Шлухім Ребе

У сьомому поколінні, під проводом Ребе, поняття шліхуту стало центральною вимогою Ребе — до хасидів Хабаду зокрема й до кожного єврея загалом — залишити своє місце й присвятити себе поширенню юдаїзму та хасидуту у віддалених місцях, які цього потребують. У межах цієї вимоги Ребе створив рух шліхуту, призначаючи своїх хасидів шлухім у кожне місце і засновуючи по всьому світу Бейт Хабади, що надають матеріальну й духовну допомогу кожному євреєві. З роками рух шліхуту розширився, і сьогодні він охоплює майже кожне місто й населений пункт у світі, де є євреї, і налічує понад 6500 шлухім, з них близько 1400 шлухім в Ерец-Ісраель[1].
Історія

Першим шаліахом, який вирушив у шліхут за дорученням Ребе, був рав Міхаель Ліпскер. У листі, написаному Ребе 20 швата 5710 року (7 лютого 1950)[2], через десять днів після відходу з життя Ребе Раяца 10 швата, Ребе пише йому, що перед відходом з життя Ребе Раяц говорив із ним про необхідність діяти для зміцнення юдаїзму та єврейської освіти в Марокко і просив послати туди рава Ліпскера. Рав Ліпскер прибув до Мекнеса в Марокко в місяці іяр 5710 року (квітень–травень 1950) і відразу ж розпочав діяльність, відкривши там єшиву за сприяння рава Рафаеля-Баруха Толедано.
Кілька місяців потому Ребе послав до Марокко, до міста Касабланки, рава Шломо Матусова. Рав Матусов був першим, кого послав безпосередньо сам Ребе. Згодом Ребе послав до Марокко й інших шлухім.
У наступні роки Ребе поширив шліхут і на інші країни. Рав Цві-Гірш Хітрик — до Бразилії, рав Нісан Пінсон — до Тунісу, рав Дов-Бер Боймгартен був посланий до Буенос-Айреса, Аргентина, у 5716 році (1955/1956); рав Гершон-Мендл Гарелік був посланий до Мілана, Італія, у 5719 році (1958/1959); а слідом за ними почали вирушати й інші шлухім. Щоправда, у перші роки від'їзд у шліхут вважався рідкісним проривом, але з роками рух шліхуту зростав і розширювався, і багато хасидів просили приєднатися до нього.
Протягом років Ребе послав тисячі шлухім в усі куточки світу. Сьогодні по всьому світу розсіяно близько 5000 шлухім (більша частина нинішніх шлухім розпочала свою діяльність після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) — у шліхут Ребе через «Мерказ ле-іньоней хінух»). Майже в кожному місці світу, де є єврейська громада або єврейські мандрівники, діє Бейт Хабад.
Ребе з особливою увагою ставився до діяльності дружин шлухім і кілька разів навіть приписував успіх шлухім допомозі їхніх дружин[3].
Шліхут в єшивах
Основна стаття – Учні-посланці
Від часу заснування «Томхей Тмімім» юнаки з центральної єшиви їздили зміцнювати інші єшиви. Іноді відкриття єшиви здійснювали шлухім, які були юнаками. У 5727 році (1966/1967) Ребе вперше послав групу юнаків у шліхут до Австралії, і з роками додалося багато груп у різні місця світу, аж поки це не стало сталою практикою. Сьогодні щороку, після закінчення офіційного циклу навчання в єшивах «Томхей Тмімім», учні-посланці вирушають до єшив та інститутів сміхи по всьому світу.
Шліхут у межах «Мерказ ле-іньоней хінух»
Основна стаття – Шліхут «Мерказ ле-іньоней хінух»
Шліхут «Мерказ ле-іньоней хінух» — «Мерказ ле-іньоней хінух» (відомий під назвою «Мерказ шліхут») — хабадська діяльність із поширення юдаїзму, головним чином у літні дні. У межах цієї діяльності учні єшив Хабаду, які перебувають на бейн га-зманім, вирушають до віддалених міст і населених пунктів — з наголосом на таких, де немає постійної хабадської діяльності, — щоб знайти євреїв, які мешкають у цих місцях, і діяти для зміцнення юдаїзму.
Цю діяльність заснував Ребе Раяц у 5703 році (1942/1943), коли кількох юнаків він покликав і послав у певні місця. У 5708 році (1947/1948) Ребе Раяц зробив цей шліхут загальним, і всіх учнів єшиви було покликано брати участь у шліхуті[4]. З роками цей шліхут розширився, особливо зусиллями Ребе після прийняття проводу[5].
Ребе Раяц і Ребе багато говорили на похвалу цієї діяльності та про великий вплив, який вона справляє на євреїв, з якими зустрічаються шлухім, хоча самі шлухім не встигають помітити цей вплив[6].
Шліхут у сфері освіти
Основна стаття – Освіта
Шліхут у сфері освіти — (у межах) мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» — хабадська діяльність із навчання дітей [= тінокот шел бейт рабан] протягом усього року (крім канікул на Песах, у тішрей і літніх канікул[7]). У межах цієї діяльності рабини, педагоги й учителі навчають дітей, які перебувають у талмуд-торі.
Наші Ребе, провідники поколінь, протягом років заохочували цю діяльність — навчати з самопожертвою; наші Ребе, провідники поколінь, вказували, що перша й найнеобхідніша умова для меламеда дітей — бути богобоязливим. Так, наприклад, коли р. Яаков-Йосеф Раскін досяг віку «хедеру», його батько р. Хаїм-Бен-Ціон зібрав кількох дітей і вирішив заснувати хедер за своїм духом. У Гжатську було двоє професійних «меламедів»: один — р. Ашер-Хаїм, богобоязливий єврей, однак він вимовляв літери з «польською» вимовою; а другий був литваком. Він розумівся на граматиці й був успішним учителем, але його богобоязливість була меншою, ніж у першого. Коли р. Хаїм-Бен-Ціон запитав Ребе Рашаба, кому з двох віддати перевагу, той вказав йому взяти польського меламеда, бо богобоязливість — це вирішальний чинник під час вибору меламеда для дітей.
Ребе постійно спонукав і заохочував займатися освітою, з наголосом на освіті в ранньому віці. Так, наприклад, Ребе вказав шлухім, які працюють на повну ставку, виділяти час для занять освітою, а коли хтось попросив Ребе залишити роботу в освіті й присвятити весь свій час поширенню юдаїзму та поширенню джерел, Ребе відкинув це[8] і навіть установив, що чеснота роботи в освіті в нашому поколінні вища, ніж посада рабина[9].
Одним із проявів того, що ті, хто займається освітою, вважаються шлухім Ребе, було те, що під час укладання «Сефер га-шлухім» Ребе вказав включити до книги також хасидів, які працюють у сфері освіти.
Кожен єврей

У сіхі Шабату тижневої глави «Хаєй Сара» 5752 року (1991/1992) Ребе сказав, що завдання шліхуту покладене на кожного єврея в нашому поколінні[10]:
До всього цього в нашому поколінні особливо додалося — те, що в ньому з'явилася новизна в темі шліхуту: святійший мій учитель і тесть, Ребе, провідник нашого покоління, призначив кожного в поколінні бути його шаліахом у поширенні Тори та юдаїзму і в поширенні джерел назовні, аж до приведення істинного й повного Визволення.
А оскільки це і є служіння в наш час, зрозуміло, що це стосується кожного єврея, без винятку
Водночас Ребе наголосив, що це сказано головним чином про тих, хто удостоївся носити офіційне звання «шаліах»:
І особливе додавання в цьому — щодо тих, хто удостоївся того, що з самого народу Ізраїлю їх обрано бути шлухім провідника нашого покоління, тож усе їхнє служіння протягом цілої доби повністю присвячене виконанню їхнього шліхуту в поширенні Тори та юдаїзму і поширенні джерел назовні, і в приведенні Геули
Вказівки Ребе
З погляду Ребе, шліхут — це завдання всього життя, і, як правило, Ребе схилявся до того, щоб не залишати місце шліхуту й не міняти його на інше місце[11], крім особливих випадків.
Шліхут після року навчання в колелі
Рава Єгуду-Лейба Раскіна Ребе послав до Касабланки в Марокко за кілька місяців після його весілля[12].
Рав Гілель Барон ще юнаком допомагав діяльності рава Шмуеля Каплана і щотижня їздив із Нью-Йорка до Балтимора, щоб організувати молитву в міньяні; не знайшовши заміни для організації міньяну на період після свого весілля, він написав про це Ребе (за порадою рава Аврагама Аздаби), і Ребе відповів, щоб він вирушив у шліхут одразу після свого весілля[13].
Водночас юнакові, однокласникові рава Йосефа-Іцхака Хітрика, який увійшов до Ребе на єхідут і вагався щодо можливостей вирушити в шліхут[14], Ребе відповів, що як тамім він зобов'язаний бути внутрішнім, а тому йому як юнакові не слід займатися цими питаннями, а слід після весілля навчатися в колелі рік-два і лише потім запитувати[15].
Так само у відповіді раву Берлу Лазару, який хотів вирушити в шліхут до Росії одразу після свого весілля і написав про це Ребе, Ребе відповів, що в перший рік після весілля дружина має бути поруч із жінками своєї родини[16].
Ще в низці випадків Ребе вказував вирушати в шліхут лише після року навчання в колелі аврехім[17].
Шаліах призначає шаліаха
У сіхі Шабату Берешит 5745 року (1984/1985) Ребе виступив із пропозицією — на підставі вислову мудреців «шаліах призначає шаліаха», аж до ста шлухім[18], — щоб кожен із шлухім додав і послав від себе додаткових шлухім у місці свого шліхуту (спочатку — одного шаліаха; а після того як перший досягне успіху — додав би й привіз додаткових шлухім). Ребе додав, що протягом першого року шліхуту додаткових шлухім «Мерказ ле-іньоней хінух» фінансуватиме дві третини витрат на їхній шліхут[19].
У наступні роки Ребе багато разів повторював цю вказівку й додавав, що й наступні шлухім призначать ще шлухім, і так до нескінченності[20].
Ця вказівка спричинила величезне розширення руху шліхуту, і кількість шлухім почала стрімко зростати.
Єдина місія
Основна стаття – Єдина місія
Під час Всесвітнього з'їзду шлухім у 5752 році (1991/1992), на святому фарбрейнгені Ребе в Шабат тижневої глави «Хаєй Сара», Ребе виголосив особливу сіху, яка стала відкриттям з'їзду шлухім, що того року відбувався під гаслом «Привести до днів Мошіаха».
У цій основоположній сіхі Ребе сказав драматичні слова, що стали поворотними в роботі шліхуту всіх його шлухім. Ребе докладно пояснив, що робота шліхуту полягала в тому, щоб бути готовими до зустрічі Мошіаха, праведника нашого. А оскільки цю роботу завершено, робота шлухім тепер така: зустріти Мошіаха, праведника нашого, на ділі, насправді, щоб він міг виконати свою місію на ділі й вивести весь Ізраїль із вигнання!
Далі в сіхі Ребе роз'яснив суть зміни в роботі шліхуту в низці практичних вказівок:
- Потрібно виступити з проголошенням і оголошенням до шлухім, що робота їхнього шліхуту — і кожного єврея — виявляється в тому, щоб зустріти Мошіаха, праведника нашого.
- Кожен шаліах має сам підготуватися до зустрічі Мошіаха, праведника нашого.
- Кожен шаліах має підготувати всіх євреїв у своєму місці й місті до зустрічі Мошіаха, праведника нашого, пояснюючи суть Мошіаха, як це роз'яснено в Письмовій та Усній Торі, так, щоб це сприйняв кожен відповідно до свого розуму й розуміння, включно особливо — через вивчення тем Мошіаха і Геули, і особливо на рівні Хохма, Біна і Даат.
Групи шлухім до Святої Землі
5716
Основна стаття – Посланці до Святої Землі (5716)
Улітку 5716 року (1955/1956), після теракту в ремісничій школі, Ребе вперше послав шлухім до Святої Землі. Шлухім були групою учнів центральної єшиви «Томхей Тмімім» в 770. Вони пробули в країні близько місяця — з 5 менахем-ава до 1 елула. Шлухім відвідали навчальні заклади та єшиви Хабаду в країні й святі місця.
5736, 5737, 5738
Основна стаття – Посланці до Святої Землі
Три групи посланців до Святої Землі Ребе послав до Святої Землі в 5736 (1975/1976), 5737 (1976/1977) і 5738 роках (1977/1978) — по одній щороку.
Ці групи — за вказівкою Ребе — оселилися головним чином у місті Цфат і в Єрусалимі. Згодом шлухім із цих груп переїхали до різних міст, відповідно до вказівок Ребе. Вказівка Ребе шлухім була такою: кожен, хто може обійняти рабинську посаду, хай зробить це, — і справді, багато хто з цих груп став служити рабинами по всій країні (серед них рав Леві Бістрицький, рав Еліягу-Йоханан Гурарі, рав Йосеф Гехт, рав Бен-Ціон Ліпскер, рав Яаков Рейцес та інші). Приїзд шлухім дав потужний поштовх хабадській діяльності у Святій Землі — у створенні єшив, навчальних і благодійних закладів та у зміцненні гіткашруту анаш у Святій Землі з Ребе.
З'їзд шлухім
Всесвітній з'їзд шлухім
Основна стаття – Всесвітній з'їзд шлухім
Починаючи з 5744 року (1983/1984) шлухім у Сполучених Штатах почали збиратися щороку в Шабат мевархім кислева. Починаючи з 5748 року (1987/1988), який був роком Гакгель, з'їзд став «Всесвітнім з'їздом шлухім». Цей з'їзд відбувається донині щороку в цю дату.
Під час з'їзду проводять спеціальні семінари для шлухім на найрізноманітніші теми, щоб допомогти шаліахові в налагодженні зв'язків із членами громади. Центральна подія з'їзду шлухім — «банкет». Цей банкет відбувається в 770 після завершення Шабату мевархім місяця кислев; на нього приходять шлухім разом із наближеними, яких вони привели до Ребе, і разом зміцнюються в меті нашого нинішнього шліхуту. Ще один банкет відбувається в різних залах у Нью-Йорку під керівництвом рава Менахема-Мендла Котлярського.
З'їзд шлухот
Основна стаття – Всесвітній з'їзд шлухот
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
З'їзд шлухім у Святій Землі
Основна стаття – З'їзд шлухім у Святій Землі
Перший з'їзд відбувся в Нагарії 24 тевета 5747 року (25 січня 1987). У відповідь на повідомлення про проведення з'їзду та про плани Ребе відповів: «Згадаю на святій могилі для великого успіху» і «Згадаю на святій могилі про добрі вісті — згідно зі сказаним останнім часом про множинність — і заснованим на бесідах тощо мого тестя, Ребе, і час зобов'язує — одразу після гілули Алтер Ребе».
Другого року з'їзд відбувався в готелі «Морія» в Ейлаті, і в ньому взяли участь близько ста п'ятдесяти директорів Бейт Хабадів.
Напередодні з'їзду 5751 року (1990/1991) Ребе в ніч на 21 тевета надіслав через Рабинський суд Хабаду у Святій Землі вказівку: «У зв'язку зі з'їздом директорів Бейт Хабадів Святої Землі, який відбудеться цього тижня, починаючи з вівторка, — напевно в ньому візьмуть участь усі відділення Цеірей Агудат Хабад у Святій Землі»
З'їзд шлухім Ребе у Святій Землі
Основна стаття – З'їзд шлухім Ребе у Святій Землі
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Шлухім за Бейт Хабадами
Бейт Хабади в Ізраїлі
Основна стаття – Бейт Хабади у Святій Землі
Бейт Хабади у світі
Основна стаття – Бейт Хабади у світі
Див. також
- Шліхут
- «Єдина місія»
- Десять мівцоїм
- Танк мівцоїм
- «У-фарацта»
- Всесвітній з'їзд шлухім
- Всесвітній з'їзд шлухот
- З'їзд шлухім у Святій Землі
- Учні-посланці
Додаткова література
- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Сефер га-шліхут» — добірка із сіхот Любавицького Ребе, видавництво [[«Кегот»] — 5747, 5781, 5783
- Рав Зуся Вольф, «Торат га-шліхут» — заповідь покоління в ученні Любавицького Ребе, видавництво відділення «Кегот» у Кфар-Хабаді, 5763
- Рав Шалом-Дов-Бер Шохет, «Шліхут ке-гілхата» — вказівки та настанови для шлухім і закладів Хабаду, Бруклін, тамуз 5776 (липень–серпень 2016)
- Рав Леві-Іцхак Ліберов, «У цій місії необхідно досягти успіху», «Бейт Мошіах», 26 хешвана 5781 (13 листопада 2020), сторінка 18
- Шлухім і Той, Хто посилає, у рубриці «Ніцоцей Ребе», тижневик «Гіткашрут», тижнева глава «Бемідбар» 5781
- «Сефер га-шлухім», 4 томи. Нью-Йорк
- Діти шлухім, добірка розповідей про Ребе, пов'язаних із дітьми шлухім, тшура зі святкування бар-міцви в родині Таль, тамуз 5783 (червень–липень 2023)
- Посяганням на чужий наділ Хабад не збудується, у рубриці «Хаєй Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1984, сторінка 48
- Арі Тененбойм, Бачення — це Мошіах, з тижневика «Кфар-Хабад», випуск 2062, сторінка 82.
- Його святість мій тесть Адмор стоїть і служить у вишині, благословляє й дарує успіх своїм шлухім, у рубриці «Хаєй Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2086, сторінка 98
Зовнішні посилання
- Шалом-Бер Левін, Діяльність, шліхут і мівцоїм заповідей
- На шляху до завоювання світу: перші шлухім, з тижневика «Бейт Мошіах», на сайті «Йоманім»
- Мордехай-Менаше Лауфер, Шлухім і робота шліхуту, у тижневику «Гіткашрут» 851
- Бейт мідраш для шлухім при «Мерказ ле-іньоней хінух», «Ва-янхем ла-ветах», добірка вказівок Ребе шлухім
- Рав Адін Евен-Ісраель (Штейнзальц), Що таке «шаліах» у світлі вчення хасидуту?
- «Шлухім Ребе» чи «шлухім Хабаду»?
колонка думок у тижневику «Бейт Мошіах» з нагоди з'їзду шлухім 5777 (посилання не працює) - Другий дім для всіх нас
у додатку до газети «Єдіот ахронот», хешван 5780 (жовтень–листопад 2019) - 1000-й шаліах, огляд про могутню силу шлухім Ребе у Святій Землі, у журналі «Бе-кегіла», з нагоди з'їзду шлухім 5781

- Спеціальний проєкт до з'їзду шлухім 5782 року (2021/2022): Вступ: історія революції шліхуту • Розділ перший: перше десятиліття шліхуту — паростки революції • Розділ другий: у Любавичах є порядок — як вирушають у шліхут? • Розділ третій: «Бейт Хабад у кожному місці — ось що заповів Ребе!» • Розділ п'ятий: нова доба: «шаліах призначає шаліаха» та гранти для шлухім

- Ексклюзив: повне відео дискусії «Молитва в житті шліхуту», на сайті «Лахлухіт геулатіт»

Примітки
- ^ Розкрито новий рекорд: 1402 родини шлухім Ребе у Святій Землі
- ^ «Ігрот кодеш», частина 3, лист 559.
- ^ Див. фотографію відповідей Ребе в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1943, сторінка 18.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 9, с. 447.
- ^ Див. сіху свята Шавуот 5710 року (22 травня 1950) та ін.
- ^ Див. сіху Ребе Раяца останнього дня Песаху 5709 року (21 квітня 1949). Сіху Ребе 20 менахем-ава 5711 року (22 серпня 1951). Докладніше див. у статті Шліхут «Мерказ ле-іньоней хінух».
- ^ Під час літніх канікул діти перебувають у таборах, а іноді (залежно від місця) на канікулах Песаху також проводять дитячі табори й дей-кемпи [= табір без ночівлі].
- ^ «У чому, на його думку, необхідність того, щоб характер їхнього шліхуту та його місце були саме такими, як він бажає, і всупереч моєму бажанню?» («Лікутей сіхот», частина 23, сторінка 488).
- ^ Лист від 22 тамуза 5728 року (18 липня 1968) раву Хаїму-Яакову Шламе, «Ігрот кодеш», частина 25, лист 9526. Коли рав Іцхак-Меїр Герц завершив навчання на даяна і запитав Ребе на єхідуті, чи продовжувати йому займатися вихованням, чи присвятити себе посаді даяна, Ребе вказав йому: «У будь-якому разі не залишати роботу у сфері виховання, бо виховання подібне до того, як садять дерево, яке дає плоди й плоди плодів, до кінця всіх поколінь, аж поки не прийде Мошіах».
- ^ Огляд діяльності євреїв в Україні як «посланців світла» в період війни між Україною та Росією див. Кожен єврей — шаліах, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2134, сторінка 130 (5786)
- ^ Див., наприклад, «Лікут маанот кодеш» 5738–5739, відповідь 13: «Адже вони зараз діють на своєму місці й налагодили зв'язки тощо, то навіщо ж їм його залишати?!», і див. також у «Сефер га-шліхут», сторінка 121.
- ^ Зі слів рава Хаїма-Гілеля Раскіна, Продовжувати другий рік у колелі чи йти у сферу виховання?, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2111, с. 94 (рубрика «Ве-гем йевонену»).
- ^ Від імені рава Хаїма-Гілеля Раскіна, Коли потрібно вирушати в шліхут, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2112, с. 19 (рубрика «Читачі пишуть»).
- ^ Чи вирушати в шліхут у сфері виховання, чи поширення джерел; якщо йому слід вирушити в шліхут у сфері виховання — то до дітей якого віку і куди; якщо у сфері поширення джерел — чи вирушати самостійно, чи під орудою вже чинного шаліаха.
- ^ Рав Йосеф-Іцхак Хітрик, Бути внутрішнім учителем, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2124, «Шофтім» 5785, сторінка 31 (рубрика «Це лише моя думка»).
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5749, відповідь 172, на сайті «HebrewBooks».
- ^ «Лікутей сіхот», частина 23, сторінка 540. Докладно див. зібране про це в «Асіф мінгагім ве-гангагот — Маагаль га-хаїм», розділ 25. А також у книзі «Шліхут ке-гілхата».
- ^ Кідушин, 41а. Рамбам, Закони про розлучення, розділ 7, закон 4.
- ^ «Гітваадуйот» 5745, частина 1, с. 460.
- ^ Див. сіху 14 швата 5749 року (20 січня 1989) («Гітваадуйот», частина 2, с. 256), 20 адара II 5749 року (27 березня 1989) (там само, с. 487) та ін.