Видавництво «Кегот»

Видавництво «Кегот» — офіційна видавнича організація хасидизму Хабад[1], заснована Ребе Раяцем у 5702 році (1941/1942), і її очолює Ребе.
Про видавництво
השם קה"ת הוא ראשי התיבות של "קרני הוד תורה". כמו כן, קה"ת הינה השנה בה נולד אדמו"ר הזקן (תק"ה), מייסד חסידות חב"ד.
Відділ був заснований у 5702 році (1942) Ребе Раяцем. Директором організації Ребе Раяц призначив Ребе[2], а першою книгою, надрукованою видавництвом, було друге видання «Сефер га-шана».
У перші роки існування установи Ребе дбав про редагування книжок і навіть сам редагував книжки[3]; протягом років після прийняття проводу Ребе поступово передав редакційну та виробничу роботу людям, яких він обрав.
Ребе Раяц і Ребе надали видавництву «Кегот» абсолютну виключність на друк книжок і праць наших Ребе, провідників поколінь[4].
«Кегот» — найбільше у світі видавництво за кількістю виданих книжок у галузі єврейської літератури[потрібне джерело].
Книжки з юдаїзму видавництва «Кегот» досі виходили такими мовами: іврит, їдиш, англійська, російська, іспанська, французька, італійська, португальська, нідерландська, німецька, перська та арабська.
«Кегот» має видавничі відділення у Святій Землі, Аргентині, Франції та інших країнах.
Книжки «Кегот» випускає низка організацій, що отримали від Ребе дозвіл видавати свої книжки з печаткою «Кегот», і на чолі їх — «Ваад ле-гафацат сіхот», якому Ребе доручив керівництво всім хабадським книговиданням. Крім того — книжки «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш», інституту «Леві-Іцхак», «Гейхал Менахем» та інших.
У 5753 році (1992/1993) Ребе дозволив видавництву «Кегот» писати на його книжках[5] титул «Мелех га-Мошіах»[6].
Особливості хабадського книговидання
Спосіб підготовки книжок до друку, визначений Ребе, коли він був директором видавництва, має унікальні особливості[7], такі як:
- Покажчики — особливий наголос робиться на винятково докладному складанні покажчиків. Сам Ребе склав загальні покажчики до значної частини книжок хасидуту. Покажчики включають: предметний покажчик, покажчик посилань на Тору, покажчик імен та інші. Самі лише покажчики посилань на Тору до книги «Лікутей сіхот» вийшли друком у двох томах.
- Бібліографія та перелік видань — всебічне дослідницьке документування різних видань книжок. Наприкінці кожної книги вміщується перелік її друкованих видань і редакцій. Особливо слід відзначити книгу «Танія» — основоположну книгу хасидизму Хабад, у якій наведено докладний перелік понад 7000 видань у різних місцях по всьому світу.
- Посилання на джерела та зіставлення — до кожної цитати — докладні джерела й відсилання до додаткових джерел, що стосуються цього питання.
Магазин «Кегот» у Краун-Гайтс
Якогось моменту рав Хаїм-Мордехай-Айзік Ходаков призначив р. Шнеура-Залмана Гурарі і р. Хаїма-Єгуду Крінського директорами «Кегот». У 5744 році (1983/1984) р. Шнеур-Залман Гурарі вирішив залучити р. Яакова-Ісраеля Райха як відповідального за магазин «Кегот»[8].
Р. Яаков Райх відкрив магазин видавництва «Кегот» на вулиці Істерн-Парквей, навпроти 770, за сприяння рава Шнеура-Залмана Гурарі, і керував ним протягом кількох років.
Європейське відділення «Кегот»
Основна стаття – Філія «Кегот» у Європі
Після закінчення Другої світової війни Ребе призначив р. Давида Бравмана виконавчим директором «Кегот» у Європі, щоб скористатися низькою вартістю друку в усій Європі і в Німеччині зокрема, яка внаслідок воєнних подій була значно дешевшою, ніж в Америці[9]. Після різних пошуків і з'ясувань рав Бравман вирішив друкувати книжки в друкарні в Мюнхені[10], і в цій друкарні були надруковані багато основоположних хабадських книжок, як-от перше видання книги «Танія», надруковане за вказівкою Ребе Раяца[11], сідур «Тегілат Гашем»[12], «Сефер га-маамарім — Їдиш»[13], «Сефер га-маамарім» «Атерет рош» (Мітлер Ребе)[13], «Тора ор» і «Лікутей Тора»[13], «Шаарей ора»[13], комплект «Шулхан арух» Алтер Ребе, маамар «Кіньян га-хаїм», «Шут Цемах Цедек»[14] та інші.
Після того як курс німецької валюти зріс, «Кегот» стало невигідно далі друкувати книжки в Німеччині, і в 5711 році (1950/1951) Ребе повідомив р. Давидові, що його шліхут завершено і він може переїхати до Святої Землі.
Філія «Кегот» у Святій Землі
Основна стаття – Філія «Кегот» у Святій Землі
У 5715 році (1954/1955) було створено філію видавництва у Святій Землі під керівництвом рава Аврагама Паріза, а після його відходу з життя в 5732 році (1971/1972) директором видавництва було призначено рава Менахема-Мендла Вольфа.
Крім поширення і продажу книжок, філія займається самостійною видавничою діяльністю і від часу свого заснування випустила десятки книжок, надрукованих за вказівкою Ребе в поліграфічній школі «Яд га-Хаміша».
Головний магазин філії «Кегот» у Святій Землі розташований у підвальному поверсі будівлі 770 у Кфар-Хабаді.
Зовнішні посилання
- Список книжок видавництва «Кегот» (оновлено на місяць нісан 5785 року (березень–квітень 2025))
- Менді Шохет, серія статей про роль та історичну діяльність «Ваад ле-гафацат сіхот»: «Кого Ребе призначив керувати видавництвом „Кегот“?», «Договір розкрито: керівництво „Кегот“ передається „Ваадові“», «За прямими вказівками Ребе: „Ваад“ друкує вчення Бешта», «„Ваад“ друкує „Лікутей Тора“» —

- Продовження серії статей про «Ваад»: «Ребе передає керівництво „Кегот“ „Ваад ле-гафацат сіхот“», «Ребе вказав: не вносити змін до сідуру „Тегілат Гашем“», «Хто вирішує суперечки з питань „Кегот“?», «Вказівки Ребе „Ваадові“ щодо друку „Танії“», «Викриття: хто стояв за виданням „Сефер га-ерхім — Хабад“?» —

- «Ваад хаялей Бейт Давид», «Торато шель Мошіах», збірник, присвячений видавництву «Кегот», 5771.
Примітки
- ^ Офіційно організацію приєднано як відділ до «Мерказ ле-іньоней хінух» [потрібне джерело]
- ^ «Шалшелет га-яхас і основні віхи історії дому Ребе» у передмові до збірника «Гайом йом» (у новому виданні — «Кегот», 5780. 5781 — с. 22).
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Мелех га-Мошіаха шліта, т. 5, с. 297.
- ^ «І цим повідомляю вас, що друкування книжок з нігле і хасидуту передано установі з видання книжок „Кегот“ . . і без установи „Кегот“ ніхто з вас хай не посміє друкувати жодну книгу з згаданих книжок, і всякий, хто послухає мене, буде благословенний щедрістю матеріального й духовного добра» («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 9, с. 356–357). «Друкування книги „Танія“ в кожному місці здійснюватиметься виключно правлінням „Кегот“ і його уповноваженими, яким дано дозвіл — моїм тестем, його святійшістю Адмором, провідником нашого покоління, наступником Алтер Ребе, автора „Танії“, — друкувати книгу „Танія“, а також інші книжки хасидуту, а також книжки з нігле, що друкуються правлінням „Кегот“; і тому слід домовлятися з правлінням „Кегот“ про всі подробиці справи та отримувати дозвіл тощо» (із сіхи Шабату глави «Труме», на Рош ходеш адара 5744 — «Гітваадуйот 5744», т. 2, с. 1039, за записом слухачів, невідредагованим). Див. також «Лікутей сіхот», т. 26, с. 325, примітка 41 (цю примітку було передруковано на цілу сторінку — перед цією сіхою (там само, с. 319)). «Ігрот кодеш» Адмора Мелех га-Мошіаха шліта, т. 2, с. 132; 134; 253. Т. 24, с. 10. Та інші.
- ^ Слід зазначити, що й на кількох книжках, які вийшли друком у попередній період (в інших видавництвах), Ребе дозволив писати поруч зі своїм ім'ям титул «Мелех га-Мошіах», наприклад: «Сіхот кодеш 5752», «Цадік ла-мелех» та інші — див. збірник «Мелех га-Мошіах шліта» (Свята Земля, 5784).
- ^ «Шалшелет га-яхас і основні віхи історії дому Ребе» у передмові до збірника «Гайом йом» (у новому виданні — «Кегот», 5780. 5781 — с. 46). «Лікут маанот кодеш», літо 5752-53-54, с. 85. І див. збірник «Мелех га-Мошіах шліта» (Свята Земля, 5784), і зазначене там. Першою книгою (з книжок «Кегот»), щодо якої була особлива вказівка і згода на це, була книга «Бсорат га-Геула». Додаткові подробиці про це наведено у статті про неї.
- ^ Звісно, бувають також і винятки.
- ^ «Бе-холь бейті нееман гу», с. 261. Фотокопію листа надруковано на с. 262.
- ^ Візит до Парижа 5707, сторінка 22. Історія видавництва «Кегот» (автор — Зуша Вольф).
- ^ Див. примітки до «Ігрот кодеш», лист 279, там написано «біля Мюнхена».
- ^ «Танія», друк 47. 20 менахем-ава 5707 (6 серпня 1947). Надруковано для піднесення душі р. Баруха-Мордехая Куніна, пожертва його сина рава Менахема-Мендла Куніна.
- ^ 5707 («Ігрот кодеш» 22, лист 296).
- ^ 1 2 3 4 5708.
- ^ 5709.