Радість


Радість у хасидуті постає як необхідність служити Б-гу в радості. У книзі Тегілім сказано: «Служіть Г-сподеві в радості», і цей вірш став одним із головних висловів усього хасидизму. Служіння Всевишньому має здійснюватися в радості, а коли дію здійснюють у смутку і пригніченості, вона може призвести до небажаних результатів.
Радість у хасидуті
Радість — одна з основ шляху хасидів. Розповідають, що Алтер Ребе мав намір назвати хасидів іменем «ті, що радіють»[потрібне джерело].
Радість заповіді
| " | Найбільша радість, яка може бути в єврея, — це коли він знає, що в будь-якому становищі, в якому він перебуває.. він пов'язаний зі Святим, благословенний Він . . І коли єврей розмірковує про це, це приводить його до найбільшої радості, і до такої радості, яка змінює і його матеріальне життя . . Коли людина радіє — вона сама живе радісним життям, такою радістю, яка впливає на всі її справи і на все, з чим вона стикається, і вона радує також інших довкола себе. І ця радість приносить особливий успіх в усі її дії і в усе її життя — як видно на власні очі. Тобто, крім того, що завдяки радості стають «сином прийдешнього світу», — вона стає також справжнім «сином цього світу», чиє життя в цьому світі — життя справжнє, радісне і успішне . . Підготовка і посудина для цього — через радість у цей час, подібно до «Тоді сповняться сміхом уста наші», і особливо в поколінні мого тестя, святого Адмора, чиє ім'я «Йосеф-Іцхак» натякає на додавання сміху, веселощів і радості. | " |
– Сіха Шабату тижневої глави «Трума», 5752 | ||
У Тегілім написано[1]: «Служіть Г-сподеві в радості» — звідси випливає, що заповіді потрібно виконувати в радості, тим паче що в Торі сказано, що все напучення — «за те, що ти не служив Г-сподеві, Б-гу твоєму, в радості і з добрим серцем, від достатку всього», і Алтер Ребе пояснює[2], що насправді покарання випливає з гріха, але проте, якби він служив Г-сподеві в радості заповіді, то сила цієї радості, що пробуджує, так би мовити, радість Нагорі, була б така велика, що скасувала б суворі вироки. І так постановлено в Рамбама: «Радість, якою людина радіє, виконуючи заповідь, і в любові до Б-га, Який їх заповідав, — велике служіння».
Справжня радість у виконанні заповідей приходить від любові до Всевишнього, яка приходить від справжнього двейкуту, як ми знаходимо в рава Бруни, у якого весь день не сходила усмішка з уст, бо він поєднав Геулу з молитвою тощо, і як ми знаходимо в Раби, який був дуже веселий і сказав: «Тфілін я наклав» тощо, і так само в рабі Зейри у трактаті Брахот[3]. Цей сміх — від надміру насолоди в його душі від того, що він поєднав Геулу з молитвою або від заповіді тфілін[4], доки не доходить до відкритої насолоди у своїй душі, що й є причиною сміху, корінь якого — в самій сутності джерела насолоди, яке ні з чого не складене, і подібно до того, як на протилежному боці филистимляни були насмішниками, бо радість і сміх насмішництва походять із речей порожніх і дурних, у яких немає жодного змісту, і приходять лише від надзвичайного розкриття серця, так і аспект святих филистимлян — це відкритість і розкриття душі в самій її сутності у сміху і радості, ні з чого не складеній, і це радість заповіді, коли заповідь приводить його до радості й відкритої насолоди, але це саме завдяки попереднім любові й трепету, аспекту вищої любові — насолоджуватися Г-сподом[5].
У багатьох місцях учення хасидуту підкреслюється, що подвійний вираз у вірші, який указує на необхідність служіння Всевишньому в радості, — «в радості і з добрим серцем», — указує на те, що недостатньо просто бути в радості, а радість має бути саме в достатку[6].
Ребе каже, що радість (під час виконання заповіді) — це не прикраса чи окрема деталь, а головне, що стосується всього служіння виконання заповідей, бо коли людина радіє, виконуючи заповідь, це показує, що служіння Всевишньому їй дороге, а якщо вона не радіє, то вона, не дай Б-г, зачіпає честь Всевишнього[7].
Прийняття страждань із радістю

Коли одного разу один хасид прибув до Любавичів і удостоївся великої близькості з боку Ребе Цемах Цедека, хоча не був відомий як володар особливого ступеня в служінні Всевишньому, Ребе Магараш здивувався з цього, і на його запитання Цемах Цедек відповів йому: такого страждальця, як він, важко знайти, а він приймає все спокійно і з вірою, у дусі сказаного в Гемарі[8]: «Потрібно приймати з радістю», — а «приймати з радістю» не означає пускатися в танок; він знавець і розуміє хасидут, а всі його ні в що не ставлять, і в ньому не помітно жодного самовпевнення. І Цемах Цедек закінчив: такий гідний того, щоб добро прийшло до нього явно. Через три роки хасид приїхав до Любавичів, бувши надзвичайно багатим, з міньяном хасидів, яких привіз із собою своїм коштом[9].
Роздуми, що ведуть до радості

Зрозуміло, що коли хтось із тих, хто має стосунок до мене, перебуває в радості — це діє і на мене (а з твердження — ти чуєш тощо)»
Хасидут навчає, що в самому тому факті, що нам, маленьким людям, як ми, дано заслугу служити Б-гу і завдавати Йому втіхи, — є невичерпне джерело величезної радості.
Хасидизм Хабад докладно роз'яснює і розвиває ці положення. У «Танії»[10] наводиться кілька способів роздумів, які приведуть до радості, як з боку тіла, так і з боку душі. У «Гайом йом»[11] сказано: людина має поміркувати, які великі милості Благословенного, що такий найменший з малих, як людина, може завдати великої і величезної втіхи Найвеличнішому з великих, як написано: «І велич Його недослідима», — людина повинна завжди бути в піднесеному настрої і здійснювати служіння з серцем і бажаючою душею.
Крім того, Ребе кілька разів зазначав, що на власні очі видно: коли людина служить Всевишньому в радості — вона успішніша, як і в будь-якій дії, здійснюваній у радості, яка здійснюється краще[12].
Прохання про радість
Ребе Цемах Цедек виводить із вірша в Тегілім «Звесели душу раба Твого»[13], що єврей повинен просити у Святого, благословенний Він, удостоїтися якості радості, яка утвердиться в його душі[14].
Радість для прискорення Геули
Ребе вказав закликати і проголошувати, що потрібно додавати в радості, щоб привести Геулу; Ребе підкреслив, що йдеться не про звичайну радість, а про особливу радість — «радість у її чистоті» — радість не з якоїсь причини, навіть не з причини святості, а лише для того, щоб привести Геулу,
і хоча через тягар вигнання важко радіти такою радістю, необхідно привести Мошіаха, і для цього Згори дають сили радіти радістю в її чистоті, щоб здійснити Геулу; Ребе навіть окреслює особливий шлях досягнення цієї радості: розмірковувати про те, що за короткий час настане Геула і тоді буде повнота радості, — з цього роздуму можна вже зараз — в останні миті перед Геулою — досягти відчуття радості, подібної до радості, яка буде під час Геули[15].
Натяк на силу радості можна знайти також у тому, що кореневі літери слова «сімха» — שמח, — це ті самі кореневі літери, що й у слові «Мошіах» — משח. Крім того, слово משיח складене з літер — ישמח.
Радість під час Геули
Під час Геули радість буде повною, як написано[16]: «Тоді сповняться сміхом уста наші».
У нашому поколінні Ребе додав, що в нашому поколінні не лише дозволено радіти, а навіть є обов'язок, і за його словами:
Коли заперечують: як же так, адже мудреці сказали, що заборонено людині сповнювати уста свої сміхом у цьому світі, як сказано: «Тоді (у прийдешньому майбутньому) сповняться сміхом уста наші»? — адже глава нашого покоління, восьмого покоління, він і є «тоді» (числове значення якого — вісім), як він сам проголосив: «Негайно до Геули», і сказав, і повторив, і звелів оголошувати, що «ось він приходить», аж до того, що «показує пальцем і каже: ось», — і залишилося лише додати в тому, щоб «стояти напоготові», адже й ґудзики вже начищені, а отже, є відразу ж і негайно (окрім усього, що стосується «Йосеф», також) усе, що стосується «Іцхак», а це сміх і радість, у дусі «сповняться сміхом уста наші».
А те, що «заборонено людині сповнювати уста свої сміхом у цьому світі», — про що йдеться? Коли мова про мить перед розкриттям нашого праведного Мошіаха; але в нашому випадку, оскільки глава нашого покоління — Мошіах нашого покоління, і він розкрився з усією силою, — не лише дано дозвіл, а більше того, є обов'язок поводитися в дусі «сповняться сміхом уста наші і язик наш — співом».
— Сіха 10 елула 5751 (20 серпня 1991) — невідредагована
Див. також
Додаткова література
- «За те, що ти не служив . . в радості!», добірка висловів наших Ребе, провідників поколінь, про радість, тижневик «Бейт Мошіах», 15 елула 5780 (4 вересня 2020), с. 8
- «Саме в радості», добірка маанот кодеш у рубриці «Мі-бейт га-малхут», тижневик «Кфар-Хабад», випуски 1850, 1851, 1896, 1998
Зовнішні посилання
- Служіння радості в хасидизмі Хабад, на сайті «Хабад Лайв»

- «Завжди в радості» — навчальна брошура для дітей на тему радості, випущена талмуд-торою Хабаду в Лоді

- Радість у дзеркалі хасидуту, навчальний модуль на тему радості, видання редакції «Маянотеха»
- Служіння радості — збірник, виданий редакцією «Яфуцу», адар 5777 (лютий–березень 2017)
- Рав Хаїм-Шалом Дейч, «Служіть Всевишньому в радості», на сайті «Торат Хабад лі-вней га-єшивот»
- Рав Залман Нотік, «Ігерет га-сімха»
- Рав Куті Рапп, Ребе вказав: шістдесят днів радості — спробуйте і переконайтеся!

- Служіння Всевишньому в радості згідно з ученням хасидуту, збірник «Пілпула де-орайта», «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат, 11 нісана 5784 (19 квітня 2024) (випуск 4), с. 322
- Що таке радість?, з книги «Аншей га-міла»
(англійською)
- Радість у хасидизмі Хабад • особлива добірка від наших Ребе, провідників поколінь, на сайті «Хабад Лайв»

Медіа
- Рав Ельазар Кеніг, Бути позитивним щодня

- Рав Ашер Фаркаш, 4 шляхи до внутрішньої радості згідно з «Танією», на YouTube-каналі «Рав Ашер Фаркаш» на сайті «Сінун Хабад» для роликів YouTube
Примітки
- ^ Тегілім, розділ 100
- ^ «Лікутей Тора», Тазрія
- ^ Початок розд. 5.
- ^ А в Раші там пояснено інакше.
- ^ Адмор Магарашаб, Гемшех 5672, частина третя, з допомогою Небес. Гемшех у рукописі, не виголошений, 1265.
- ^ «Шір га-маалот», другий день Рош га-Шана 5719 (16 вересня 1958), «Ігрот кодеш», т. 18, листи 6527, 6546, лист від 9 хешвана 5719 (23 жовтня 1958) (додаток до кунтресу «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш», Мішпатім 5781). Та інші.
- ^ «Торат Менахем», Сімхат бейт га-шоева 5715, с. 13 14, у роз'ясненні слів Рамбама, Закони лулава, розд. 8, закон 14
- ^ Трактат Брахот, 60б.
- ^ «Сефер га-сіхот 5705» [на лашон га-кодеш] с. 9–10.
- ^ Розділ 31, розділ 33.
- ^ 8 кислева.
- ^ Див., наприклад, відповідь Ребе в тшурі Нотік-Таль, с. 74: «Безсумнівно, займаєшся всім вищезгаданим у радості, бо тоді успішніше».
- ^ Тегілім 86, 4.
- ^ Його «Ігрот кодеш», лист 4.
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Кі теце» 5748.
- ^ Тегілім 126, 2