Перейти до вмісту

Шнеур-Залман-Агарон Шнеєрсон

Матеріал з Хабадпедії
Шнеур-Залман-Агарон Шнеєрсон
Основна інформація
Дата народження19 тамуза 5618 (1858)
Дата смерті11 хешвана 5669 (1908)
Місце похованняВітебськ
Місце проживанняЛюбавичі, Вітебськ
Рід діяльностіторговець
Сім'я
БатькоРабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш)
Дід (по матері)Агарон Александров зі Шклова
МатиРівка Шнеєрсон
ДружинаСтерна, дочка рабі Ісраель-Ноах Шнеєрсон
ДітиДіна Шнеєрсон, Сара Вольфсон
Брати й сестриДвойра-Лея Гінзбург, Аврагам-Сендер Шнеєрсон, Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), Менахем-Мендл Шнеєрсон, Хая-Мушка Горнштейн
Родовід

Рабі Шнеур-Залман-Агарон Шнеєрсон (на прізвисько Раза; 19 тамуза 5618, 1858 — 11 хешвана 5669, 1908) був старшим сином Ребе Магараша і старшим братом Ребе Рашаба. Був відомий своїми видатними здібностями й упродовж життя написав безліч нових тлумачень Тори, але спалив їх перед своїм відходом і заповів поховати попіл у своїй могилі.

Біографія

Народився 19 тамуза 5618 року (1 липня 1858) у Ребе Магараша і ребецн Рівки. Його назвали на честь Алтер Ребе і на честь свого діда, батька матері, рава-хасида Агарона Александрова зі Шклова.

Ребе Цемах Цедек мав звичай під час обрізання своїх онуків називати їх також абревіатурою. Рабі Шнеура-Залмана-Агарона він назвав «Раза», і під цим ім'ям його знали серед хасидів[1].

Коли йому було три роки, Ребе Цемах Цедек запропонував своєму синові рабі Ісраелю-Ноаху взяти Разу за нареченого своїй доньці. Запитав рабі Ісраель-Ноах у свого батька: «А раптом ця дитина не буде знавцем Тори?» Відповів йому батько: «Знавцем Тори, як ти, він напевно буде, а можливо, умітиме вчитися краще за тебе!»

У дитинстві він багато грався зі своїм молодшим братом, Ребе Рашабом, і в хабадській традиції є чимало хасидських історій, пов'язаних із цим часом. Ребе мав звичай розповідати ці історії та виводив із них настанови у служінні Б-гові[2]. Раза вирізнявся дивовижними здібностями й піднесеними чеснотами. Його батько, Ребе Магараш, сказав про нього: «У нього міцна голова, він здатний думати дві думки водночас».

На одному з фарбрейнгенів Ребе Раяц сказав про свого дядька: «Мій дядько Раза, що мав добрі чесноти від природи, був людиною міцного серця. Навіть коли він терпів найтяжчі страждання — а він чимало страждав за свого життя, — на його обличчі завжди була усмішка. Ніколи він не зронив сльози через свої страждання. Але коли він чув, що хтось зазнає страждань, усмішка сходила з його обличчя, на очах з'являлися сльози, і він робив усе, щоб допомогти стражденному».

Одруження

Раза

У місяці хешван 5634 року (жовтень–листопад 1873)[3] відбулося його весілля з двоюрідною сестрою, пані Стерною, донькою рабі Ісраеля-Ноаха Шнеєрсона. Весільна трапеза відбулася в Малому залі в містечку Любавичі[4].

Після відходу свого батька, Ребе Магараша, Раза перебрав на себе провід спільно з Ребе Рашабом, але через короткий час відійшов від нього[5]. Він займався торгівлею і багато діяв на благо всього єврейського народу.

Ребе Рашаб, який був його молодшим братом, не хотів офіційно перебирати на себе провід, доки його старший брат мешкав у Любавичах, і впродовж одинадцяти років утримувався від того, щоб поводитися як Адмор. Лише в 5654 році (1893/1894), коли той переїхав жити до Вітебська, провід Ребе Рашаба почався офіційно.

Відхід з життя

У літні місяці 5668 року (1907/1908) він зліг, а після свят місяця тішрей 5669 року (вересень–жовтень 1908) його хвороба посилилася, і в четвер 11 хешвана 5669 року (5 листопада 1908) він помер у віці п'ятдесяти одного року.

Місце його спочинку — у місті Вітебськ.

Родина

Його праці

Хоча він подбав про знищення своїх рукописів, у яких були його нові тлумачення Тори, у нас збереглося кілька хасидських трактатів, проголошених ним і записаних слухачами. Серед них є маамар, проголошений ним у Шабат тижневої глави «Бехукотай» 5643 року (1882/1883), невдовзі після відходу його батька[6].

Від Рази залишився маамар, який він проголосив, «Ве-їшарна га-парот», і в 5712 році (1951/1952) Ребе сказав, щоб цей маамар опублікували, і розповів, що так звелів йому зробити Ребе Раяц. У 5769 році (2008/2009) прохання Ребе нарешті було виконано, і маамар побачив світ у редакції «Оцар га-хасидим». Див. нижче в зовнішніх посиланнях.

Додаткова література

  • הרב ישראל ברדה, הרז"א - תולדות הרה"ק הרב שניאור זלמן אהרן שניאורסון בן כ"ק אדמו"ר המהר"ש מליובאוויטש, תשפ"ב, הוצאה שניה עם תיקונים - תשפ"ג
  • «Тагблат» (Львів), номер 29, 10 лютого 1909

Зовнішні посилання

З його вчення


Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 

Примітки

  1. ^ «Га-Кріа ве-га-кдуша» 5702, с. 224.
  2. ^ Див., наприклад, сіху виходу першого дня свята Сукот 5711 (26 вересня 1950), а також «Гітваадуйот» 5742, частина 1, с. 313; 5747, частина 2, с. 304; 5749, частина 2, с. 431; та інші.
  3. ^ Додаткові подробиці про весільну трапезу див. у сіхі Ребе Раяца 19 кислева 5693 (18 грудня 1932) — «Лікутей дібурім», частина 1, 15, 2.
  4. ^ У другому шлюбі він узяв за дружину пані Батью («Сефер га-толдот — Адмор Магараш», с. 48).
  5. ^ Як докладно пояснено в «Кунтресі» «Толдот га-Раза».
  6. ^ Ребе розповідає про маамари.
Шнеур-Залман-Агарон Шнеєрсон згадується ще в 46 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8477847700

Повідомити про помилку на цій сторінці