Перейти до вмісту

Книга «Танія»

Матеріал з Хабадпедії
«Танія», «Лікутей амарим» — Танія
Книга «Танія»
Загальні відомості
Автор Алтер Ребе
Мова оригіналу Рабинський іврит
Жанр Література Тори — хасидут
Перекладена мовами англійська, французька, російська, їдиш, іспанська, італійська, португальська, грузинська, німецька, нідерландська, мандаринська китайська, польська, українська, арабська та інші.
Видавництво
Видавництво Славутська друкарня
Кількість сторінок 503
Зовнішні посилання
ISBN 0-8266-4600-X
HebrewBooks 49432

Книга «Танія» (яку також називають «Лікутей амарим» або «Сефер шель бейноніім») — основоположна книга вчення хасидуту Хабад і одна з основоположних книг загального хасидизму. Книга розглядає душу людини й аналізує її процеси, що ведуть до служіння Всевишньому, даючи засоби для подолання труднощів. Книгу вперше надрукував у 5557 (1797) році в Славуті її автор — Алтер Ребе, засновник хасидизму Хабад.

Передісторія

У 5532 (1772) році Алтер Ребе заснував систему хасидуту Хабад, що вимагає служіння Всевишньому всіма силами душі. Хасиди, які стикалися з численними труднощами у своєму служінні Б-гу, зверталися до Алтер Ребе на єхідут, щоб він розв'язав їхні проблеми.

Коли звернень стало багато, Алтер Ребе вирішив скласти книгу «Танія», яка впорядковано збере всі відповіді на всі питання, пов'язані зі служінням Всевишньому[1].

У 5535 (1775) році Алтер Ребе почав писати книгу «Танія» і писав її протягом двадцяти років, ретельно вивіряючи написання кожної літери — з пропущеними й зайвими літерами. У Рош га-Шана 5550 (21 вересня 1789) Алтер Ребе почав виголошувати маамарім, на яких засновано «Сефер шель бейноніім» (першу частину книги «Танія»); 9 кислева 5554 (13 листопада 1793) він виголосив першу частину розділу 53, останнього в «Сефер шель бейноніім», а наступного дня завершив його. До маамарім увійшли зібрані поради, які він говорив у попередні роки[2]. Написання книги він завершив у 5555 (1795) році й тоді дозволив її переписувати. Ця редакція стала відомою як «Танія, перша редакція» і була надрукована в 5741 році (1980/1981) за вказівкою Ребе.

Хасиди прийняли книгу з великою радістю. Міснагдім побоювалися впливу книги й виготовили підроблені її примірники, до яких було вставлено єретичні слова, і в такому вигляді представили її Віленському Гаону, який звелів її спалити. Коли Алтер Ребе дізнався про підробки, він вирішив надрукувати книгу лише в офіційному виданні, щоб запобігти новим підробкам. Ще однією причиною було те, що кожен переписував книгу в іншого без перевірки й без коректури, що призводило до істотних змін і різночитань у словах Алтер Ребе. Тому виникла потреба у виправленому виданні, очищеному від будь-якої помилки й неточності.

У 5556 (1796) році Алтер Ребе відіслав «Танію» до друкарні в Славуті, доклавши схвалення учнів Магіда з Межиріча: р. Мешулама-Зусі з Ганнополя і р. Єгуди-Лейба га-Коена. Друкування завершилося 20 кислева 5557 (20 грудня 1796). 26 кислева перші примірники книги «Танія» надійшли до Алтер Ребе.

Спочатку книга зустріла спротив навіть з боку частини провідників хасидизму. Інтелектуальний стиль системи хасидуту Хабад був їм чужий, але, побачивши, що це додає в служінні Всевишньому, вони перестали чинити опір і навіть прийняли її. Книга вважається першою за значущістю серед основоположних книг хасидського руху, її шанують усі течії хасидизму й вивчають у багатьох колах єврейського народу.

Назви та іменування «Танії»

Книга «Танія» має кілька назв:

  • «Лікутей амарим» — офіційна назва, яку дав книзі Алтер Ребе. За цією назвою стоїть ідея, що в книзі по суті немає справжнього нововведення, окрім збирання ідей, які вже існують у єврейській літературі, та висвітлення їх новим, глибшим світлом. Хасиди пояснюють, що в цій назві виражається скромність Алтер Ребе, який лише «збирає» слова Каббали й хасидуту, почуті ним від його вчителів і записані в книгах[3].
  • «Сефер шель бейноніім» — мета книги полягає в настанові про те, як досягти ступеня бейноні. Ця назва поширена в ученні Хабаду, іноді у вигляді абревіатури — «סש"ב».
  • «Танія» — відома й поширена назва, за першим словом, яким відкривається книга («Танія наприкінці третього розділу трактату Ніда»). Іноді додають і епітет: «Танія кадиша» (свята «Танія»).
  • Писемна Тора вчення хасидуту — цю назву дано саме книзі «Танія», оскільки лише її Алтер Ребе написав власноруч[4], на відміну від решти його книг і маамарім[5], які записали інші й іноді відредагував він. Крім того, ця назва виражає точність кожної літери в книзі та те, що це основоположна книга, на якій засновано тисячі книг хасидуту, — властивості, характерні для Писемної Тори нігле[6]. Унаслідок цього було відкинуто й можливість, якої бажав Ребе Цемах Цедек, — розставити в «Танії» голосні й поділити її на абзаци. Уночі йому наснився сон, у якому його запитали, який закон щодо сувою Тори, у якому розставили голосні й поділили його на абзаци. Він постановив, що сувій кошерний, але, прокинувшись, зрозумів, що так само, як сувій Тори не має голосних і не поділений на вірші, такий і закон щодо «Танії». (Подібним чином Ребе з порога відкинув друк книги «Танія» для дітей із доданими до неї ілюстраціями[7].)

Частини «Танії»

Загальна схема — «Танія», «Лікутей амарим»

Перед вами загальна схема тем, які роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
В останньому рядку схеми наведено посилання на детальнішу схему за групами розділів, присвячених одній темі.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53
Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Перед вами загальна схема тем, які роз'яснюються в «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» з книги «Танія», у вигляді блок-схеми.
Натискання на посилання в кожній клітинці дерева веде до детальнішого викладу змісту цих розділів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Основа служіння Всевишньому — віра в єдність Б-га
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га щодо світів
Розділи 1 — 7
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га (у Його суті, яка не є складеною, борони Б-же)
Розділи 8 — 12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сутність єдності
Розділи 1 — 6
 
 
 
Вища єдність і нижча єдність
Розділ 7
 
 
Сфірот
Розділи 8-10
 
 
Речення
Розділи 11-12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Учення Бааль-Шем-Това
Розділи 1 — 3
 
 
Відповідь на заперечення проти вчення Бешта
Розділи 4 — 6
 
 
Єдність Святого, благословенний Він, — «проста»
Розділ 8
 
Єдність сфірот із Б-жественністю
Розділ 9
 
Розчинення світла у світилі — притча та її значення
Розділ 10
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Самоскасування творінь
Розділ 1
 
Раціональний доказ
Розділ 2
 
Притча про сонячне світло
Розділ 3
 
Причина відчуття творіннями самих себе
Розділ 4
 
Відповідь на заперечення
Розділ 5
 
Б-жественна єдність: у своєму корені й унизу
Розділ 6
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Речення та літери
Розділ 11
 
Єдність з погляду фактичного творіння
Розділ 12
Перше послання «Ігерет га-кодеш»

Книга «Танія» поділена на п'ять частин; Ребе Раяц зіставив чотири частини «Шулхан аруха» з чотирма її частинами[8]:

  1. «Сефер шель бейноніім» — містить настанову про розкриття природних здібностей і сил душі: як людина може просуватися й підноситися в служінні Всевишньому до ступеня бейноні. Містить передмову і 53 розділи[9].
  2. «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» (або «Лікутей амарим», частина друга) — раціональне пояснення нововведення Бешта щодо єдності Б-га. Містить передмову під назвою «Хінух катан» і 12 розділів. Надрукована як додаток до першої частини.
  3. «Ігерет га-тшува» — роз'яснення сутності тшуви згідно з ученням хасидуту. Містить 12 розділів. У першому виданні (Жовква, 5559 (1799)) вона не була поділена на розділи, а в останньому виданні (Шклов, 5566 (1806)) Алтер Ребе додав у ній поділ на розділи.
  4. «Ігерет га-кодеш» — збірка тридцяти двох листів, написаних Алтер Ребе, «щоб наставляти народ Б-га, яким шляхом іти й які діла чинити»[10]. Додана до книги «Танія» лише після відходу Алтер Ребе його синами, наступниками. Уперше надрукована в Шклові в 5574 році (1813/1814). Пишучи цю частину, Алтер Ребе не був такий точний, як у трьох перших частинах «Танії».
  5. «Кунтрес ахарон» — роз'яснення Алтер Ребе щодо низки питань, які обговорюються в першій частині, «Лікутей амарим», і які не були там докладно викладені через бажання зосередитися на ході порад у служінні Всевишньому. Містить 9 параграфів. Уперше надрукований: Шклов, 5574 (1814). Доданий до книги «Танія» його синами, наступниками, після його відходу. І пишучи цю частину, Алтер Ребе не був такий точний, як у трьох перших частинах «Танії».

«Сефер шель бейноніім»

Учення хасидизму поставило заповіді любові до Б-га й трепету перед Б-гом основою і фундаментом істинного служіння Всевишньому. У шляху до здійснення цієї любові й трепету криється одна з основних відмінностей між різними течіями хасидизму. Рух загального хасидизму вважає, що за допомогою хасидського «ворта» (вислову), який пробуджує серце, разом із зв'язком із праведником можна досягти любові до Б-га й трепету перед Ним, тоді як за системою хасидуту Хабад потрібна інтелектуальна праця: щоб розум спершу зрозумів потребу любові й трепету перед Б-гом і спрямував серце до цих почуттів за допомогою глибокого й тривалого споглядання (головним чином під час молитви).

У «Лікутей амарим» Алтер Ребе викладає систему Хабаду, згідно з якою розум за своєю природою панує над серцем, а почуття людини виявляються потім як результат осягнень розуму й інтелекту. Тому людина має використовувати свій розум, довго розмірковувати про велич Б-га, щоб «породити» у своєму серці любов до Б-га й трепет перед Ним.

«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Основна стаття – «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

У цій частині Алтер Ребе раціонально роз'яснює вчення Бааль-Шем-Това про те, що віра в єдність Б-га означає не лише заперечення іншого божества, крім Б-га, чи заперечення матеріальних і духовних посередників між людиною та її Б-гом, а віру в те, що Святий, благословенний Він, — єдина істинна реальність, і крім Нього немає жодної реальності — «немає нічого, крім Нього». Усе, що здається існуючим поза Ним, не є істинною реальністю. Причина цього в тому, що існування реальності творінь тримається силою речення Б-га, яке оживляє його щомиті[11], і якби Б-г не породжував їх, вони повернулися б у ніщо й небуття, як до створення світу.

«Ігерет га-тшува»

Основна стаття – «Ігерет га-тшува»

Ця частина присвячена служінню тшуви згідно зі шляхом хасидуту Хабад. Послання називають також «Мала Танія». Містить дванадцять розділів: три перші розділи роз'яснюють подробиці заповіді тшуви згідно з нігле, п'ять розділів 4-8 роз'яснюють тшуву згідно з хасидутом, а чотири останні розділи – поєднують і сполучають їх[12].

Про вивчення цього послання Ребе висловився, що оскільки Святий, благословенний Він, зробив так, що в наше покоління євреї не можуть поститися в межах виправлень тшуви, «через вивчення Тори в цих питаннях – у вигляді „заняття“ і навіть у вигляді „читання“ – це вважається так, ніби людина відпостила всю кількість постів, указаних у виправленнях тшуви від Арізаля, а через вивчення „Ігерет га-тшува“ це так, ніби займалися служінням тшуви на всіх ступенях, роз'яснених в „Ігерет га-тшува“»[13].

«Ігерет га-кодеш»

Основна стаття – «Ігерет га-кодеш»

«Танію» вперше надрукували в 5557 (1797) році, але без двох останніх частин, «Ігерет га-кодеш» і «Кунтрес ахарон», — лише в рік після відходу Алтер Ребе його сини[14] надрукували «Танію» ще раз[15] і додали до неї дві останні частини.

У наступні роки зміни тривали від видання до видання[16], і лише в 5660 році (1899/1900) (через 103 роки після першого видання) — коли Ребе Рашаб надрукував «Танію» на користь єшиви — «Танію» було «запечатано» й освячено в остаточному, відомому нам вигляді.

Однією з найзначніших змін у виданні 5660 року (1899/1900) було додавання 2 послань «Ігерет га-кодеш» (які не «удостоїлися» власного розділу, а були приєднані до вже наявних послань): «Га-отійот га-нігалот лану» додано до розділу 19, «У-мі-годель тірдотай» приєднано до розділу 22.

До наших днів дійшло близько 200 листів, написаних Алтер Ребе[17] (переважна більшість — «загальні листи»[18]), але лише 32 з них вибрали сини гаона-автора для включення до «Танії»[19]. Близько половини послань (15 з 32) присвячено цдаці, і в кожному посланні пояснюється інша її перевага.

«Кунтрес ахарон»

Основна стаття – «Кунтрес ахарон» — книга «Танія»

Як і «Ігерет га-кодеш», «Кунтрес ахарон» уперше приєднали до «Танії» в 5574 році (1813/1814) (див. вище в розділі «Ігерет га-кодеш»). «Кунтрес» містить дев'ять параграфів:

  • П'ять перших параграфів «Кунтрес ахарон» — це «пільпуль і глибоке дослідження висловів Зогару та праць Арі, які здаються суперечливими одне одному, і духом розуміння свого він їх примиряє»: три перші розв'язують (удавані) суперечності між розділами 39-41 «Танії» та словами Зогару, а два останні — роз'яснення до «Прі Ец Хаїм».
  • Чотири останні параграфи — звичайні послання «Ігерет га-кодеш». Ми не маємо пояснення, чому чотири послання наприкінці «Кунтресу» були відокремлені від решти послань «Ігерет га-кодеш» (тим паче що з роками[20] було внесено багато виправлень як у самі послання, так і в їхній порядок).

Про «Танію»

Ставлення великих мужів Ізраїлю

Коли Алтер Ребе закінчив писати книгу «Танія», він надіслав її примірник до Славути р. Зусі з Ганнополя і р. Єгуді-Лейбу га-Коену, щоб вони написали схвалення до його книги. Отримавши книгу, вони сіли й вивчали її всю ніч. Зрештою вони не змогли стриматися і від великого захоплення її змістом кожен вийшов зі свого дому посеред ночі, щоб розповісти другові про святу книгу. На півдорозі вони зустрілися й пустилися в бурхливий танок. Пізніше р. Зуся з Ганнополя висловився: «З книгою „Танія“ підуть зустрічати Мошіаха, нашого праведного». Р. Єгуда-Лейб га-Коен сказав, що книга «Танія» — засіб і зцілення від усіх хвороб поколінь перед приходом Мошіаха. Р. Леві-Іцхак з Бердичева сказав про книгу: «Дивуюся я, як можна вмістити такого великого й грізного Б-га в таку маленьку книгу». Р. Барух з Меджибожа сказав про «Танію», що це «книга розуму»[21]. Зять рабі Аківи Егера засвідчив, що книга «Танія» була серед книг його тестя[22]. А «Огев Ісраель» з Апти сказав, що «і наші святі праотці — Аврагам, Іцхак і Яаков — ішли шляхом служіння, описаним у „Лікутей амарим“»[23].

Її особливі властивості

Ребе Хабаду та інші великі мужі Ізраїлю приписували вивченню «Танії» безліч особливих властивостей: віра в Б-га і запобігання стороннім думкам і єретичним помислам[24], любов до Б-га й трепет перед Ним[потрібне джерело], воскуріння проти всіх духовних епідемій[25], рясне благословення й успіх[26] і навіть порятунок та визволення — навіть більше, ніж читання Псалмів[27].

Про багато переваг ішлося й щодо тримання книги при собі. Р. Мешулам-Зуся з Ганнополя і р. Леві-Іцхак з Бердичева мали звичай постійно носити книгу з собою[потрібне джерело]. Ребе Хабаду вказували брати її з собою в поїздку як засіб охорони й порятунку[28]. Видатні хасиди в день пам'яті своїх близьких (йорцайт) вивчали розділи «Танії», що починаються з літер імені покійного, як заведено робити з віршами Псалмів і розділами Мішни[29].

Її вплив

Книга «Танія» мала великий вплив на єврейську віру. До Бааль-Шем-Това думки великих мужів Ізраїлю про характер нагляду Святого, благословенний Він, над світом розходилися. Бааль-Шем-Тов висунув нове вчення про те, що нагляд Святого, благословенний Він, — це особливе провидіння над кожною деталлю у всесвіті. Алтер Ребе пояснював і поширював це в єврейських громадах. Його вплив сягнув учнів Віленського Гаона. Один із них, р. Хаїм з Воложина, зазнав впливу думки Алтер Ребе і не дотримувався думки свого вчителя в питанні «особливого провидіння»[30].

Книга вважається основоположною в служінні Всевишньому і вивчається в усьому світі поза зв'язком із хасидизмом Хабад. Своєрідний підхід «Танії» впливає на життя людей, зміцнює в них самосвідомість і пробуджує зміцнення в дотриманні Тори й заповідей.

Її вивчення

Основна стаття – «Море шіур»
Постанови Ребе
Постанови про вивчення Тори
Вивчення Рамбама · Вивчення розділу «Танії» перед молитвою · Вивчення законів про Храм у період Бейн га-мецарім · Вивчення тем Геули й Мошіаха · Вивчення хасидського тлумачення тижневої глави · Вивчення вчення наших Ребе в місяці кислев · Сіюми трактатів у Дев'ять днів · Запис хідушів Тори
Різні постанови
Слова напучування · «Гарейні мекабель» — лише праведники · Захист дітей від нечистих видовищ · Кімната «Цівос Гашем» · Зв'язок свят із буднями · Кінус Тора · Рабинська сміха · Громадські бібліотеки · «Знайди собі наставника» · Пледж · Встановлення скарбнички для цдаки на кухонній стіні · Хвилина мовчання · Сімхат бейт га-шоева · Хода (таалуха) · Постанова про міцні напої · Тфілін Рабейну Там

Ребе Раяц запровадив щодня вивчати уривок із книги «Танія», так що протягом навчального року (від 19 кислева до 19 кислева) завершують усі п'ять частин «Танії». Для цього Ребе Раяц поділив «Танію» на два річні цикли вивчення: цикл для простого року і цикл для високосного року. Наприкінці «Танії» додано «Море шіур», а в нових виданнях — унизу сторінки.

Ребе закликав до звичаю хасидів вивчати розділ «Танії» щодня перед ранковою молитвою шахаріт (перед проголошенням «Гарейні мекабель»)[31].

Рекомендований порядок вивчення: спершу «Ігерет га-тшува», потім «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» і «Лікутей амарим», і нарешті «Ігерет га-кодеш» і «Кунтрес ахарон»[потрібне джерело]. Цей порядок залежить від властивостей душі того, хто вивчає, і може відповідно змінюватися.

Ребе Рашаб написав загальний лист хасидам, у якому застерігає не давати «Танії» власних тлумачень, хіба що в питаннях служіння Всевишньому, де можна розширювати тлумачення, навіть коли це не істинний зміст слів «Танії». І додає, що з кожного розділу слід брати загальний зміст питання[32].

Уроки «Танії» проводяться по всій країні та в усьому світі.

«Танія» напам'ять

Основна стаття – Завчання «Танії» напам'ять

Хасиди мають звичай завчати книгу «Танія» напам'ять, з наголосом щонайменше на «Передмові» та дванадцяти перших розділах[33], і повторювати їх за кожної нагоди, особливо під час ходьби вулицею.

Ребе закликав вивчати розділ 41 до слів «немов той, хто стоїть перед царем» і повторювати його напам'ять за різних нагод[34].

Мета завчання — очистити повітря вулиці, а також як засіб для пам'яті й чистоти думки.

Її видання

Титульний аркуш першого видання книги «Танія» — 5556 рік

У 5555 році (1794/1795) почали переписувати «Танію» від руки. Унаслідок навмисних підробок «Танії» Адмор вирішив надрукувати її лише в офіційному виданні й заборонити її переписування протягом п'яти років. У 5556 році (1795/1796) «Танію» вперше надрукували в друкарні в Славуті. Відтоді книгу друкували десятки разів за копією цього видання.

У 5660 (1900) році у друкарні вдови та братів Ромм у Вільні було надруковано тридцять шосте видання[35]. У цьому виданні всі частини книги вивірили за оригінальними рукописами й виправили помилки, що вкралися в попередні видання. У 5669 (1909) році власники друкарні продали виключне право друкування виправленого видання Ребе Рашабу на користь єшиви «Томхей Тмімім». Відтоді, за вказівкою Ребе Раяца, усі видання книги є фотокопіями цього видання[36][37].

У 5702 (1942) році було засновано офіційне книжкове видавництво хасидизму Хабад під назвою «Кегот», і право друкування передав «Кеготу» його засновник, Ребе Раяц.

Мівцо друкування «Танії»

Основна стаття – Друкування «Танії»

У 5738 (1978) році Ребе вказав друкувати книгу «Танія» в кожному місці, де живуть євреї. Це для того, щоб донести самі джерела хасидуту — книгу «Танія» — до кожного місця й тим самим привести до «поширяться джерела твої назовні». Відтоді хасиди Хабаду друкують «Танію» всюди, і станом на 5785 рік «Танію» було надруковано в понад восьми тисячах п'ятистах виданнях[38]. Тим самим «Танія» стала книгою, надрукованою в найбільшій кількості видань.

«Танію» було надруковано на всіх семи континентах і в більшості країн світу. У часи комуністичного режиму в Радянському Союзі «Танію» друкували хасиди Хабаду за залізною завісою. Також її друкували в країнах ісламу та в арабських країнах і навіть у ворожих державах, таких як Іран і Сирія. Під час воєн хасиди друкували книгу із самопожертвою в районах бойових дій: наприклад, у Єгипті за каналом і в Лівані під час Першої ліванської війни в містах Бейрут, Цур, Цидон та інших.

Книгу надруковано майже в найбільшій кількості видань (крім Танаху) і в найбільшій кількості місць у світі[39].

Станом на 5785 рік книгу «Танія» було надруковано в понад 8500

Відомості про друкування зосереджено в р. Шалома Якобсона з Краун-Гайтс, від якого отримують дозвіл на друкування й номер видання, яке збираються надрукувати. У Землі Ізраїлю друкування «Танії» узгоджують із р. Ельазаром Бен-Ефраїмом з Реховота.

Переклади «Танії»

Основна стаття – Переклади «Танії»

Книгу «Танія» перекладено багатьма мовами, причому кожен переклад редагують і перевіряють спеціальні групи, до яких входять рабини, науковці й мовні консультанти.

Станом на 5785 рік «Танію» перекладено одинадцятьма мовами: англійською, французькою, російською, їдишем, іспанською, італійською, португальською, німецькою, арабською[40], угорською[41] та грузинською[42]; також вона вийшла шрифтом Брайля івритом та англійською[43].

Повне видання «Танії»

У передмові до покажчиків до книги «Танія», написаній у 5714 році (1953/1954)[44], Ребе розповідає про підготовку до друку «повного видання „Танії“», у якому: «„Танія“ — посередині сторінки, а навколо неї будуть: посилання на джерела, короткий коментар, збірка з книг наших Ребе, провідників поколінь, та їхніх рукописів, що роз'яснюють слова „Танії“, тощо». Також у «Сефер га-толдот — Ребе Магараш», видання 5707 року (1946/1947)[45], Ребе згадує матеріали, які буде надруковано «в додатку до нового видання „Танії“».

Тоді це видання не було здійснене, але з роками вийшло багато книг, зосереджених на одному чи кількох із цих елементів[46]. 3 тамуза 5783 року (22 червня 2023) видавництво «Кегот» оголосило про випуск «Танії», яка незабаром буде надрукована в стилі, подібному до повного видання «Танії», про яке писав Ребе. 3 тамуза 5785 року (29 червня 2025) видавництво «Кегот» оголосило про відкриття попередніх замовлень на книгу, вихід якої з друку очікується близько світлого дня 18 елула. Також було оголошено про випуск брошури-зразка змісту книги зі вступом[потрібне джерело].

Роздавання її Ребе

Основна стаття – Роздавання «Танії»

Загалом досі Ребе сім разів роздавав книгу «Танія» широкому загалу: 16 сівана 5735 (26 травня 1975), 25 тішрея 5739 (26 жовтня 1978), 11 нісана 5742 (4 квітня 1982), 11 нісана 5744 (13 квітня 1984), 10 швата 5750 (5 лютого 1990), 19 кислева 5751 (6 грудня 1990), а також у дні відліку Омера 5732 року (1971/1972).

«Танія» — перша редакція

Обкладинка книги «Танія» — перша редакція
Основна стаття – «Танія», перша редакція

«Танія», перша редакція — книга, що збирає редакції кунтресім, які передували друкуванню книги «Танія». Ці кунтресім містили вказівки й поради в служінні Всевишньому, які Алтер Ребе давав своїм хасидам приватно. Після офіційного друкування книги «Танія» Алтер Ребе ці кунтресім перестали вивчати. У місяці хешван 5738 року (жовтень–листопад 1977) з Польщі надійшли ящики з книгами й новими рукописами, що містили ще не надруковані теми вчення хасидуту Ребе Хабаду. Серед них були рукописи попередніх редакцій книги «Танія», записані хасидами Алтер Ребе за вказівками й настановами, отриманими ними від Алтер Ребе. Ребе попросив зібрати кунтресім, зіставити редакції й надрукувати це як книгу, і навіть заохочував її вивчення. Над книгою працювала група редакторів «Ваад леафацат сіхот» на чолі з равами Нахманом Шапіро, Яаковом-Лейбом Альтейном, Шаломом-Дов-Бером Ліпскером і Моше Олідортом.

За згодою Ребе книгу надрукували в маленькій друкарні «Ваад леафацат сіхот», що містилася в офісній будівлі в 770, і в п'ятницю 16 кислева 5742 року (12 грудня 1981) завершилося друкування останнього аркуша книги. Фарбрейнген у найближчий Шабат, тижневої глави «Ваїшлах», Ребе присвятив завершенню друкування книги. Ребе прийшов на фарбрейнген із новою книгою і навіть роз'яснив низку відмінностей між першою редакцією та надрукованою редакцією книги «Танія»[47]. Ребе також висловився, що друкування цієї книги є доповненням бажання Алтер Ребе, щоб книгу «Танія» було надруковано до 19 кислева, яке не здійснилося[48]. Менш ніж через два тижні після друкування книга зникла з ринку, і в «Зот Ханука» її надрукували знову.

18 кислева Ребе попросив, щоб напередодні 19 кислева почали роботу над новим виданням книги, і 4 тевета члени редакції повідомили, що друге видання книги надійшло до друку. Ребе відповів: «І подяка, подяка за добру звістку».

Коментарі до «Танії»

Обкладинка книги «Шіурім бе-Сефер га-Танія»

Протягом років до «Танії» було написано десятки коментарів і роз'яснень, частину — Ребе Хабаду, частину — хасидами. Ребе волів, щоб не змінювали оригінальну верстку книги «Танія», тому більшість коментарів до «Танії» оформлено на основі оригінальної верстки[49].

Коментарі Ребе Хабаду

Книги, складені в порядку «Танії»

  • «Кіцурім ве-гаарот» — збірка записів Ребе Цемах Цедека про книгу «Танія» та приміток Ребе Рашаба, знайдених у Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад». Книгу відредагував Ребе (включно з передмовою), і вона вийшла друком у 5708 році (1947/1948).
  • «Покажчики до книги „Танія“, таблиця виправлень, примітки, виправлення тощо» — збірка, складена Ребе й надрукована в 5714 році (1953/1954) (окремою збіркою), а відтоді оправлювана й друкована разом із книгою «Танія» (разом із «Море шіур» від Ребе Раяца). Покажчики містять: покажчик тем і покажчик назв книг та імен людей. Перед покажчиками є «Передмова» Ребе[50].
  • «Посилання на джерела й короткі примітки до „Сефер шель бейноніім“» — написано Ребе близько років його прибуття до США. Книга містить: посилання на джерела для віршів, висловів мудреців, Зогару та книг Каббали, короткий і стислий коментар усюди, де потрібне роз'яснення, уточнення формулювань, відсилання до додаткових джерел у Торі й особливо в ученні Хабаду, а також історії, що стосуються вивчення «Танії».
  • Крім усього цього, Ребе написав примітки й роз'яснення до «Танії» спеціально для книг: «Лікутей біурім бе-Сефер га-Танія»[потрібне джерело]; «Танія» з посиланнями на джерела, збіркою коментарів і різночитаннями[потрібне джерело]; і «Шіурім бе-Сефер га-Танія»[51].

Збірки з учення наших Ребе, провідників поколінь

  • «Лікутей біурім бе-Сефер га-Танія» — перша збірка з учення наших Ребе, провідників поколінь, про «Танію» — укладена равом Єгошуа Корфом і надрукована в 5725 році (1964/1965). Книга збирає роз'яснення наших Ребе, провідників поколінь, і хасидів.
  • «Танія» з посиланнями на джерела, збіркою коментарів і різночитаннями — друга збірка, що вийшла друком. Перша брошура вийшла наприкінці 5733 року (1972/1973), а всю роботу завершено в 5763 році (2002/2003). Укладач — рав Агарон Хітрик. Книга вийшла за докладними вказівками й за величезної підтримки Ребе; близько половини книги присвячено збірці роз'яснень наших Ребе, провідників поколінь, до «Танії».
  • «Танія» зі збіркою коментарів із книг і рукописів наших Ребе, провідників поколінь виходила брошурами у видавництві «Кегот», починаючи з 18 елула 5774 року (13 вересня 2014), а 3 тамуза 5785 року (29 червня 2025) «Кегот» оголосив про завершення роботи над усією «Лікутей амарим» і вихід книги друком.
  • «Біурім бе-Ігерет га-тшува» — збірка роз'яснень із сіхот Ребе до розділів 1-4 «Ігерет га-тшува». Уперше надрукована в 5729 році (1968/1969), а потім включена до «Лікутей сіхот», том 39 (у доповненнях).
  • «Лікутей ігрот»[потрібне уточнення] — листи наших Ребе, провідників поколінь, про книгу «Танія» (у порядку розділів 1-53). «Тора ор», 5774.

Коментарі хасидів[52]

До покоління Ребе Рашаба

Шосте і сьоме покоління

Скорочення та огляди

Переробки

  • «Єврейська свідомість» — основні ідеї книги «Танія» ясною і простою мовою. Автор — рав Надав Коген (перекладено англійською і російською).
  • «Танія ле-ам» — рав Шломо-Іцхак Френк.
  • «Танія для людей, як ти і я» — видання, що робить основні ідеї книги «Танія» доступними широкому загалу сучасною мовою, рав Еліезер Шемтов і рав Дубі Ліберман, іяр 5776 (травень–червень 2016).
  • «Довгий-короткий шлях» — книга коміксів для дітей (частина 1 вийшла в місяці елул 5775 року (серпень–вересень 2015), а частина 2 — у кислеві 5777 року (2016/2017)).
  • «Танія мевоар — ле-мевакшей Гашем» — видання інституту «Япуцу», підготовлене аврехами колелю «Ле-овдеха бе-емет». Легкий, короткий і простий коментар із роз'ясненням понять і поглибленим розбором тексту як ясної та окремої теми. П'ять частин. Вийшло друком у 5782 році (2021/2022).
  • «Пеер мі-кдошім» — видання інституту «Пеер мі-кдошім», книга, приємна для очей.

Видання, пов'язані з «Танією»

Вулиці, названі на честь «Танії»

У Кфар-Хабаді і в Тель-Авіві-Яффо є вулиці, названі на честь книги[60].

Див. також

Книги про «Танію»

Додаткова література

  • Шнеур-Залман Бергер, «Хабад у Марокко», документація діяльності Хабаду в Марокко, хешван 5777 (листопад 2016). Розділ 31 — «Танія» арабською
  • Золотий шлях вивчення «Танії», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2097, с. 36

Зовнішні посилання

Книга «Танія» для читання
Посилання на матеріали

• [https://drive.google.com/drive/folders/1jhpGtldREwLuAgDKo0sFm6cWBx53HQUd База роз'яснень і приміток до «Танії»]

Видавництво
Уроки
Медіа


Примітки

  1. ^ Алтер Ребе в передмові до книги «Танія»
  2. ^ «Гайом йом», 9 кислева
  3. ^ Докладніше про цю причину та інші причини див. «Гаарот у-біурім Огалей Тора» 1266, тижнева глава «Тецаве» 5785, с. 30.
  4. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ноах» 5721
  5. ^ За винятком нечисленних маамарім, таких як маамар, що починається словами «Легавін іньян га-дгалім», написаний ним власноруч. Сіха Шабату тижневої глави «Бемідбар» 5715
  6. ^ Цю назву дав Ребе Раяц — запис Ребе Раяца, надрукований у «Кіцурім ве-гаарот ле-Танія», с. 118
  7. ^ «Маанот кодеш» 5750, відповідь 377.
  8. ^ «Сефер га-сіхот» 5701, с. 142:
  9. ^ Відповідає кількості днів, які Алтер Ребе провів у в'язниці в Петербурзі, і відповідає п'ятдесяти трьом .
  10. ^ Зі схвалення синів автора
  11. ^ Засновано на вірші «Повіки, Б-же, слово Твоє стоїть у небесах»
  12. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5729.
  13. ^ Фарбрейнген другого дня свята Сукот 5729 (8 жовтня 1968), «Торат Менахем», том 54, с. 113. Див. також «Гейхал Менахем», том 1, с. 224, на єхідуті з равом Азріелем-Зелігом Слонімом: «Ви погано виглядаєте, як після постів і голодувань, ніби перебуваємо в часі до друкування „Ігерет га-тшува“».
  14. ^ Мітлер Ребе, р. Хаїм-Аврагам і р. Моше.
  15. ^ Це було восьме видання, через 17 років після першого видання.
  16. ^ Як можна дізнатися зі списку видань, що міститься наприкінці «Танії».
  17. ^ Майже всі вони зібрані в книзі «Ігрот кодеш» Алтер Ребе.
  18. ^ Не приватним особам.
  19. ^ І 5 було додано в пізніші роки: два листи було включено до частини «Ігерет га-кодеш» і 3 — до «Кунтрес ахарон».
  20. ^ 86 років минуло від приєднання «Кунтрес ахарон» до «Танії» в 5574 році (1813/1814) до остаточного оформлення «Танії» в 5660 році (1899/1900)
  21. ^ «Бейт Рабі», розділ 21, примітка 4.
  22. ^ Див. також «Ігрот софрім», с. 56, де згаданий зять свідчить, що серед його книг була й книга «Танія».
  23. ^ «Асара маамарот» — передмова «Хакаль Іцхак» до книги «Імрей Йосеф» (маамар 7, пункт 10).
  24. ^ «Ігрот кодеш», том 6, с. 123.
  25. ^ «Кіцурім ве-гаарот ле-Сефер Лікутей амарим», с. 125.
  26. ^ «Кіцурім ве-гаарот ле-Сефер Лікутей амарим», с. 128.
  27. ^ Рав Шмуель Нудель чув від свого брата. Див. «Лікутей сіпурім» Перлова, перше видання, с. 161.
  28. ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», том 13, лист 4649 (в автомобілі, разом із сідуром і Псалмами). «Ігрот кодеш», том 19, лист 7268 (із Псалмами, і щоб було в кожного з тих, хто їде, а також вивчати з них). Відповідь від швата 5752 (січень–лютий 1992), «Лікут маанот» 5752, відповідь 331 (Хітас).
  29. ^ Наводиться в книзі «Ле-шема озен». Там же зазначено, що літера י міститься в одному з розділів, який насправді починається словом «ויש», а Алтер Ребе не хотів починати розділ словом «יש», тому почав і написав «ויש».
  30. ^ У своїй книзі «Нефеш га-хаїм» р. Хаїм з Воложина пише, що істина — згідно з ученням хасидуту в питанні цимцуму не в буквальному сенсі — див. «Ігрот кодеш» Адмора шліта, том 1, лист 11. «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 5.
  31. ^ Шабат тижневої глави «Ахарей» 5749.
  32. ^ Його «Ігрот кодеш», том 2, с. 720.
  33. ^ Машпіа р. Менахем-Мендл Футерфас ставив умовою поїздки бахурім до Ребе завчання 12 розділів «Танії».
  34. ^ Багато листів «Ігрот кодеш», див., наприклад: 1153, 3173, 3248, 4699.
  35. ^ Див. докладно в статті рава Й. Мондшайна:Сто років друкуванню «Танії „Томхей Тмімім“»:
  36. ^ Див. листи Ребе шліта (Адмора шліта), лист 1495
  37. ^ [www.kramim.info/article/%D7%AA%D7%A0%D7%99%D7%90-%D7%9E%D7%90%D7%94-%D7%A9%D7%A0%D7%94-%D7%9C%D7%94%D7%93%D7%A4%D7%A1%D7%AA-%D7%94%D7%AA%D7%A0%D7%99%D7%90-%D7%93%D7%AA%D7%95%D7%9E%D7%9B%D7%99-%D7%AA%D7%9E%D7%99%D7%9E%D7%99%D7%9D/60433413 Сто років друкуванню «Танії „Томхей Тмімім“»]
  38. ^ Кожне видання друкується накладом щонайменше 100 примірників
  39. ^ Докладніше про позов проти «Танії» в Україні, на сайті «Хабад FM»
  40. ^ Менахем-Мендл Арад, «Нове світло засяє арабською» — про переклад «Танії» арабською, «Бейт Мошіах», 18 кислева 5773 (2 грудня 2012)
  41. ^ Переклав Нафталі Краус, Тель-Авів, 5761, перші п'ятнадцять розділів книги «Лікутей амарим».
  42. ^ «Оцар га-хасидім», 5771.
  43. ^ Ребе для дітей: «Танія» шрифтом Брайля
  44. ^ Надруковано в поширених виданнях «Танії» після «Море шіур»
  45. ^ С. 12, у примітці із зірочкою.
  46. ^ Наприклад: «Шіурім бе-Сефер га-Танія» як «короткий коментар», і «„Танія“ з посиланнями на джерела, збіркою коментарів і різночитаннями» як посилання на джерела й збірка з книг наших Ребе, провідників поколінь, що роз'яснюють слова «Танії».
  47. ^ Фарбрейнген повністю наводиться в книзі «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5742 року (1981/1982), том 1.
  48. ^ Слова Ребе: «Цим виправлено те, що Алтер Ребе свого часу хотів, щоб книгу „Танія“ було надруковано до 19 кислева, що тоді не здійснилося».
  49. ^ Вказівку було дано для книги «Лікутей перушім» до «Танії», де Ребе вказав, щоб коментар ішов після фотокопії оригіналу «Танії».
  50. ^ Через 70 років — правки Ребе розкрито.
  51. ^ Як він зазначив упродовж усіх своїх книг — кожна примітка на своєму місці.
  52. ^ Списки коментарів хасидів наводяться в: «Сефер га-Танія — бібліографія» (5741), с. 182 і далі — усе надруковане до року написання книги. «Танія» з коментарем «Хасидут мевоарет» наприкінці кожного тому, з коротким описом. «Оцар перушім аль га-Танія» рава Еліягу Матусова, с. 555 — список 76 книг коментарів.
  53. ^ Ці примітки роз'яснив Ребе на своїх фарбрейнгенах, і їх надруковано в книзі «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак» і «Лікутей сіхот», томи 19 і 39.
  54. ^ Посилання на книгу
  55. ^ Так пишеться його прізвисько (за містом, звідки він походив) в «Ігрот кодеш», том 2, лист 321. Том 3, лист 507 (і там його названо також абревіатурою: «מהרי"ק»). Том 8, лист 2470. А у виданні «Кегот» написали (івритом) «מקיידאן».
  56. ^ Огляд книги, у додатку з Тори до видання «Га-Мевасер», напередодні свята Сукот 5782 (20 вересня 2021), с. 18. У додатку з Тори до «Га-Модіа»: бесіда з редакторами «Месілот бе-Сефер га-Танія», 17 кислева 5782 21.11.2021.
  57. ^ Уроки взято із записів його занять у парі з р. Тув'єю Ліцманом, опублікованих у системі «Нехайєг ве-нішма».
  58. ^ Починаючи з випусків до свята Шавуот і випуску до Шабату тижневої глави «Корах», у яких було опубліковано також правила й принципи редагування.
  59. ^ [https://chabad.info/wp-content/uploads/2021/06/27-06-2021-03-18-30-��מספרים-תניא-הוספות-להדפסה.pdf Доповнення до книги «Месапрім Танія»]
  60. ^ Між Жаботинським і Арлозоровим: так розповідають у Тель-Авіві про «Танію».
Упоминается также в статье «Святость „Тании“».

Повідомити про помилку на цій сторінці