Перейти до вмісту

Бейн га-мецарім

Матеріал з Хабадпедії
Картина, що зображує зруйнування Храму

Дні Бейн га-мецарім, або Три тижні, — це дні між 17 тамуза — днем пролому мурів Єрусалима — і 9 ава — днем зруйнування Храму двічі: Першого — Навуходоносором, царем Вавилона, і Другого — Титом, римським імператором. Ці дні вважаються днями жалоби і суду. У ці дні дотримуються різних законів і звичаїв жалоби, а починаючи з Рош ходеш ава ступінь жалоби підвищується і додаються деякі звичаї.

Дні Бейн га-мецарім обернуться на веселощі й радість з приходом Мошіаха, і Ребе додає, що слід уже зараз почати куштувати від цього, відчуваючи внутрішній зміст зруйнування і вигнання, мета яких — велике піднесення, що виросте з них під час Геули.

Їхня суть

Дні Бейн га-мецарім — дні жалоби і зруйнування, але при глибшому погляді Ребе розкриває, що і в них підкреслюється намір і мета, заради якої було зруйнування, — щоб прийти до піднесенішої Геули. Тому дні Бейн га-мецарім називаються «Три тижні» (а не «21 день» тощо), оскільки число три натякає на Третій Храм. Тобто вся мета спуску і зруйнування — прийти до найбільшого піднесення в Третьому Храмі, який більший і піднесеніший за Перший і Другий Храм[1].

Це розкривається особливо в останньому поколінні, в якому видно, що в місяці тамуз — ще до днів Бейн га-мецарім і жалоби — є свято Геули 12–13 тамуза. І це розкриває загальну суть цього місяця: кінцева мета подій зруйнування, що сталися в ньому, — не що інше, як Геула. І це видно явно ще до початку днів Бейн га-мецарім, — щоб від самого початку єврей знав їхню внутрішню суть, тобто Геулу. І тому, хоча єврей зобов'язаний дотримуватися законів жалоби, як постановлено в «Шулхан арусі», він шукає способів, як додати радості дозволеним чином, наприклад вивчення Тори, особливо тем, пов'язаних із Бейт га-бхіра, сіюми трактату тощо (див. нижче в розділі «Вказівки Ребе»)[2].

Закони і звичаї Бейн га-мецарім (до Рош ходеш ава)

У цей час остерігаються всього, що викликає радість, і тужать за зруйнуванням Храму.

  • У цей час заборонено слухати музику.
  • Заведено не вирушати на прогулянки в цей час, що вважається часом лих.
  • Заведено не влаштовувати весіль у цей час[3].
  • Не стрижуться.
  • Не промовляють благословення «Шегехеяну» (і в Шабат теж).

Вказівки Ребе

  • У 5746 році (1985/1986) Ребе знову закликав, щоб кожен додав у: вивченні Тори, особливо тем Бейт га-бхіра, у цдаці — додаванні цдаки понад звичайне, на які натякає вірш «Сіон буде викуплений правосуддям, а ті, що повертаються до нього, — праведністю».

Дев'ять днів (від Рош ходеш ава до 9 ава)

Звичаї Дев'яти днів

  • Заведено не пити вина і не їсти м'яса.
  • Заведено не вдягати випраний одяг, (заведено вдягнути весь одяг заздалегідь, або, якщо постфактум забули вдягнути до Рош ходеш, — наступити на одяг, щоб він утратив свою випрасуваність)

Ребе вдягав сорочки напередодні Рош ходеш і відразу знімав їх так, щоб рукав вивертався всередину, і так вішав їх на вішак на знак того, що вже вдягав їх; якщо під час знімання сорочки рукав не вивертався, він знову вдягав її і знімав ще раз[6].

У 5735 році (1974/1975) Ребе закликав влаштовувати сіюми трактатів і трапезу заповіді в Дев'ять днів і навіть починати сіюми до Рош ходеш менахем-ава[7], і долучати — у будні дні — давання цдаки,[8] а в 5751 році (1990/1991) вказав продовжувати це до 15 ава включно[9].

Обмеження, яких дотримуються, починаються з Рош ходеш ава, і звичай Хабаду — як звичай ашкеназів, а не як звичай сефардів, які посилюють обмеження лише в тиждень, на який припадає 9 ава.

Див. також

Зовнішні посилання

Закони і звичаї

Примітки

  1. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Матот-Масей» 5750. Та ін.
  2. ^ «Лікутей сіхот», том 18, сіха 12–13 тамуза (с. 308).
  3. ^ У деяких громадах заведено одружуватися до Рош ходеш ава. Див. також «Гітваадуйот» 5748, том 4, с. 79, примітка 19
  4. ^ «Шалшелет га-яхас», с. (25)
  5. ^ «Шалшелет га-яхас», с. (26)
  6. ^ Із запису машбака рава Хасада Гальберштама.
  7. ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Матот-Масей» 5749, «Гітваадуйот», с. 74.
  8. ^ Там само.
  9. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Дварім» 5751.

Повідомити про помилку на цій сторінці