Хасидут

Хасидизм — єврейський рух, заснований Бааль-Шем-Товом, суть якого — розкриття внутрішньої точки й Б-жественної життєвої сили в кожній речі. Згідно з ученням хасидуту, велике значення мають служіння молитви, радість і зв'язок із цадиком.
Історія
Основна стаття – Заснування вчення хасидуту
Бешт продовжував шлях табору прихованих праведників, який очолювали «баалей шем». Бештові передували: р. Еліягу Бааль-Шем, р. Йоель Бааль-Шем і р. Адам Бааль-Шем.
Рабі Ісраель Бааль-Шем-Тов спочатку дотримувався звичаю табору прихованих праведників і приховував свою велич, доки не відкрився загалу внаслідок сходження душі, яке він здійснив у Рош га-Шана 5507 року (15 вересня 1746); під час нього його душа зустрілася у вищих світах із душею Мошіаха, який сказав йому, що час його розкриття настане, коли пошириться його вчення — учення хасидуту — у світі. Про це сходження душі він розповів своєму шуринові, рабі Аврагамові-Гершону з Кут, у листі.
Після погромів 5408 — 5409 років (1647–1649) загальний дух народу Ізраїлю був пригнічений. І як описано в кількох місцях, народ Ізраїлю перебував у стані непритомності. Щоб пробудити його, було послано рабі Ісраеля Бааль-Шем-Това, який пробудив гідність простих євреїв, внутрішній і сутнісний зв'язок єврея із Всевишнім і розкрив важливість внутрішньої суті речей: внутрішньої частини Тори та наміру під час виконання заповідей.
Навколо Бааль-Шем-Това склалося коло хасидів. Бешт здійснював численні поїздки, завдяки яким поширився хасидизм. На час його відходу з життя в 5520 році (1759/1760) хасидизм уже налічував десятки тисяч хасидів. Після нетривалого проводу його сина, рабі Цві, провід перейшов до його учня Магіда з Межиріча. Після його відходу з життя в 5533 році (1772/1773) області країн Європи було розподілено між різними учнями. Серед інших його учнів був Алтер Ребе, засновник хасидизму Хабад.
Основи вчення хасидуту
Окрім того, що Бааль-Шем-Тов був Б-жественним каналом, який приніс у світ велике світло вчення хасидуту, існують також окремі основи вчення хасидуту, передані самим Бааль-Шем-Товом.
Основна стаття – Бааль-Шем-Тов
До основ учення Бааль-Шем-Това належать, наприклад, положення про те, що в кожній речі у творінні є Б-жественна сила, яка дає їй життя, а також існування особливого провидіння Творця над кожним створінням, аж до того, що навіть у листка, гнаного вітром, є окрема мета, і з особливого провидіння він гнаний. Бешт також прищепив своїм хасидам заглиблення в молитву та внутрішні життєвість і радість під час виконання кожної заповіді і в служінні Всевишньому загалом. Він підносив простодушність у читанні глав Тегілім простими євреями в їхній вірі.
Основна стаття – Вчення хасидуту
Крім того, основи вчення хасидуту, заснованого Бааль-Шем-Товом і розширеного Магідом та його учнями в наступних поколіннях, докладно пояснено в кунтресі «Іньяна шель торат га-хасидут» Ребе та в «Кунтрес торат га-хасидут» Ребе Раяца.
Суть сказаного така, як вище: призначення хасидуту не лише в духовному оживленні народу Ізраїлю і не в якомусь кабалістичному русі, а в розкритті внутрішньої суті кожної речі — аспекту єхіда в кожній справі. У цьому сенсі зрозумілий зв'язок хасидуту з Геулою, суть якої — так само розкриття внутрішньої суті кожної речі. І як розповідається про сходження душі Бешта в Рош га-Шана 5507 року (15 вересня 1746), коли він запитав Мелех га-Мошіаха: «Коли прийде пан?», і на це той відповів йому: «Коли поширяться джерела твої назовні і вмітимуть здійснювати їхудім, як ти», тобто завдяки поширенню вчення хасидуту й служінню Всевишньому цим шляхом прийде Мошіах.
Протидія хасидизму
Основна стаття – Протидія хасидизму
Одразу з поширенням хасидизму проти нього виступили численні рабини Литви на чолі з Віленським Гаоном (Гра), із херемом, що забороняв хліб і вино хасидів; подібні хереми, а слідом за ними доноси й різні переслідування, були вельми поширені аж до зовсім недавнього періоду. Свого піку події досягли у вбивстві чотирьох хасидів зі Свенцян.
Протидія випливала головним чином з побоювання, що хасидизм є продовженням саббатіанського руху Шабтая Цві, який зрікся основ віри й спричинив великий занепад віри. Зрозуміло, це виявилося неправдою, однак чимало міснагдім тривалий час відмовлялися визнати, що лише вивченням хасидуту зміцняться віра й виконання заповідей, і, навпаки, відсутність вивчення хасидуту веде до підриву віри та дотримання заповідей. На певному етапі, щоб розпалити суперечку, до Віленського Гаона прийшли двоє і засвідчили перед ним, що бачили хасидів, які їли м'ясо й пили вино в Тиша бе-Ав — вони «забули» згадати, що це був Тиша бе-Ав, який припав на Шабат, коли, зрозуміло, піст переноситься на неділю, і сам Гаон теж їв у Тиша бе-Ав. Унаслідок цього Віленський Гаон підписав херем проти хасидів.
Хасидські течії
Розкриття Бешта відбулося, як сказано, в 5494 році (1733/1734), і відтоді почався провід у формі Адмора і хасидів. Після відходу Бешта у свято Шавуот 5520 року (21 травня 1760) його місце в проводі загальним хасидизмом посів рабі Дов-Бер, рав Магід з Межиріча.
Після відходу рава Магіда з Межиріча 19 кислева 5533 року (15 грудня 1772) (1763) закінчився період загального хасидизму, і різні учні рава Магіда з Межиріча відкрили кожен власні хасидські двори, а часом навіть сперечалися одне з одним про бажаний характер учення хасидуту та його поширення. Головний поділ був між Алтер Ребе, який заснував хасидизм Хабад, що робив наголос на розумінні, і хасидизмами Польщі — ХаГаТ, що робили наголос на служінні Всевишньому почуттям серця. Найпомітніші хасидські течії того періоду: Карлін, Люблін, Бердичів і Меджибіж.
Сьогодні існують сотні різних хасидських течій, серед найбільших: Хабад, Гур, Белз, Цанз і Вижниця.
Хасидизм сьогодні
Основи методу Бааль-Шем-Това проникли в усі течії юдаїзму, і так, наприклад, молитва в радості стала звичною справою. Так само й тема особливого провидіння. І навіть найглибші одкровення вчення Бешта, як-от цимцум не в буквальному сенсі та те, що кожне створіння оживляється щомиті наново, були прийняті в усіх гілках юдаїзму без заперечень. Так само й Письмова Тора хасидизму — книга «Танія» — вивчається й друкується повсюди у світі. Є також книги хасидуту різних адморів, що стали відомими в усіх течіях юдаїзму, навіть серед литваків, як-от святі книги «Сфат емет», «Меор ейнаїм», «Їсмах Ісраель», і книги «Нтівот шалом» та «Шем мі-Шмуель».
Див. також
Зовнішні посилання
- Тег: хасидут, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Що таке хасидут і чому він розкрився лише в ці покоління? у щотижневому відеожурналі jem
- Рав Йоель Каган, Що таке хасидут? І чи може він щось запропонувати нашому поколінню?