Мівцо «Дім, повний книг»
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |
Мівцо «Дім, повний книг» («Явне та її мудреці», або: «Бейт сфарім») — одне з десяти мівцоїм, про яке Ребе оголосив у 5734 році (1973/1974).
У межах мівцо Ребе закликав до того, що кожен має наповнити свій дім святими книгами.
Джерело
Поняття «дім, повний книг» уперше з'являється в мідрашах, що наводять запитання Кораха до Моше Рабейну: «Дім, повний книг — як із ним, чи зобов'язаний він мати мезузу?». Ребе використав цей вислів, оголошуючи «мівцо „Дім, повний книг“», мета якого — перетворити кожен єврейський дім на Храм завдяки тому, що в ньому будуть передусім основоположні книги юдаїзму, а на додачу — якомога більше святих книг. Це мівцо — єдине з десяти мівцоїм, яке не є заповіддю і навіть не має давнього джерела, хіба що згідно з думкою Роша, що нині саме такий шлях виконання заповіді «а тепер напишіть собі пісню цю і навчи її синів Ізраїлю, вклади її в уста їхні».
Історія мівцо
Основна стаття – Мівцо «Явне та її мудреці»
У сіхі Шабату тижневої глави «Насо» 5734 року (1973/1974) (4 сівана) Ребе оголосив про особливе мівцо «Дім, повний книг», тобто щоб кожен постарався наповнити свій дім святими книгами.
Приблизно через пів року, у Сімхат Тора 5735 року (1974/1975)[1], Ребе додав до мівцо «Дім, повний книг» «Явне та її мудреці», докладно розповівши історію з раббаном Йохананом бен Закаєм і те, чого з неї можна навчитися про силу Тори рятувати й зберігати, і велів запроваджувати уроки Тори також у приватних домівках, і це врятує народ Ізраїлю, — так що це стало сталим виразом у сіхот Ребе: «мівцо „Дім, повний книг“ — „Явне та її мудреці“», при цьому Ребе роз'яснює, що «обидва вони — частковості й розширення мівцо „Тора“»[2].
Ребе роз'яснив, що в слові «повний» мається на увазі буквальний сенс — ставити книги біля всіх стін у домі, біля яких це дозволено робити, і лише в убиральні та в подружній спальні утримуватися від розміщення книг.
Ребе висловився, що мета купівлі книг — користуватися ними й навчатися за ними насправді, а не залишати їх лежати в зачиненій шафі й дивитися на них крізь скло…
Ця вказівка — на додачу до вказівки Ребе Раяца щодо трьох книг: «Кетер Шем Тов», «Ор Тора» і «Танія»: «Потрібно і правильно, щоб у хасидів були ці три книги, і з відомих причин не оправляти їх в один том»[3].
Слідом за перемогою в Суді над книгами Ребе надрукував книгу «Дерех емуна» рава Меїра бен Габая і велів продавати її за ціною, доступною кожній душі, а також вивчав її на фарбрейнгенах. Через рік Ребе закликав використати цей особливий день для додавання у вивченні, і зокрема в «Шулхан арусі», якому тоді виповнювалося 500 років від часу його надрукування. Крім того, велів додати в придбанні багатьох святих книг — як для «дому, повного книг», так і для громадських бібліотек, як для малих дітей, так, звісно, і для центральної бібліотеки «Агудат хасидей Хабад».
У 5752 році (1991/1992) Ребе додав і сказав, що кожен може зробити свій внесок у визволення книг, які залишилися в полоні в Росії, «завдяки тому, що кожен і кожна — з чоловіків, жінок і дітей — зробить щось подібне до цього, внісши до свого дому чи до бібліотеки тощо нові святі книги (і рукописи), на додачу до книг, які є в нього досі в його „домі, повному книг“».
Основоположні книги
Протягом років Ребе робив наголос на певних святих книгах як на обов'язкових для наявності в кожному єврейському домі:
В одній із сіхот Ребе згадав також «Мішнайот» або «Гмару».
Див. також
Додаткова література
- «Мівцо „Дім, повний книг“», «Кегот», сторінка 597
Зовнішні посилання
- Джерело в Торі для обов'язку «дому, повного книг», «Лікутей сіхот», том 23, сіха 1 на свято Шавуот
- Менді Камінкер, Чому ваш дім повний святих книг?, колонка, що спонукає купувати святі книги й брати участь у мівцо «Дім, повний книг»
- Бюлетень активістів Хабаду, присвячений темі «Дім, повний книг»
- Мівцо «Дім, повний книг» на сайті «Цеірей Хабад»
- Менахем-Мендл Дорон, Вінець десяти мівцоїм, у бюлетені «Пенсаїм», 5 тевета 5777 (3 січня 2017)
- Барух Вільгельм, Мівцо «Дім, повний книг», «Пнімійут», випуск 38
Примітки
- ^ Сеіф 8, і там — як сгула проти повернення територій.
- ^ «Гаарот га-тмімім ве-анаш», Бруклін, випуск 63, сторінка 18.
- ^ Фарбрейнген 12–13 тамуза 5709 (10 липня 1949).