Шломо з Карліна
| Шломо з Карліна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5498 |
| Дата смерті | 22 тамуза 5552 (12 липня 1792) |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | адмор Карліна |
| Учителі | Магід з Межиріча, Агарон з Карліна |
Р. Шломо з Карліна (5498 — 22 тамуза 5552 (12 липня 1792)) був одним із великих учнів Магіда з Межиріча, був також учнем р. Агарона з Карліна.
Біографія
Був відомий своїми полум'яними молитвами та своїми надприродними й бурхливими чудесами — настільки, що його прозвали Малим Бааль-Шем-Товом. Алтер Ребе сказав про нього: хто може уподібнити себе до святого рабі Шломо з Карліна — адже він на тефах вище від землі[1].
Подібне пише Ребе Цемах Цедек [2]:
Що я чув, як казали, що сказав Адмор (Алтер Ребе), душа його в Едені, про праведника рабі Шломо Карлінера, душа його в Едені, що світ шумів про нього та про його чудеса, і сказав про нього, що він лише на тефах вище від землі, — що завдяки тому, що він лише на тефах вище від землі, він може творити чудеса.
Разом з Алтер Ребе і Хаїмом Вольфером вони заснували литовський хасидизм, який було прозвано (його противниками) «сектою карлінців»[3].
Спочатку, коли р. Менахем-Мендл з Городка виїхав до Землі Ізраїлю, багато хто з анаш приєдналися до р. Шломо, який часто бував у Литовсько-російському краї, але коли Алтер Ребе почав керувати громадою хасидів, анаш почали приєднуватися до Алтер Ребе.
Одного разу він захотів оселитися в містечку Бешенковичі, яке було в межах Алтер Ребе[4]; він попросив в Алтер Ребе його дозволу. Той погодився на це за 3 умов: а. не принижувати вчених. б. не принижувати природний «фрумкайт» (тобто простодушний трепет перед Небесами). в. щоб праведник не ніс овець (тобто щоб хасидам доводилося трудитися власними силами в Торі і в служінні). На 2 перші пункти р. Шломо погодився, але з 3-м пунктом він не погодився. У цій суперечці рабі Леві-Іцхак з Бердичева стояв на боці Алтер Ребе[5].
Існує лист, у якому р. Шломо пише хасидам із Шклова, які раніше були його хасидами й приєдналися до Алтер Ребе. У листі він пише, що благословляє їх піднестися тілом і душею, а наприкінці листа пише: але моє прохання до Всевишнього, благословенний Він, — щоб вони піднеслися саме через мене.
Одного разу він відвідав Алтер Ребе, і Алтер Ребе послав своїх синів зустріти його. Під час візиту він попросив Алтер Ребе ласкаво приєднатися до херему у зв'язку з протидією хасидизму; Алтер Ребе відмовився від цього, і р. Ш. з Карліна сказав Алтер Ребе вельми різкі слова, через які його син Мітлер Ребе знепритомнів.
Коли рабі Шломо з Карліна відвідав Алтер Ребе в Ліозно, при його від'їзді в дорогу Алтер Ребе звелів трьом аврехам зі своїх учнів супроводжувати рабі Шломо до околиць Вітебська — місця, куди прийдуть хасиди з Вітебська зустріти його. Одним з аврехів був р. Біньямін Клецкер, і рабі Шломо дуже хотів, щоб р. Біньямін став його учнем, і говорив з ним про це, а в дорозі з ним показав йому чудо. Коли вони досягли призначеного місця й аврехи увійшли до рабі Шломо отримати від нього прощальне благословення, рабі Шломо затримав р. Біньяміна й умовляв його поїхати з ним, і що він піднесе його на святі щаблі, так що він буде на голову вищим за всіх. Р. Біньямін відповів йому польською мовою: «Пан та пан, на нье май, хлапец та хлапец, на нье твай» (= пан (= він має на увазі р. Шломо) — пан, але не мій, а хлопець (= він має на увазі себе) — хлопець, але не твій). (Причину того, що р. Біньямін говорив з р. Шломо польською, пише Ребе Раяц: «Бо любив праведний рав, святий рав рабі Шломо, хай перебуває душа його в раю, говорити часом польською мовою, і причина, безсумнівно, як роз'яснюється в хасидуті, що за допомогою святої мови очищають літери, а в праведного рава, святого рава рабі Шломо, хай перебуває душа його в раю, усі шляхи його — у Святая Святих»[6]).
Коли рабі Шломо гостював у Алтер Ребе, щоб покуштувати в нього трапезу, усі домочадці Алтер Ребе посолили страву, не змовившись одне з одним. Під час трапези Алтер Ребе їв цю страву, а рабі Шломо скуштував трохи й відсунув її вбік; Алтер Ребе запитав рабі Шломо про його вчинок і отримав зустрічне запитання про власний вчинок; у відповідь Алтер Ребе сказав: «Відтоді як я прибув до Межиріча, я не відчуваю смаку в їжі»[7].
Під час війни Росії і Польщі Алтер Ребе молився за перемогу Росії, а р. Шломо молився за перемогу Франції; на ділі в цій війні перемогла Росія.
Відхід з життя
Карлінський переказ розповідає[8], що під час війни р. Шломо був убитий козаком Армілусом 22 тамуза 5552 (12 липня 1792). Цього дня, у день гілули рабі Шломо, хасиди Карліна мають звичай вимовляти благословення «Шегехеяну», але в іншому дотримуються звичаїв Бейн га-мецарім.
На відміну від цього, з листа Ребе Раяца («Ігрот кодеш» Адмора Магараяца, частина 2, с. 369.) випливає, що в 5551 — 5552 роках (1790–1792) він бував у Ліозно, а також у 5555-56. Деякі перекази розповідають навіть, що він був опонентом Алтер Ребе під час наполеонівської війни[9].
Хасиди р. Шломо розповідають, що в них за переказом р. Шломо був Мошіахом бен Йосефом. У мідраші наводиться, що ім'я того, хто вб'є Мошіаха бен Йосефа, — «Армілус»; таким самим було ім'я того, хто вбив рабі Шломо[10].
Ребе Раяц пише про це у своєму щоденнику (з часу його візиту до Лудмира, див. нижче:) «...р. Ш., праведної пам'яті, Карлінер, — Мошіахом бен Йосефом називають його в усій окрузі, згідно з відомою історією про те, що один із козаків вистрілив у нього й умертвив його, і цим він удостоївся цього великого імені: Мошіах бен Йосеф»[11].
У нього вистрілили в день святого Шабату, 17 тамуза: козаки вдерлися до його бейт-мідрашу й вистрілили в п'ятнадцятьох тих, хто молився. Рабі Шломо був у двейкуті посеред проказування «Кетер» і не звернув уваги на те, що відбувається. Його онук з переляку смикнув його за таліт, і коли він повернув голову, козаки, хай зітреться ім'я їхнє, вистрілили в нього. Протягом п'яти днів він перебував між життям і смертю, але при цьому зовсім не змінив свого встановленого розпорядку до останніх сил. Він, як зазвичай, їв суботню трапезу, а коли хасиди забули подати одну із суботніх страв, він озвався: «Гайнтіке хасидім, шойн епес, ун мен фаргест аз с'із до а Башефер аф ді велт» — сьогоднішні хасиди... варто чомусь статися, і вони забувають, що є Творець світу..
У 5692 році (1931/1932) Ребе Раяц відвідав місто Лудмир і молився там на святій могилі рабі Шломо з Карліна[12].
Докладніше
Із сіхот Ребе Раяца про рабі Шломо з Карліна: «Сефер га-сіхот» 5691, с. 171 і далі. Сіха 11 кислева 5691 (1 грудня 1930) («Лікутей дібурім», частина 4, кінець с. 1368. «Сефер га-сіхот» там само, с. 174). «Сефер га-сіхот» 5694, с. 392 і далі. І див. «Ігрот кодеш» Адмора Магараяца, частина 2, с. 369 і далі.
Див. також
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Рабейну га-Закен ве-адморей Карлін», «Махон га-Рав», 5775
Зовнішні посилання
- Основоположна сіха: сутнісна суперечка між Алтер Ребе і рабі Шломо з Карліна, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Рабейну га-Закен ве-адморей Карлін» на сайті «Хасидут нет»
- Рав Іцхак Гінзбург, Зв'язки Алтер Ребе і рабі Шломо з Карліна (посилання не працює)
| Попередній: Адмор рабі Агарон з Карліна |
Адмори Карліна ? — 22 тамуза 5552 (12 липня 1792) |
Наступний: Адмор рабі Ашер зі Століна |
Примітки
- ^ «Шма Шломо», частина 2, пункт 28.
- ^ «Ор га-Тора» на хумаш Берешит, у маамарах на свято Ханука, аркуш 334, сторінка б.
- ^ Про спільне заснування та про інше див. «Керем Хабад», випуск 4, частина 1.
- ^ Точніше, у той період кордон між Росією і Польщею проходив посеред містечка. І відповідно половина містечка належала Алтер Ребе, а половина — рабі Шломо з Карліна, згідно з угодою про поділ між учнями Магіда з Межиріча.
- ^ Рав Шломо-Йосеф Зевін.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Магараяца, частина 2, с. 369-370.
- ^ Ребе видобув із цієї історії вказівку й роз'яснив, що в можливостях кожного єврея не відчувати смаку в їжі, коли він занурений у служіння Всевишньому у вигляді «На всіх шляхах твоїх пізнавай Його». «Лікутей сіхот», частина 10, с. 106.
- ^ Книга «Кдушат Аарон» — Карлін, та інші.
- ^ Довга й бурхлива дискусія на тему, у якій беруть участь рав Шалом-Дов-Бер Левін, рав Шмуель Краус, рав Барух Оберлендер, рав Йосеф-Іцхак Келлер та інші — у збірниках «Гаарот у-веурім — Огалей Тора» 5751 — 5752. І див. у збірнику «Гаарот га-тмімім ве-анаш» з Морристауна, випуск 3 (664), тижнева глава «Мікец» 5751, с. 14, у статті рава Шмуеля Крауса про згадане та про рік відходу рабі Шломо з Карліна. Див. також «Сефер га-сіхот» 5691, с. 174, у примітках там, і вказані там джерела.
- ^ Рав Авіш Шор, збірник «Бейт Агарон ве-Ісраель» — 5751.
- ^ «Сефер га-маамарім» 5692-5695, вступ, с. 25.
- ^ Про це див. докладно в «Сефер га-сіхот» 5692-5695, у вступі, з кінця с. 24 і далі. І див. у «Решимот», зошит 122, с. 10.
Код особи: № 8432597700