Перейти до вмісту

Городищенський нігун

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Нігун із Городища (або Городитшер нігун) мав звичай співати машпіа р. Залман Гавлін на фарбрейнгенах перед учнями єшиви «Томхей Тмімім» у Городищі.

Цей нігун — нігун 118 у «Сефер га-нігуним».

Передісторія

Син машпіа рава Залмана Гавліна описує спогади про дні єшиви «Томхей Тмімім» у Городищі[1]:

«Пам'ятаю фарбрейнгени, що відбувалися в Городищі: батько [машпіа р. Залман Гавлін], благословенної пам'яті, сидів з учнями і говорив перед ними слова хасидуту і пробудження, розповідав про справи і події наших святих Ребе, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай захистить нас їхня заслуга, і великих хасидів, і говорив, і впливав, і так пояснював те, про що говорив, з самовідданістю і прив'язаністю до цих предметів, що вони проникали в саму глибину і внутрішню суть учнів ... і всі співали й плакали. І здебільшого співали нігун про пастехла, у якого пропали вівці, і він боїться прийти до свого господаря без овець, і шукав овець. І на кожному фарбрейнгені учні брали на себе добрі рішення поліпшити свої справи, і я теж сидів з ними на землі і співав з великим плачем, бо нігуни і плач справді торкали моє серце, і я щоразу брав на себе виправити свій шлях у служінні Всевишньому».

Далі він розповідає там, що з Любавичів привезли нігун «Ехад гу ба-ельйоним» (імовірно, нігун, який у нас називається «Адір гу (нігун)»).

Ототожнення нігуну за гзера шава: у «Сефер га-нігуним» наводиться «Нігун із Городища», нігун номер 118, про який у «Сефер га-нігуним» написано так: «Місто Городище в Білорусі – невелике містечко поблизу Любавичів – з численним населенням хасидів Хабаду; протягом певного часу там було відділення єшиви «Томхей Тмімім Любавич», у 5665 –5671 роках (1904–1911), під наглядом машпіа рава Залмана Гавліна, і це один із нігунів, які вони мали звичай співати під час фарбрейнгену хасидів».

Безсумнівно, на фарбрейнгенах єшиви в Городищі співали багато нігунів, як у будь-якій єшиві, але, імовірно, цей нігун — особливий нігун, характерний для єшиви і названий її ім'ям, і це підкріплює припущення, що нігун, який співали в тій єшиві «здебільшого», згідно з описом р. Ханоха-Гендла, — нігун про пастехла, у якого пропали вівці, — це і є нігун 118 у «Сефер га-нігуним», «Нігун із Городища».

Розшифрування притчі та її сенсу: три бави нігуну. Згідно з коротким і стислим описом р. Ханоха-Гендла Гавліна, у цьому нігуні три рухи, що виражають історію пастуха: як у нього пропали вівці; як він боїться прийти до свого господаря без овець; як він шукає овець.

Цей нігун — нігун гіркоти, у ньому три недовгі бави, які, на перший погляд, добре узгоджуються з описом пастуха.

При перекладі історії пастуха на служіння Всевишньому шляхом хасидуту три бави такі:

1. «Хто дурень? Той, хто губить те, що йому дають», — людина загубила «ма» («що»), яке в душі[2], через дух нерозуму, і від цього вона в сокрушенні серця. І подібно: «Я заблукав, як загублена вівця»[3].

2. Не знаходить собі місця (подібно до нігуну «Став я питу», якого Ребе навчив у Сімхат Тора 5723 року (1962/1963), де в нігуні йдеться про те, як доведеться дати «чесний звіт» перед господарем), вирішує, що мусить знайти загублене.

3. Тут нігун підноситься, у третій баві найбільше життєвості. У сенсі притчі повернути загублене — це, по суті, служіння тшуви. «І шукатимеш звідти, і знайдеш» — знайти загублене в тому місці, де загубив[4].

А тепер подивіться на це в нотах... Перша бава починається на низьких тонах, уся обертається довкола низьких тонів і тягнеться до них, з відтінком сокрушення серця (соль-дієз — ефект сокрушення) і посиленої приниженості:

Друга бава вже на самому початку підноситься вище, ніж перша (доходить до звуку «ля» і виділяє його, а він не сокрушення серця, як соль-дієз), але з відтінком благання. Можливо, стрибкоподібні переходи від звуку «мі» до «ля» (тоніка і субдомінанта) виражають внутрішнє потрясіння, подібно до того, хто не знаходить собі місця і кидається з боку в бік.

Третя бава — це крик у нігуні. Початкова точка цієї бави — в каденції попередньої бави (звук «ля»), мажорний тризвук у її кінці надає відтінку надії та впевненості, подолання самоприниження, і силу та міць діяти, шукати, досягати мети.

Подібно до людини, що шукає щось, яка намагається піднестися, щоб побачити те, що за краєм її обрію, так і рух нігуну тут спрямований на те, щоб подивитися з більшої висоти.

Є певна схожість між цією бавою в нігуні з Городища і другою бавою нігуну «Клот га-нефеш» р. Гілеля Почепера, учня р. Залмана Гавліна, див. статтю про нігун «Клот га-нефеш».

У згаданому вище виконанні «Хабад класик»:

  • Перша бава: 0:17
  • Друга бава: 0:49
  • Третя бава: до 1:19
  • Повертається до другої бави: 1:53 до 2:30

Нігун пастуха, у якого пропало пасовисько: розповідають від імені р. Давида Гольдштейна (брата р. Йосі Гольдштейна), який був близький до дому Ребе і бував у «770» у квартирі Ребе Раяца і Ребе, що одного разу він відчинив двері і побачив Ребе, який стояв у квартирі Ребе Раяца і наспівував цей нігун...

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Книга «Га-Машпіа», с. 110.
  2. ^ Див. «Сефер га-маамарім — Мелукат», ч. 2, кінець с. 329 і далі, та вказане там.
  3. ^ Тегілім 119. І див. «Сефер га-маамарім 5680» (Ребе Раяца), кінець с. 32 і далі.
  4. ^ «Лікутей Тора», глава Ре'е, маамар, що починається словами «Ані ле-доді», перший, розділ 2.

Повідомити про помилку на цій сторінці