Перейти до вмісту

Старосільський хасидизм

קישור לקטגורית ערכים מובחרים
Посилання на категорію вибраних статей
Матеріал з Хабадпедії
Могила рабі Агарона — засновника хасидизму

Старосільський хасидизм був гілкою хасидизму Хабад. Гілку заснував у 5573 році (1812/1813) рабі Агарон зі Старосілля після відходу Алтер Ребе, унаслідок розбіжностей між ним і Мітлер Ребе. Гілка проіснувала два покоління і припинилася після відходу рабі Хаїма-Рафаеля, сина рабі Агарона зі Старосілля.

Історія

Старосільський хасидизм було засновано після відходу Алтер Ребе 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) одним із найвизначніших його учнів[1] — рабі Агароном зі Старосілля, який бачив себе продовжувачем шляху свого вчителя. Хасидизм було названо на ім'я містечка Старосілля — останнього місця проживання[2] рабі Агарона і головного місця поселення старосільських хасидів. Хасидизм виник на тлі розбіжностей, які були між рабі Агароном — і братом Алтер Ребе Магарілем, і сином Алтер Ребе Мітлер Ребе[3].

Розбіжності, які згодом призвели до відходу р. Агарона зі Старосілля і до заснування старосільського хасидизму, почалися ще до відходу Алтер Ребе[4]. Головний предмет суперечки стосувався тлумачення р. Агароном хасидських маамарів Алтер Ребе: р. Агарон зазвичай повторював маамари зі своїм власним тлумаченням, а рабі Єгуда-Лейб рішуче проти цього заперечував, вважаючи, що слова Ребе треба передавати такими, як вони є, без тлумачень. Унаслідок цього почалися розбіжності й між рабі Агароном і Мітлер Ребе, який доти був його добрим другом і навчався з ним у хевруті.

Розбіжності між Хабадом і Старосіллям

Після відходу Алтер Ребе суперечка між р. Агароном і Мітлер Ребе загострилася. Одразу після відходу р. Агарон звернувся до кількох із великих хасидів із проханням прийти до нього, і він вкаже їм шлях у служінні Всевишньому[5]; це був початок шляху старосільського хасидизму. Коли Мітлер Ребе почув про це, він намагався відновити мир «милістю і милосердям» і намагався пояснити рабі Агаронові та його хасидам корінь їхньої помилки; для цього Мітлер Ребе поїхав до Вітебська та його околиць (там у р. Агарона було велике зосередження хасидів), щоб «повернути вінцю колишній блиск» і повернути керівництво Хабадом до дому Ребе. Потім він планував поїхати до містечка Ашве — місця проживання р. Агарона[6], але це йому не вдалося. Коли він побачив, що не досягне успіху шляхом «милості й милосердя», Мітлер Ребе почав діяти твердою рукою і з подвоєною рішучістю[7] і написав[7] хасидам:

Щоб не схиляли слуху до слів підбурювачів відійти від дому нашого Ребе і не були невдячними щодо мого святого батька, який поклав за них свою душу, з істинною самопожертвою.

Ці слова проникли в серця десятків хасидів, і навіть учні Алтер Ребе знову прилучилися до дому Ребе і присвятили себе Мітлер Ребе.

Мітлер Ребе написав[7] ще один лист одному з хасидів, і ось його слова:

Оскільки звалилися на мене пусті марноти — підступи сатани, щоб збентежити і відірвати світ ізсередини і ззовні, — про що я не знав, «таємниці Милосердного», бо Всевишній знає моє серце, що не загордилося серце моє і не ходив я у великому не по мені тощо, тобто що не зможу піти, якщо захочу тощо. І Всевишній помилує мою нещасну душу, і згадає праведність моїх батьків, і приведе мене до спокою, і заради вчень мого пана, батька, вчителя й наставника, благословенної пам'яті, насаджених в анаш тощо.

Також відомий хасид рабі Пінхас Рейзес написав особливий лист до всіх хасидів, у 5571 році (1810/1811), у якому пише їм, що сам чув від Алтер Ребе, що його бажання — щоб його наступником був його син, Мітлер Ребе; цей лист мав свою дію і повернув багатьох хасидів назад до Мітлер Ребе[8].

Метод

Р. Агарон зі Старосілля вів своїх учнів шляхом великого піднесення; це виражалося особливо в молитві, під час якої він молився з безліччю рухів, у навчанні тощо. І в цьому питанні з ним не погоджувався Мітлер Ребе, який вважав, що молитва і навчання мають бути «внутрішніми» — між євреєм і Святим, благословенний Він, і немає жодного сенсу надмірно вирізнятися всілякими рухами.

У зв'язку з цим розповідають[9], що один з онуків Ребе Цемах Цедека побачив у кімнаті свого діда, Цемах Цедека, лист, написаний святою рукою Алтер Ребе; у листі наш Ребе вельми відкидає піднесення під час молитви. На цьому листі була примітка Ребе Цемах Цедека про те, що цей лист Алтер Ребе надіслав як тимчасову вказівку одному з хасидів, який був цілком охоплений великим піднесенням, щоб скасувати його. Той онук запитав свого діда, Цемах Цедека, чи не має він на увазі у своїй примітці, що цей лист було передано рабі Агаронові зі Старосілля, який, як відомо, був цілком охоплений великим піднесенням? І Ребе Цемах Цедек відповів йому, що ні, бо «у р. Ареле було Б-жественне піднесення, і до того ж адже в нього була самопожертва за нашого Ребе, як сказано вище»

Адмори Старосілля

Перше покоління

Основна стаття – Агарон зі Старосілля

Рабі Агарон зі Старосілля: рабі Агарон народився в містечку Ашве в рава-хасида р. Моше га-Леві Горовіца, нащадка «Шли» в сьомому поколінні. Уже в дитинстві він відкинув марноту цього світу і присвятив себе Торі. Зв'язок між рабі Агароном і Алтер Ребе почався, ще коли йому було 13 років і він уже був обізнаний у всій Торі; тоді він уперше прийшов до Алтер Ребе, увійшов до нього на єхідут і в записці, яку подав, написав: «Трудяща душа — як їй пов'язатися з абсолютним Аїн ва-ефес?»[10]. Алтер Ребе взяв записку, поміркував над нею і дорікнув хасидам[11], що жоден хасид не запитав би того, що запитав тринадцятирічний хлопчик![12] Алтер Ребе полюбив його саме за це, і юний р. Агарон залишився і був зарахований до учнів Алтер Ребе, який навіть призначив р. Агарона хеврутою своєму синові, Мітлер Ребе (у зв'язку з цим розповідають, що коли були хасиди, які не розуміли чогось у маамарах Алтер Ребе, вони зверталися до р. Агарона і Мітлер Ребе, щоб проникнути в глибину його слів). Протягом років життя Алтер Ребе р. Агарон був другом душі Мітлер Ребе і багато разів навчався разом із ним. Розповідають, що вони прогулювалися вулицями міста, узявшись під руки, і розмовляли про глибину слів Алтер Ребе, у дружбі, братерстві та великій любові[13]. Згодом він почав наставляти хасидів і писати їм листи.

Р. Агарон свідчив про себе[14], що навчався в Алтер Ребе понад 30 років, старанно вникав у кожне слово, сказане Алтер Ребе в маамарах, і не заспокоювався, доки йому не вдавалося зрозуміти глибину слів Алтер Ребе. Шлях р. Агарона був шляхом великого піднесення; це виражалося головним чином у його молитві та навчанні[15]. Коли Алтер Ребе було заарештовано, він зібрав суму в шістдесят тисяч рублів, щоб домогтися його звільнення в органів влади.

Р. Агарон був адмором Старосілля близько 16 років[16] — з 5573 року (1812/1813) до свого відходу з життя в Шміні Ацерет 5589 року (1828/1829) (через десять місяців після відходу з життя Мітлер Ребе). Помер у віці 63 років.

Друге покоління

Рабі Хаїм-Рафаель зі Старосілля: р. Хаїм-Рафаель був сином р. Агарона зі Старосілля і продовжувачем його шляху як адмор; через кілька років після призначення адмором р. Хаїм-Рафаель помер, і на цьому припинилася старосільська династія (хоча була група старосільських хасидів, яка продовжувала без адмора[17]). Більшість старосільських хасидів прийняли над собою провід Ребе Цемах Цедека.

Ставлення наших Ребе до двору і до рабі Агарона

Попри велику суперечку рабі Агарона з Мітлер Ребе, у наступних поколіннях наші Ребе не раз зверталися до вчення рабі Агарона[18]: Ребе дуже хотів надрукувати книжки рабі Агарона[19] і навіть особливим чином відгукувався про нього в листах і сіхот. Ребе Цемах Цедек сказав про рабі Агарона: «У нього було Б-жественне піднесення, і до того ж адже в нього була велика самопожертва за нашого Ребе»[20].

Хасид р. Сендер Рейнін (який був із нащадків рабі Агарона) розповідав[21], що одного разу, коли він увійшов до дому Ребе, побачив, що Ребе вивчає книжку «Аводат га-Леві», у якій наведено хасидські тлумачення рабі Агарона зі Старосілля; побачивши його, Ребе сказав йому: «Дос із а тіфер сейфер» (це глибока книжка).

Синагоги старосільських хасидів

  • У Вітебську була відома синагога старосільських хасидів. Про синагогу розповідають, що її фундамент було закладено ще за днів Алтер Ребе, у 5572 році (1811/1812), і Мітлер Ребе брав участь у закладанні наріжного каменя; проте після відходу Алтер Ребе, коли хасиди розділилися на любавицьких і старосільських, любавицькі хасиди виплатили старосільським хасидам їхню частку. На ці гроші та з допомогою пожертви р. Гавріеля Віленкера було збудовано два нові бейт-мідраші для старосільських хасидів, і можливо, що лист рабі Агарона на цю тему адресовано одному з цих бейт-мідрашів[22].
  • У Слонімі існував бейт-мідраш старосільських хасидів[23].
  • У Гомелі існувала старосільська синагога до революції[24].
  • У Докшицях старосільські хасиди мали свій міньян[25].

Хасидські книжки Старосілля

  • «Шаарей га-їхуд ве-га-емуна» — роз'яснення до «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», Шклов, 5580[26].
  • «Шаарей га-їхуд ве-га-емуна», нове видання інституту «Шаарей га-гішталшелут». 5783.
  • «Шаарей га-авода» — роз'яснення до книги «Танія».
  • «Аводат га-Леві» — тлумачення на тижневі глави, які виголошував рабі Агарон, а записували його учні. Львів, 5602-5626.
  • Пасхальна Агада з коментарем «Сод кдошім», автора «Танії» і р. Агарона, Кенігсберг (можливо, надрукована у Варшаві), 5626.
  • «Шаар га-тфіла» — роз'яснює тему молитви.
  • Книга «Шаарей га-гішталшелут» — добірка і роз'яснення до книги «Шаарей га-їхуд ве-га-емуна» рабейну Агарона га-Леві: містить короткий зміст розділів і покажчики до книги «Шаарей га-їхуд ве-га-емуна»: 5779.
  • Книга «Шаарей аводат га-їхуд» — добірка і роз'яснення до книги «Шаарей авода»: містить короткий зміст розділів і покажчики до книги «Шаарей авода». 5781.

Нігуни

Див. також

Додаткова література

Про зміст розбіжностей докладно див. у статті рава Амрама Блоя у збірнику «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 24, с. 147 і далі.

Зовнішні посилання

Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира


Примітки

  1. ^ Ребе написав про рабі Агарона: «Великий учень Алтер Ребе, рав гаон і рав-хасид тощо, тощо, наш учитель рав рабі Агарон га-Леві зі Старосілля». Книга «Танія»» у розділі «Примітки до назви книги і назв її частин»
  2. ^ До цього він оселився в Лядах і Ашве.
  3. ^ «Бейт Рабі» — історія Алтер Ребе, розділ 26. А також «Бейт Рабі», історія Мітлер Ребе, розділ 2.
  4. ^ Унаслідок цієї суперечки р. Агарон переїхав із Лядів — міста Алтер Ребе — до Ашве, містечка свого народження («Бейт Рабі», «Життєпис Алтер Ребе», розд. 26).
  5. ^ «Сефер га-толдот — Мітлер Ребе», с. 88.
  6. ^ Через деякий час він переїхав до містечка Старосілля, на ім'я якого названо двір, яким він керував.
  7. ^ 1 2 3 Див. «Сефер га-толдот — Мітлер Ребе», с. 88.
  8. ^ Див. «Сефер га-толдот — Мітлер Ребе», с. 89.
  9. ^ «Бейт Рабі», розд. 26, примітка 3.
  10. ^ Дехто пояснює, що, хоча він був сповнений Тори, рабі Агаронові бракувало ступеня бачення Б-жественності, і цього він намагався досягти в Алтер Ребе.
  11. ^ Розповідають, що Ребе в піднесенні встав зі свого місця і бігом вийшов із кімнати єхідуту до однієї із сусідніх кімнат обраних учнів.
  12. ^ Див. «Оцар сіпурей Хабад», т. 15, сторінка 305, від імені «Сіпурей хасидім ве-работейгем» рава-хасида рабі Мордехая Шустермана, пункт 133, і з невеликими змінами в «Шмуот ве-сіпурім» р. Фоле Кагана, частина третя, історія 132
  13. ^ Розповідають («Бейт Рабі», «Життєпис Мітлер Ребе», розд. 2, у примітці там), що коли один із хасидів побачив це, він сказав Алтер Ребе: «Це „трейн реїн де-ла мітпаршін“». І Алтер Ребе відповів йому: «Якби ж де-ла мітпаршін»..
  14. ^ Див. вступ до книги «Шаарей га-їхуд ве-га-емуна».
  15. ^ Розповідають, що одного разу, коли хасиди Алтер Ребе займалися одним із його маамарів, р. Агарон почав дертися на стіни від великого піднесення!
  16. ^ Див. примітку 5
  17. ^ «Бейт Рабі», «Життєпис Алтер Ребе», розд. 26.
  18. ^ Див. також у статті: рабі Агарон зі Старосілля.
  19. ^ Див. «Га-Мелех бі-мсібо», с. 152, 211.
  20. ^ «Бейт Рабі» (книга).
  21. ^ Див. у книзі «Святий Ребе рав Агарон зі Старосілля», с. 2
  22. ^ Див. «Лікутім», аркуш 15, с. 3 і 17, с. 3 про відкриття бейт-мідрашу у Вітебську.
  23. ^ Див. «Лікутім», аркуш 6, с. 4, «Лист до бейт-мідрашу Сланіма», див. також аркуш 5, с. 4, «Лист до бейт-мідрашу хасидів».
  24. ^ «Арім ве-імагот бе-Ісраель», частина 5, с. 1.
  25. ^ Одні кажуть — синагога, а інші кажуть, що всі хасиди Хабаду мали одну синагогу, яка розділилася на різні гілки Хабаду
  26. ^ Посилання на книгу

Повідомити про помилку на цій сторінці