Перейти до вмісту

Нігун «Ве-гі ше-амда»

Матеріал з Хабадпедії

«Ве-гі ше-амда» — нігун, якого Ребе навчив у 5715 році (1954/1955); його слова взято з тексту Агади Песаху. Перша частина мелодії виражає почуття гіркоти від гніту і злиднів вигнання, друга частина виражає радість, мужність і впевненість у перемозі над ненависниками Ізраїлю та хулителями Імені Б-жого і в існуванні єврейського народу.

Слова нігуну

«І це те, що підтримувало батьків наших і нас,
бо не один лише повставав на нас, щоб знищити нас,
але в кожному поколінні повстають на нас, щоб знищити нас,
а Святий, благословенний Він, рятує нас від їхньої руки»
.

Історія нігуну

Цей нігун записано так, як Ребе навчив його на фарбрейнгені другої ночі свята Песах 5715 року (7 квітня 1955). Після проведення седеру Ребе провів фарбрейнген — як щороку[1] — і в його розпалі запитав, хто знає нігун «Ве-гі ше-амда»[2]; коли з'ясувалося, що публіка не знає цього нігуну, Ребе заспівав його сам. Потім, побачивши, що публіка ще не вивчила нігун, Ребе сказав: «С'із а фейнер нігун» [= це гарний нігун] — і заспівав нігун ще кілька разів, щоб навчити його публіку[3].

Цей нігун — нігун 190 у «Сефер га-нігуним».

Схожий варіант нігуну співають у карлінському хасидизмі, і його приписують рабі Агарону з Карліна[4].

Сенс нігуну

Слова нігуну відображають історію єврейського народу у вигнанні. З одного боку — страшні переслідування та спроби знищити єврейський народ, а з другого — його дивовижне тривале існування. Єврейський народ перед лицем численних ворогів — «як вівця серед сімдесяти вовків», і Святий, благословенний Він, рятує нас від їхньої руки.

«Ве-гі ше-амда» — слово «ве-гі» («і це») стосується обітниці, яку Б-г дав Аврагаму, праотцю нашому, при Завіті між розсіченими частинами про вихід з Єгипту, — «це те, що підтримувало батьків наших і нас»[5] — у єгипетському вигнанні (і завдяки їй ми врятувалися від тих, хто «повставав на нас, щоб знищити нас»).

Крім того, слово «ве-гі» стосується всіх обітниць, які було дано народові Ізраїлю протягом поколінь через пророків, — завдяки яким ми вистояли й в інших вигнаннях (після виходу з Єгипту) протягом усіх поколінь[потрібне джерело: про те, що це стосується всіх обітниць].

У книгах Каббали[6] роз'яснюється, що «ве-гі» стосується сфіри Малхут — сили віри, завдяки якій народ Ізраїлю — «віруючі, сини віруючих». Завдяки вірі й упованню на Б-га батьки наші були визволені з Єгипту, і так само в кожному поколінні — віра є тим, що підтримувало нас, так що народ Ізраїлю витримав усі випробування і залишився неушкодженим лише завдяки силі віри й самопожертви[7].

Ребе пов'язує два тлумачення згадані до слова «ве-гі»: якість віри й уповання в Ізраїлі (тлумачення 2) — це те, що пробуджує обітницю згори (тлумачення 1). Коли єврей, навіть якщо він того не гідний, уповає з повним упованням, що Святий, благословенний Він, дасть йому синів, життя і прожиток, знаючи, що «все, що робить Милосердний, на добро робить»[8], — тоді його уповання пробуджує і притягує обітницю згори.

Так було в Єгипті, і так у кожному поколінні: уповання внизу пробуджує обітницю згори, яка приносить вихід із вигнання через Мошіаха, праведника нашого[7].

Зовнішні посилання

Слухати
Роз'яснення Ребе про нігун


Примітки

  1. ^ Другої ночі свята Песах (приблизно о 1:30 ночі, після проведення пасхального седеру) Ребе мав звичай виходити до публіки на фарбрейнген і роз'яснювати теми Агади. Так він робив починаючи з 5711 року (1950/1951) (а в 5712 році (1951/1952) — також і першої ночі), а з 5717 року (1956/1957) і далі мав звичай виголошувати також маамар хасидуту, що починався з одного з уривків Агади; цей порядок зберігався до 5730 року (1969/1970), доки «седер» проводився в квартирі Ребе Раяца. З 5731 року (1970/1971) і далі Ребе проводив «седер» у себе вдома, а в пізніші роки — у своїй кімнаті в «770», і відтоді не виходив до публіки після седеру.
  2. ^ «Хто знає нігун „Ве-гі ше-амда"?»
  3. ^ «Сіхот кодеш» 5715, с. 199, а також свідчення кантора Моше Телішевського, наведене в брошурі «Нігуни Ребе», яку було роздано на пам'ять на зустрічі випускників «Огалей Тора — Огалей Менахем» на виході святого Шабату тижневої глави «Ваєра», 20 хешвана 5761 (18 листопада 2000)
  4. ^ Виконання нігуну в їхній версії можна почути в альбомі «Нігуни свята Песах — Адір бі-мелуха — Пінськ-Карлін», п'ятий трек.
  5. ^ Цей простий сенс зрозумілий зі змісту тексту Агади перед піютом: «Благословенний, хто зберігає обітницю Свою Ізраїлю, благословенний Він. Бо Святий, благословенний Він, розрахував строк, щоб зробити, як сказав Аврагаму, праотцю нашому, при Завіті між розсіченими частинами, як сказано (Берешит, 15): І сказав Авраму: „Знай, що приходьками будуть нащадки твої в землі не своїй, і поневолять їх, і будуть гнобити їх чотириста років. 14 Але й народ, якому вони служитимуть, Я судитиму, і після того вони вийдуть з великим майном.
  6. ^ Сідур Арізаля (на відповідному місці)
  7. ^ 1 2 Із сіхи другої ночі свята Песах 5721 (1 квітня 1961). «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5721 ч. 2 (30), с. 230-233
  8. ^ Усе, що робить Творець, на добро Він робить. Брахот 60б, кінець сторінки. «Тур» і «Шулхан арух», «Орах хаїм», кінець розділу 230. Див. також «Торат Менахем», т. 6, с. 126 і далі, і вказане там.

Повідомити про помилку на цій сторінці