Перейти до вмісту

Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Іцхак Гінзбург» перенаправляється сюди. Якщо ви мали на увазі інше значення, див. Іцхак Гінзбург (значення).
Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург
Машпіа в єшивах «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад і «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон
Основна інформація
Дата народження13 нісана 5718 (3 квітня 1958)
Дата смерті16 тамуза 5779 (19 липня 2019)
Місце похованняКладовище Ахіезер
Місце проживанняКфар-Хабад
Рід діяльностімашпіа, письменник
Освітаєшива «Карлін», «Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, Центральна єшива «Томхей Тмімім»
Посадамашпіа єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, машпіа єшиви «Торат Емет», машпіа єшиви «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон, член правління Штабу Мошіаха, та інші
УчителіМендл Футерфас
Сім'я
БатькоШалом-Єгуда-Лейб Гінзбург
Дід (по батькові)Моше-Дов-Бер Ганзбург
МатиЗагава
ДружинаМір'ям-Яфа, дочка рава Яакова Плеса
Брати й сестриЙосеф-Сімха Гінзбург, Моше-Дов Гінзбург
Родовід

Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург (13 нісана 5718 (3 квітня 1958) — 16 тамуза 5779 (19 липня 2019)) — машпіа в єшивах «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад і «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон, член правління Штабу Мошіаха, автор серії «Пнінєй га-Танія» та інших книжок; обіймав центральні посади в діяльності «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі і був одним із головних промовців на зібраннях «Організації за справжнє і повне Визволення».

Біографія

Рав Гінзбург отримує кунтрес від Ребе у Великому залі в 770

Народився 13 нісана 5718 (3 квітня 1958) у Бней-Браку в родині рава Шалома-Єгуди-Лейба Гінзбурга та його дружини пані Загави. Під час бриту батьки назвали його Леві-Іцхаком на честь рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе[1].

У юності недовго навчався в литовській єшиві «Карлін», а потім, згідно з дозволом, отриманим від рава Овадьї Йосефа (який обіймав тоді посаду головного рабина Тель-Авіва), перейшов навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Лод. Під час навчання в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад полюбився машпіа р. Мендлу Футерфасу і вважався одним із найвидатніших його учнів.

8 елула 5737 року (22 серпня 1977) увійшов до групи засновників єшиви «Томхей Тмімім» Мігдаль-га-Емек разом зі своїми товаришами з навчання в єшиві в Кфар-Хабаді[2], викладаючи учням єшиви урок з «Танії». У рамках цього шліхуту їх запросив Ребе провести місяць нісан 5738 (квітень–травень 1978) поруч із Ребе, і рав Гінзбург вів докладний щоденник цього місяця, проведеного поруч із Ребе[3].

На 5740 навчальний рік поїхав навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Центральна при дворі Ребе в 770 у рамках року «Квуци»[4]. Під час «Квуци» навчався в Центральній єшиві «Томхей Тмімім» у 770 і навіть удостоївся служити хозером сіхот Ребе.

Рав Гінзбург виступає на з'їзді активістів Мошіаха у 770

У місяці нісан 5741 (квітень–травень 1981) увійшов на єхідут, і на ньому Ребе сказав йому, що його шліхут і завдання взагалі й зокрема — «створювати світло і тепло навколо, поширюючи Тору і поширюючи джерела».

У 5741 році (1980/1981) одружився з Мір'ям-Яфою, донькою рава Яакова Плеса, і оселився в Кфар-Хабаді.

Напередодні Рош ходеш тамуза 5779 (липень–серпень 2019) (увечері 29 сівана) брав участь у весіллі одного зі своїх учнів з єшиви «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон; уже тоді він мав блідий вигляд і почувався недобре, він дочекався кінця весілля, щоб його відвезли додому, і, як розповів водій, «було видно, що він почувається недобре і дуже слабкий. Перебуваючи в машині, він читав „Шма“ перед сном протягом 20 хвилин, а потім вийшов з машини і піднявся до себе додому». З домашніх нікого не було вдома, і під ранок у нього стався інсульт, пізніше його доправили до лікарні. За нього було звершено багато молитов і дій, проте його стан дедалі погіршувався аж до його відходу з життя напередодні святого Шабату (за кілька хвилин до заходу сонця) 16 тамуза 5779 (19 липня 2019) у віці 61 року; на виході Шабату його поховали на кладовищі Ахіезер поруч із Кфар-Хабадом.

Призначення машпіа

Рав Гінзбург на фарбрейнгені в єшиві в Рішон-ле-Ціоні.
Рав Гінзбург (5778)

Коли він почав сватання, він отримав кілька пропозицій шліхуту, і після того, як двічі написав про це Ребе, отримав відповідь, що їм слід «порадитися з тямущими друзями». Відповідно до цього він зібрав кількох «тямущих друзів», і було вирішено прийняти пропозицію шліхуту і поїхати до Тверії. Після Песаху 5741 (19 квітня 1981) він увійшов на єхідут як наречений і в записці, поданій Ребе, написав, що він і його майбутня дружина розуміють, згідно з порадою «тямущих друзів», що свята воля Ребе — щоб вони вирушили на шліхут до Тверії, і вони просять згоди і благословення на цей шліхут. Ребе відповів приблизно такими словами: «Щодо влаштування після весілля .. порадься з машпіа „Томхей Тмімім“ у Святій Землі, коли приїдеш туди, відповідно до становища, яке буде тоді, адже у Святій Землі відбудеться низка змін, особливо щодо бюджетів тощо, а отже, ще надто рано вирішувати зараз щодо цього».

Коли він розповів про це машпіа р. Мендлу Футерфасу, р. Мендл сказав йому, що, на його думку, йому слід прийти викладати в єшиву в Кфар-Хабаді й зайняти місце рава Зуші Альперовича, який залишив єшиву і перейшов тоді служити машпіа в Кір'ят-Гат. Коли він написав про це Ребе, Ребе позначив у його листі слова «пропозиція єшиви і р. Мендла» і відповів: «Так і вчинить. Згадаю на святій могилі», і відтоді він служив машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад близько двадцяти двох років — до 5764 року (2003/2004).

Коли р. Мендл ослаб і вже не міг давати постійний щоденний урок «Танії» в єшиві, він призначив рава Гінзбурга замінити його, а сам завдавав собі труду приходити брати участь в уроках і слухати їх, як один із тмімім[5]. Р. Мендл сидів і на його фарбрейнгенах у ті роки.

На 5765 навчальний рік перейшов служити машпіа в єшиві «Торат емет». Через рік, у 5766, перейшов служити машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон, де служив машпіа до свого відходу з життя.

Паралельно зі своєю роботою машпіа в єшиві служив хасидським машпіа в Нових кварталах, де він жив, і в синагозі «Бейт Нахум-Іцхак», де він молився.

Її вплив

Очолював «Штаб Гакгель» і «мівцо „День народження“» у «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі.

Рав Гінзбург виступає на з'їзді Штабу Мошіаха

З середини 5740-х років відповідав за організацію трансляцій у Кфар-Хабаді.

Щопонеділка вів на радіо Кфар-Хабада (р. Шмуеля Рівкіна) «повторення» фарбрейнгену Ребе, що відбувся в Шабат, чому передували години і зусилля праці з запису і конспектування фарбрейнгену.

Був одним із тих, хто допомагав у написанні й редагуванні перекладів святою мовою відредагованих сіхот Ребе 5751 (1990/1991) і 5752 років (1991/1992) — перекладів, що поширювалися в брошурах «Двар малхут», які видавав його свояк рав Товія Плес.

Протягом тривалого часу регулярно писав колонки думок у рубриці «Читачі пишуть» у тижневику «Кфар-Хабад»[6] протягом багатьох років, а від заснування тижневика «Бейт Мошіах» перейшов писати там свою постійну колонку «Хасидський фарбрейнген»[7].

Протягом багатьох років їздив до Ребе на місяць тішрей; напередодні тішрею 5753 (вересень–жовтень 1992) і 5755, коли в багатьох був сумнів, чи є сенс їхати, він писав[8] і багато заохочував їхати. І в останні роки він щороку писав у «Бейт Мошіах» про обов'язок і привілей приїжджати до Ребе .

Його діяльність у питаннях Мошіаха і Геули

Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) був одним із перших, хто опублікував, що Ребе, Мелех га-Мошіах, живий і існує, і навіть підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах. Писав у газеті «Бейт Мошіах» від перших випусків і до свого відходу з життя на теми віри в Ребе, Мелех га-Мошіаха, важливості поширення звістки про Геулу, вічності життя Ребе і важливості проголошення «Єхі адонейну».

Багато допомагав в організації з'їздів «Геула і Мошіах», проведених у 5755 році (1994/1995) равом Зімроні Циком, — і статтями в газеті «Бейт Мошіах», і на зібраннях активістів, і запрошенням рабинів на з'їзди. Його часто запрошували проводити фарбрейнгени на тему Мошіаха, «живий і існує» і «Єхі адонейну» в Ізраїлі та по всьому світу.

Рав Гінзбург записав щоденні уроки з усієї «Танії» (для простого і високосного року) в системі «Нехаєг ве-нішма»; у кожному уроці рав Гінзбург пояснював, як «Танія» цього дня пов'язана з розкриттям Ребе і проголошенням «Єхі адонейну».

У 5760 році (1999/2000) стояв за кампанією «Вода Ребе», яка донесла звістку про Геулу до сотень тисяч бней Ноах по всьому світу.

Присвятив себе проголошенню і поширенню проголошення «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» у будь-якому місці й у будь-який час.

Суворо стежив за тим, щоб щоразу, коли згадують Ребе, письмово й усно, це було з повним титулом: Ребе шліта Мелех га-Мошіах.

Рав Гінзбург виступає на зібранні «Геула і Мошіах».

Був відомий особливим «кохом» у вивченні «Двар малхут» — сіхот 5751 (1990/1991) і 5752 років (1991/1992). Протягом певного часу навіть узяв на себе фінансування друку і поширення щотижневих брошур цих сіхот по всій Святій Землі. Давав десятки уроків щотижня з «Двар малхут» у різних місцях країни зі справжньою самопожертвою. У перші роки після 3 тамуза рав Гінзбург випустив аудіозаписи з усіх сіхот «Двар малхут», а в останні роки життя випустив відеозаписи уроків з роз'ясненнями кожного параграфа «Двар малхут».

Щоп'ятниці стояв на мівцо тфілін на площі га-Меясдім у Петах-Тікві.

Був одним із головних промовців на зібраннях «Організації за справжнє і повне Визволення».

Коли було створено Штаб Мошіаха, його призначили членом комісії машпіїм, що керувала штабом.

Щомісяця тішрей давав у 770 постійний урок за участю тисяч гостей, які приїжджали до Ребе на місяць свят, на тему «Ребе живий і існує — відповіді на всі запитання». На уроці він пояснював основи віри в Ребе як Мелех га-Мошіаха, віру в те, що він живий і існує і зараз у 770, важливість поведінки за принципом «ми не залишаємо його» (тобто участі в молитвах, фарбрейнгенах тощо з Ребе) і важливість проголошення «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед».

Заохочення Ребе його впливу та його творів

На одне зі свят Сімхат Тора в 5750-ті роки (5750 — 5752) Ребе знаком своєї святої руки показав йому приєднатися до гакафи машпіїм[9].

У 5753 році (1992/1993), коли він надіслав свою нову книжку «Мошіах зараз» і запитав, чи починати писати роз'яснення до книжки «Танія», Ребе відповів «згодою і благословенням»[10]. У тішреї 5754 Ребе вказав йому (у зв'язку з книжкою «Мошіах зараз») продовжувати написання цих книжок. І справді, на продовження цієї відповіді рав Гінзбург випустив серії «Пнінєй га-Танія» і «Мошіах зараз», а також книжки: «Бхірато шель га-пікеах», «Хасидський фарбрейнген», «Оцар пнінєй га-хасидут лефі маагаль га-шана».

Секретар рав Єгуда-Лейб Гронер розповів згодом[11], що Ребе мав звичай читати статті, які він публікував.

Рав Гінзбург писав Ребе про кожну книжку перед її виходом, а також з інших питань, і удостоювався отримувати ясні відповіді. Відповіді він приймав у простоті й навіть змінював відповідно до них щось у книжці[12]. Відповіді він друкував на початку книжок.

Людина, що вивчає одну з книжок «Пнінєй га-Танія»

Його книги

Наше завдання зараз:

Заохочувати, зміцнювати і посилювати чисту віру в кожне слово Ребе і в те, що тієї ж миті й негайно, насправді, ми побачимо втілення його святих слів на очах у всякої плоті; знати і визнавати, що Ребе шліта живий і існує також у своєму фізичному тілі, навіть якщо цього не бачать очима з плоті; роз'яснювати сенс, необхідність і неминучість того, щоб проголошення «Єхі адонейну» звучало і писалося в кожному місці й щогодини, в кожній публікації і з будь-якої можливої трибуни; робити наголос на словах Ребе про те, що «єдина робота, що залишилася» — це «зустріч праведного Мошіаха на ділі, в дійсності», і закликати всіх нас і весь світ вистояти у випробуванні в ті миті, що залишилися, і просити й домагатися повноти розкриття нашого Царя, нашого Мошіаха шліта, тієї ж миті й негайно, насправді, через прийняття на себе його царства тим самим закликом і святим проголошенням «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед»!

Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, у передмові до своєї книжки «Хасидський фарбрейнген».

Фотографії книжок рава Гінзбурга

Деякі з його учнів

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Коли його донька пані Песя-Двора-Блюма вступила в сватання з равом Леві-Іцхаком Нахшоном, він додав собі ім'я «Хаїм» згідно із заповітом рабі Єгуди га-Хасида.
  2. ^ Барух Левківкер, Йосеф-Іцхак Залманов, Хаїм-Шломо Діскін, Іцхак Грузман, Шимшон Гальперін. Узимку 5738 року (1977/1978) до групи приєдналися Алтер-Бецалель Копчик, Аврагам-Моше і Шломо-Залман Ландо. Спогади, які рав Гінзбург написав про початок цього шліхуту через рік після подій, були опубліковані в бюлетені «Га-Хаяль», вип. 30 (с. 9 — 10) і вип. 31 (с. 12 — 13)
  3. ^ Щоденник згодом надрукували у двох частинах у бюлетені «Га-Хаяль» єшиви «Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон — у випуску 41 (с. 40 і далі) і у вип. 42 (с. 36 і далі)
  4. ^ Докладніше див. у збірнику пілпулім «Мігдаль Давид», частина 8.
  5. ^ Кунтрес у пам'ять про рава Моше-Мордехая, с. 12
  6. ^ Ці колонки (разом з колонками, написаними в 5755 році (1994/1995) у «Бейт Мошіах») були згодом зібрані й вийшли в серії книжок «Мошіах зараз».
  7. ^ Ці колонки були згодом зібрані й вийшли в серіях книжок «Хасидський фарбрейнген» і «Оцар пнінєй га-хасидут лефі маагаль га-шана».
  8. ^ У 5753 році (1992/1993) у «Кфар-Хабаді» (стаття вийшла згодом у його книжці «Мошіах зараз») і в 5755 році (1994/1995) у новій газеті «Бейт Мошіах»; крім того, він попросив р. Мендла опублікувати від його імені, що й зараз потрібно їхати, і р. Мендл сказав йому: «Потрібно їхати? Зобов'язані їхати!».
  9. ^ Зі слів таміма Йосефа-Іцхака Туріна, хай живе він, який чув це від нього
  10. ^ «Пнінєй га-Танія», т. 1, с. 3
  11. ^ В останні роки життя — тамімові Омрі-Рахаміму Бахару, хай живе він
  12. ^ Див. у передмові до «Пнінєй га-Танія» про питання, чи писати на обкладинці книжки «його святість Адмор Мелех га-Мошіах шліта» чи лише «Ребе шліта (Адмор шліта)», а також у передмовах до книжок «Оцар пнінєй га-хасидут лефі маагаль га-шана», «Мошіах зараз» (ч. 4), «Хасидський фарбрейнген».
  13. ^ На частину 1 рав Гінзбург отримав відповідь від Ребе: «згода і благословення».
Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург згадується ще в 128 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440246700

Повідомити про помилку на цій сторінці