Перейти до вмісту

Споглядання (гітбоненут)

Матеріал з Хабадпедії
Малюнок, що зображує хасида, який розмірковує перед молитвою

Споглядання (гітбоненут) — засадничий шлях у служінні Всевишньому; суть його — заглиблення даату і розширення розуму в предметі, щоб дійти до збудження мідот.

Три види споглядання

Існують три види споглядання, докладно описані в «Гайом йом» на місяць тамуз[потрібне уточнення]:

  • а) Навчальне споглядання: після того як людина досконально зрозуміла предмет, вона споглядає глибину цього предмета, доки осягнуте розумом не засяє для неї.
  • б) Споглядання перед молитвою: його суть — відчуття життєвості вивченого предмета, а не розумове відчуття, як під час навчального споглядання.
  • в) Споглядання в молитві: його суть — відчуття Б-жественності, що міститься у вивченому предметі.


Навчальне споглядання: воно — основа служення навчанням, і має велике значення[потрібне уточнення]. Після того як предмет вивчено кілька разів і приділено час, щоб з'ясувати й зрозуміти його, треба постаратися уявити предмет у своєму розумі в усіх його деталях, деталь за деталлю. Так слід чинити після всього, що вивчають, доки не складеться цілісна картина того, як усі деталі й теми поєднуються одна з одною.

Споглядання перед молитвою: це споглядання світла предмета. Це не навчальне споглядання, що перевіряє точність деталей, а осягнення сенсу предмета як живої реальності: що цей предмет каже йому. Споглядання відбувається шляхом проговорювання предмета простими словами, якомога докладніше, відповідно до того, що людина вивчила й зрозуміла, без шакла ве-тарья і без пілпулю. І що глибше попереднє розуміння і що більше часу вкладено в з'ясування предмета під час навчання, то вагомішим стає споглядання, і його сенс діє й відгукується в душі людини.

Це споглядання застосовне до будь-якого предмета, про який знають хоча б трохи, — до сіхи, розділу «Танії» чи листа. Мета не в тому, щоб викликати почуття чи переконати себе, а лише в тому, щоб проговорити предмет, як у мові, зверненій до іншого, просто й без ускладнень. Цей шлях дуже дієвий загалом, і особливо перед молитвою.

Споглядання в самій молитві: після того як людина належним чином підготувала себе до молитви, можна споглядати сенс слів під час їх читання. За цього споглядання кожне слово й кожна тема розглядаються у світлі того, що було вивчено й зрозуміло в хасидуті, і переживання стає відчутним і вагомим, ніби все це відбувається перед ним у явній дійсності[1].

Ці три ступені споглядання відповідають трьом рівням літер Тори — світам, душам і Б-жественності, як писав Бешт своєму свояку, рабі Гершону з Кут.[2] Споглядання, що полягає в розумінні вивченого предмета, належить до рівня світів, і воно будує тіло споглядання. Споглядання внутрішньої життєвості предмета належить до рівня душ, і воно вносить життя в тіло споглядання. Споглядання Б-жественності, що міститься у вивченому предметі, належить до рівня Б-жественності, і воно пов'язує тіло і життя з Життям життів, благословенний Він.

Загальне споглядання і часткове споглядання

Споглядання може відбуватися двома способами. Перший спосіб — загальне споглядання предмета в цілому, другий спосіб — часткове споглядання усіх деталей предмета.

«Кунтрес га-гітбоненут» Мітлер Ребе пояснює, як споглядати, і докладно розбирає багато деталей служення спогляданням.

Споглядання величі Всевишнього

Велич Всевишнього — одна з тем, якими займається учення хасидуту. Дві із заповідей Тори — це любов до Всевишнього і трепет перед Всевишнім, і зрозуміло, що спосіб виконання цих заповідей — споглядання і заглиблення в теми величі Всевишнього. Адже коли людина споглядає своїм розумом і розширює своє розуміння величі Всевишнього — як Він Мемале коль алмін і Совев коль алмін і «Кула камей ке-ла хашів», — у її серці пробуджуються любов до Всевишнього і трепет перед Ним[3].

Одним із відомих хасидів, що прославився як великий маскіль у хасидуті та своєю здатністю до споглядання в хасидуті, яке тривало довгий час, був хасид Біньямін Клецкер. Про силу його зосередженості розповідають, що одного разу, в базарний день, повертаючись із синагоги з талітом і тфілін, він поринув у роздуми, поклав таліт і тфілін на один віз, що стояв на базарі, і, стоячи, поставив ногу на вісь колеса воза й поринув у роздуми. Власник воза закінчив свої справи й поїхав на возі, а р. Біньямін Клецкер залишився стояти на базарі, і його нога (яку він поставив на вісь колеса воза) усе ще була в повітрі. Потім він її опустив, але нічого не відчув. І лише коли настав час молитви Мінха, він отямився від своїх роздумів.

Іншого разу він поринув у споглядання й безперервно споглядав протягом 5 годин![4]

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ За словами Ребе на єхідуті з р. Давидом Раскіним.
  2. ^ «Кетер Шем Тов» 1
  3. ^ «Танія», розділ 3.
  4. ^ «Сефер га-сіхот — Торат шалом», с. 6

Повідомити про помилку на цій сторінці