Нігун «Ве-гі ше-амда»
«Ве-гі ше-амда» — нігун, якого Ребе навчив у 5715 році (1954/1955); його слова взято з тексту Агади Песаху. Перша частина мелодії виражає почуття гіркоти від гніту і злиднів вигнання, друга частина виражає радість, мужність і впевненість у перемозі над ненависниками Ізраїлю та хулителями Імені Б-жого і в існуванні єврейського народу.
Слова нігуну
«І це те, що підтримувало батьків наших і нас,
бо не один лише повставав на нас, щоб знищити нас,
але в кожному поколінні повстають на нас, щоб знищити нас,
а Святий, благословенний Він, рятує нас від їхньої руки».
Історія нігуну
Цей нігун записано так, як Ребе навчив його на фарбрейнгені другої ночі свята Песах 5715 року (7 квітня 1955). Після проведення седеру Ребе провів фарбрейнген — як щороку[1] — і в його розпалі запитав, хто знає нігун «Ве-гі ше-амда»[2]; коли з'ясувалося, що публіка не знає цього нігуну, Ребе заспівав його сам. Потім, побачивши, що публіка ще не вивчила нігун, Ребе сказав: «С'із а фейнер нігун» [= це гарний нігун] — і заспівав нігун ще кілька разів, щоб навчити його публіку[3].
Цей нігун — нігун 190 у «Сефер га-нігуним».
Схожий варіант нігуну співають у карлінському хасидизмі, і його приписують рабі Агарону з Карліна[4].
Сенс нігуну
Слова нігуну відображають історію єврейського народу у вигнанні. З одного боку — страшні переслідування та спроби знищити єврейський народ, а з другого — його дивовижне тривале існування. Єврейський народ перед лицем численних ворогів — «як вівця серед сімдесяти вовків», і Святий, благословенний Він, рятує нас від їхньої руки.
«Ве-гі ше-амда» — слово «ве-гі» («і це») стосується обітниці, яку Б-г дав Аврагаму, праотцю нашому, при Завіті між розсіченими частинами про вихід з Єгипту, — «це те, що підтримувало батьків наших і нас»[5] — у єгипетському вигнанні (і завдяки їй ми врятувалися від тих, хто «повставав на нас, щоб знищити нас»).
Крім того, слово «ве-гі» стосується всіх обітниць, які було дано народові Ізраїлю протягом поколінь через пророків, — завдяки яким ми вистояли й в інших вигнаннях (після виходу з Єгипту) протягом усіх поколінь[потрібне джерело: про те, що це стосується всіх обітниць].
У книгах Каббали[6] роз'яснюється, що «ве-гі» стосується сфіри Малхут — сили віри, завдяки якій народ Ізраїлю — «віруючі, сини віруючих». Завдяки вірі й упованню на Б-га батьки наші були визволені з Єгипту, і так само в кожному поколінні — віра є тим, що підтримувало нас, так що народ Ізраїлю витримав усі випробування і залишився неушкодженим лише завдяки силі віри й самопожертви[7].
Ребе пов'язує два тлумачення згадані до слова «ве-гі»: якість віри й уповання в Ізраїлі (тлумачення 2) — це те, що пробуджує обітницю згори (тлумачення 1). Коли єврей, навіть якщо він того не гідний, уповає з повним упованням, що Святий, благословенний Він, дасть йому синів, життя і прожиток, знаючи, що «все, що робить Милосердний, на добро робить»[8], — тоді його уповання пробуджує і притягує обітницю згори.
Так було в Єгипті, і так у кожному поколінні: уповання внизу пробуджує обітницю згори, яка приносить вихід із вигнання через Мошіаха, праведника нашого[7].
Зовнішні посилання
- Слухати
- Нігун у виконанні Ребе, «Нігуни фарбрейнгену», платівка 1, диск 3 — сторона А, платівка 3 — сторона Б платівка 5

- Прослухати нігун з «Ніхоах» 8#
- З платівки «Нігуни, яких навчив Ребе»

- Прослухати нігун на сайті «Гейхал га-негіна»
- Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца
- Прослухати нігун у виконанні Занвіля Вайнбергера та Ефраїма Марковича
- Йосі Вайнер і Аврагам Болті
- Роз'яснення Ребе про нігун
- Сіха другої ночі свята Песах 5721 (1 квітня 1961). «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5721, ч. 2 (30), с. 230-233: формат PDF на сайті HebrewBooks
, текстовий формат на сайті «Цеірей Хабад»
| Нігуни наших Ребе | ||
|---|---|---|
| Нігуни Бааль-Шем-Това | «Три рухи» · «Еліягу га-Наві» · Нігун, що приписується Бааль-Шем-Тову · «Асадер лі-сеудата» (приписується Бааль-Шем-Тову) | |
| Нігуни Магіда з Межиріча | «Три рухи» · «Аткіну сеудата» · «Єцаве цур хасдо» | |
| Нігуни Алтер Ребе | «Три рухи» · «Авіну малкейну» · «Елі Ата» · «Арба бавот» · «Бней гейхала» · Двейкут для Рош га-Шана · Двейкут для Шабату · Старий нігун · «Ке-аяль таарог» · «Леха доді» · «Цеена у-реена» · «Коль доді дофек» · «Цамаа леха нафші» · «Тааму у-ру» | |
| Нігуни Мітлер Ребе | «Не журіться, хлопці» · «Хор» · Нігун для благословення когенів | |
| Нігуни Ребе Цемах Цедека | Нігун двейкут, що приписується Ребе Цемах Цедеку · Двейкут · «Годіені Гашем кіці» · «Ємін Гашем ромема» · «Ке-аяль таарог» · «Елі Ата» Ребе Цемах Цедека | |
| Нігуни Ребе Магараша | «Шуву шуву» · «Лехатхіла арібер» · «Цамаа нафші» | |
| Нігуни Ребе Рашаба | Благословення перед сурмлінням у шофар · «Мін га-мейцар» · Вірші після сурмління в шофар · «Ростов-на-Дону» | |
| Нігуни Ребе Раяца | «Бейноні» | |
| Нігуни Любавицького Ребе | «Анім змірот» · «Асадер лі-сеудата» · «Га-адерет ве-га-емуна» · «Ата бехартану» · «Даркеха Елокейну» · «Гу Елокейну» · «Ве-гі ше-амда» · «Кі ану амеха» (1) · «Кі ану амеха» (2) · «Рахмана де-ані» · «Став я пити» · «Цамаа леха нафші» (1) · «Шаміль» · «Цамаа леха нафші» (2) | |
| Хабадські нігуни — «Сефер га-нігуним» | ||
|---|---|---|
| Том 1 | 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35-39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 · 54 · 55 · 56 · 57 · 58 · 59 · 60 · 61 · 62 · 63 · 64 · 65 · 66 · 67 · 68 · 69 · 70 · 71 · 72 · 73 · 74 · 76 · 77 · 78-83 · 84 · 85-87 · 88 · 89-90 · 91 · 92 · 93 · 94-96 · 97 · 98 · 99 · 100 · 101 · 102 · 103 · 104 · 105 · 106 · 107 · 108 · 109 · 110 · 111 · 112 · 113 · 114 · 115 · 116 · 117 · 118 · 119 · 120 · 121 · 122 · 123 · 124 · 125-127 · 128 · 129 · 130 · 131 · 132-133 · 134 · 135 · 136-138 · 139 · 140 · 141 · 142 · 143 · 144 · 145 · 146 · 147 · 148-150 · 151 · 152 · 153-158 · 159 · 160 · 161 · 162 · 163 · 164-165 · 166 · 167-169 · 170 · 171 · 172-175 | |
| Том 2, частина 1 | 176 · 177 · 178 · 179 · 180 · 181 · 182 · 183 · 184 · 185 · 186 · 187 · 188 · 189 · 190 · 191 · 192 · 193 · 194 · 195 · 196 · 197 · 198-199 · 200 · 201 · 202 · 203 · 204 · 205 · 206 · 207-208 · 209 · 210 | |
| Том 2, частина 2 | 211 · 212 · 213 · 214-215 · 216 · 217 · 218-219 · 220 · 221 · 222 · 223 · 224 · 225 · 226 · 227 · 228 · 229 · 230 · 231 · 232 · 233-234 · 235 · 236 · 237 · 238 · 239 · 240 · 241 · 242 · 243 · 244 · 245-246 · 247 · 248 · 249 · 250 · 251 · 252 · 253 · 254 · 255 · 256 · 257 · 258 · 259 · 260 · 261 · 262 · 263 · 264 · 265 · 266 · 267 · 268 · 269-279 · 280 · 281-283 · 284 · 285-294 · 295-296 · 297 · 300-301 · 302 · 303 · 304 · 305 · 306 · 307 · 308-309 · 310 · 311 · 312 · 313 · 314 · 315 · 316 · 317 · 318 · 319 · 320 · 321-322 · 323-324 · 325 · 326-327 · 328 · 329-332 · 333 · 334-336 · 337 · 338-340 · 341 · 342 · 343-344 · 345 · 346 · 347 | |
| Нігуни за категоріями | Нігуни наших Ребе · Нігуни, яких навчив Ребе · Нігуни, складені на честь Ребе · Нігуни туги · Нігуни радості · Танцювальні нігуни · Нігуни перемоги · Нігуни руху · Нігуни за походженням · Нігуни за мовами · Нігуни, що не увійшли до «Сефер га-нігуним» · Традиція виконання нігунів | |
Примітки
- ^ Другої ночі свята Песах (приблизно о 1:30 ночі, після проведення пасхального седеру) Ребе мав звичай виходити до публіки на фарбрейнген і роз'яснювати теми Агади. Так він робив починаючи з 5711 року (1950/1951) (а в 5712 році (1951/1952) — також і першої ночі), а з 5717 року (1956/1957) і далі мав звичай виголошувати також маамар хасидуту, що починався з одного з уривків Агади; цей порядок зберігався до 5730 року (1969/1970), доки «седер» проводився в квартирі Ребе Раяца. З 5731 року (1970/1971) і далі Ребе проводив «седер» у себе вдома, а в пізніші роки — у своїй кімнаті в «770», і відтоді не виходив до публіки після седеру.
- ^ «Хто знає нігун „Ве-гі ше-амда"?»
- ^ «Сіхот кодеш» 5715, с. 199, а також свідчення кантора Моше Телішевського, наведене в брошурі «Нігуни Ребе», яку було роздано на пам'ять на зустрічі випускників «Огалей Тора — Огалей Менахем» на виході святого Шабату тижневої глави «Ваєра», 20 хешвана 5761 (18 листопада 2000)
- ^ Виконання нігуну в їхній версії можна почути в альбомі «Нігуни свята Песах — Адір бі-мелуха — Пінськ-Карлін», п'ятий трек.
- ^ Цей простий сенс зрозумілий зі змісту тексту Агади перед піютом: «Благословенний, хто зберігає обітницю Свою Ізраїлю, благословенний Він. Бо Святий, благословенний Він, розрахував строк, щоб зробити, як сказав Аврагаму, праотцю нашому, при Завіті між розсіченими частинами, як сказано (Берешит, 15): І сказав Авраму: „Знай, що приходьками будуть нащадки твої в землі не своїй, і поневолять їх, і будуть гнобити їх чотириста років. 14 Але й народ, якому вони служитимуть, Я судитиму, і після того вони вийдуть з великим майном.
- ^ Сідур Арізаля (на відповідному місці)
- ^ 1 2 Із сіхи другої ночі свята Песах 5721 (1 квітня 1961). «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5721 ч. 2 (30), с. 230-233
- ^ Усе, що робить Творець, на добро Він робить. Брахот 60б, кінець сторінки. «Тур» і «Шулхан арух», «Орах хаїм», кінець розділу 230. Див. також «Торат Менахем», т. 6, с. 126 і далі, і вказане там.