Перейти до вмісту

Нігун «Єдіді рої мекімі»

Матеріал з Хабадпедії

«Єдіді рої мекімі» («Нігун р. Ісраеля Наджари») є нігуном-регеш, що оплакує довготу вигнання.

Про піют

Слова нігуну

יְדִידִי רוֹעִי מְקִימִי/ מִמִּרְמָס אַנְשֵׁי לָצוֹן/ / Єдіді рої мекімі, мі-мірмас аншей лацон, / Друже мій, пастирю мій, що підводиш мене з-під потоптання людей глумливих,
הַגִּידָה נָא לִי אַתָּה עַל מִי נָטַשְׁתָּ מְעַט הַצֹּאן; / Гагіда на лі ата, аль мі наташта меат га-цон; / скажи ж мені Ти: на кого Ти залишив нечисленних овець?
שׁוּב לֶאֱסֹף נִדָּחֶיךָ/ כִּי הֵם זֶרַע אֲהוּבֶיךָ/ / Шув ле-есоф нідахеха, кі гем зера агувеха, / Повернися зібрати вигнанців Твоїх, бо вони — нащадки улюблених Твоїх,
רְאֵה אֶת שְׁלוֹם אַחֶיךָ/ וְגַם אֶת שְׁלוֹם הַצֹּאן; / рее ет шлом ахеха, ве-гам ет шлом га-цон; / поглянь, чи гаразд братам Твоїм і чи гаразд вівцям;
רְעֵנִי בִּנְאוֹת דְּשָׁאִים/ תֵּן מִרְעִי עַל כָּל שְׁפָאִים/ / Реені бі-н'от дшаїм, тен мірі аль коль шфаїм, / Паси мене на зелених пасовиськах, дай мені пасовисько на всіх висотах,
בִּזְרוֹעֲךְ קַבֵּץ טְלָאִים/ וּסְחַב צְעִירֵי הַצֹּאן; / бі-зроаха кабец тлаїм, у-сехав цеірей га-цон; / рукою Твоєю збери ягнят і поведи малих зі стада;
אֱמֹר נָא פּוֹדִי מַצִּילִי/ עַד אָן עֲוִילִי מַנְהִילִי/ / Емор на поді маціли, ад ан авілі мангілі, / Скажи ж, Визволителю мій, Рятівнику мій: доки лиходій водитиме мене,
יִרְעֵנִי רוֹעֶה אֱוִילִי/ וַיְהִי הֶבֶל רוֹעֵה צֹאן; / їреені рое евілі, ва-єгі Гевель рое цон; / пасти мене пастир безумний? А Гевель був пастухом овець;[1]
לְעִירִי יַד הוֹרַי בָּנוּ/ הֲבִיאֵנוּ וּמְשׁוֹל בָּנוּ/ / Ле-ірі яд горай бану, гавіену у-мшоль бану, / До міста мого, що звела рука батьків моїх, приведи нас і пануй над нами,
נֹאמַר לָגוּר בָּאָרֶץ בָּאנוּ/ כִּי שָׁם אֵין מִרְעֶה לַצֹּאן; / номар ла-гур ба-арец бану, кі шам ейн мір'е ла-цон; / скажімо: пожити в цій землі прийшли ми, бо там немає пасовиська для овець;
חוֹן עֲנִיִּים מְרוּדִים/ צָבְאוּ עֲלֵיהֶם גְּדוּדִים/ / Хон аніїм мерудім, цавеу алейгем гдудім, / Помилуй бідних скитальців, на яких ополчилися полчища,
הַבֵּט וּרְאֵה הָעַתּוּדִים/ כָּל הָעוֹלִים עַל הַצֹּאן; / габет у-рее га-атудім, коль га-олім аль га-цон; / поглянь і подивися на козлів, усіх, що скачуть на овець;
זְכֹר כִּי אַתְּ לָמוֹ נֶצַח/ וְזָר יְדוּשֵׁם כְּקֶצַח/ / Зхор кі ат ламо нецах, ве-зар єдушем ке-кецах, / Пам'ятай, що Ти для них — Вічність, а чужинець молотить їх, як чорнушку;
לָמָּה זָנַחְתָּ לָנֶצַח/ יֶעֱשַׁן אַפְּךָ בַצֹּאן; / лама занахта ла-нецах, єешан апха ба-цон; / навіщо Ти покинув навіки, димиться гнів Твій на овець?
קַבֵּץ אֲלָפִים וְצֹאנֶה/ וְחַלְּצֵם מִיַּד שׂוֹנֵא/ / Кабец алафім ве-цоне, ве-халцем мі-яд соне, / Збери волів і овець і визволи їх з руки ненависника,
מְהֵרָה עַל יְדֵי מוֹנֶה/ עוֹד תַּעֲבֹרְנָה הַצֹּאן; / мегера аль єдей моне од тааворна га-цон; / незабаром ще пройдуть вівці під рукою того, хто лічить;
בְּנֵה מִקְדָּשׁ אֲרִיאֵל/ וּשְׁלַח מְבַשֵּׂר יִשְׂרָאֵל/ / Бне мікдаш Аріель, у-шлах мевасер Ісраель, / Відбудуй Святилище Аріеля і пошли вісника Ізраїлю,
וּבָא לְצִיּוֹן גּוֹאֵל/ וְהִנֵה רָחֵל בָּאָה עִם הַצֹּאן;. / у-ва ле-Ціон гоель, ве-гіне Рахель баа ім га-цон;. / і прийде до Сіону визволитель, і ось Рахель іде з вівцями;.

Слова піюту склав поет рабі Ісраель Наджара. Слова виражають молитву до Всевишнього, благословенний Він, вивести Свій народ із вигнання. У нігуну існують дві версії. Одна версія охоплює лише дві перші строфи піюту. Друга версія охоплює всі строфи піюту.

Цей нігун співали хасиди Хабаду в містечку Любавичі. У 5643 році (1882/1883) після відходу Ребе Магараша його сини співали цей нігун, і коли доходили до слів «על מי נטשת מעט הצאן», з їхніх очей текли сльози[2]. Ребе Раяц сказав[3], що цей нігун прийшов із Землі Ізраїлю до хасидів Хабаду» через р. Шнеура-Залмана Слоніма, на початку проводу Ребе Рашаба.

Ребе Рашаб сказав про нігун:

על מי נטשת-על מי סמכת. Щоб «мале» відчувалося в «стаді», і мається на увазі «бо ви — найнечисленніші з усіх народів».

Коли Ребе Рашаб співав цей нігун, дійшовши до слів «Скажи ж мені тепер, на кого ти залишив мале стадо» («Гагіда на лі ата, аль мі наташта меат га-цон»), він сперся рукою на лоб у жесті заглиблення.

Цей нігун — нігун 310 у «Сефер га-нігуним», записаний зі слів р. Яакова-Айзика Блантера.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Інформація
Виконання для прослуховування


Примітки

  1. ^ Гра слів з іменем Гевеля і гевел-гавалім.
  2. ^ Зі слів р. Яакова-Айзика Блантера
  3. ^ Трапеза Шміні Ацерет 5703

Повідомити про помилку на цій сторінці