Шабат Ісру хаг Песах

Шабат Ісру хаг Песах — це Шабат, що припадає одразу після свята Песах у Землі Ізраїлю. Таке календарне поєднання породжує галахічні питання щодо законів хамецу та його використання після закінчення свята, але до того, як хамец викуплено назад у неєврея, а також створює відмінності в читанні Тори між мешканцями діаспори й мешканцями Землі Ізраїлю, оскільки в діаспорі свято триває два дні і в цей Шабат читають уривок останнього дня Песаху.
Ще одне обговорюване питання — час проведення трапези Мошіаха за такого календарного поєднання.
У громадах Ізраїлю за такого календарного поєднання заведено напередодні свята влаштовувати ерув тавшилін, щоб можна було готувати у свято також і для Шабату.
Перевага такого календарного поєднання
Це календарне поєднання — найдосконаліше: відлік Омеру починається в перший день тижня, і кожен тиждень днів відліку починається в неділю й закінчується в Шабат[1].
Окрім сказаного в словах мудреців про перевагу цього календарного поєднання, Ребе кілька разів роз'яснював перевагу цього поєднання згідно з внутрішнім змістом речей[2], а також додав і підкреслив перевагу того, що дні холь га-моед ідуть підряд, без Шабату, який би їх переривав, і ці дні — єдині в році дні, присвячені винятково вивченню Тори, коли не дозволено ні займатися заробітком, ні вдаватися до насолоди Шабату й свята, — ідуть підряд і дають змогу особливо додати у вивченні Тори[3].
Крім того, у невисокосний рік таке календарне поєднання створює ситуацію «Шміні, шмона, шміна», у якій міститься особлива сгула (див. нижче).
Використання хамецу й кітніот
Хоча в цей Шабат уже немає заборони їсти хамец, у галахічній літературі існує велика суперечка між рабинами й законовчителями, чи можна дозволити їсти в цей Шабат страви з хамецу, страви з кітніот та інше, чого за суворим звичаєм не їли в Песах, причому головне обговорення ведеться навколо 2 основних питань:
- Мукце: оскільки в сутінках було заборонено торкатися хамецу, а також видів кітніот тощо, від яких заведено утримуватися у свято Песах, — людина подумки відсторонила їх, і, отже, усе, що було відсторонене в сутінках, відсторонене на весь Шабат. На практиці є рабини Хабаду, які дозволили саме повноцінний хамец[4], і є ті, хто дозволив саме види кітніот та інше, що заборонене лише через звичай і суворість, яку ми беремо на себе в Песах, а не за законом Тори[5].
- Використання проданого: оскільки ці продукти були продані неєврею, їх використання може бути пов'язане з пограбуванням неєврея, що заборонено, а також може підірвати продаж загалом, коли людина не ставиться до нього як до чогось справжнього й остаточного та користується на власний розсуд до того, як хамец викуплено назад у неєврея. На практиці заведено дозволяти це й додавати до договору продажу умову, що якщо скористаються хамецом неєврея до того, як викуплять його назад, він не матиме претензій, і йому заплатять за те, що використали.
- Обережність, щоб не торкнутися песахового посуду: використання видів хамецу й навіть того, чого остерігалися протягом усього свята, перш ніж устигли внести посуд для хамецу, може призвести до того, що їжа торкнеться посуду.
Крім того, на підставі слів Ребе, який говорив про перевагу цього календарного поєднання[6], є хасиди, які суворо стежать за тим, щоб зовсім не використовувати хамец у цей Шабат, попри дозволи, які можна для цього знайти[7].
Водночас поширений звичай — не утримуватися від розмоченої маци.
Переддень Шабату
- Ерув тавшилін: як і в будь-який переддень свята, що прилягає до Шабату, — щоб можна було готувати у свято також і для Шабату.
- Пропуск «Году»: перед молитвою мінха промовляють лише «Патах Еліягу», оскільки псалом «Году» (установлення Бааль-Шем-Това) пов'язаний із буднями, і його не промовляють, коли переддень Шабату — свято або холь га-моед.
Трапеза Мошіаха
Основна стаття – Трапеза Мошіаха
Це календарне поєднання, особливе для мешканців Землі Ізраїлю, породжує роздуми про те, який час найбільш підходить для проведення трапези Мошіаха: з одного боку, час трапези, як і в будь-який рік, — у сьомий день Песаху, а з іншого боку, одна з причин трапези — зв'язок свята з буднями, і найбільш підхожий для цього час — по завершенні святих днів, під кінець Шабату, тим більше що це дає змогу залучити до трапези широкі кола людей, згідно з вказівкою і проханням Ребе.
Сам Ребе висловився з цього питання й рекомендував знайти підхожий спосіб провести трапезу в переддень Шабату, а також продовжувати й додавати «кіфлаїм ле-тушія» і в сам день Шабату[8].
На трапезі, що проводиться в переддень Шабату, — оскільки Ребе закликав не робити «порес мапа у-мекадеш» там, де це може призвести до порушення, — слід постаратися провести трапезу Мошіаха раніше, до десятої години[9], щоб не наїстися трапезою настільки, що це завадить їсти суботню трапезу із задоволенням[10].
Читання Тори
За такого календарного поєднання виникає розбіжність між читаннями мешканців Землі Ізраїлю і мешканців діаспори: у Землі Ізраїлю вже в Шабат, що настає одразу за святом Песах, продовжують звичайний порядок читань, тоді як у діаспорі в цей Шабат читають уривок останнього дня Песаху й лише наступного Шабату продовжують звичайний порядок читань.
Мешканці діаспори, які приїжджають у цей період до Ізраїлю, мають постаратися надолужити читання, щоб не згаяти частину порядку читань і не пропустити її, і в місцях зосередження тих, хто дотримується Тори й заповідей, дуже поширено влаштовувати міньян читання для мешканців діаспори, які повернулися до Ізраїлю, де читають 2 тижневі глави, щоб зрівняти свої читання з читаннями мешканців Землі Ізраїлю. Натомість у мешканця Землі Ізраїлю, який їде за кордон, такої проблеми немає.
У невисокосний рік таке становище триває до тижневих глав «Бе-гар» і «Бехукотай»: у Землі Ізраїлю їх читають окремо, а в діаспорі — як здвоєні глави, і порядок читань вирівнюється.
У високосний рік відмінність між читаннями мешканців діаспори й мешканців Землі Ізраїлю триває майже три місяці — до тижневих глав «Матот-Масей»: у Землі Ізраїлю їх читають окремо, а мешканці діаспори читають їх як здвоєні глави[11].
Шміні, шмона, шміна
Це календарне поєднання створює в діаспорі — у невисокосний рік — ситуацію, за якої першу частину тижневої глави «Шміні» читають вісім разів:
- Мінха Шабату га-Гадоль, тижнева глава «Цав» (8 нісана)
- Шахарит понеділка, тиждень свята Песах (10 нісана)
- Шахарит четверга, тиждень свята Песах (13 нісана)
- Мінха Шабату свята Песах (15 нісана)
- Мінха Шабату останнього дня Песаху (22 нісана)
- Шахарит понеділка, тиждень тижневої глави «Шміні» (24 нісана)
- Шахарит четверга, тиждень тижневої глави «Шміні» (27 нісана)
- Шахарит Шабату тижневої глави «Шміні» (29 нісана)
Ребе кілька разів наводив[12] вислів, що трапляється в книгах польського хасидизму[13], про це календарне поєднання: «Шміні, шмона, шміна», тобто в рік, коли главу «Шміні» читають вісім разів, рік буде «тлустим» і щедрим[14].
«Піркей авот»
Основна стаття – Вивчення «Піркей авот» у літні суботи
Ще одна відмінність, яку створює це календарне поєднання між мешканцями діаспори й мешканцями Землі Ізраїлю, — читання «Піркей авот» у літні суботи: звичай — читати «Піркей авот» в усі суботи між Песахом і святом Шавуот[15], а наш звичай — продовжувати читати в усі літні суботи[16]; однак за такого поєднання може виникнути відмінність між мешканцями Землі Ізраїлю, які почнуть читати одразу в першу суботу, що припадає в них одразу після Песаху, і мешканцями діаспори, які почнуть лише наступної суботи, оскільки ця субота в них іще є частиною днів Песаху й не належить до субот «між Песахом і Шавуот».
У звичаях Ізраїлю є кілька підходів до того, як зрівняти мешканців діаспори й мешканців Землі Ізраїлю[17], а щодо звичаю Хабаду, то, вочевидь, поширений звичай, як випливає зі слів Ребе, — читати в першу суботу главу 1, а наступної суботи повторити її знову, як мешканці діаспори[18].
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Псікта де-рав Кагана» 8, 1: «Навчав р. Хія: „Сім повних тижнів хай буде“ (Ваїкра 23:15) — коли вони повні? Коли немає між ними Єшуа і Шханії».
- ^ «Лікутей сіхот», т. 12, перша сіха до тижневої глави «Емор», та в інших місцях.
- ^ Фарбрейнген Шабату га-Гадоль 5731. «Лікутей сіхот», т. 7, с. 266.
- ^ Наприклад, рав Леві Бістрицький і рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі — на підставі постанови Алтер Ребе в розділі 310, 3, що в неєврея немає закону «мукце», а повноцінний хамец перебував у володінні неєврея.
- ^ Рабини «Махон галаха — Хабад», а також рав Біньямін Каган — на підставі закону «мукце через день, що минув».
- ^ Сіха останнього дня Песаху 5751 (6 квітня 1991), на початку: "" :«З особливих переваг свята Песах за календарним устроєм цього року щодо днів тижня — що його початок (перший день Песаху) і його завершення (останній день Песаху — у діаспорі, а в Землі Ізраїлю — Ісру хаг) припадають на Шабат». А в примітці там: «І слід зазначити, що коли він припадає на Шабат, у ньому зовсім немає хамецу, і суботні трапези — саме з мацою, у чому сильніше помітні продовження і зв'язок зі святом Песах».
- ^ Див. також зібране про це в книзі «Песах ше-халь бе-Шабат», с. 197. Також це наведено в рубриці законів і звичаїв Хабаду в листку «Гіткашрут» до переддня свята Песах 5782 (15 квітня 2022). Див. також листок «Мі-бейт га-гораа», нісан 5782 (квітень–травень 2022), с. 24 — «Обережність із хамецом у Шабат Ісру хаг Песах».
- ^ «Гітваадуйот» 5748, т. 3, с. 76: ""Коли сьомий день Песаху припадає на п'ятницю, переддень святого Шабату, слід знайти підхожий спосіб провести "трапезу Мошіаха" в переддень Шабату, і продовжувати й додавати — у дусі "кіфлаїм ле-тушія" — також у сам день Шабату".
- ^ Близько 17:00.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», 249, 2: «А їсти й пити, не влаштовуючи трапези, — навіть трапезу, яку зазвичай влаштовують у будні, — увесь день за законом дозволено починати, але заповідь — утримуватися від влаштування трапези, яку зазвичай влаштовують у будні, від дев'ятої години й далі».
- ^ [din.org.il/2019/05/24/%D7%97%D7%95%D7%A1%D7%A8-%D7%A1%D7%A0%D7%9B%D7%A8%D7%95%D7%9F-%D7%91%D7%99%D7%A0%D7%9C%D7%90%D7%95%D7%9E%D7%99-%D7%9C%D7%94%D7%AA%D7%9E%D7%95%D7%93%D7%93-%D7%A2%D7%9D-%D7%A4%D7%A2%D7%A8%D7%99%D7%9D/ Міжнародна розсинхронізація — як давати раду розбіжностям у читанні Тори], на сайті «Дін». Див. також у листку «[beinenu.com/sites/default/files/alonim/119_40_76_0.pdf Ва-їшма Моше]».
- ^ Див., наприклад, на початку сіхи Шабату тижневої глави «Шміні» 5751: «У цей Шабат закінчили ввосьме читати главу „Шміні“ цього року — як уже підкреслювалося кілька разів в останні тижні, цього року главу „Шміні“ („І було восьмого дня“) читають вісім разів, у чому є перевага — згідно з відомим висловом: шміні, шмона, шміна — рік, у який (главу) „Шміні“ читають вісім разів, буде „шміна“ — „тлустим“ роком, повним у матеріальному та в духовному». Див. там же в продовженні сіхи, де це роз'яснено докладно. Див. також: див. «Лікутей сіхот», т. 7, с. 297. «Сефер га-сіхот» 5748, т. 2, с. 395. С. 413 і далі.
- ^ Форум «Оцар га-хохма», джерела вислову.
- ^ «Доршей решумот» тлумачили це й щодо мешканців Землі Ізраїлю, які за такого календарного поєднання читають главу «Шміні» у «восьмий» день Песаху.
- ^ Див. в «Абудрагамі», молитви Песаху: «І заведено в Сфараді читати трактат Авот і главу „Кіньян Тора“ в суботи між Песахом і Шавуот, у кожну суботу по одній главі».
- ^ Як наведено в «Коль бо», пункт 40. Та в інших місцях.
- ^ У книзі «Сефер га-тодаа» наведено звичай, згідно з яким мешканці Землі Ізраїлю починають, як зазвичай, одразу в першу суботу, а в сьому суботу перед святом Шавуот читають главу з трактату «Дерех ерец зута». А після Шавуот мешканці діаспори й мешканці Землі Ізраїлю вирівнюються. Ще одна можливість, наведена там, — щоб і мешканці діаспори починали читати вже в Шабат останнього дня Песаху.
- ^ У календарі «Колель Хабад» написано, що слід починати лише в другу суботу, як мешканці діаспори. Однак див. «Лікутей сіхот», т. 17, с. 303, листок «Гіткашрут» 45, наприкінці. «Сефер га-сіхот» 5749, т. 2, с. 485, перша примітка на полях до примітки 66, «Біурім ле-Піркей авот», перше видання, с. 2, сіха Шабату тижневої глави «Ваетханан» 5741, ганаха святою мовою, § 26. Див. також зібране в «Оцар Піркей авот» («Піркей авот» із «Шаарей авот»), с. 362.