» (із шва під літерою хет), а «єхає» (з патахом під літерою хет), але ми, Хабад, маємо всі служити самі, 248 органами і 365 жилами тіла та 248 органами і 365 жилами душі. «Усе в руках Небес, крім страху Небес». Я не відмовляюся («іх заг зіх ніт оп»), не дай Б-г, допомагати — допомагати в міру можливості, але оскільки все в руках Небес, крім страху Небес, то якщо не буде власного служіння, яка користь від того, що подають «записки», співають нігуни і кажуть лехаїм... Треба самим перетворити глупоту протилежного боку і кипіння ("дер кох") тваринної душі — на святість» (із сіхи Ребе одразу після того, як він виголосив свій перший маамар хасидуту — «Баті ле-гані» 5711, виголошенням якого офіційно прийняв на себе провід Хабаду. «Торат Менахем» 5711, с. 212, сіха 12)
  26. ^ «Лікутей дібурім», частина 1, 141б. «Сефер га-сіхот» 5704, с. 133, та ін.
  27. ^ Див. також статтю рава Шломо-Йосефа Зевіна «Дивовижний образ автора «Танії»» на сайті «Даат» — із «Шана бе-шана» 5724
  28. ^ Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», с. 24 на сайті HebrewBooks
  29. ^ Яке було йому дане іншими учнями Магіда з Межиріча на чолі з рабі Менахем-Мендлом з Вітебська[потрібне джерело]
  30. ^ «Бейт рабі», частина 1, розділ 25, с. 128. І див. лист рабі Шнеур-Залмана з Лядів до рабі Аврагама з Калиська на цю тему в «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, лист 55
  31. ^ Який навіть висловлював свою думку, відмінну від шляху Ребе Хабаду
  32. ^ «Ребе — центральна вісь хасидизму»
  33. ^ Див. «Танія», розділ 26 і далі.
  34. ^ «Танія», розділ 11.

Повідомити про помилку на цій сторінці