Ребе Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш)
| Рабі Шмуель Шнеєрсон | |
|---|---|
«Сефер га-маамарим» Ребе Магараша | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | שמואל שניאורסאהן[В] |
| Відомий як | Ребе Магараш |
| Дата народження | 2 іяра 5594 (11 травня 1834) |
| Місце народження | Любавичі |
| Дата смерті | 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882) |
| Місце смерті | Любавичі |
| Місце поховання | Любавицьке єврейське кладовище[В] |
| Країна | Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Любавичі |
| Місце діяльності | Любавичі |
| Належність | Хасидизм Хабад |
| Рід діяльності | філософ, рабин, ребе[В] |
| Посада | четвертий Адмор у династії адморів Хабаду |
| Інші посади | Четвертий Ребе хасидизму Хабад-Любавич |
| Учителі | Цемах Цедек |
| Праці | Торат Шмуель |
| Сім'я | |
| Батько | Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек) |
| Мати | Хая-Мушка Шнеєрсон |
| Дружина | Ребецн Стерна Шнеєрсон (перший шлюб), Рівка Шнеєрсон (другий шлюб) |
| Діти | Двойра-Лея Гінзбург, Аврагам-Сендер Шнеєрсон, Шнеур-Залман-Агарон Шнеєрсон, Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), Хаїм-Моше, Менахем-Мендл Шнеєрсон, Хая-Мушка |
| Брати й сестри | Барух-Шалом Шнеєрсон, Єгуда-Лейб Шнеєрсон, Хаїм-Шнеур-Залман Шнеєрсон, Ісраель-Ноах Шнеєрсон, Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, Яаков Шнеєрсон, Раде-Фрейда, Двойра-Лея |
| Родовід | |
| Нагороди | |
| почесний громадянин Російської імперії[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Шмуель Шнеєрсон (Шнеєрсаон) — Ребе Магараш (2 іяра 5594 (11 травня 1834) — 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882)) — четвертий Адмор у династії адморів Хабаду. Він запровадив вислів і підхід «Лехатхіла арібер».
Біографія
Його народження
2 іяра 5594 року (11 травня 1834)[1], у день, що відповідає[2] сфірі «тіферет шебе-тіферет», і по сповненні ста років від розкриття Бааль-Шем-Това, народився в містечку Любавичі в Росії сьомим сином Ребе Цемах Цедека та його дружини ребецн Хаї-Мушки.
Пологи відбулися в новому будинку Цемах Цедека, до якого він ще не в'їхав і який після великої пожежі в 5592 році (1831/1832) з поваги до Ребе безкоштовно збудував один із сусідніх губернаторів. Ребе планував освятити будинок до свята Шавуот, але бажанням ребецн було народжувати саме в новому будинку; для пологів ребецн використала нове ліжко, призначене для просіювання борошна на мацу[3]. Увесь час пологів її чоловік Цемах Цедек стояв у кімнаті обличчям до стіни і наказав своїм синам р. Баруху-Шалому, р. Магарілу з Копися і р. Рахашазу з Лядів сидіти в одній із кімнат і читати певні розділи Псалмів[4]. Повитусі він дав особливі вказівки щодо пологів: зануритися в мікву перед тим, як прийняти немовля, і вбрати його в особливий шматок білої тканини, який він їй приніс.
Бріт
У день, на який припав бріт, Цемах Цедек наказав встати рано на молитву шахаріт. До десятої години вже прийшли всі члени родини на чолі з дядьком р. Хаїмом-Аврагамом, сином нашого вчителя Алтер Ребе. Коли час уже наближався до другої години, а Цемах Цедек усе ще був зачинений у своїй кімнаті, присутні почали тривожитися; р. Хаїм-Аврагам зітхнув і сказав: «Він зайнятий гостями, важливішими за мене». Через пів години Ребе вийшов зі своєї кімнати з червоною хусткою в руці, з жовтим обличчям і сльозливими очима, і сказав: «Бріт буде сьогодні», а за кілька миттєвостей знову ввійшов до своєї святої кімнати.
Тим часом хасиди тривожно чекали; р. Хаїм-Аврагам підійшов до вікна, сперся головою на руки й поринув у роздуми, інші сини Цемах Цедека використали час для спільного вивчення хасидуту, ребецн, дружина Цемах Цедека, послала одного з хасидів з'ясувати в чоловіка, чому не роблять бріт, але р. Хаїм-Аврагам зупинив його. Після третьої години Ребе знову вийшов з кімнати і з сяйливим обличчям знову сказав, що бріт буде сьогодні, і сказав гостям, щоб підкріпилися. О четвертій годині Ребе вийшов утретє і сказав, щоб не молилися мінху, бо дуже скоро відбудеться бріт, і за короткий час вийшов на бріт, причому спочатку підійшов до породіллі, щоб поговорити з нею про ім'я, яке дадуть новонародженому.
Під час трапези після бріту син Цемах Цедека, Магаріл, запитав, на чию честь його названо цим ім'ям, адже в родині Цемах Цедека такого імені не було, і прошепотів про себе: може, на честь пророка Шмуеля? І відповів йому Цемах Цедек: «На честь черпальника води в Полоцьку, якого звали Шмуель, бо мудрець переважає пророка».
У його дитинстві батько пов'язав той факт, що його бріт був у «тіферет шебе-нецах», з характером його проводу[5].
Його юність
Любив ремесло й різьблення. Розповідають, що, коли він був дитиною років п'яти, один із хасидів звернувся до нього і сказав: якщо скажеш мені, де перебуває Б-г, дам тобі в подарунок складаний ніж. Відповів йому хлопчик: якщо знайдеш місце, де Б-га немає, я дам тобі в подарунок складаний ніж. Хасид усміхнувся і дав Ребе складаний ніж.
У сім років навчався в меламеда рабі Песаха. Знав Тору і велику частину Танаху і вивчав Гемару з коментарем Раші і вибраними «Тосафот», а під час ігор з товаришами повторював Танах напам'ять. Його батько Цемах Цедек мав звичай раз на місяць екзаменувати його та його товаришів по «хедеру», більшість з яких були членами родини, і після іспиту давав їм у нагороду кілька срібних монет; Ребе Магараш додавав ці суми до того, що отримував щоп'ятниці — один карбованець, — і купував книги. Одного разу під час іспиту його меламед був вражений його знаннями, і сказав йому Цемах Цедек: «Для тіферет шебе-тіферет це не дивно». Улітку 5601 року (1840/1841) він уже був присутній, коли його батько Ребе виголошував маамари хасидуту.
У 5603 році (1842/1843) до Любавичів приїхали рави Довід Лурія з Бихова, Нехемія з Дубровно, Іцхак-Айзік Епштейн, Перец з Бешенковичів та інші, щоб порадитися з Цемах Цедеком щодо справ громадського служіння. Рав Довід Лурія вступив у вчену суперечку з Магарашем, і Магараш його переміг. Коли рав Перец був у Цемах Цедека, він розповів йому про суперечку й перемогу, і сказав Цемах Цедек: його обрізання було в тіферет шебе-нецах.
У десять років батько забрав його з «хедеру» через його геніальність і ерудицію і взяв для нього особливого меламеда.
У дванадцять років почав старанно вчити Мішнайот напам'ять на додачу до своїх теоретичних занять. Батько вчив з ним тричі на тиждень Писання, а його брат р. Барух-Шалом навчав його знаків кантиляції Пророків і Писань, як отримав від нашого вчителя Алтер Ребе.
Ребе Магараш був обдарований винятковими здібностями й пам'яттю. Знався на медицині і багатьох мовах. У тринадцять років знав напам'ять усі шість розділів Мішни і книгу «Танія» дослівно.
За вказівкою батька склав іспит і отримав документи про «сміху» від равів Айзіка з Гомеля, Шнеура-Залмана Фрадкіна, Гілеля з Паричів і Магарія Бегарда з Вітебська.
Навчання ремесла
Він був сойфером стам, і почерк його був гарним і чітким. Кожному зі своїх синів він подарував Мегілат Естер (Сувій Естер), написаний його рукою.
Також він навчався шхіті і час від часу різав худобу[6].
Через стан здоров'я лікарі приписали йому займатися ручною працею. Ребе Магараш збудував менору заввишки в людський зріст з дванадцятьма гілками. Він також майстрував столи з маленьких шматочків дерева, один із них стоїть у кімнаті Ребе[7].
Весілля
Перший шлюб
У 5607 році (1846/1847), коли Ребе Магарашу було 14 років, він одружився зі Стерною Шнеєрсон, донькою свого брата рабі Хаїма-Шнеура-Залмана.
Весілля святкували в п'ятницю тижневої глави «Насо», 8 сівана 5608 року (9 червня 1848). Під час днів семи благословень наречена захворіла і через три місяці померла. Щоб розвіяти горе нареченого, його батько Цемах Цедек наказав облаштувати для нього кімнату поруч зі своєю кімнатою, щоб будь-коли, коли він захоче, він міг увійти до його святих покоїв. І справді так було, і коли він заходив, батько показував йому святі рукописи попередніх адморів, зокрема й ті, яких не показував іншим своїм синам.
Другий шлюб
Через рік ребецн Шейна, вдова Мітлера Ребе, звернулася до свого зятя, Ребе Цемах Цедека, і запропонувала посватати Ребе Магараша з однією з двох її осиротілих онучок, Гітл і Рівки, доньок її доньки Сари та її зятя р. Агарона зі Шклова.
На запитання Цемах Цедека: адже пропонують шідух з містечка Лепель з посагом у двадцять тисяч карбованців, а з цим шідухом який посаг отримає наречений? — ребецн відповіла: адже «дружина товариша — як товариш» (дружина мудреця Тори має частку в чеснотах свого чоловіка), і я даю нареченому сорок років «дружини товариша».
Ребе Цемах Цедек погодився з її порадою і з двох доньок вибрав молодшу — ребецн Рівку. Старша сестра, пані Гітл, поступилася своїй молодшій сестрі й висловила згоду, щоб та вийшла заміж раніше за неї. Про неї Цемах Цедек теж подбав і згодом вибрав для неї доброго нареченого — рава Лемперта з Ніжина.
Весілля відбулося в 5609 році (1848/1849)[8]. У день своєї хупи Ребе Магарашу батько, Цемах Цедек, наказав піти на кухню і попросити благословення його бабусі ребецн Шейни, яка була там зайнята. Пішов наречений просити її благословення, але вона відповіла з докором, що день ще довгий і вона благословить його під час хупи. Коли наречений повернувся і передав її слова батькові, той наказав йому знову піти до ребецн і вимагати, щоб вона благословила його саме зараз.
Коли ребецн переконалася, що наречений не відступиться, вона попросила води обмити руки, поклала руки йому на голову і в присутності двох свідків благословила його такими словами: «Нехай буде воля Його, щоб усі сили, які я успадкувала від мого чоловіка, зійшли на твою голову».
Під час весілля Цемах Цедек був у великій радості й виголошував багато маамарів ДАХ.
Відомо, що Ребе Магараш поводився по-багатому.
Громадська діяльність до проводу
У 5608 році (1847/1848) Ребе Магараш поїхав до міста Вітебськ, щоб узяти участь у загальних зборах громадських діячів, які приїхали зі Шклова, Вільни і Петербурга. Він пробув там близько двох тижнів і також повторював там маамари ДАХ перед людьми.
У 5615 році (1854/1855) його батько, Ребе Цемах Цедек, вказав йому постійно займатися громадською діяльністю. Секретарем він призначив р. Шмуеля Бріна.
У 5617 році (1856/1857) поїхав до Києва і Петербурга, щоб діяти на благо євреїв Росії. Того ж року підтримував постійний зв'язок з равом Агароном, рабином міста Біліниць, який теж часто їздив до Петербурга за дорученням Ребе Цемах Цедека у громадських справах.
У 5618 році (1857/1858) знову поїхав до Києва і Петербурга, щоб клопотатися про скасування указу про виселення євреїв, які орендують поля в селах і колоніях. Під час цієї поїздки йому вдалося скасувати виселення.
У 5619 році (1858/1859) поїхав до Німеччини, щоб зустрітися з громадськими діячами в Європі. У 5620 році (1859/1860), повернувшись з Німеччини, організував збори представників громадських діячів з хасидів Хабаду, Волині, з партії маскілім і з торгових кіл, виклав перед ними свої зустрічі за кордоном і запропонував план роботи на майбутнє. Через короткий час на рава Агарона з Біліниця донесли, і його заарештували у супроводі загону озброєних поліцейських, які повезли його до Могильова. Ребе Цемах Цедек призначив замість нього р. Іцхака Рубшова і р. Натана, сина р. Шломо Монсзона, які почали працювати таємно, остерігаючись нових доносів.
У 5625 році (1864/1865) Ребе Магараш поїхав до Петербурга і домігся скасування законів Сенату, які обмежували євреїв Литви і Жемайтії.
Прийняття проводу
Основна стаття — Розкол хасидизму Хабад (5626)
Уже на початку 5626 року (1865/1866), за пів року до відходу з життя Ребе Цемах Цедека, він вказав своєму синові, Ребе Магарашу, виголошувати хасидут перед людьми. Водночас його батько видав записку для хасидів, у якій пише:
Його слухайте, як слухали мене
Тими ж днями Ребе Цемах Цедек написав синові листа, у якому повідомляє йому, що його слова хасидуту йому до душі, і благословляє його й уповноважує продовжувати виголошувати хасидут[9]. Іншого разу Ребе Цемах Цедек сказав синові: «Посудину з духовною олією, яку Бааль-Шем-Тов передав своєму учневі раву Магіду з Межиріча, щоб помазати нею нашого вчителя Алтер Ребе на провід для всіх його поколінь, — цією силою був помазаний мій тесть, Мітлер Ребе, і цією силою я помазав тебе»[10].
Крім цих натяків, хасиди також визнали його рідкісні чесноти та якості: надприродну мудрість у відкритій частині Тори і в прихованій, знання світських наук і особливо медицини. Також він володів ручним ремеслом і знав кілька мов.
У Ребе Цемах Цедека було шість синів[11], і Ребе Магараш був наймолодшим з них. Після його відходу з життя всі його сини виголошували хасидут, а були й такі, чиї слова записували. Хасиди слухали їх усіх, і кожен вибрав собі Адмора, до якого прихилилося його серце, але між хасидами ще не було вирішено, хто з них той Адмор, який посяде місце Ребе Цемах Цедека. Ба більше, порівняно з іншими братами Ребе Магараш приховував себе і поводився зовні по-сучасному, що ускладнювало хасидам зближення з його шляхом і святою поведінкою.
Одного вечора Шабату Ребе Магараш виголосив маамар хасидуту[12]. Назавтра, у Шабат уранці, його брат рабі Єгуда-Лейб повторив маамар і додав своє нове тлумачення. На виході Шабату Ребе Магараш знову повторив маамар з додаванням свого тлумачення. Так тривало: кожен повторював маамар і додавав своє тлумачення. У вівторок увечері Ребе Магараш виголосив маамар уп'яте, і тоді підійшов до нього його брат рав Єгуда-Лейб і сказав йому: «Цього разу це сказав батько, а проти батька я стояти не хочу».
Унаслідок цього, а також через додаткові натяки Ребе Цемах Цедека на його особливу любов до сина рабі Шмуеля[13], було вирішено, що Ребе Магараш, наймолодший із синів, змінить батька в проводі хасидизму Хабад, і він установив своє місцеперебування в Любавичах. Але це не допомогло, і четверо різних синів Цемах Цедека почали поводитися як провідники, що призвело до розділення хасидизму Хабад.
Шановані хасиди приєдналися до призначення Ребе Магараша. Р. Єкутіель з Лепеля, який був одним з найстаріших хасидів доби Алтер Ребе, вирішив приєднатися до цього призначення через маамар хасидуту, який виголосив Ребе Магараш. Р. Шмуель-Дов-Бер з Борисова відповів молодому хасидові, що «розрізняти між синами Ребе ми не можемо, бо всі вони праведники, і тому я не можу тобі сказати. Що я можу сказати — це те, що я поїду до наймолодшого сина (Ребе Магараша)».
Інші брати Ребе Магараша переїхали жити до різних міст (Ляди, Копись і Ніжин), відкрили там центри Хабаду і виголошували ДАХ перед слухачами свого вчення.
Громадська діяльність після перебрання проводу
Після перебрання проводу хасидизму Хабад Ребе Магараш продовжив громадську діяльність на благо єврейського народу.
У 5628 році (1867/1868) поїхав до Франції на зустріч з громадськими діячами. У 5629 році (1868/1869) створив постійний комітет у Петербурзі, який займався б громадськими справами і дбав про захист прав євреїв. У 5630—5640 роках (1869–1880) багато разів їздив по Росії і за її межі у справах громадської діяльності. У 5640 році (1879/1880) з ризиком для життя клопотався про приборкання погромів «Суфот ба-Негев»[14].
Його вчення
Основна стаття — Торат Шмуель
Основна стаття — Ігрот кодеш Ребе Магараша
Ребе Магараш одного разу висловився про своє вчення[15]: «Майне хасидус дарф мен лернен, ві а Тойсфес ефшер ніт, вайл Тойсфес із дох а рішен, обер ві а Магарша авадай!» [= мій хасидут треба вчити — можливо, не як «Тосафот», адже вони рішонім, але як Магаршу — напевно].
Маамари хасидуту Ребе Магараша надрукувало видавництво «Кегот» у серії «Лікутей Тора — Торат Шмуель»[16].
Листи, які він писав, певно, здебільшого втрачено, а з небагатьох надруковано один том «Ігрот кодеш Ребе Магараша».
Повторення
Ребе Магараш мав звичай виголошувати маамари хасидуту в Шабати і свята, а також в інші особливі часи. Його маамари відомі як ясні стилем, але надзвичайно глибокі. Після того як колектив хозрім добре завчав маамар, до Адмора заходили ті, хто записував, і повторювали маамар перед ним, а він виправляв їхні помилки й пояснював те, що потребувало пояснення.
Хозрім
«Лехатхіла арібер»
Основна стаття — «Лехатхіла арібер»
Ребе Магараш запровадив вислів і навчав підходу «лехатхіла арібер» (арібер — поверху), через що Ребе називає його «Бааль лехатхіла арібер», і ось його слова[17]
Світ каже: якщо не можна пройти знизу — треба перелізти поверху; а я вважаю, що від початку треба поверху, від початку треба братися із силою, ні перед чим не губитися і проводити те, що потрібно, — і коли берешся, Всевишній допомагає (їдиш).
Переклад — світ (більшість людей) вважає: коли не можна пройти низом, треба перейти поверху, а я вважаю, що від початку треба переходити поверху; від початку треба діяти із силою, нічим не бентежитися і виконувати те, що потрібно виконати, а коли так починають — допомагає Святий, благословенний Він
Зміст вислову в тому, що світ стверджує, ніби саме тоді, коли не вдається йти звичайним шляхом, треба спробувати «перескочити» труднощі, але Ребе Магараш сказав, що, на його думку, треба від початку йти шляхом перескакування через усі труднощі й перешкоди. «Лехатхіла арібер».
Ребе додає й каже, що поведінка Ребе Магараша справді була в дусі «лехатхіла арібер»: і в матеріальному він поводився з шаною, у багатстві й достатку, і навіть до нігуну, який приписують Ребе Магарашу, пристала назва «нігун Лехатхіла арібер».
Поняття «лехатхіла арібер» стосується також способу служіння тшуви. У минулому тшува була з гіркоти, і тоді приходять до радості. Різниця між гіркотою і смутком: гіркота — це роздуми про велич Б-га і печаль через віддаленість від Б-жественного. Така гіркота — це рух життєвості, що випливає із самозречення. На відміну від неї, смуток — це роздуми про мій низький рівень порівняно з тим, яким я хотів би бути. Смуток походить з відчуття власного «я» та его. Тому смуток може призвести до відчаю. У хасидуті смуток — це порушення заборони Тори. Оскільки важко відрізнити смуток від гіркоти, а смуток дуже небезпечний, Ребе каже, що в нашому поколінні кожна мить дорога, треба привести Визволення, і «немає в нас сил на служіння гіркоти», і треба бути лише в лінії радості, і навіть якщо падають у духовному — не впадати в смуток, а продовжувати далі з радістю за привілей виправити і за привілей виконувати заповіді, які з'єднують нас з Б-гом[18].

Основна стаття — Огель Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша в Любавичах
У 5642 році (1881/1882) у нього виявили тяжку хворобу, і 13 тішрея 5643 року (26 вересня 1882)[19], попрощавшись зі своїми синами, відійшов зі світу (сидячи у своєму кріслі у своїй святій кімнаті), у віці сорока восьми з половиною років. Похований у Любавичах, поруч із могилою свого батька, Ребе Цемах Цедека.
Під час Голокосту огель було зруйновано, а надгробки повалено. Через роки рав Аба-Довід Гуревич відновив надгробки і збудував навколо них огорожу. Рав Довід Нахшон збудував новий огель.
Риси його обличчя та його зображення


У примітці Ребе до сіхи 10 кислева 5744 року (16 листопада 1983) Ребе пише, зокрема: «Що стосується Ребе Магараша, від якого теж немає портрета (перед нами, бо дехто каже, що його портрет знайдено, але з певної причини не оприлюднено)». Слова «перед нами» і «дехто каже» Ребе виділив у примітці[20].
Іншого разу Ребе сказав, що портрета Ребе Магараша немає[21].
Невідомо про достовірне зображення Ребе Магараша, але протягом історії було три зображення, які вважали зображеннями обличчя Ребе Магараша:
- Портрет, що є в бібліотеці Агудат хасидей Хабад. Сказано, що Ребе вказав не публікувати його з різних причин[потрібне джерело].
- У газеті «Алгемайнер журнал» опублікував зображення[22] рав Йосеф-Іцхак Джейкобсон. Намалював його р. Шимон Зальцман, який не бачив Ребе Магараша, а малював за описом свого брата р. Аврагама Зальцмана, який бачив портрет у домі Ребе Рашаба.
- У родині Гінзбург, з нащадків Ребе Магараша, з покоління в покоління передавалося зображення з переказом, що це зображення Ребе Магараша.
За прийнятою думкою, риси обличчя Ребе Магараша були подібні до рис обличчя Ребе Раяца. Це ґрунтується на розповіді, яку розповів Ребе Раяц[23] і яку Ребе багато разів повторював[24].
Під час відомого візиту Бааль га-Геули до Землі Ізраїлю до нього на єхідут увійшов один із хасидів Ребе Магараша і щойно увійшовши до кімнати, знепритомнів! Коли його запитали про причину непритомності, він відповів: я побачив в обличчі Ребе риси обличчя Ребе Магараша... Ребе Магараша він не бачив десятки років, і, побачивши обличчя Ребе Магараша, негайно знепритомнів.
— 12 тамуза 5745 (1 липня 1985) — «Гітваадуйот» 5745, частина 4, сторінка 2456
Родина
- Ребецн Двойра-Лея
- Р. Аврагам-Сендер
- Р. Шнеур-Залман-Агарон — Раза
- Рабі Шалом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
- Немовля Хаїм-Моше[25]
- Р. Менахем-Мендл
- Ребецн Хая-Мушка
Частина його книг
- Лікутей Тора — Торат Шмуель
- Лікутей Тора на три тижневі глави
- Респонси Ребе Магараша
- Ігрот кодеш (Ребе Магараш)
- Сефер га-сіхот Торат Шмуель
Його нігуни
- Нігун «Ашрей іш»
- Нігун «Шуву шуву»
- Нігун Ребе Магараша («Лехатхіла арібер»)
- Нігун «Цама нафші»
Див. також
Додаткова література
- «Сефер га-толдот» Ребе Магараша
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Історія Хабаду в царській Росії»[26], видавництво «Кегот», Нью-Йорк, 5770
- Менахем Зігельбойм, «Істалек якара — розповідь про відхід з життя провідників Хабаду», сторінка 141, 5773
- Шнеур-Залман Бергер, Історія Хабаду в Петербурзі
- Наймолодший син — окрема історія, хасидські розповіді про Ребе Магараша, тижневик «Кфар-Хабад» 1904, сторінка 63
- Рав Ісраель Альфенбейн, Тіферет шебе-тіферет, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2107, сторінка 24 (5785)

Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 31. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (31)
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5626 (1865/66) לקוטי תורה תורת שמואל - תרכ''ו
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5627 (1866/67) לקוטי תורה תורת שמואל - תרכ''ז
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5628 (1867/68) לקוטי תורה תורת שמואל - תרכ''ח
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5629 (1868/69) לקוטי תורה תורת שמואל - תרכ''ט
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5630 (1869/70) לקוטי תורה תורת שמואל - תר''ל
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5631 (1870/71), частина 1 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''א א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5631 (1870/71), частина 2 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל"א - חלק ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5632 (1871/72), частина 1 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ב א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5632 (1871/72), частина 2 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ב ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5633 (1872/73), частина 1 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ג א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5633 (1872/73), частина 2 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל"ג ח"ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5634 (1873/74) לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ד
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5635 (1874/75), частина 1 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ה א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5635 (1874/75), частина 2 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ה ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5636 (1875/76), частина 2 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל"ו ח"ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5636 (1875/76), частина 3 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל"ו ח"ג
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5638 (1877/78) לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ח
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5639 (1878/79), частина 1 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ט א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5639 (1878/79), частина 2 לקוטי תורה תורת שמואל - תרל''ט ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5640 (1879/80), частина 1 לקוטי תורה תורת שמואל - תר"מ א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5640 (1879/80), частина 2 לקוטי תורה תורת שמואל - תר"מ ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5641 (1880/81) לקוטי תורה תורת שמואל - תרמ''א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5642 (1881/82) לקוטי תורה תורת שמואל - תרמ"ב
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» — «Ве-каха» 5637 (1876/77) לקוטי תורה תורת שמואל - וככה תרל"ז
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» — «Сефер га-маамарім» 5637 (1876/77), частина 1 לקוטי תורה תורת שמואל - ספר המאמרים תרל''ז - חלק א
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» — «Сефер га-маамарім» 5637 (1876/77), частина 2 — гемшех «Ве-каха» לקוטי תורה תורת שמואל - ספר המאמרים תרל''ז - חלק ב - המשך וככה
- «Лікутей Тора — Торат Шмуель» — Друшей хатуна (весільні маамари) לקוטי תורה תורת שמואל - דרושי חתונה
- «Торат Шмуель — Сефер га-сіхот» תורת שמואל - ספר השיחות
- «Ігрот кодеш» (Ребе Магараш) אגרות קודש (אדמו"ר מוהר"ש)
- «Ігрот кодеш» (Ребе Магараш) אגרות קודש (אדמו"ר מוהר"ש)
- Маамар «Шофтім ве-шотрім», 5633 (1872/73) מאמר שופטים ושוטרים תרל"ג
Зовнішні посилання
- Тег: Ребе Магараш, на сайті «Хабад Лайв»

- Рут Цукер, Графологічний аналіз почерку Ребе Магараша, на сайті єврейської освіти
- Рав Шимон Вейцгандлер, Потрібен Мошіах у буквальному сенсі, добірка висловлювань Ребе щодо зв'язку Ребе Магараша з Визволенням, у віснику Пенсаїм, випуск 7, с. 18, тішрей 5777 (жовтень–листопад 2016)
- Мордехай-Менаше Лауфер, Фотографії (і зображення) наших Ребе, провідників поколінь у тижневику «Гіткашрут» номер 561, на сайті

- Трепетно й надихаюче: рідкісний погляд на довгу молитву Ребе Магараша, на сайті «Хабад Лайв»

- Рав Шалом-Дов-Бер Кубічек, Сини його святості Ребе Магараша, випуск «Гаарот у-біурім Огалей Тора», тамуз 5780 (червень–липень 2020), 1181, сторінка 67
- Менахем Бронфман, Кілька речей, яких ви не знали про особливу особистість Ребе Магараша, четвертого Ребе Хабаду, на сайті «Алей сефер»
- Розкриття: драматичний порятунок правнучки Ребе Магараша

- Шнеур-Залман Фаркаш, Захопливе розслідування про ймовірне зображення Ребе Магараша (хай перебуває душа його в раю)
16 хешвана 5785, 17.11.2024 - Народжений для царства: шлях Ребе Магараша до престолу проводу Хабаду, на сайті Хабад Лайв'

- Тіферет шебе-тіферет, «Кі каров», випуск 191, с. 4, короткий нарис життя і поведінки Ребе Магараша
| Адмор Магараш | ||
|---|---|---|
| Категорії на тему «Ребе Магараш» | ||
| Родина Ребе Магараша | ||
| Хасиди доби Ребе Магараша | ||
| Книги Ребе Магараша | ||
| Нігуни Ребе Магараша | ||
| Попередній: Ребе Цемах Цедек |
Провідники Хабаду 13 нісана 5626 (29 березня 1866) — 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882) |
Наступний: Ребе Рашаб |
| Бейт Рабі | ||
|---|---|---|
| Бааль-Шем-Тов — Магід з Межиріча | ||
| Родина Алтер Ребе | Діди/баби: Шнеур-Залман · Хаїм-Аврагам з Ліозно · Барух Батлан · Рахель | Батьки: Ісраель-Барух · Рівка | Тесть: Єгуда-Лейб | Дружина: Стерна | Брати/сестри: Єгуда-Лейб · Мордехай · Моше · Сара | Свояки/своячки: Ісраель Казік · Аківа Фрадкін | Сини/доньки: Дов-Бер · Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті/невістки: Еліягу · Шолом-Шахна Альтшулер · Аврагам Шейнес | Шейна · Шифра | |
| Родина Мітлер Ребе | Батьки: Шнеур-Залман · Стерна | Дружина: Шейна | Тесть: р. Яаков Мінович | Брати/сестри: Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті (чоловіки сестер): Еліягу · Шалом-Шахна Альтшулер · Аврагам | Сини/дочки: Менахем-Нохум · Барух · Сара · Бейла · Хая-Мушка · Двойра-Лея · Браха · Менуха-Рахель Слонім · Хая-Сара · Естер-Мір'ям | Зяті/невістки: Єкутіель-Залман Волес · Менахем-Мендл · Яаков-Ісраель Тверський · Йона з Житомира · Яаков-Кулі Слонім · Агарон Александров · Сара-Фрейда Шнеєрсон · Агарон Заславський | |
| Родина Ребе Цемах Цедека | Батьки: Шолом-Шахна Альтшулер · Двойра-Лея | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Дов-Бер Теща: Шейна | Брати/сестри: Двойра | Свояки/своячки: Хаїм-Хайкл | Сини/доньки: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Шмуель · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Зяті/невістки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович · Леві-Іцхак із Сірачина | |
| Родина Ребе Магараша | Батьки: Менахем-Мендл · Хая-Мушка | Дружина: Рівка (у першому шлюбі: Стерна) | Тесть: Агарон Александров Теща: Хая-Сара (у першому шлюбі: тесть: Хаїм-Шнеур-Залман) | Брати/сестри: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Свояки/своячки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович | Сини/доньки: Шнеур-Залман-Агарон · Шолом-Дов-Бер · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Зяті/невістки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | |
| Родина Ребе Рашаба | Батьки: Шмуель · Рівка | Дружина: Стерна-Сара | Тесть: Адмор Йосеф-Іцхак | Теща: Хана | Брати/сестри: Шнеур-Залман-Агарон · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Сини: Йосеф-Іцхак | Свояки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | Невістки: Нехама-Діна | |
| Родина Ребе Раяца | Батьки: Шолом-Дов-Бер · Стерна-Сара | Дружина: Нехама-Діна | Тесть: Аврагам Шнеєрсон Теща: Йохевед Шнеєрсон | Свояки/своячки: Бен-Ціон Шнеєрсон · Циля Шнеєрсон | Доньки: Хана · Хая-Мушка · Шейна | Зяті: Менахем-Мендл Шнеєрсон · Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн | Онуки: Шолом-Дов-Бер Гурарі | |
| Родина Любавицького Ребе | Батьки: Леві-Іцхак Шнеєрсон · Хана Шнеєрсон | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Йосеф-Іцхак | Теща: Нехама-Діна | Брати: Дов-Бер Шнеєрсон · Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон (Марк Гурарі) | Свояки/своячки: Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн · Хана · Шейна · Геня Шнеєрсон | |
| Ахароним | ||
|---|---|---|
| Мудреці ашкеназького єврейства | Рабі Моше Іссерлес • Рабі Шломо Лурія • Рабі Мордехай Яффе • Рабі Єгошуа Полак («Пней Єгошуа») • Рабі Шмуель-Еліезер Ейдельс • Рабі Яаков Емден • Йоель Сіркіш • Рабі Шабтай Коген • Рабі Давид га-Леві Сегаль • Рабі Аврагам-Абеле Гомбінер • Рабі Яаков-Єгошуа Фальк • Рабі Ар'є-Лейб Гінцбург • Рабі Нетанель Вейль • Рабі Йосеф Теомім • Рабі Єхезкель Ландау • Віленський Гаон • Алтер Ребе • Рабі Єгуда-Лейб Мінович • Рабі Ар'є-Лейб Геллер • Рабі Іцхак-Меїр Альтер • Рабі Аврагам Данциг • Рабі Яаков Лорбербойм • Рабі Аківа Егер • Мітлер Ребе • Хатам Софер • Рабі Нехемія Бірех з Дубровно • Ребе Цемах Цедек • Рабі Шнеур-Залман Фрадкін • Рабі Шломо Клугер • Ребе Магараш • Рабі Іцхак-Ельханан Спектор • Рабі Єхіель-Міхл Епштейн • Рабі Шолом-Мордехай Швадрон • Рабі Ісраель-Меїр га-Коген • Ребе Рашаб • Рабі Хаїм-Озер Гродзенський • Рабі Хаїм з Бриська • Рабі Йосеф Розін • Ребе Раяц • Рабі Шимон Шкоп • Рабі Барух-Бер Лейбович • Рабі Аврагам-Єшаягу Карелиц • Рабі Моше Файнштейн | |
| Мудреці єврейства країн ісламу і вигнанці з Іспанії | Рабі Іцхак Абарбанель • Рабі Шмуель де Медіна • Рабі Аврагам де Ботон • Рабі Йосеф Коркос • Рабі Єгуда Розанес • Рабі Хаїм Бенвеністе • Рабі Ефраїм Навон • Рабі Шалом Мізрахі Шарабі • Рабі Ях'я Салех • Рабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай • Рабі Мордехай Кармі • Рабі Йом-Тов Альгазі • Рабі Хаїм Паладжі • Рабі Абдалла Сомех • Рабі Йосеф-Хаїм з Багдада | |
| Мудреці Землі Ізраїлю | Рабі Давид бен Зімра • Рабі Йосеф Каро • Рабі Моше Мітрані • Рабі Бецалель Ашкеназі • Рабі Йосеф Мітрані • Рабі Леві бен Хавів • рав Йосеф-Хаїм Зоненфельд • Рабі Аврагам-Іцхак Кук • рав Бен-Ціон-Меїр-Хай Узіель • рав Іцхак-Айзік Герцог • рав Цві-Песах Франк • Рабі Шломо-Залман Ойербах • Рабі Еліезер-Єгуда Вальденберг • рав Мордехай Еліягу • рав Йосеф-Шалом Еляшив • рав Овадія Йосеф • рав Шмуель Вознер • рав Нісім Карелиц | |
Примітки
- ^ Шалшелет га-яхас у передмові до книги «Гайом йом», але в «Гайом йом» на 2 іяра і в сіхі 19 кислева 5693 (18 грудня 1932), пункт 24, написано, що він народився в 5593, і пояснюється, що народження було в 5594, але зачаття — в 5593.
- ^ Згідно з наміром, який слід мати під час відліку омеру
- ^ Звичай у ті дні був такий, що купували нове біле дерев'яне ліжко, на краї його стінок клали дві довгі жердини і по них водили сито туди й назад, а просіяне борошно падало на розстелене внизу простирадло. А після Песаху ліжко використовували для домашніх потреб
- ^ Розділи: 1, 2, 3, 4, 20, 21, 22, 23, 24, 33, 47, 72, 86, 90, 91, 92, 93, 104, 112, 113 і т. д. до кінця
- ^ Переробка розповіді англійською, на сайті «Аншей».
- ^ Див. «Ршімот дварім» (Хітрик), «Мі-доро», розповідь 14, а також «Мігдаль оз», с. 215
- ^ Захопливий погляд у кімнату Ребе: стіл, який збудував Ребе Магараш
- ^ За іншою версією, весілля відбулося 11 нісана 5610 (24 березня 1850)
- ^ І ось текст листа: «Синові моєму, другові моєму і улюбленому моєму, раву Шмуелю, хай живе він. Я бачив твої ДАХ, і вони дуже припали мені до душі. Всевишній, благословенний Він, зміцнить твоє серце і твій розум, щоб додати мужності в Його Торі та Його служінні, і зміцнишся, і станеш мужем. Відкрий уста твої, і засяють слова твої... Кріпися й мужній писати й говорити, і я підтримую тебе великою сміхою. І не бійся жодної людини. І Всевишній, благословенний Він, дасть тобі успіх у матеріальному і духовному — вчитися і навчати, дотримуватися й виконувати. Твій батько, що бажає миру тобі та добра аншей шломейну. Менахем-Мендл, син Двойри-Леї».
- ^ «Сефер га-маамарим» 5710, доповнення
- ^ Ще один син, святий рабі Яаков, помер за життя свого батька, Ребе Цемах Цедека.
- ^ Маамар, що починається словами «Аз яшір і т. д. алі беер».
- ^ Ребе Раяц розповідав, що Ребе Цемах Цедек виголошував особливі маамари для свого сина рабі Шмуеля. Також він називав своїх синів різними прізвиськами: «мій господар», «мій знавець Тори», «мій хасид» та іншими. Про наймолодшого сина, рабі Шмуеля, він казав: «Кульгу ітнеу бей» (= усі чесноти є в ньому).
- ^ «Сефер га-сіхот», літо 5700, с. 13.
- ^ «Лікут сіпурім» (Перлов), с. 216.
- ^ Назву серії встановлено за пропозицією Ребе Раяца. Передмова (під редакцією Ребе) до книг «Торат Шмуель».
- ^ «Лікутей дібурім», частина 5 (у перекладі), сторінка 1270
- ^ З книги «Фарбрейнген — машпіїм Хабаду проводять фарбрейнген».
- ^ Рідкість: звістка про відхід з життя Магараша в єврейській газеті
- ^ «Гітваадуйот» 5744, частина 1, сторінка 539.
- ^ «Тохен кацар» — 5750, с. 257. Невідредаговано.
- ^ «Алгемайнер»: фотографія, яку приписують Ребе Магарашу
—
- ^ Сіха другого дня Рош га-Шана 5743 (19 вересня 1982) («Гітваадуйот» 5743, частина 1, сторінка 31).
- ^ У сіхі 11 тішрея 5750 (10 жовтня 1989) Ребе підкреслює, що це було «не чудесним чином, а тому, що насправді риси обличчя були подібні до рис обличчя».
- ^ Згадується в «Решімат іньяним ве-сіпурім» р. Баруха-Шнеура-Залмана Шнеєрсона, с. 56, [і там сказано, що йдеться про онука шурина Ребе Цемах Цедека, але у виданні «Ршімот Рабаша» (під редакцією р. А.-Л. Раскіна) зрозуміли, що йдеться про сина Ребе Магараша] і див. у збірнику «Гаарот га-тмімім ве-аншей шломейну — 770», збірник 253, с. 55–56.
- ^ Історія Хабаду в царській Росії
Код особи: № 8451847700