Проблема зі здоров'ям (5752–5754)
| Серія статей на тему життєпис Ребе |
Діяльність Ребе з 5711 року (1950/1951)
|

27 адара I 5752 року (2 березня 1992) Ребе переніс інсульт під час перебування в Огелі. Ця подія вплинула на життя хасидизму Хабад і на зв'язок хасидів із Ребе, які змінилися через обставини, що склалися. Упродовж цього періоду, аж до другої проблеми зі здоров'ям, що сталася 27 адара 5754 року (10 березня 1994), Ребе з'являвся перед хасидами на балконі, збудованому в цей час у головному залі будівлі 770.
Події, що передували інциденту


Упродовж місяців і років, що передували інциденту, сталося багато подій, які хасиди витлумачили як натяк і підготовку з боку Ребе до інциденту та до обставин, що склалися в подальший період.
Відображення в сіхот
Від початку місяця адара I Ребе, що було рідкістю, почав майже щовечора виголошувати сіху, у якій говорив переважно про примноження радості в дні місяця адар, особливо в 5752 році (1991/1992), оскільки це високосний рік із шістдесятьма днями радості, у які все негативне буде скасоване в порядку «нейтралізації в шістдесятикратному». Всесвітній штаб з приведення Мошіаха організував тоді танці у Великому залі, які отримали заохочення Ребе[1].
У сіхот, виголошених Ребе за тиждень до події, Ребе говорив про такий стан: «Відбувається спуск на час (подібно до сказаного: „На короткий час покинув Я тебе“) і в зовнішньому (лише на вигляд), щоб привести до непорівнянного підйому, і не до підйому лише на короткий час (на противагу „На короткий час покинув Я тебе“), а до вічного підйому, після якого взагалі немає перерви»[2].
На останньому суботньому фарбрейнгені перед інсультом, у Шабат тижневої глави «Ваякгель» 5752 року (1991/1992), Ребе говорив (серед іншого) слова й теми, які заднім числом було витлумачено як натяк на інсульт і на те, що за ним сталося. Ребе тоді докладно говорив про тему агават Ісраель та єдності Ізраїлю і про потребу в ній, і про те, що це особливо підкреслюється, коли в останні роки відбувається «ваякгель» у простому сенсі — збирання вигнанців. У цьому зв'язку Ребе згадав той факт, що наші Ребе, провідники поколінь, не здійснили алію до Ерец-Ісраель, а візит Ребе Раяца до Ерец-Ісраель відбувся тому, що він не міг відвідати могили своїх батьків у Росії[3].
Роздавання
Різні приготування
В останні місяці перед проблемою зі здоров'ям Ребе почав інтенсивно впорядковувати свою святу кімнату: він подбав про те, щоб повернути на місце до бібліотеки книжки, які були в обігу, спалити записки, що накопичилися, і видати низку маамарів, які він у минулому відредагував, але які ще не вийшли друком і лежали в кімнаті[4].
За кілька днів до 10 швата 5752 року (15 січня 1992) Ребе попросив машбака р. Шалом-Бера Ганзбурга продати будинок і його вміст до 10 швата так, щоб про це ніхто не дізнався. Ганзбург за згодою Ребе залучив ще одну людину, щоб та допомогла йому в цій справі, і разом вони почали розбирати речі — що придатне для продажу, а що ні. Після того як він кілька разів приходив до Ребе, щоб з'ясувати, що робити з деякими певними речами, Ребе сказав йому: «Я бачу, що ти цим незадоволений, я теж цим незадоволений, і до мене теж приходять із претензіями з цього приводу. Знаєш що, хай це залишиться так, як є, до приходу Мошіаха», а потім додав: «А коли настане день і захочуть відремонтувати, збільшити й розширити, хай не турбуються про гроші й зроблять усе як слід»[5].
За кілька днів до 27 адара Ребе ходив туди й назад своєю святою кімнатою і при цьому почав говорити: «Я народився в п'ятницю, а коли народжуються в п'ятницю — запізнюються в усьому, і я в усьому запізнююся й не встигаю досягти бажаного». Машбак рав Шалом-Бер Ганзбург, який був тоді присутній, негайно заперечив: як Ребе може так говорити, адже Ребе перевертає світ, і перелічив низку справ, які зробив Ребе, однак лише коли він згадав баалей тшува, Ребе заспокоївся й сказав: «Ну, гут[6] [7].
27 адара 5752 (2 березня 1992)
У неділю, 26 адара I, Ребе роздавав долари; під час роздавання Ребе несподівано і, що було рідкістю, запитав: «Наскільки довга черга?» Коли хотіли закрити чергу, Ребе вказав, щоб ті, хто вже стоїть у черзі в синагозі, пройшли, але двері синагоги можна зачинити[8].
У ніч на 27 адара, після вечірньої молитви, Ребе несподівано попросив викликати лікаря, доктора Моше Фельдмана, щоб той його оглянув. Доктор Фельдман оглянув Ребе, визначив, що Ребе нездоровий, і попросив його не їхати наступного дня до Огелю, але Ребе відповів: «А що скажуть хасиди?»[9]. Насправді наступного дня Ребе поїхав до Огелю і там переніс інсульт. Коли звістку було оприлюднено, безліч людей кинулася до 770 і почали читати Тегілім на місці[10]. Надвечір стало відомо, що стан Ребе поліпшився. Пізньої нічної пори в 770 відбулися танці під спів нігуну «Дер Ребе із гезунт» в очікуванні його повного одужання[11].
Період 5752–5754
Ставлення хасидів до подій
У період після проблеми зі здоров'ям, що сталася 27 адара 5752 року (2 березня 1992), віра хасидів у пророцтво Ребе не послабла, а дедалі більше посилювалася. Це було також завдяки тому, що в той період Ребе дедалі сильніше заохочував спів «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» майже за кожної нагоди, коли він виходив до публіки. Попри скорботу й біль і читання Тегілім за одужання Ребе, усі вірили, що це тимчасовий стан, який незабаром припиниться, і одужання Ребе здійсниться водночас із його повним розкриттям як праведного Мошіаха. Дехто спирався також на описи в джерелах страждань Мелех га-Мошіаха[12].
Хасиди Хабаду загалом відмовлялися розглядати можливість того, що це очікування не здійсниться. Відповідно до слів Ребе всі були єдині у вірі в те, що Ребе як Мелех га-Мошіах, який уже почав розкриватися, житиме вічним життям, а інша можливість так само немислима, як припинення сходу сонця[13].
Уперше хасиди побачили Ребе після інсульту у свято Шавуот 5752 року (7 червня 1992)[14], після чого знову настала довга перерва, упродовж якої Ребе не показувався хасидам, аж до Рош га-Шана 5753 року (28 вересня 1992); відтоді Ребе показувався хасидам кілька разів в «особливій кімнаті», а потім, часто, — на балконі.
Машбак Меїр Гарліг розповідав, що в той період одного разу Ребе був дуже схвильований; лікар, який його лікував, намагався з'ясувати в Ребе причину, і Ребе на все відповідав заперечно, поки той не запитав, чи не турбується Ребе про те, що буде згодом (3 тамуза), — і тоді Ребе відповів кивком; лікар продовжив: чи не турбується Ребе про те, що буде із закладами, — і Ребе знову кивнув; і продовжив: чи не турбується Ребе про те, що буде з хасидами, пов'язаними з ним, — і Ребе відповів кивком[15].
Виходи на балкон

Основна стаття – Балкон

Будівництво молитовної кімнати для Ребе в західній частині «Великого залу» (5753)
У 5753 році (1992/1993) унаслідок стану здоров'я Ребе в 770 було здійснено низку змін. Перед Рош га-Шана збудували особливу молитовну кімнату для Ребе над «пірамідами» в західній частині 770, з прямим виходом до кімнати Ребе. До Сімхат Тори збудували також балкон, який дав би змогу Ребе брати участь у гакафот так, щоб його було добре видно. Після свята Сукот збудували сходи з балкона до біми в 770. Це було зроблено після несподіваного спуску Ребе до 770 і для того, щоб це було можливо, якщо Ребе захоче спуститися знову. У період, коли Ребе з'являвся на балконі, було знято п'ять люстр, що висіли на стелі 770, щоб публіка могла бачити Ребе. У 5754 році (1993/1994) було зроблено невелику зміну в конструкції балкона, щоб Ребе було легше дивитися вниз і бачити хасидів.
Молитва мінха 14 хешвана 5754 року (29 жовтня 1993) була останнім разом, коли хасиди загалом публічно бачили Ребе через балкон; це було незадовго до настання Шабату, о 17:20, коли запищали «біпери» й повідомили: «Мінха нау» (тобто зараз Ребе виходить на молитву мінха). Через два тижні, 1 кислева, шлухім у межах Всесвітнього з'їзду шлухім пройшли перед Ребе, і відтоді Ребе більше взагалі не показувався перед публікою.
Єхідуйот і роздавання
У той період Ребе приймав людей на загальні єхідуйот, під час яких люди проходили перед Ребе, викладали свої запитання й прохання, а Ребе кивав головою на знак згоди або відмови, а іноді відповідав уголос. Загальні єхідуйот проводилися переважно для гостей, які приїхали на тішрей, наречених, дітей і юнаків та членів фонду «Ядідей Махане Ісраель». Крім того, у той період зрідка проводилися й приватні єхідуйот[16]. Під час загального єхідуту 26 тішрея 5754 року (11 жовтня 1993) Ребе роздавав долари лівою рукою — уперше після події 27 адара, і це був останній раз, коли бачили, як Ребе роздає долари[17]. Востаннє бачили, як Ребе приймає на загальний єхідут, 30 хешвана 5754 року (14 листопада 1993) — шлухім під час з'їзду.
Відповіді на запитання
Через кілька днів після події Ребе повідомив секретареві раву Гронеру: «Буде зцілення незабаром, з безліччю пісень і співу»[18]; лікареві, доктору Елі Розену, Ребе багато разів і виразно вимовляв слова «пісні й спів»[19]; також машбаку Моше Кляйну Ребе в той самий період сказав: «Хай рабин постановить, що Святий, благословенний Він, дасть мені швидке зцілення і довгі дні та добрі роки, як Він давав мені досі, у добрій і широкій старості, у добрих і широких посудинах, мир і багатство, благо і простір. І як це в достатку — хай буде і для всього народу Ізраїлю. Як була добра й широка старість досі, так хай буде й надалі, і хай буде втіха від усіх хасидів»[20].
І в той період Ребе продовжував відповідати хасидам кивком голови, і з його кімнати тоді виходили численні чудеса й пророцтва. Уже приблизно через місяць після події Ребе передбачив, що немає небезпеки витоку радіоактивного газу з ядерного реактора біля Петербурга і немає причин піддаватися паніці; секретар Гронер, який повідомив Ребе про здійснення його святого передбачення, отримав у відповідь кивок святої голови[21]. У місяці ав 5752 року (1991/1992) у новинах повідомили про потужний ураган у районі Маямі; Ребе, якого про це запитали, похитав головою на знак повної зневаги й вказав шлухім залишатися на місці[22]. Пророцтво Ребе повністю здійснилося, і про це широко повідомлялося в новинах.
Одна з хабадських жінок у тижні, близькі до події, запитала Ребе, чи не є подія 27 адара наслідком дій із наближення Геули й заяв про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах, і якщо так, то чи не слід припинити ці дії; Ребе відповів заперечно і, навпаки, дав знак згоди на слова секретаря про те, що в цих діях є[23].
У той період Ребе кілька разів схвалив оголошення особи Мошіаха, що виявилося переважно в дозволі, даному р. Іцхаку Шпрінгеру, публікувати в газетах публічні оголошення про особу Мелех га-Мошіаха.
10 швата 5753 (1 лютого 1993)
10 швата 5753 року (1 лютого 1993) у 770 відбувся фарбрейнген 10 швата, що транслювався через супутник по всьому світу, зі схвалення Ребе, на якому він заохочував спів «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед».

Див. також
Фотографії 5753–5754 років (1992–1994)
-
Ребе заохочує спів «Єхі адонейну»
-
Завіса закривається востаннє — поки що — 14 хешвана 5754 (29 жовтня 1993)
Додаткова література
- «Він поніс наші хвороби»: учні «Квуци» 5752 року (1991/1992) розповідають про 27 адара

- Машбак розкриває: що сказав мені Ребе після 27 адара? • Тридцять років

- Рав Шнеур-Залман Ліберов, 27 адара: день великого потрясіння й безкомпромісної віри

- Рав Шамай Енде, 27 адара — частина процесу Геули, тижневик «Бейт Мошіах», 27 адара 5782 (28 лютого або 30 березня 2022)

- Рав Офер Міодовник, «27 адара I» за задумом Того, Хто задумує: у нас є завдання!

- Рав Єгуда Гінзбург, Цілком приголомшені • Думки до 27 адара

- Машбак (мир праху його) згадує: Ребе готувався до 27 адара 5752 року (2 березня 1992)

- Ніщо не послабло, борони Б-же, Моше Мариновський, випуск «Кфар-Хабад» № 1948, с. 34–37.
- Рав Йосеф-Цві Циркус, 27 адара — день, який має нас струснути, тижневик «Бейт Мошіах» 1254, сторінка 17.
- І наші страждання він переніс. Стаття про 27 адара 5752 року (2 березня 1992) з тижневика «Бейт Мошіах», випуск № 779, сторінка 55.
Зовнішні посилання
- Приголомшливо: слова Ребе в дні, що передували 27 адара I 5752 року (2 березня 1992)

- Ланцюг подій перед фатальним днем 27 адара 5752 року (2 березня 1992) ● Доки?! на сайті

- Щохвилини: справжні повідомлення з днів 27 адара I на сайті

- Рідкісна галерея: Ребе в останню добу перед інцидентом 27 адара, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

| Дні Хабаду за періодами | ||
|---|---|---|
| Період Алтер Ребе | 18 елула 5505 (15 вересня 1745) - його народження • 12 менахем-ава 5520 (25 липня 1760) - його весілля з ребецн Стерною • 19 кислева 5559 (27 листопада 1798) - свято Визволення Алтер Ребе і Рош га-Шана хасидуту • 23 кислева[1] 5561 (10 грудня 1800) - звільнення Алтер Ребе з другого ув'язнення • 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) - його відхід | |
| Період Мітлер Ребе | 9 кислева 5534 (24 листопада 1773) - його народження • 10 кислева 5587 (10 грудня 1826) - свято Визволення Мітлер Ребе • 9 кислева 5588 (28 листопада 1827) - його відхід | |
| Період Ребе Цемах Цедека | 29 елула 5549 (20 вересня 1789) - його народження • 5 сівана 5589 (6 червня 1829)[2] - прийняття проводу Ребе Цемах Цедеком офіційно • 13 нісана 5626 (29 березня 1866) - його відхід | |
| Період Ребе Магараша | 2 іяра 5594 (11 травня 1834) - його народження • прийняття проводу Ребе Магарашем • 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882) - його відхід | |
| Період Ребе Рашаба | 20 хешвана 5621 (5 листопада 1860) - його народження • 11 елула 5635 (11 вересня 1875) - його весілля з ребецн Стерною-Сарою • 15 елула 5657 (12 вересня 1897) - заснування єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах • 2 нісана 5680 (21 березня 1920) - його відхід | |
| Період Ребе Раяца | 12 тамуза 5640 (21 червня 1880) - його народження • 13 елула 5657 (10 вересня 1897) - його весілля з ребецн Нехамою-Діною • 3 тамуза 5687 (3 липня 1927) - звільнення Ребе Раяца з в'язниці «Шпалерка» і початок його заслання в Кострому • 12-13 тамуза 5687 (13 липня 1927) - свято Визволення Ребе Раяца і його остаточне звільнення із заслання в Кострому • 8 адара II 5700 (18 березня 1940) - прибуття Ребе Раяца і ребецн Нехами-Діни до берегів США після їхнього порятунку з Європи • 12 менахем-ава 5700 (16 серпня 1940) - купівля «770» - Всесвітнього центру Хабаду, 21 елула 5700 (24 вересня 1940) - освячення будинку • 16 адара 5709 (17 березня 1949) - отримання громадянства • 12 тамуза 5709 (9 липня 1949) - офіційне заснування Кфар-Хабаду • 10 швата 5710 (28 січня 1950) - його відхід | |
| Період Адмора шліта | 11 нісана 5662 (18 квітня 1902) - його народження • 14 кислева 5689 (27 листопада 1928) - весілля Ребе і ребецн Хаї-Мушки • 28 сівана 5701 (23 червня 1941) - прибуття Ребе і ребецн до берегів США після їхнього порятунку з Європи • 10 швата 5711 (17 січня 1951) - прийняття проводу • Рош ходеш кислев 5738 (листопад–грудень 1977) - повернення Ребе до себе додому після серцевого нападу, перенесеного в Шміні Ацерет • 5 тевета 5747 (6 січня 1987) - «Дідан нацах» у Суді над книгами і рішення судді про те, що Ребе і книги належать хасидам, 25 хешвана 5748 (17 листопада 1987) - відхилення апеляції проти «Дідан нацах», 2 кислева 5748 (23 листопада 1987) - повернення книг до «770» • 22 швата 5748 (10 лютого 1988) - відхід ребецн Хаї-Мушки • 28 нісана 5751 (12 квітня 1991) - виголошення Ребе Відомої сіхи • 27 адара I 5752 (2 березня 1992) - Ребе переніс інсульт під час перебування в Огелі • 10 швата 5753 (1 лютого 1993) - церемонія «Сателіт», на якій у його присутності відбулося прийняття царства Ребе як Мелех га-Мошіаха • 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) - початок великого випробування сховання Ребе від наших очей | |
| Виникнення хасидизму Хабад • Хасидизм Хабад • Десять вигнань зазнали Любавичі | ||
| [1] За іншою думкою — 29 кислева; Ребе примирив думки і сказав, що в обидві дати відбувалися події, пов'язані з визволенням. [2] Дехто вказує 5588, 5590 і 5591 рік. | ||
Примітки
- ^ Так почалися танці місяця адар у 770 • Захопливий огляд
- ^ «Двар малхут» — «Кі тіса», сіха Шабату тижневої глави «Кі тіса» 5752 року (1991/1992), пункт 7.
- ^ «Двар малхут» — «Ваякгель», сіха Шабату тижневої глави «Ваякгель» 5752 року (1991/1992).
- ^ «Хешбоно шель олам», розділ сьомий «Новий порядок», с. 113 — 127.
- ^ «Хешбоно шель олам», розділ одинадцятий «Продати дім», с. 163 — 177.
- ^ =Ну, добре.
- ^ «Ба-кодеш пніма», с. 32.
- ^ Зі слів секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера.
- ^ «Хешбоно шель олам», с. 14.
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1401: шаліах рав Шнеур-Залман Ліберов згадує, де він був, коли почув про проблему зі здоров'ям 27 адара I 5752 року (2 березня 1992), і про прозріння хасидів у той період
- ^ 27 адара I 5752 (2 березня 1992) на сайті «Йоман 770».
- ^ Див. Єшаягу 53:4. Санедрін 98а-б.
- ^ Див. інтерв'ю рава Йоеля Кагана Амнону Леві: «Моя віра в прихід Мошіаха сильніша за мою впевненість у тому, що завтра зійде сонце», «Хадашот га-шавуа», 14 нісана 5752 (17 квітня 1992); надруковано в додатку «Га-Бсора».
- ^ Хвилююча подія після місяців туги, віри й очікування…
- ^ Лікар запитав: ви турбуєтеся про те, що буде з хасидами? Ребе кивнув
- ^ Наприклад, єхідут рава Єгуди-Калмана Марлоу 13 хешвана 5754 року (28 жовтня 1993).
- ^ Щоденник події на сайті «Йоман 770».
- ^ В оригіналі їдишем: «С'вет зайн а рефуе бекорев беров шіре ве-зімре». Слова, які сказав Ребе після 27 адара I • Перше свідчення
- ^ За свідченням хасида р. Куті Раппа, який чув це від доктора Елі Розена. Ребе вказав: шістдесят днів радості — спробуйте й переконайтеся!
- ^ Машбак розкриває: що сказав мені Ребе після 27 адара? • Тридцять років
- ^ «Лікут маанот кодеш», літо 5752 — 5754, відповіді 9 — 10.
- ^ «Лікут маанот кодеш», літо 5752 — 5754, відповіді 46, 47, 48, 51.
- ^ «Лікут маанот кодеш», літо 5752 — 5754, відповідь 16.