Перейти до вмісту

Вічність життя Ребе

Матеріал з Хабадпедії
Місце Ребе під час молитви

Віра у вічність життя Ребе — це віра, заснована на роз'ясненому в джерелах Тори загалом і хасидуту зокрема, — що в кожному поколінні обов'язково має бути провідник покоління як людина, жива у своєму тілі, а також що наше покоління — це покоління Геули, і Ребе — Цар Мошіах, який принесе справжнє і повне Визволення.

Через цю віру хасиди Хабаду загалом до 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) відмовлялися визнавати можливість відходу з життя стосовно Ребе, і також після цього хасиди вірять, що Ребе живий і існує, і поводяться відповідно.

Передісторія

Від часу вступу Ребе на провід покоління він цілком ясно роз'яснював, що саме наше покоління удостоїться Геули.

З роками Ребе дедалі вище піднімав планку очікування Геули, водночас оголошуючи про завершення роботи з підготовки до Геули і про початок здійснення призначень Геули. У 5751 році (1990/1991) Ребе проголосив, що це рік, у який розкривається Цар Мошіах, і що провідник нашого покоління — це Мошіах нашого покоління і вже розкрився з усією силою, а в 5752 році (1991/1992) — що провідник нашого покоління, Мошіах нашого покоління, отримав від Святого, благословенний Він, місію визволити народ Ізраїлю. Ребе наголошував, що його слова сказано як пророцтво, від якого немає шляху назад і яке неодмінно має здійснитися в матеріальності світу.

У період після події зі здоров'ям, що сталася 27 адара 5752 року (2 березня або 1 квітня 1992), віра хасидів у пророцтво Ребе не ослабла, а дедалі посилювалася. Це було також завдяки тому, що в той період Ребе дедалі сильніше заохочував спів «Хай живе пан наш, учитель наш і наставник наш, Цар Мошіах, на віки вічні» майже за кожної нагоди, коли він виходив до публіки. Попри горе і біль та читання Тегілім за одужання Ребе, усі вірили, що це тимчасовий стан, який незабаром припиниться, і одужання Ребе здійсниться одночасно з його повним розкриттям як праведного Мошіаха. Дехто спирався також на описи в джерелах про страждання Царя Мошіаха[1].

Хасиди Хабаду загалом відмовлялися тоді розглядати можливість того, що це очікування не здійсниться. Відповідно до слів Ребе всі були єдині у вірі, що Ребе, як Цар Мошіах, який почав розкриватися, житиме вічним життям, а інша можливість так само неспроможна, як припинення сходу сонця[2].

Після 3 тамуза

Постанова про написання титулів Ребе на титульних аркушах його книжок: «З допомогою Небес. На вихід свята Шавуот 5755 року (5 червня 1995), на прийомі, влаштованому рабинським судом Краун-Гайтс[3] для рабинів-гостей, які прибули до двору нашого святого Ребе на свято Шавуот 5755 року (4 червня 1995), було вирішено, що на титульному аркуші «Лікутей сіхот» і подібних видань не слід писати абревіатури זצוקללה"ה נבג"ם זי"ע, і так само в будь-якому виданні вчення Ребе, Царя Мошіаха. Підписали: рав Іцхак га-Коген Гендель, рав Єгуда-Калман Марлоу, рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі, рав Йосеф Гехт, рав Шнеур-Залман Гурарі, рав Єшаягу Герцель, рав Герцель Коген, рав Ісраель-Йосеф га-Коген Гендель.

У продовження цього — коли 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) надійшла звістка про зникнення Ребе з наших очей, що зовні виглядало як відхід з життя, усі хасиди спонтанно відчули, що така подія неможлива. Ще до всіх розбіжностей щодо того, як прийняти те, що відбувається, і як до нього ставитися, усім було ясно, що ця подія абсурдна і що, без сумніву, негайно Ребе розкриється як Цар Мошіах і відкриє, що все це було лише видимістю.

Коли поза Хабадом тоді знаходилися такі, хто ховав хасидизм разом із Ребе і передрікав розпад або тяжку кризу, або, навпаки, коли лунали заклики призначити наступника Ребе[4], — усі хасиди відкидали це з цілковитою зневагою. Загальною вірою була (і залишається) віра в те, що Ребе продовжує керувати хасидизмом, навіть якщо його не бачать; не лише духовним керівництвом, як інші праведники в істинному світі, а фізичним керівництвом, як і раніше[5].

Попри розбіжності між хасидами Хабаду щодо ставлення до цього дня і події та визначення життя Ребе, багато хасидів, і серед них видатні рабини і машпіїм, вірили і вірять, що Ребе живий і існує в матеріальному тілі без жодної зміни, і відмовлялися визнати подію відходу з життя, яка, за словами Ребе, статися не може. Особливо спираючись на те, що від початку 3 тамуза було в хасидів святом у зв'язку зі звільненням Ребе Раяца, і Ребе теж святкував і відзначав його і завжди ставився до нього в цьому контексті.

Джерела віри

Ідейна основа хабадської віри у вічне життя Ребе корениться у фундаментальних ідеях учення Хабаду і Тори загалом, як викладено нижче[6].

Сутність провідника покоління

Основна стаття – Провідник покоління

У Торі кілька разів з'являється тема існування головного єврейського керівника, «провідника покоління», чия роль — пов'язувати всіх синів Ізраїлю зі Святим, благословенний Він, і, крім того, передавати їм слово Б-га[7]. Ця тема докладно і з особливим наголосом роз'яснюється в ученні хасидуту і особливо в ученні Ребе, де роз'яснюється, серед іншого, що роль провідника покоління в останніх поколіннях виконують провідники Хабаду[8].

Для визначення ролі провідника покоління в ученні Ребе наводиться вислів мудреців[9] про Моше Рабейну, «людину Б-жу»: «від середини і нижче — людина, від середини і вище — Б-жий». Пояснення цих слів у тому, що Моше Рабейну досконало поєднує дві крайнощі — духовність і матеріальність: він цілком підкорений Б-гу і водночас є душею всередині матеріального тіла[10].

Оскільки роль провідника покоління — досконало поєднувати духовність і матеріальність, він обов'язково має бути матеріальною людиною в цьому світі[11]; і одразу з відходом з життя провідника покоління ця роль переходить до наступного провідника[12].

Ще Ребе роз'яснює, що провідник кожного покоління — це Мошіах покоління, і він стоїть готовий визволити Ізраїль, якщо покоління того удостоїться; а якщо не удостоїлися, роль переходить до провідника наступного покоління[13].

Наше покоління — покоління Геули

Основна стаття – Сьоме покоління

Наше покоління, сьоме покоління, Ребе проголосив одразу з його початку сьомим і завершальним поколінням провідників хасидизму Хабад, у якому завершиться робота з наближення Геули. Ці слова — що наше покоління є «останнім поколінням вигнання і першим поколінням Визволення» — Ребе повторював у своїх сіхот сотні разів.

З роками Ребе пояснював, що наше покоління не лише удостоїться Геули, а що події Геули почали здійснюватися в цьому матеріальному світі. Ребе вказував на різні події, що сталися, як на ознаки Геули, і найбільша з них — подія розкриття Мошіаха і його проголошення «настав час вашого Визволення»[14], яке він співвіднів зі своїм власним проголошенням у 5751 році (1990/1991)[15]. У світлі цього Ребе встановив, що Мошіах нашого покоління — не просто потенційний кандидат на цю роль (який може передати її своєму наступникові), а що він отримав місію і вже почав діяти як Цар Мошіах — аж до продовження і завершення своєї місії в повному Визволенні[16].

Ребе також наголошував на великій різниці між його власними словами, визначеними як пророцтво, і різними термінами кінця, які називали великі мужі Ізраїлю впродовж поколінь і які насправді не здійснилися: усі терміни було названо згідно з мудрістю Тори, і вони відбулися лише духовно, але не змогли здійснитися в нашому матеріальному світі. Натомість коли звістку сказано як пророцтво, вона неодмінно має відбутися в самій матеріальності[17].

Крім того, Ребе пояснив один із головних наслідків пророцтва про Геулу в нашому поколінні: якщо в попередніх поколіннях міг статися відхід з життя провідника покоління, то в нашому поколінні, коли весь світ готовий до Геули, відходу з життя не буде, і наше покоління продовжить жити вічним життям[18].

Як Цар Мошіах

Основна стаття – Вічне життя Царя Мошіаха

У джерелах Тори наводиться, що Цар Мошіах матиме вічне життя, і оскільки Ребе визначено як Царя Мошіаха[19], йому даровано вічне життя[20].

Це також було встановлено в галахічній постанові 11 нісана 5752 року (14 квітня 1992) рабинами Хабаду і великими знавцями Тори, де написано, що, оскільки Ребе визначено як імовірного Мошіаха, на нього поширюється клятва Тори, «що не згасне його світильник на віки вічні», і він житиме вічним життям[21]. Цю постанову було зачитано перед Ребе 11 нісана 5752 року (14 квітня 1992), і Ребе навіть заохотив її поширення у святій відповіді[22]

Установлення Тори проти реальності світу

Причина того, щоб триматися згаданих пояснень, як їх роз'яснено в джерелах Тори, коли реальність перед нашими очима їм суперечить, — у тому, що істини, наведені в Торі, мають силу визначати реальність, навіть коли нашим очам видається інакше. Це роз'яснюється в кількох місцях Тори і наголошується в ученні хасидуту та ученні Ребе.

Одна з головних заповідей Тори — слухати слова мудреців — записана у вірші так: «Не відхиляйся від того, що вони скажуть тобі, ні праворуч, ні ліворуч»[23], а мудреці тлумачать це: «Навіть якщо скажуть тобі про праве, що воно ліве, і про ліве, що воно праве»[24]. Тобто слова мудреців мають силу визначати (і навіть змінювати) істинну реальність у світі, навіть коли вона виглядає протилежною, і єврей мусить вірити їхнім словам повною вірою[25].

Причина цього в тому, що віра у Всевишнього не підлягає судові нашого розуму і почуттів. Мірило, що визначає, у що нам вірити, а в що ні, передано виключно вказівкам Тори[26]. Відповідно, є й кілька випадків, у яких Тора стикається з реальністю, як її описують почуття або наука, і встановлює, що слід вірити словам Тори і в цих випадках[27].

Віра стосовно Ребе

У світлі цих джерел зрозуміло, що провідник покоління, тобто Ребе, обов'язково має бути людиною, живою у своєму матеріальному тілі в цьому світі, — і цей факт є наріжним каменем учення хасидизму Хабад. Також ясно, що наше покоління — покоління Геули, і провідник нашого покоління буде Царем Мошіахом і вже почав свою місію визволити народ Ізраїлю — місію, від якої немає вороття. Ці джерела — основа віри всіх хасидів Хабаду в те, що Ребе є провідником покоління і керує сьогодні; і з них також випливає, що це керівництво обов'язково має належати людині, живій у матеріальному тілі. У світлі цього десятки рабинів і машпіїм підписали постанову про те, що Ребе живий і існує.

Віра сьогодні

Газета «Га-Геула», що вийшла через 3 дні після 3 тамуза

Цей період, коли віра видається такою, що суперечить реальності, видимій очима, не послаблює віри. Навпаки, видається, що йдеться про випробування, мета якого — перевірити і зміцнити віру хасидів у Ребе і в цей період приховування.

Рабини Хабаду і машпіїм за кожної нагоди закликають примножувати зв'язок із Ребе і виконання його вказівок — особливо головної з них: подбати, щоб усі люди покоління стояли готові до зустрічі праведного Мошіаха насправді, — і з ще більшою силою в період випробування. На вірі у вічність життя Ребе виховується у зв'язку з ним і молоде покоління, і завдяки їй до нього наближаються все нові сотні й тисячі євреїв, які не бачили його обличчя на власні очі. Також завдяки керівництву Ребе сьогодні рух шліхуту зріс у багато разів, і чудеса продовжують відбуватися завдяки його благословенням.

Відповідно до цієї віри будуються і повсякденна поведінка хасидів, і їхнє ставлення до Ребе. Хасиди Хабаду пишуть Ребе через книжки його «Ігрот кодеш»[28], їздять до нього в його бейт-мідраш 770 і ставляться до цього місця як до теперішнього місця перебування Ребе[29], вживають щодо нього титули живих — «шліта» або «шіло», та інші.

Водночас усі хасиди знають і відчувають, що віра не означає примирення зі становищем, і в цей період особливо посилюється вигук «Доки» — коли до загального тягаря вигнання народу Ізраїлю додався жахливий тягар приховування, за якого не бачать провідника покоління, — і міцніє очікування істинного і повного Визволення, коли досягне свого завершення процес розкриття Ребе як Царя Мошіаха.

Постанова про те, що Ребе живий і існує

Основна стаття – Постанова про те, що Ребе живий і існує

Рав Іцхак Ліфш у 5774 році (2013/2014) став ініціатором постанови, у якій (після вступу, що пояснює тему вічності життя Ребе) встановлено, що Ребе живий і існує і що слід це оприлюднювати й вимагати розкриття[30].

Мета постанови — прискорити і здійснити у світі розкриття Ребе на очах у всіх як Царя Мошіаха.

Див. також

Додаткова література

  • Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, ‏«Ми не розуміємо і не ігноруємо», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 233, с. 18-20 (5759) קישור לשבועון בית משיח
  • Рав Леві-Іцхак Гарелік, ‏«І від „доброго“ треба остерігатися», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 233, с. 21-22 (5759) קישור לשבועון בית משיח
  • Рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі, ‏«Від „Ітмей“ до „Мізмору“», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 233, с. 23 (5759) קישור לשבועון בית משיח
  • Рав Нафталі Астулін, ‏«3 тамуза — не час для запитань», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 233, с. 25-26 (5759) קישור לשבועון בית משיח
  • Рав Аврагам-Шмуель Букіет, ‏«Сумний кінець великого віруючого», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 233, с. 27-29 (5759) קישור לשבועון בית משיח
  • Рав Шломо Маєський, рав Шалом-Дов-Бер Калмансон, ‏«Тора — наша», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 362, с. 70-73 (5762) קישור לשבועון בית משיח
  • Рав Леві-Йосеф-Іцхак Краус, ‏«Вірити, що Ребе живий і існує, — навіщо це потрібно?», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1191, с. 28 і далі (5780) קישור לשבועון בית משיח

Зовнішні посилання

Джерела
Фарбрейнгени і статті машпіїм


Статті та ЗМІ
Різне

Примітки

  1. ^ Див. Єшаягу 53:4. Санедрін 98а-б.
  2. ^ Див. інтерв'ю рава Йоеля Кагана Амнону Леві: «Моя віра в прихід Мошіаха сильніша за мою впевненість у тому, що завтра зійде сонце», «Хадашот га-шавуа», 14 нісана 5752 (17 квітня 1992); надруковано в додатку «Га-Бсора».
  3. ^ Попри згадку імені рабинського суду, постанову не було видано від його імені і не було погоджено з усіма членами суду; рав Аврагам Аздаба виступив проти постанови. Див.: Менахем-Мендл Каплан, «Га-Шавуа ше-халаф», випуск 6, вихід Шабату тижневої глави «Насо», 12 сівана 5755 (10 червня 1995), с. 1.
  4. ^ Такий заклик як виняток пролунав від однієї-єдиної особи також із хабадського табору, але решта хасидів без винятку рішуче його відкидають.
  5. ^ Див. також «Ребе Цар Мошіах живий і існує», «Га-Геула га-амітіт ве-га-шлема», випуск № 38.
  6. ^ Нижче коротко наводяться основні моменти, відповідно до формату цього майданчика; для розширення теми і додаткових джерел можна звернутися до зовнішніх посилань і джерел, наведених у них.
  7. ^ Див., наприклад, Дварим, глава 5. Раші, Хукат 21:21. Берешит раба, глава 56:7. Зогар, ч. 3, 273а. Тікуней Зогар, 69. Та ін.
  8. ^ Велику добірку джерел на тему див. у збірнику «Насі зе мелех», видання всесвітнього «Ігуд талмідей га-єшивот».
  9. ^ Дварим раба, глава 11:4. Мідраш Тегілім (Бубер) на вірш Тегілім 90:1.
  10. ^ Див. сіхот Шабату тижневої глави «Цав» і 11 нісана 5751 (26 березня 1991). Та ін.
  11. ^ «Лікутей сіхот», т. 24, с. 6. Т. 26, с. 7. Надруковано в перекладі івритом у «Лікутей мекорот» (див. нижче в зовнішніх посиланнях), с. 63 і с. 65.
  12. ^ Це не суперечить тому, що й праведник, який залишив світ, продовжує жити через свій духовний вплив, як докладно роз'яснюється в джерелах (див., наприклад, «Ігерет га-кодеш», глава 27); але цей вплив — на додачу до впливу провідника покоління, який перебуває в матеріальному світі. Навпаки, саме через теперішнього провідника покоління стає можливою вічність духовного життя попередніх провідників поколінь (див. також «Лікутей сіхот», т. 26, там само).
  13. ^ «Лікутей сіхот», т. 29, с. 360. Кунтрес «Бейт рабейну ше-бе-Бавел», п. 5 і примітка 53. Та ін.
  14. ^ Як описано в мідраші — Ялкут Шимоні, Єшаягу, ремез 499.
  15. ^ Див. сіхот Шабату тижневої глави «Хаєй Сара», Шабату тижневої глави «Насо» 5751. І ще багато інших — зібрано в книжці «Бсорат га-Геула».
  16. ^ «Двар малхут» Ваєра, п. 14, «Двар малхут» Хаєй Сара, п. 13. Див. також «Двар малхут» Мішпатім.
  17. ^ Див. «Двар малхут» Шофтім, а також маамар, наведений там у примітці 112.
  18. ^ «Двар малхут» Бо.
  19. ^ Див. Любавицький Ребе як Цар Мошіах.
  20. ^ Свята сіха Шабату тижневої глави «Гаазіну», 5750.
  21. ^ 10 фактів про постанови щодо Геули і Царя Мошіаха на .
  22. ^ Наприклад, рав Іцхак-Давид Гронер і рав Хаїм Гутнік написали Ребе в холь га-моед Песаху 5752 року листа, у якому виклали Ребе свій план провести всесвітню роз'яснювальну кампанію серед рабинів Хабаду разом із рабинами інших кіл на тему Мошіаха загалом, а в доречних місцях — і закликати підтримати цю постанову. Усе написане в їхньому листі було зачитано перед Ребе, який ствердно кивнув головою; потім зміст листа кілька разів було передано й усно, і він знову ствердно кивнув головою, — згідно із записами, зробленими в той час секретарями Ребе равом Єгудою-Лейбом Гронером і равом Біньяміном Кляйном, як було опубліковано в «Тшура Гальперін-Райніц», 7 кислева 5780 (5 грудня 2019), с. 39
  23. ^ Шофтім 17, 1.
  24. ^ Сіфрей і коментар Раші там само.
  25. ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 5, с. 127. Надруковано в перекладі івритом у «Лікутей мекорот» (див. нижче в зовнішніх посиланнях), с. 185, і там наведено додаткові джерела для розширення теми.
  26. ^ Див. у «Сефер га-маамарім 5649», с. 274, де заперечуються слова автора «Іккарім» і роз'яснюється, що віра в Б-га поширюється і на те, що неможливо уявити розумом, і це доводиться з того, що «місце ковчега не входить у міру» (Йома 21а). Див. також статтю Німна га-німнаот
  27. ^ Див., наприклад: тему вагітності змії і суперечку мудреців Ізраїлю і мудреців народів світу (Бхорот 8б; див. «Лікутей сіхот», т. 22, с. 235, примітка 46). Сіху Ребе про слова мідрашу (Бемідбар раба, глава 12:18) про те, що вози провідників колін існують вічно (Шабат тижневої глави «Ваєшев» 5747, «Гітваадуйот», ч. 2, с. 101). Думку Ребе про встановлення Тори на користь правильності геоцентричної системи проти геліоцентричної (див. добірку на тему: Чи обертається Земля навколо Сонця? на сайті «Хабад в Ізраїлі»). Див. також «Шут Ціц Еліезер», ч. 14, с. 181, щодо теми «Праотець Яаков не помер» (Таніт 5б): «Усі почуття і тілесні очі нікчемні перед „вірш я тлумачу“, бо це і є реальність, і це шлях, шлях Тори, щоб іти ним і за нею в простоті, не відхиляючись». Додаткові джерела зібрано в матеріалах, зазначених у зовнішніх посиланнях.
  28. ^ Докладніше див. у статті Лист до Ребе через «Ігрот кодеш».
  29. ^ Сьогодні поїздки до «770» стали абсолютним консенсусом серед усіх хасидів Хабаду, але в перші роки після 5754 року (1993/1994) поїздки були набагато обмеженішими. Очолювали і просували поїздки саме ті, хто високо підносив прапор віри в те, що Ребе живий без жодної зміни. Докладніше див. інтерв'ю з групою тмімім з-поміж активістів організації «Ешель — Гахнасат орхім» у місяці тішрей 5755 року (1994/1995): «Нам було ясно: не можна, щоб „Гахнасат орхім“ закрилася», на сайті ; а також серію статей «Останнє випробування — 20 років від тішрея 5755 року (вересень–жовтень 1994)» у збірнику «Га-Нісайон га-ахарон», видання «Ваад хаялей Бейт Давид», тішрей 5775 (вересень–жовтень 2014). Див. також колонки і статті думок: рав Єгошуа Дубравський — Молодь у Любавичах після 3 тамуза; Шмуель Ш., Між 5755 (1994/1995) і 5774 роками (2013/2014) ● колонка думок; Переворот тішрея 5775 року (вересень–жовтень 2014) ● рав Гершон Авцон на сайті
  30. ^ Уже в 5755 році (1994/1995) вийшла постанова, у якій Ребе названо титулом «Цар Мошіах, хай живе він на віки вічні», але це перша постанова, у якій це є предметом постанови.

Повідомити про помилку на цій сторінці