Перейти до вмісту

Шлухім Ребе

Матеріал з Хабадпедії
Шлухім Ребе на традиційній світлині (5785 / 2024)

У сьомому поколінні, під проводом Ребе, поняття шліхуту стало центральною вимогою Ребе — до хасидів Хабаду зокрема й до кожного єврея загалом — залишити своє місце й присвятити себе поширенню юдаїзму та хасидуту у віддалених місцях, які цього потребують. У межах цієї вимоги Ребе створив рух шліхуту, призначаючи своїх хасидів шлухім у кожне місце і засновуючи по всьому світу Бейт Хабади, що надають матеріальну й духовну допомогу кожному євреєві. З роками рух шліхуту розширився, і сьогодні він охоплює майже кожне місто й населений пункт у світі, де є євреї, і налічує понад 6500 шлухім, з них близько 1400 шлухім в Ерец-Ісраель[1].

Історія

Найбільший у світі Бейт Хабад — у Нью-Джерсі

Першим шаліахом, який вирушив у шліхут за дорученням Ребе, був рав Міхаель Ліпскер. У листі, написаному Ребе 20 швата 5710 року (7 лютого 1950)[2], через десять днів після відходу з життя Ребе Раяца 10 швата, Ребе пише йому, що перед відходом з життя Ребе Раяц говорив із ним про необхідність діяти для зміцнення юдаїзму та єврейської освіти в Марокко і просив послати туди рава Ліпскера. Рав Ліпскер прибув до Мекнеса в Марокко в місяці іяр 5710 року (квітень–травень 1950) і відразу ж розпочав діяльність, відкривши там єшиву за сприяння рава Рафаеля-Баруха Толедано.

Кілька місяців потому Ребе послав до Марокко, до міста Касабланки, рава Шломо Матусова. Рав Матусов був першим, кого послав безпосередньо сам Ребе. Згодом Ребе послав до Марокко й інших шлухім.

У наступні роки Ребе поширив шліхут і на інші країни. Рав Цві-Гірш Хітрик — до Бразилії, рав Нісан Пінсон — до Тунісу, рав Дов-Бер Боймгартен був посланий до Буенос-Айреса, Аргентина, у 5716 році (1955/1956); рав Гершон-Мендл Гарелік був посланий до Мілана, Італія, у 5719 році (1958/1959); а слідом за ними почали вирушати й інші шлухім. Щоправда, у перші роки від'їзд у шліхут вважався рідкісним проривом, але з роками рух шліхуту зростав і розширювався, і багато хасидів просили приєднатися до нього.

Протягом років Ребе послав тисячі шлухім в усі куточки світу. Сьогодні по всьому світу розсіяно близько 5000 шлухім (більша частина нинішніх шлухім розпочала свою діяльність після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) — у шліхут Ребе через «Мерказ ле-іньоней хінух»). Майже в кожному місці світу, де є єврейська громада або єврейські мандрівники, діє Бейт Хабад.

Ребе з особливою увагою ставився до діяльності дружин шлухім і кілька разів навіть приписував успіх шлухім допомозі їхніх дружин[3].

Шліхут в єшивах

Основна стаття – Учні-посланці

Від часу заснування «Томхей Тмімім» юнаки з центральної єшиви їздили зміцнювати інші єшиви. Іноді відкриття єшиви здійснювали шлухім, які були юнаками. У 5727 році (1966/1967) Ребе вперше послав групу юнаків у шліхут до Австралії, і з роками додалося багато груп у різні місця світу, аж поки це не стало сталою практикою. Сьогодні щороку, після закінчення офіційного циклу навчання в єшивах «Томхей Тмімім», учні-посланці вирушають до єшив та інститутів сміхи по всьому світу.

Шліхут у межах «Мерказ ле-іньоней хінух»

Основна стаття – Шліхут «Мерказ ле-іньоней хінух»

Шліхут «Мерказ ле-іньоней хінух» — «Мерказ ле-іньоней хінух» (відомий під назвою «Мерказ шліхут») — хабадська діяльність із поширення юдаїзму, головним чином у літні дні. У межах цієї діяльності учні єшив Хабаду, які перебувають на бейн га-зманім, вирушають до віддалених міст і населених пунктів — з наголосом на таких, де немає постійної хабадської діяльності, — щоб знайти євреїв, які мешкають у цих місцях, і діяти для зміцнення юдаїзму.

Цю діяльність заснував Ребе Раяц у 5703 році (1942/1943), коли кількох юнаків він покликав і послав у певні місця. У 5708 році (1947/1948) Ребе Раяц зробив цей шліхут загальним, і всіх учнів єшиви було покликано брати участь у шліхуті[4]. З роками цей шліхут розширився, особливо зусиллями Ребе після прийняття проводу[5].

Ребе Раяц і Ребе багато говорили на похвалу цієї діяльності та про великий вплив, який вона справляє на євреїв, з якими зустрічаються шлухім, хоча самі шлухім не встигають помітити цей вплив[6].

Шліхут у сфері освіти

Основна стаття – Освіта

Шліхут у сфері освіти — (у межах) мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» — хабадська діяльність із навчання дітей [= тінокот шел бейт рабан] протягом усього року (крім канікул на Песах, у тішрей і літніх канікул[7]). У межах цієї діяльності рабини, педагоги й учителі навчають дітей, які перебувають у талмуд-торі.

Наші Ребе, провідники поколінь, протягом років заохочували цю діяльність — навчати з самопожертвою; наші Ребе, провідники поколінь, вказували, що перша й найнеобхідніша умова для меламеда дітей — бути богобоязливим. Так, наприклад, коли р. Яаков-Йосеф Раскін досяг віку «хедеру», його батько р. Хаїм-Бен-Ціон зібрав кількох дітей і вирішив заснувати хедер за своїм духом. У Гжатську було двоє професійних «меламедів»: один — р. Ашер-Хаїм, богобоязливий єврей, однак він вимовляв літери з «польською» вимовою; а другий був литваком. Він розумівся на граматиці й був успішним учителем, але його богобоязливість була меншою, ніж у першого. Коли р. Хаїм-Бен-Ціон запитав Ребе Рашаба, кому з двох віддати перевагу, той вказав йому взяти польського меламеда, бо богобоязливість — це вирішальний чинник під час вибору меламеда для дітей.

Ребе постійно спонукав і заохочував займатися освітою, з наголосом на освіті в ранньому віці. Так, наприклад, Ребе вказав шлухім, які працюють на повну ставку, виділяти час для занять освітою, а коли хтось попросив Ребе залишити роботу в освіті й присвятити весь свій час поширенню юдаїзму та поширенню джерел, Ребе відкинув це[8] і навіть установив, що чеснота роботи в освіті в нашому поколінні вища, ніж посада рабина[9].

Одним із проявів того, що ті, хто займається освітою, вважаються шлухім Ребе, було те, що під час укладання «Сефер га-шлухім» Ребе вказав включити до книги також хасидів, які працюють у сфері освіти.

Кожен єврей

Лист Ребе шаліахові раву Аврагаму-Лейбу Шойхету з Венесуели. До слів «що кожен із синів Ізраїлю — посланець Святого, благословенний Він, у цьому світі» Ребе додав своїм святим почерком: «— і особливо названі на ім'я —»

У сіхі Шабату тижневої глави «Хаєй Сара» 5752 року (1991/1992) Ребе сказав, що завдання шліхуту покладене на кожного єврея в нашому поколінні[10]:

До всього цього в нашому поколінні особливо додалося — те, що в ньому з'явилася новизна в темі шліхуту: святійший мій учитель і тесть, Ребе, провідник нашого покоління, призначив кожного в поколінні бути його шаліахом у поширенні Тори та юдаїзму і в поширенні джерел назовні, аж до приведення істинного й повного Визволення.

А оскільки це і є служіння в наш час, зрозуміло, що це стосується кожного єврея, без винятку

Водночас Ребе наголосив, що це сказано головним чином про тих, хто удостоївся носити офіційне звання «шаліах»:

І особливе додавання в цьому — щодо тих, хто удостоївся того, що з самого народу Ізраїлю їх обрано бути шлухім провідника нашого покоління, тож усе їхнє служіння протягом цілої доби повністю присвячене виконанню їхнього шліхуту в поширенні Тори та юдаїзму і поширенні джерел назовні, і в приведенні Геули

Вказівки Ребе

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

З погляду Ребе, шліхут — це завдання всього життя, і, як правило, Ребе схилявся до того, щоб не залишати місце шліхуту й не міняти його на інше місце[11], крім особливих випадків.

Шліхут після року навчання в колелі

Рава Єгуду-Лейба Раскіна Ребе послав до Касабланки в Марокко за кілька місяців після його весілля[12].

Рав Гілель Барон ще юнаком допомагав діяльності рава Шмуеля Каплана і щотижня їздив із Нью-Йорка до Балтимора, щоб організувати молитву в міньяні; не знайшовши заміни для організації міньяну на період після свого весілля, він написав про це Ребе (за порадою рава Аврагама Аздаби), і Ребе відповів, щоб він вирушив у шліхут одразу після свого весілля[13].

Водночас юнакові, однокласникові рава Йосефа-Іцхака Хітрика, який увійшов до Ребе на єхідут і вагався щодо можливостей вирушити в шліхут[14], Ребе відповів, що як тамім він зобов'язаний бути внутрішнім, а тому йому як юнакові не слід займатися цими питаннями, а слід після весілля навчатися в колелі рік-два і лише потім запитувати[15].

Так само у відповіді раву Берлу Лазару, який хотів вирушити в шліхут до Росії одразу після свого весілля і написав про це Ребе, Ребе відповів, що в перший рік після весілля дружина має бути поруч із жінками своєї родини[16].

Ще в низці випадків Ребе вказував вирушати в шліхут лише після року навчання в колелі аврехім[17].

Шаліах призначає шаліаха

У сіхі Шабату Берешит 5745 року (1984/1985) Ребе виступив із пропозицією — на підставі вислову мудреців «шаліах призначає шаліаха», аж до ста шлухім[18], — щоб кожен із шлухім додав і послав від себе додаткових шлухім у місці свого шліхуту (спочатку — одного шаліаха; а після того як перший досягне успіху — додав би й привіз додаткових шлухім). Ребе додав, що протягом першого року шліхуту додаткових шлухім «Мерказ ле-іньоней хінух» фінансуватиме дві третини витрат на їхній шліхут[19].

У наступні роки Ребе багато разів повторював цю вказівку й додавав, що й наступні шлухім призначать ще шлухім, і так до нескінченності[20].

Ця вказівка спричинила величезне розширення руху шліхуту, і кількість шлухім почала стрімко зростати.

Єдина місія

Основна стаття – Єдина місія

Під час Всесвітнього з'їзду шлухім у 5752 році (1991/1992), на святому фарбрейнгені Ребе в Шабат тижневої глави «Хаєй Сара», Ребе виголосив особливу сіху, яка стала відкриттям з'їзду шлухім, що того року відбувався під гаслом «Привести до днів Мошіаха».

У цій основоположній сіхі Ребе сказав драматичні слова, що стали поворотними в роботі шліхуту всіх його шлухім. Ребе докладно пояснив, що робота шліхуту полягала в тому, щоб бути готовими до зустрічі Мошіаха, праведника нашого. А оскільки цю роботу завершено, робота шлухім тепер така: зустріти Мошіаха, праведника нашого, на ділі, насправді, щоб він міг виконати свою місію на ділі й вивести весь Ізраїль із вигнання!

Далі в сіхі Ребе роз'яснив суть зміни в роботі шліхуту в низці практичних вказівок:

Групи шлухім до Святої Землі

5716

Основна стаття – Посланці до Святої Землі (5716)

Улітку 5716 року (1955/1956), після теракту в ремісничій школі, Ребе вперше послав шлухім до Святої Землі. Шлухім були групою учнів центральної єшиви «Томхей Тмімім» в 770. Вони пробули в країні близько місяця — з 5 менахем-ава до 1 елула. Шлухім відвідали навчальні заклади та єшиви Хабаду в країні й святі місця.

5736, 5737, 5738

Основна стаття – Посланці до Святої Землі

Три групи посланців до Святої Землі Ребе послав до Святої Землі в 5736 (1975/1976), 5737 (1976/1977) і 5738 роках (1977/1978) — по одній щороку.

Ці групи — за вказівкою Ребе — оселилися головним чином у місті Цфат і в Єрусалимі. Згодом шлухім із цих груп переїхали до різних міст, відповідно до вказівок Ребе. Вказівка Ребе шлухім була такою: кожен, хто може обійняти рабинську посаду, хай зробить це, — і справді, багато хто з цих груп став служити рабинами по всій країні (серед них рав Леві Бістрицький, рав Еліягу-Йоханан Гурарі, рав Йосеф Гехт, рав Бен-Ціон Ліпскер, рав Яаков Рейцес та інші). Приїзд шлухім дав потужний поштовх хабадській діяльності у Святій Землі — у створенні єшив, навчальних і благодійних закладів та у зміцненні гіткашруту анаш у Святій Землі з Ребе.

З'їзд шлухім

Всесвітній з'їзд шлухім

Основна стаття – Всесвітній з'їзд шлухім

Починаючи з 5744 року (1983/1984) шлухім у Сполучених Штатах почали збиратися щороку в Шабат мевархім кислева. Починаючи з 5748 року (1987/1988), який був роком Гакгель, з'їзд став «Всесвітнім з'їздом шлухім». Цей з'їзд відбувається донині щороку в цю дату.

Під час з'їзду проводять спеціальні семінари для шлухім на найрізноманітніші теми, щоб допомогти шаліахові в налагодженні зв'язків із членами громади. Центральна подія з'їзду шлухім — «банкет». Цей банкет відбувається в 770 після завершення Шабату мевархім місяця кислев; на нього приходять шлухім разом із наближеними, яких вони привели до Ребе, і разом зміцнюються в меті нашого нинішнього шліхуту. Ще один банкет відбувається в різних залах у Нью-Йорку під керівництвом рава Менахема-Мендла Котлярського.

З'їзд шлухот

Основна стаття – Всесвітній з'їзд шлухот
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

З'їзд шлухім у Святій Землі

Основна стаття – З'їзд шлухім у Святій Землі

Перший з'їзд відбувся в Нагарії 24 тевета 5747 року (25 січня 1987). У відповідь на повідомлення про проведення з'їзду та про плани Ребе відповів: «Згадаю на святій могилі для великого успіху» і «Згадаю на святій могилі про добрі вісті — згідно зі сказаним останнім часом про множинність — і заснованим на бесідах тощо мого тестя, Ребе, і час зобов'язує — одразу після гілули Алтер Ребе».

Другого року з'їзд відбувався в готелі «Морія» в Ейлаті, і в ньому взяли участь близько ста п'ятдесяти директорів Бейт Хабадів.

Напередодні з'їзду 5751 року (1990/1991) Ребе в ніч на 21 тевета надіслав через Рабинський суд Хабаду у Святій Землі вказівку: «У зв'язку зі з'їздом директорів Бейт Хабадів Святої Землі, який відбудеться цього тижня, починаючи з вівторка, — напевно в ньому візьмуть участь усі відділення Цеірей Агудат Хабад у Святій Землі»

З'їзд шлухім Ребе у Святій Землі

Основна стаття – З'їзд шлухім Ребе у Святій Землі
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Шлухім за Бейт Хабадами

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Бейт Хабади в Ізраїлі

Основна стаття – Бейт Хабади у Святій Землі

Бейт Хабади у світі

Основна стаття – Бейт Хабади у світі

Див. також

Додаткова література

  • Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Сефер га-шліхут» — добірка із сіхот Любавицького Ребе, видавництво [[«Кегот»] — 5747, 5781, 5783
  • Рав Зуся Вольф, «Торат га-шліхут» — заповідь покоління в ученні Любавицького Ребе, видавництво відділення «Кегот» у Кфар-Хабаді, 5763
  • Рав Шалом-Дов-Бер Шохет, «Шліхут ке-гілхата» — вказівки та настанови для шлухім і закладів Хабаду, Бруклін, тамуз 5776 (липень–серпень 2016)
  • Рав Леві-Іцхак Ліберов, «У цій місії необхідно досягти успіху», «Бейт Мошіах», 26 хешвана 5781 (13 листопада 2020), сторінка 18
  • Шлухім і Той, Хто посилає, у рубриці «Ніцоцей Ребе», тижневик «Гіткашрут», тижнева глава «Бемідбар» 5781
  • «Сефер га-шлухім», 4 томи. Нью-Йорк
  • Діти шлухім, добірка розповідей про Ребе, пов'язаних із дітьми шлухім, тшура зі святкування бар-міцви в родині Таль, тамуз 5783 (червень–липень 2023)
  • Посяганням на чужий наділ Хабад не збудується, у рубриці «Хаєй Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1984, сторінка 48
  • Арі Тененбойм, Бачення — це Мошіах, з тижневика «Кфар-Хабад», випуск 2062, сторінка 82.
  • Його святість мій тесть Адмор стоїть і служить у вишині, благословляє й дарує успіх своїм шлухім, у рубриці «Хаєй Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2086, сторінка 98

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Розкрито новий рекорд: 1402 родини шлухім Ребе у Святій Землі
  2. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, лист 559.
  3. ^ Див. фотографію відповідей Ребе в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1943, сторінка 18.
  4. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 9, с. 447.
  5. ^ Див. сіху свята Шавуот 5710 року (22 травня 1950) та ін.
  6. ^ Див. сіху Ребе Раяца останнього дня Песаху 5709 року (21 квітня 1949). Сіху Ребе 20 менахем-ава 5711 року (22 серпня 1951). Докладніше див. у статті Шліхут «Мерказ ле-іньоней хінух».
  7. ^ Під час літніх канікул діти перебувають у таборах, а іноді (залежно від місця) на канікулах Песаху також проводять дитячі табори й дей-кемпи [= табір без ночівлі].
  8. ^ «У чому, на його думку, необхідність того, щоб характер їхнього шліхуту та його місце були саме такими, як він бажає, і всупереч моєму бажанню?» («Лікутей сіхот», частина 23, сторінка 488).
  9. ^ Лист від 22 тамуза 5728 року (18 липня 1968) раву Хаїму-Яакову Шламе, «Ігрот кодеш», частина 25, лист 9526. Коли рав Іцхак-Меїр Герц завершив навчання на даяна і запитав Ребе на єхідуті, чи продовжувати йому займатися вихованням, чи присвятити себе посаді даяна, Ребе вказав йому: «У будь-якому разі не залишати роботу у сфері виховання, бо виховання подібне до того, як садять дерево, яке дає плоди й плоди плодів, до кінця всіх поколінь, аж поки не прийде Мошіах».
  10. ^ Огляд діяльності євреїв в Україні як «посланців світла» в період війни між Україною та Росією див. Кожен єврей — шаліах, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2134, сторінка 130 (5786)
  11. ^ Див., наприклад, «Лікут маанот кодеш» 5738–5739, відповідь 13: «Адже вони зараз діють на своєму місці й налагодили зв'язки тощо, то навіщо ж їм його залишати?!», і див. також у «Сефер га-шліхут», сторінка 121.
  12. ^ Зі слів рава Хаїма-Гілеля Раскіна, Продовжувати другий рік у колелі чи йти у сферу виховання?, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2111, с. 94 (рубрика «Ве-гем йевонену»).
  13. ^ Від імені рава Хаїма-Гілеля Раскіна, Коли потрібно вирушати в шліхут, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2112, с. 19 (рубрика «Читачі пишуть»).
  14. ^ Чи вирушати в шліхут у сфері виховання, чи поширення джерел; якщо йому слід вирушити в шліхут у сфері виховання — то до дітей якого віку і куди; якщо у сфері поширення джерел — чи вирушати самостійно, чи під орудою вже чинного шаліаха.
  15. ^ Рав Йосеф-Іцхак Хітрик, Бути внутрішнім учителем, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2124, «Шофтім» 5785, сторінка 31 (рубрика «Це лише моя думка»).
  16. ^ «Лікут маанот кодеш» 5749, відповідь 172, на сайті «HebrewBooks».
  17. ^ «Лікутей сіхот», частина 23, сторінка 540. Докладно див. зібране про це в «Асіф мінгагім ве-гангагот — Маагаль га-хаїм», розділ 25. А також у книзі «Шліхут ке-гілхата».
  18. ^ Кідушин, 41а. Рамбам, Закони про розлучення, розділ 7, закон 4.
  19. ^ «Гітваадуйот» 5745, частина 1, с. 460.
  20. ^ Див. сіху 14 швата 5749 року (20 січня 1989) («Гітваадуйот», частина 2, с. 256), 20 адара II 5749 року (27 березня 1989) (там само, с. 487) та ін.

Повідомити про помилку на цій сторінці