Нігун двейкут для Рош га-Шана (Алтер Ребе)

Нігун двейкут для Рош га-Шана — глибокий нігун двейкут, який провідники Хабаду в кожному поколінні мали звичай співати з двейкут і натхненням, із плачем, що потрясає серце, як людина, що оплакує відійшлого вірного друга, — під час молитов Рош га-Шана і Йом Кіпура, особливо в молитвах: вечірній молитві першої ночі Рош га-Шана і перед сурмлінням у шофар в обидва дні Рош га-Шана.
Походження нігуну
Про походження цього нігуну розповідає Ребе Раяц: «Рабі Кегат — видатний учень Бааль-Шем-Това і учасник братства прихованих праведників — одного разу йшов дорогою і почув розмову двох візників. Один каже іншому: „У Тегілім написано: «Не будьте, як кінь, як мул нерозумний, вуздечкою...» тощо. Осел думає, що вуздечку дають йому в рот, щоб він не забував про жування, але ти не будь таким і зрозумій“». Коли Бааль-Шем-Тов почув цю розповідь від свого учня, він запалав у величезному двейкут і простягся, розкинувши руки й ноги, під звуки нігуну двейкут — і це джерело нігуну.
Цей нігун напевно входить до «десяти нігунів», які Алтер Ребе склав сам.
Нігун як підготовка до сурмління в шофар
У сидурі Алтер Ребе написано: «Після читання Тори хай приготується сурмити в шофар і промовить псалом „Ламенацеах“ синів Кораха сім разів.», і в «Шаар га-колель»[1] пояснено: «Підготовка полягає в тому, щоб промовити цей псалом сім разів».
Однак у сіхі Шабат Шува 5731 року (1970/1971) Ребе відкинув це пояснення і пояснив, що Алтер Ребе має на увазі душевну підготовку, і Алтер Ребе не вказав жодної окремої підготовки, оскільки це не однаково для кожної душі, і кожен за своєю мірою повинен готувати себе до сурмління в шофар тим, що його пробуджує, — чи то сказане в книзі «Кетер Шем Тов», чи в «Шулхан арух» Арізаля, у книгах хасидуту чи в книзі «Мате Ефраїм» тощо. І від цього пробудження протягнеться пробудження на весь прийдешній до нас на благо рік. А якщо глибше — мається на увазі не якась окрема підготовка, а загальна підготовка до служіння Б-гові протягом усього року, тобто повне самопосвячення Б-гові з глибини душі[2].
На трапезі другої ночі Рош га-Шана 5731 року (1 жовтня 1970) Ребе пов'язав цю підготовку з цим нігуном двейкут Алтер Ребе.
У перші роки свого проводу Ребе співав цей нігун у Рош га-Шана[3], тихо плачучи.
Цей нігун — нігун 9 у «Сефер га-нігуним».
Крім версії нігуну, наведеної в «Сефер га-нігуним», прийнята й інша версія нігуну — більш пронизлива і серйозна.
Зовнішні посилання
- Лев Лейбман, Нігун провідників Хабаду для молитов Рош га-Шана, на сайті «Стіна нігунів»
- Прослухати нігун на сайті «Гейхал га-негіна»
- Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца (обидві версії)

- Прослухати нігун у виконанні хабадського музиканта р. Рафаеля Перського

Примітки
- ^ 43а.
- ^ «Лікутей сіхот» на Рош га-Шана, «Ваєлех» 5752.
- ^ Зазвичай під час вечірньої молитви і під час читання Тегілім у ніч Рош га-Шана, після молитви