Перейти до вмісту

Хабадські нігуни

Матеріал з Хабадпедії
Термін «нігун» перенаправляє сюди. Якщо мається на увазі інше значення, див. Нігуни (значення).
Хасид співає. Ілюстрація: Залман Клейман

Нігуни Хабаду — це музичні твори, складені хасидами Хабаду під час їхнього служіння Б-гу або такі, що мають яскраво виражений хабадський характер. Майже всі вони — серйозні, вагомі нігуни, їхні мелодійні рухи розмірені й протяжні та багаті на характерні «зморшки» («кнейчн» їдишем), що виражають глибину думки і внутрішнє душевне пробудження.

Загалом існує триста сорок сім офіційних нігунів Хабаду, а крім того — близько трьохсот додаткових, «неофіційних» нігунів.

Ці нігуни єдині у своєму роді й відрізняються від інших видів нігунів, навіть від нігунів загального хасидизму. І можна сказати, що подібно до того поглиблення, яке Алтер Ребе вніс у саме вчення Бешта, так і в нігунах. Звідси в хасидський спів вплелася нова струна — хабадська струна, глибока й шляхетна. Хабадський спів з'являється одночасно з розкриттям учення Хабаду в 5532-5533 роках (1771–1773).

Види нігунів

  • Спрямований нігун: нігун, складений Адмором. Кожен хід у нігуні натякає на високу й піднесену ідею, а його мелодійні ходи спрямовані до вищих світів.
  • Нігун із родоводом («наповнений»): нігун, з яким молилися великі хасиди, і тому він «наповнений». Тобто він змістовний, вміщує внутрішню суть і виражає певне душевне почуття.
  • «Дурний» нігун: нігун, подібний до «дурного мирта», який нічого не виражає; це різні нігуни, що додалися в хасидів з плином часу, з яких можна видобути вказівки у служінні Б-гу тощо.

Хабадський нігун побудований на почутті серця і двейкуті душі, і тому він не потребує слів; навпаки, слова його обмежують. Адже нігун стоїть на вищому щаблі, ніж мовлення, тож те, чого не здатне виразити мовлення, знаходить свій вияв у мелодійних рухах нігуну. Тому хабадський нігун, як правило, без слів. Хасид, стоячи на молитві, занурений у думки споглядання й пізнання Б-жественності, у розуміння й осягнення, побудовані на основах учення Хабаду, коли Б-жественна ідея добре засвоєна ним, відчуває душевне хвилювання від пробудження й натхнення, що йдуть із глибини його серця. Але в ту саму мить хасид згадує про своє становище і стан, і його душа тужить і прагне наблизитися до світла святості, — тоді з його серця сам собою виривається внутрішній крик, що виражається у звуці проникливого співу, то тихо і з устремлінням серця, то з особливим натхненням і лементом душі, що виражають його тугу і прагнення вийти зі своєї повсякденної буденності й піднестися до вищого духовного життя. Нігун такої молитви є «наповненим» нігуном, тому що він переповнений душевними почуттями, які хасиди вклали в нього під час свого двейкуту в молитві. Так само й під час фарбрейнгену хасидів між собою. У свята, у йомей де-пагра і на дружніх зібраннях, які в хасидів Хабаду вважаються свого роду передмовою або продовженням їхньої молитви, — і тоді вони не задовольняються веселими й радісними нігунами, а вибирають і проникливі, сердечні нігуни. Сила нігуну під час дружнього фарбрейнгену хасидів полягає в його здатності перетворити людину з однієї сутності на іншу. Хасидські перекази багаті на розповіді про багато єврейських душ, які стали баалей тшува і наблизилися до хасидизму завдяки нігунам, почутим на хасидських фарбрейнгенах.

Розповідають, що на одному з фарбрейнгенів у Любавичах, за часів Ребе Рашаба, у свято, коли група співаків з учнів єшиви «Томхей Тмімім Любавич» співала хором відомий нігун дещо безладно, Ребе Рашаб зауважив і сказав: «Нігун узагалі є питанням краси, що приводить до розкриття краси, яка міститься в душі, а „порядок“ у нігуні — це досконалість краси».

Про максимальну точність, із якою треба співати, можна дізнатися з вислову, який часто повторював Ребе Рашаб: те, що сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, — людина зобов'язана передавати слова мовою свого вчителя, — стосується не лише слів Тори чи єврейського звичаю, а навіть мелодійного руху нігуну, бо треба передавати кожен нігун у його чистоті й первісній точності, і як і коли його співали.

Також нігун був особливим вираженням в усіх важливих подіях життя хасидів Хабаду, особливо в справах Тори і заповідей.

Чеснота співу

Від наших святих Ребе передається від імені Ребе Цемах Цедека, що про «кожного, хто передає вислів» сказано лише, що «ніби автор вислову стоїть перед ним», але коли співають нігун, то сам автор вислову стоїть перед ним[1].

Нижче наводиться кілька висловів про чесноту нігунів

Див. також

Додаткова література

  • Шмуель Залманов, «Сефер га-нігуним» — точні ноти нігунів Хабаду, 5709-5740 (3 томи).
  • Зуша Вольф, «Гейхал га-негіна» — добірка сіхот і листів Ребе Хабаду про нігуни Хабаду, «Гейхал Менахем», Єрусалим, 5767.
  • Іцхак-Ісраель-Дов Грінвальд, «У-кху мі-зімрат га-арец» — чужі пісні та їхнє піднесення до святості в ученні Бааль-Шем-Това і його святих учнів, у «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов» випуск 39 с. 69, і випуск 40 с. 45
  • Нігун замість підйон нефеш, добірка хасидських історій про хасидський нігун, щотижневик «Кфар-Хабад» 1927, с. 47
  • Іфтах Лузія, «Пітхей нігуним», добірка нігунів Хабаду, що не увійшли до «Сефер га-нігуним», 5 тевета 5785 (5 січня 2025)

Зовнішні посилання

Див. також портал

Портал «Нігуни Хабаду» — це вхідна брама до всіх тем і галузей, пов'язаних з нігунами Хабаду. Портал збирає багату інформацію про нігуни, складені при дворах наших Ребе, провідників поколінь, про виконавців, види нігунів та їхнє центральне місце в служінні Б-гу згідно зі шляхом хасидизму Хабад. Портал представляє вибрані нігуни, історії їх створення та джерела, а також посилання на проєкти зі збереження й документування хасидських нігунів усіх поколінь.



Примітки

  1. ^ «Ле-шема озен», розділ Ребе Раяца, п. 26.
  2. ^ «Гайом йом», 22 тамуза
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 10, с. 61.

Повідомити про помилку на цій сторінці