Хай живе пан, учитель і наставник наш Цар Мошіах на віки вічні

«Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» — це проголошення, що виражає прийняття царства Ребе як Царя Мошіаха народом Ізраїлю.
Проголошення ґрунтується на словах вірша в книзі Мелахім: «Хай живе пан мій, цар Давид, повіки»[1]. Проголошення набуло поширення в 5751–5752 роках (1990–1992) зі схвалення і за заохочення Ребе, а згодом, у 5753 році (1992/1993), Ребе продовжував заохочувати його спів відкрито й постійно[2].
Ребе пояснив, що проголошення «Єхі га-Мелех», яке промовляє народ, виражає глибину сутнісного зв'язку між народом і царем, аж до того, що саме існування царя залежить від народу, і проголошення додає життєвості цареві. Крім того, зміст проголошення — це сповіщення про те, що настав час Геули, і воно діє так, щоб прискорити прихід Мошіаха.
Передісторія

Починаючи з 20 ава 5736 року (16 серпня 1976) діти мали звичай проголошувати перед Ребе по завершенні читання Дванадцяти віршів на дитячих зібраннях, на «Ралі» і на «Параді» в Лаг ба-Омер формулу: «Єхі адонейну морейну ве-рабейну»[3].
У сіхі 2 нісана 5748 року (20 березня 1988) Ребе докладно пояснив зміст проголошення «Єхі га-Мелех» («Хай живе цар Давид повіки»), яке зміцнює й додає життєвості цареві. Через два дні після сіхи, 4 нісана, коли Ребе виходив з автомобіля, рав Ельханан Мішуловін уперше проголосив його перед Ребе.
Проголошення у формулюванні «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» почалося в 5751 році (1990/1991), услід за «Відомою сіхою» 28 нісана того самого року кілька хасидів ужили заходів, пов'язаних з упізнанням Ребе як Мошіаха, і під час них було прийнято це формулювання. Проголошення в цьому формулюванні вперше пролунало перед Ребе на фарбрейнгені Шабату тижневої глави «Тазріа Мецора», і Ребе відреагував широкою усмішкою. Нігун із цими словами заспівали перед Ребе на виході того самого Шабату, коли він входив на вечірню молитву[4], і коли виходив, і він удостоївся особливого заохочення, яке тривало й після того, як Ребе дійшов до місця молитви[5]. Через дев'ять днів, 15 іяра, цей нігун із цими словами співали як при виході Ребе з денної молитви, так і при його виході з вечірньої молитви, і Ребе заохочував спів.
У 5753-5754 роках (1992–1994) Ребе заохочував нігун «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» майже за кожної нагоди, коли виходив до публіки, і внаслідок цього поширилося проголошення в цьому формулюванні. Багато хасидів Хабаду сьогодні проголошують «Єхі адонейну» після завершення кожної молитви і на різних зібраннях, друкують проголошення в багатьох виданнях, а також часто співають цей нігун.
Висловлювання Ребе
Після сіхи 28 нісана 5751 (12 квітня 1991)
28 нісана 5751 року (12 квітня 1991) Ребе оголосив у сіхі хасидам: «Я передаю цю справу вам, зробіть усе, що у ваших силах, щоб на ділі привести праведного Мошіаха».
Услід за сіхою вся діяльність із приведення Мошіаха набула нового розмаху, включно з вказівкою про проголошення «Єхі га-Мелех» і його значенням: прийняттям царства Ребе як Царя Мошіаха.
У звіті на двох сторінках про установчі збори «Всесвітнього штабу з приведення Мошіаха» було написано великими літерами: «Хай живе цар, Ребе шліта (Адмор шліта), Мелех га-Мошіах, на віки вічні», і відповідь Ребе на звіт 4 іяра 5751 року (18 квітня 1991) була: «Усе додане тут згадаю на святій могилі».
У п'ятницю, напередодні тижневої глави «Тазріа-Мецора», р. Давид Нахшон вніс до секретаріату Ребе пляшку машке, щоб отримати її на суботньому фарбрейнгені для фарбрейнгенів про прийняття царства (до пляшки була прикладена записка із зазначенням мети, заради якої її вносять).
У ніч святого Шабату, у ніч проти 6 іяра 5751 року (20 квітня 1991), Ребе заохочував нігун «Сісу ве-сімху бе-сімхат га-Геула» дорогою виходу з вечірньої молитви, після чого рав Давид Нахшон спонукав публіку додати до цієї мелодії слова «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед», і так довго тривали танці з цими словами, і навіть на шалом захар, які були тієї ночі по всьому кварталу Краун-Гайтс, співали так.
Наступного дня на фарбрейнгені після завершення четвертої сіхи Ребе, як зазвичай, згадав, що тепер піднімуться знизу догори й проголосять подробиці сказаного (і цього разу Ребе додав ще уривок, який не промовлявся в інші Шабати:), і це оголошення звершується в усьому світі, і аж до всього порядку сходження світів, і удостоюються почути проголошення «Ось він (Мошіах) іде. Після завершення роздавання підійшли р. Давид Нахшон, р. Аві Тауб і р. Шмар'я Гарель, щоб отримати пляшку машке. Ребе налив їм приблизно півсклянки машке (більше, ніж зазвичай), і тоді р. Давид Нахшон проголосив (зміст): «Це машке піде на дії з прийняття царства Ребе. У продовження постанови рабинів і рабинських судів про те, що настав час Геули і що Ребе — Мелех га-Мошіах, який має розкритися і визволити народ Ізраїлю, і тому ми проголошуємо (і проголосив уперше в присутності Ребе): «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед!», а публіка повторювала за ним проголошення: «Єхі!», і так почергово три рази. Під час проголошення на обличчі Ребе була усмішка[6].
На виході Шабату, коли Ребе ввійшов на вечірню молитву до Малого залу (як зазвичай на кожному виході Шабату), упродовж кількох хвилин до його входу співали «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» (на мелодію «Зол шойн зайн ді геуле»), і при своєму вході Ребе заохочував нігун своєю святою рукою, а коли дійшов до постійного місця своєї молитви, навіть заохочував обома руками (рідкісна річ, коли він молився в «Малому залі»). І також, виходячи після закінчення молитви, заохочував спів.
8 іяра 5751 року (22 квітня 1991) Ребе внесли лист про прийняття його царства, підписаний багатьма хасидами, у формулюванні: «Ми, що нижче підписалися, приймаємо на себе царство Ребе шліта (Адмора шліта), Мелех га-Мошіаха, діяти з самовідданістю в усьому, чого він побажає, і в усьому, чого він від нас вимагатиме, у радості й з добрим серцем, і „Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед“», і на цей лист Ребе відповів наступного дня, 9 іяра 5751 року (23 квітня 1991): «Згадаю на святій могилі, і хай принесе він добру звістку».
У понеділок, 15 іяра 5751 року (29 квітня 1991), після завершення денної молитви він виголосив святу сіху й роздав публіці долари. А потім Ребе вийшов із синагоги, дорогою енергійно заохочуючи спів публіки «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед», причому р. Давида-Ісраеля Нахшона він заохочував особливим чином, змахнувши своєю святою рукою повним колом[7]. Також після вечірньої молитви того самого дня, виходячи, Ребе заохочував публіку, яка з великою силою співала цей нігун. Водночас уранці наступного дня рав Єгуда-Лейб Гронер висловився перед равом Гершоном-Мендлом Гареліком, що Ребе висловив своє несхвалення цієї події[8].
У подальший період, до 27 адара I 5752 року (2 березня 1992), були й інші випадки, коли це проголошення і проголошення з тотожним змістом промовляли й писали хасиди Хабаду. Так, наприклад, на центральному й широко висвітлюваному жіночому заході в 770, що відбувся 28 тевета 5752 року (4 січня 1992), ребецн Сіма Ашкеназі тричі проголосила «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед». Це зібрання супроводжувалося благословеннями й заохоченнями від Ребе до і після його проведення.
І перед Ребе такі проголошення певною мірою тривали в цей період[9], як у листах і подібному, особливо в листах груп жінок, на які Ребе відповідав позитивно і з заохоченням, так і усно. Так, наприклад, 24 менахем-ава 5751 року (4 серпня 1991) р. Моше Диржинський (з активістів «Цеїрей Агудат Хабад» в Єрусалимі) пройшов і благословив Ребе від імені учасників постійного уроку з Рамбама в Єрусалимі, щоб справдилися в Ребе всі благословення Тори, і гучно проголосив: «Хай живе наш пан, цар, повіки». Ребе широко всміхнувся і благословив його: «Добрих звісток, великого успіху»[10].
Толдот 5752
Основна стаття – «Двар малхут» Толдот (сіха 2)
На фарбрейнгені, що відбувся наступного, 5752 року (1991/1992), у Шабат тижневої глави «Толдот», Ребе торкнувся змісту й суті проголошення «Хай живе пан мій, цар Давид, повіки»[11], яке читали в гафтарі попереднього Шабату: «Вічність царства Давида, яке продовжилося в царстві Шломо, повнота якого — через Мелех га-Мошіаха, який „з дому Давида і з насіння Шломо — що зміст цього проголошення — це розкриття його існування Мелех га-Мошіаха"[12].
Фарбрейнген рава Шпрінгера, тішрей 5771 (вересень–жовтень 2010), у 770
|
|---|
|
Казати «Єхі» — це не святе, це «Святеє Святих», справа «Єхі» — це Святеє Святих! Якщо, не доведи Б-же, є окремі люди, у яких є трохи сумнівів і слабкості в цьому, — хай знають, що в них увійшла «кліпат Амалек»... Якщо є хтось такий, — я думаю, що немає, але якщо є такі, кому важко сказати «Єхі», — хай знає, що «Амалек» увійшов у його серце, хай урятує нас Милосердний... Бо «Єхі» — це не святе, це Святеє Святих! Треба знати, що справа «Єхі» — це справа Святеє Святих, і треба казати це з життєвістю і з внутрішньою силою, щоб ми привели розкриття Ребе. . Тут, у 770, можна отримати життєвість навіть від стін... І вже напевно від життєвості, від танців, від «проходу», який готують перед молитвами, що виражає віру в те, що Ребе живий і існує і перебуває з нами тут.. Кожна річ, яка є тут, у 770, — це справа розкриття Мелех га-Мошіаха. |
Після 27 адара I 5752 року (2 березня 1992), у період, коли «він ніс наші хвороби і страждання наші витерпів»[13], публіка хасидів у 770 почала проголошувати «Єхі» на молитовних зібраннях за зцілення Ребе, на заходах, фарбрейнгенах тощо, і навіть було встановлено центральний танець «Єхі» після співу «Леха доді» в центральному міньяні в 770. 11 нісана 5752 року (14 квітня 1992) біля 770 було проведено зібрання для солдатів «Цівос Гашем», у центрі якого стояло проголошення «Єхі га-Мелех» дітьми.
Після сурмління в шофар у перший день Рош га-Шана 5753 року (28 вересня 1992) співали тільки мелодію без слів (оскільки це було після сурмління в шофар, а від початку сурмління до закінчення молитви перериватися не можна). А другого дня, коли співали після сурмління, удостоїлися особливого заохочення від Ребе. Упродовж місяця тішрей 5753 року (вересень–жовтень 1992) «Єхі» співали перед Ребе кілька разів, і Ребе заохочував публіку. У Сімхат Тора 5753 року (1992/1993), під час гакафот, коли діти проголошували це перед Ребе, Ребе раптом почав заохочувати особливим та енергійним чином, і проголошення перетворилося на спів, який і далі удостоювався особливого заохочення від Ребе. Відтоді спів «Єхі» став постійним звичаєм після завершення кожної молитви, на якій Ребе виходив до публіки, причому майже щоразу Ребе заохочував спів рухами своєї святої голови й тіла, а кілька разів навіть лівою рукою. Часто було помітно особливе зусилля, якого вимагало це заохочення.
На 10 швата 5753 року (1 лютого 1993) було заплановано зібрання «Сателіт», на якому хасиди Хабаду з усіх куточків світу приймуть царство Ребе як Царя Мошіаха проголошенням «Єхі» в прямій трансляції. До цього зібрання анаш по всьому світу готувалися з величезним хвилюванням, і були навіть ті, хто називав його «коронацією»[14], але були й ті, хто побоювався, що Ребе заохочуватиме спів «Єхі адонейну» на очах у всього світу, і запитали Ребе, чи справді така його свята воля, і він підтвердив це, і навіть коли запитали, що це може завдати шкоди Хабаду, Ребе відкинув це побоювання; і справді, на цьому зібранні Ребе заохочував проголошення і спів «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед», і відтоді це стало постійним звичаєм хасидів Хабаду по всьому світу — після кожної молитви тричі проголошувати «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» (а також після читання Тори і перед сурмлінням у шофар у Рош га-Шана).
15 менахем-ава 5753 року (2 серпня 1993) було проведено зібрання «Ралі» для хлопчиків і дівчаток із хабадських літніх таборів і кемпів, під час якого Ребе вийшов до дітей. Після читання Дванадцяти віршів і проголошення «Єхі адонейну» почали співати «Нігун гакафот», але, на загальний подив, Ребе не заохочував співу. Лише коли почали співати «Єхі адонейну», Ребе енергійно заохочував спів[15].
Загалом за роки, у які ми бачили Ребе, Ребе помічали, коли він заохочував спів «Єхі адонейну», більш ніж у 450 випадках, 417 з яких задокументовано на відеозаписах, і, по суті, це нігун, який Ребе заохочував найбільшу кількість разів за роки проводу.
Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994)

Унаслідок делікатного становища, що склалося, і розгубленості в частини хасидів серед рабинів Хабаду виникла полеміка про те, як слід чинити.
6 тамуза 5754 року (15 червня 1994) відбулося зібрання рабинів Хабаду, на якому обговорювали продовження проголошення «Єхі» і написання «Єхі» на обкладинці тижневика «Кфар-Хабад»; рав Барух-Боаз Юркович засвідчив, що більшість рабинів висловилися за продовження проголошення, і так було постановлено[16]. Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо також стверджував так і оприлюднив лист рава Іцхака-Єгуди Ярославського із зібрання, у якому написано, що було вирішено, що слід продовжувати[17]. Тижневик не виконав вказівки за підтримки і зі згоди частини членів Рабинського суду Хабаду. У пізніші роки рав Ярославський пояснив, що оприлюднений лист — це чернетка із зібрання рабинів Хабаду, яке передувало зібранню членів Рабинського суду Хабаду 18 тамуза, на якому було вирішено не публікувати проголошення «Єхі»[18].
17 тамуза 5754 року (26 червня 1994) частина рабинів суду та інші рабини постановили, рабини: Мордехай-Шмуель Ашкеназі, Йосеф Гехт, Барух-Боаз Юркович, Ісраель-Йосеф Гендель, Гдалья Аксельрод, Єшаягу Герцль і Йосеф-Іцхак Волосов. У постанові, згідно з якою в установах анаш, талмуд-торах і єшивах, синагогах Хабаду, а також серед анаш загалом слід і далі проголошувати «Єхі», водночас рабини обумовлюють публікацію «Бсорат га-Геула» тим, як це визначено Радою рабинів Хабаду[19].
18 тамуза 5754 року (27 червня 1994) Рабинський суд Хабаду оприлюднив звернення[20], у якому йшлося, що слід проголошувати тільки у формулюванні, визнаному Ребе в сіхі 2 нісана 5748 року (20 березня 1988), — «Ад матай» і «Єхі га-Мелех», — а не інші проголошення[21].
У рішенні тимчасової організації рабинів громад анаш від днів Бейн га-мецарім 5754 року (1993/1994) за підписом рабинів: Іцхак Гендель, Аврагам Аздаба, Єгуда-Цві Фогельман, Іцхак-Давид Гронер, Єгуда-Калман Марлоу, Іцхак Райтпорт, Мордехай-Шмуель Ашкеназі, Мордехай-Дов Альтейн, Іцхак-Меїр Герц і Леві Бистрицький написано, що як власне почуття молитви й прохання слід проголошувати «Єхі», але не слід вивішувати на вулицях оголошення «Єхі», які можуть призвести до розбрату, і в цих питаннях кожен рабин і місцевий рабинський суд мають вирішувати, що вважається прийнятним, і слід підкорятися їхньому рішенню[22].
На публічних зібраннях, що проводилися в наступні роки, проголошували «Єхі адонейну» рабини Мордехай-Шмуель Ашкеназі[23], Йосеф Гехт[24], Еліягу-Йоханан Гурарі[25] і Менахем-Мендл Глуховський[26] — члени Рабинського суду Хабаду у Святій Землі, рав Єгуда-Калман Марлоу — рабин кварталу Краун-Гайтс[27], рав Гершон-Мендл Гарелік[28] — рабин Мілана, рав Іцхак-Давид Гронер — рабин громади Хабаду в Мельбурні, Австралія, рав Іцхак Гендель — рабин громади Хабаду Монреаля. А також секретар Ребе і рабин центру Хабаду в Брайтон-Біч рав Шалом-Мендл Сімпсон.
Рав Йосеф-Єшая Браун, рабин кварталу Краун-Гайтс, різко висловився проти тих, хто стирає згадки про проголошення «Єхі адонейну»[29]. Подібні висловлювання пролунали також з уст рабинів Мордехая-Шмуеля Ашкеназі[23] і рава Агарона-Яакова Шві[30], а також з уст машпіїм Менахема-Мендла Футерфаса[31], Іче Шпрінгера[32], Йосефа-Іцхака Опена[33] і Зуші Альперовича[34].
Також під нігун «Єхі адонейну» танцювали секретар Ребе рав Єгуда Кринський[35] у 5784 році (2023/2024), а також секретар Рабинського суду Хабаду у Святій Землі рав Іцхак-Єгуда Ярославський[36] у 5755 році (1994/1995).
Див. також
- «Єхі га-Мелех»
- Нігун «Єхі адонейну» на мелодію «Зол шойн зайн ді геуле»
- Нігун «Єхі адонейну» на мелодію «Хаялей адонейну»
- Церемонія прийняття царства — 10 швата 5753 (1 лютого 1993)
- Кіпа Єхі
Додаткова література
- Суть святого проголошення «Єхі адонейну» • особливий круглий стіл

- «Я проголосив проголошення, яке було почуте в усьому порядку сходження світів», тижневик «Бейт Мошіах» 27 нісана 5781 (9 квітня 2021), сторінка 10, до тридцятиріччя особливого зібрання.
- «Іти з гордістю з „Єхі адонейну“», тижневик «Бейт Мошіах», випуск № 1345, сторінка 20.
- Рав Шломо Маєський, «Яке джерело проголошення „Єхі“», з тижневика «Бейт Мошіах», випуск 643, сторінка 26.
- «Моде ані» і проголошення «Єхі адонейну» після пробудження від сну.
- Нотатки анаш і тмімім про звичай казати «Єхі» перед «Моде».
- Зміст проголошення «Єхі»
Зовнішні посилання
- Сіхот Ребе
- Сіха 2 нісана 5748 (20 березня 1988) — у ній роз'яснюється зміст проголошення «Єхі га-Мелех».

- Урок за сіхою 2 нісана 5748 (20 березня 1988) в устах рава Шломо Майеського

- «Єхі адонейну» за заохочення Ребе
- Збірка «30 років „Єхі“» — штаб вивчення «Двар малхут» при Центральному «Ігуд талмідей га-єшивот» 770
- Збірка «Дерех га-мелех нелех» — спеціальна збірка, що оглядає події тішрея 5753 року (вересень–жовтень 1992), коли назавжди було встановлено проголошення і спів «Єхі» за заохочення Ребе

- Проголошення «Єхі га-Мелех» перед Ребе — 4 нісана 5748 (22 березня 1988)

- Ребе заохочує спів «Єхі» 15 іяра 5751 (29 квітня 1991) — перший задокументований спів, Всесвітній «Ігуд талмідей га-єшивот»

- З'їзд шлухім 5753 — шлухім співають, Ребе заохочує
(посилання не працює) - З'їзд шлухім 5753 — рабини і шлухім натхненно проголошують «Єхі адонейну»
(посилання не працює)
- Відеопрограми «Ве-габіта ніфлаот»
- «Проголошення народу» (на сайті Google Диск) (на сайті «Хабад Інфо»), тішрей 85
- «На віки вічні» (на сайті Google Диск), тішрей 85
- Різне
- «„Єхі адонейну..“ — це Святеє Святих!» — рав Іче Шпрінгер на сайті

- «Той, хто спробує стерти „Єхі“, не матиме успіху» • бурхлива промова рава Йосефа-Єшаї Брауна

- Рав Браун у захопливій промові: «„Єхі адонейну“ і оголошення Мошіаха — це суть нашого життя!»
на сайті «Хабад Лайв»
- М. Фрід, «„Дія народу, який проголошує: Єхі га-Мелех!“ ● огляд», тижневик «Бейт Мошіах», 2 нісана 5773 (13.03.2013)

- Збори пробудження Нісан 5754 р. Мендл Футерфас проголошує «Єхі»

- «З вірою і бітулем: великі хасиди закликають „Єхі“» • дивіться

- Рав Йосеф-Іцхак Опен проголошує з двейкутом «Єхі адонейну»
- «Ми — доказ того, що Ребе живий і існує» • рав Ісраель Гальперін
- Зібрання пробудження в «Яд-Еліягу» 5755 — рав Йона Мецгер проголошує «Єхі»

- 5747: проголошення «Єхі адонейну Мелех га-Мошіах» під час радісних танців

- «12 віршів: чому після завершення проголошують „Єхі адонейну“?» Ребе — дітям — відео від «Меор Кідс»

- Промова рава Гершона-Мендла Гареліка

- Проголошення «Єхі га-Мелех» перед Ребе — спеціальне інтерв'ю з равом Ельхананом Мішуловіним. [Зусиллями організації «Ешель гахнасат орхім», 5784].
- Бурхлива промова рава Реувена Вольфа: «Увесь народ Ізраїлю має проголошувати „Єхі“!

- Рав Шалом-Дов Вольпо, «Який зміст проголошення „Єхі га-Мелех“ після 3 тамуза?» на сайті Центру «Ігуд талмідей га-єшивот» у Святій Землі
- Мордехай Ротенштейн, «Важливість і зміст проголошення „Єхі га-Мелех“ — „Ашкіфа мі-меон кодшеха“ — кунтрес 18 елула 5750 (8 вересня 1990) — урок шостий». на сайті фільтрації Хабаду для відеороликів YouTube
- «Двар малхут» з равом Хаїмом-Йосефом Гінзбургом — проголошення «Єхі га-Мелех» на сайті фільтрації Хабаду для відеороликів YouTube
Примітки
- ^ Мелахім I, 1, 31.
- ^ За ці роки було задокументовано, як Ребе заохочував спів «Єхі адонейну» більш ніж у 450 різних випадках.
- ^ Згідно з відеозаписами 5740-х років
- ^ У Малому залі
- ^ Рідкістю було, щоб Ребе заохочував спів у Малому залі після того, як дійшов до свого місця.
- ^ Збірка «30 років „Єхі“».
- ^ 15 іяра 5751 (29 квітня 1991), Ребе заохочує спів «Єхі», Всесвітній «Ігуд талмідей га-єшивот» —
- ^ Щоденник «Факс а сіха» номер шістдесят (152), с. 5
- ^ Хоча перед Лаг ба-Омером 5751 року (1990/1991) у цьому сталося значне зниження внаслідок кількох святих відповідей, з яких було зрозуміло бажання Ребе зробити «перерву на час» у великому піднесенні у справі Мошіаха, унаслідок повідомлень і претензій, які були ті, хто передавав Ребе, ніби це завдає шкоди Хабаду і поширенню джерел тощо.
- ^ Згідно з відеофільмом.
- ^ Мелахім I, 1, 31
- ^ «Сефер га-сіхот» 5752, частина 1, с. 133
- ^ Як написано в Гемарі, що Мошіах страждає від хвороб вигнання, і як сказано: «Але він ніс наші хвороби і страждання наші витерпів».
- ^ У роз'ясненні, оприлюдненому рабинами Хабаду, у якому вони закликали всіх хасидів узяти участь у зібранні, рабини заявили, що зібрання — це не коронація, бо Святий, благословенний Він, уже коронував Ребе.
- ^ Сайт «Хабад Лайв», «Незвичайне відео: коли Ребе заохочував дітей саме в нігуні „Єхі адонейну“ в 5753 році (1992/1993)», 13 ава 5784 (17 серпня 2024); «Незвичайне відео: коли Ребе заохочував саме нігун „Єхі адонейну“» • зібрання 15 менахем-ава 5753 (2 серпня 1993), на сайті фільтрації Хабаду для відеороликів YouTube
- ^ Рав Юркович про зібрання рабинів після 3 тамуза • відео
24 сівана 5772 (14.06.2012) • «Продовжувати оголошення і проголошення „Єхі адонейну“!» • думка 1 тамуза 5779 (4 липня 2019)
- ^ Див. докладно в книзі «Тумат єшарім танхем», де наводиться фотокопія листа рава Ярославського.
- ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 905, с. 101.
- ^ Постанова в тому вигляді, у якому вона з'явилася в газеті «Кфар-Хабад», випуск 905, сторінка 101
- ^ Фотографія рішення рабинського суду. (На відміну від решти постанов рабинського суду, цю постанову підписала лише частина рабинів).
- ^ Проте насправді на публічних заходах, що проводилися від імені рабинського суду, проголошували (машпіїм і шлухім) «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед», наприклад на всіх церемоніях завершення сувою Тори для дітей Ізраїлю, та інші.
- ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 905, с. 103.
- ^ 1 2 Див. Мордехай-Шмуель Ашкеназі#Зміцнення віри в питаннях Мошіаха
- ^ Зібрання «Гакгель» у Лінкольн-центрі 5755 та ін.
- ^ «Введення на посаду нового рабина і проголошення «Єхі адонейну»» на сайті
- ^ Зібрання «Прийняття царства» 10 швата — галерея і відео
(відео недоступне)
- ^ Рав Марлоу зміцнює віру в Ребе ● відео
(відео недоступне)
- ^ 22 адара I 5755 (22 лютого 1995) та ін.
- ^ «Той, хто спробує стерти „Єхі“, не матиме успіху» • бурхлива промова рава Йосефа-Єшаї Брауна
• Рав Браун у захопливій промові: «„Єхі адонейну“ і оголошення Мошіаха — це суть нашого життя!» на сайті «Хабад Лайв»
- ^ Рав Шві висловився про хасидів Хабаду, які противляться проголошенню «Єхі» в хабадських міньянах, що вони діють у дусі «Чи ще й царицю силувати при мені в домі?» (Мегілат Естер 7, 8), «Тіферет іш»[потрібне джерело: слід зазначити точну сторінку], Бруклін, 5781.
- ^ Див. Менахем-Мендл Футерфас#Підтримка і життєвість у питаннях Мошіаха
- ^ «„Єхі адонейну..“ — це Святеє Святих!» — рав Іче Шпрінгер на сайті
- ^ Аврагам Райніц, Коли живуть зі знанням того, що Ребе — Мелех га-Мошіах, це посилює прагнення й очікування розкриття Мошіаха, тижневик «Бейт Мошіах», випуск № 398, с. 28. (на сайті «Хабад Інфо»)
- ^ «Дивіться: рав Альперович пробуджує до важливості проголошення „Єхі адонейну“», на сайті «Хабад Лайв»
- ^ Див. відео «Танець „Єхі“ на весіллі Карнгаузер» на каналі «Любавич лебт»
- ^ Див. відео «Танець „Єхі“ на завершенні загального сувою Тори дітей Ізраїлю — 5755» на каналі «Любавич лебт»