Фарбрейнген з Ребе


Фарбрейнген з Ребе — головна подія зв'язку між Ребе та його хасидами, на якій Ребе виголошує свої слова перед публікою, сіхот і маамарім хасидуту. Слова Ребе на фарбрейнгені охоплюють обговорення Тори, слова на злободенні теми, вказівки хасидам та інше.
Постійний час фарбрейнгенів Ребе — кожен Шабат, на виході свят, а до відходу його дружини, ребецн, у 5748 році (1987/1988) проводилися фарбрейнгени і в будні — частина з них постійно у важливі дати, як-от свята хасидизму Хабад, а частина час від часу з інших нагод. Коли фарбрейнгени проводилися в будні, їх транслювали для слухачів у всьому світі через Центр трансляцій Хабаду.

Історія
Наші Ребе, провідники поколінь, мали звичай проводити фарбрейнгени з публікою кілька разів на рік — 19 кислева, у Пурим тощо. Були постійні часи для виголошення хасидуту, а сіхот були головно під час трапез Шабату і свята. У Ребе відбулася зміна щодо фарбрейнгенів: Ребе має звичай проводити фарбрейнгени з публікою частіше — не рідше одного разу на місяць, у Шабат мевархім.
До прийняття проводу

Перший фарбрейнген, який Ребе провів за вказівкою Ребе Раяца, був на свято Сукот у «Томхей Тмімім» в Отвоцьку.
Перший фарбрейнген, який Ребе провів у 770, відбувся 2 тамуза 5701 року (27 червня 1941) у Малому залі на першому поверсі 770 за прямою вказівкою Ребе Раяца, на честь порятунку Ребе та його прибуття до США. Фарбрейнген почався о дев'ятій годині й закінчився о третій годині ночі[1]. Відтоді Ребе ще кілька разів проводив фарбрейнгени з хасидами[2].
בשנים הראשונות גרו בסמוך ל־770 מספר מועט של חסידים ליובאוויטש מחמת יוקר המגורים בשכונת קראון הייטס, והמנין ב-770 היה בעיקר של תושבי האזור, כאשר אדמו"ר הריי"צ שהה במוריסטאון[דרושה הבהרה] הגיעו קבוצת חסידים לבקרו, ובניהם הרב שמואל לויטין הרב שלמה אהרון קזרנובסקי, והנהג - יהודי בשם רוט (הוא לא היה חסיד חב"ד), לאחר שהחסידים נפגשו עם הרבי הרבי שאל אם יש כאן עוד מישהו, וענו שנמצא הנהג. רבי שאל אותו האם רוצה משהו? והשיב שאחרי התפילה יש קידוש, וחסידי חב"ד לא משתתפים, ועל כן אין תוכן בקידוש, ואם אפשר שחתנו של הרבי הריי"צ (הרבי) ישתתף בקידוש, הרבי הריי"צ הוציא 3 שטרות של דולר בתור השתתפות בקידוש, ואמר שכאשר החתן ידע שאני משתתף הוא ישתתף, ומאז מדי שבת מברכים הרבי היה מגיע כחצי שעה לאחר תחילת הקידוש, מדבר כחצי שעה, והיו מנגנים ניגונים שונים על פי בקשת הרבי (לאו דווקא חב"דיים). הרבי עשה קידוש לעצמו, ישב ודיבר בעניני הזמן[3].
Після 10 швата 5710 (28 січня 1950)

Протягом року після відходу Ребе Раяца Ребе проводив фарбрейнгени з хасидами в Шабат мевархім, згідно з установленням Ребе Раяца, у свята й хасидські пам'ятні дні, але не виголошував на них маамарім, які виголошує тільки Ребе, а лише сіхот. На фарбрейнгені другого дня свята Шавуот хасид р. Еліягу Сімпсон, один із секретарів Ребе Раяца, проголосив, що сіхот добрі, але хочуть почути маамар. Ребе не відгукнувся, а той просив знову і знову, доки Ребе не сказав: «Це неодмінно має бути саме зараз? Це не обов'язково має бути саме зараз, це може бути іншим разом»[4].
Після прийняття проводу
На фарбрейнгені 10 швата 5711 року (17 січня 1951) Ребе офіційно прийняв на себе провід і виголосив свій перший маамар – «Баті ле-ґані».
З роками хасидизм Хабад зростав, і на фарбрейнгени Ребе стало приходити більше хасидів, унаслідок чого Малий зал, у якому доти проводилися всі фарбрейнгени Ребе, став надто тісним, щоб умістити хасидів, які приходили брати участь у фарбрейнгенах. Через це Ребе починаючи з 5714 року (1953/1954) став молитися і проводити фарбрейнгени в «Курені» — для фарбрейнгенів і молитов Грізних днів. Великі зимові фарбрейнгени[5] проводилися в просторіших залах у районі Краун-Гайтс, першим з яких був фарбрейнген 19 кислева 5714 року (26 листопада 1953) у залі «Франклін Мейнор»[6].
До Рош га-Шана 5720 року (3 жовтня 1959) завершилася перша реконструкція, проведена на подвір'ї 770, яке тоді перетворилося на Великий зал. Відтоді всі молитви й фарбрейнгени перейшли до Великого залу, і фарбрейнгенів у Малому залі чи в залах більше не проводили[7].
Після відходу з життя ребецн Хани Ребе не хотів проводити фарбрейнген 19 кислева, доки рав Шмуель Левітін не ввійшов до Ребе й не сказав: «Адже скажуть, що 19 кислева — не свято!» Його слова переконали Ребе спуститися на фарбрейнген[8].
У 5731 році (1970/1971), коли було висунуто ініціативу не приводити дітей на фарбрейнгени, щоб уникнути шуму, рав Давид Раскін відкинув це, сказавши, що коли таку пропозицію було представлено Ребе, Ребе відреагував з величезним засмученням на саму ідею не допускати дітей до участі у фарбрейнгенах[9].
Протягом років фарбрейнгени проводилися у свята й хасидські пам'ятні дні, а фарбрейнгени в Шабат проводилися головно в Шабат мевархім (згідно з установленням Ребе Раяца) або коли свята чи хасидські пам'ятні дні припадали на Шабат.
Після Шміні Ацерет 5738
Після проблеми зі здоров'ям, що сталася в Шміні Ацерет 5738 року (1977/1978), Ребе за порадою лікарів став проводити фарбрейнгени на виході Шабату замість Шабату; ці фарбрейнгени, хоча й відбувалися на виході Шабату, були схожі за стилем на фарбрейнген Шабату — як за порядком, так і за стилем мови.
Цей порядок зберігався до Шабату тижневого розділу «Ваера», Рош ходеш шват 5740 року (січень–лютий 1980), коли Ребе повернувся до проведення фарбрейнгену в сам Шабат[10].
Після 22 швата 5748 (10 лютого 1988)
Протягом року після відходу ребецн Хаї-Мушки Ребе став проводити фарбрейнгени кожного Шабату, але перестав проводити їх у будні. Цей звичай уперше виявився на свято Пурим 5748 року (3 березня 1988). Старійші хасиди й рабини Хабаду з усього світу просили в листі до Ребе провести фарбрейнген на свято Пурим[11], але Ребе не зважив на їхнє прохання, і справді, відтоді Ребе не проводив фарбрейнгенів у будні, а тільки в Шабат. Але водночас він став частіше виголошувати сіхот у будні дні — як в особливі дні, у які Ребе раніше проводив фарбрейнгени, так і в звичайні дні — після (а іноді перед) вечірньої молитви, біля стендера. Під час цих сіхот Ребе має звичай стояти.
Дати, у які Ребе проводив фарбрейнгени[12]
- Шабат мевархім
- Вихід Рош га-Шана
- 6 тішрея (починаючи з 5726)
- 13 тішрея (з 5732)
- Вихід першого дня свята Сукот
- Холь га-моед Сукот (до 5724)
- Вихід Сімхат Тора
- 19 кислева
- 24 тевета
- 10 швата
- Пурим
- 11 нісана (5722, а потім з 5732 по 5745)
- Ніч другого дня свята Песах (до 5731)[13]
- Трапеза Мошіаха
- Переддень свята Шавуот (з 5732)
- Вихід свята Шавуот
- 12 тамуза
- 9 ава, що припало на Шабат
- 20 менахем-ава
- Переддень Рош га-Шана (з 5732)
Інші дати, у які Ребе проводив фарбрейнгени
- 10 кислева, свято звільнення Мітлер Ребе.
- «Зот Ханука»
- 2 іяра.
- Лаг ба-Омер.
- 15 сівана
- 3 тамуза
- 19 тамуза
- 15 ава
- Рош ходеш елул
- 18 елула
Фарбрейнген у присутності Ребе

Ребе сидить на піднятому дерев'яному підвищенні, що прилягає до південної стіни: попереду сидить Ребе, перед ним стіл, а позаду нього сидять літні хасиди й посадовці, рабини та адмори, тоді як більша частина публіки стоїть на піднятих дерев'яних сходинках.
Ребе входить до залу, піднімається на підвищення і починає виголошувати сіху, головно про тижневий розділ і про події дня, до якого було приурочено фарбрейнген; між сіхот він робить паузу, щоб дати змогу заспівати нігун, іноді прямо вказуючи, який з них співати (наприклад, нігун-підготовку «Далед бавот», який починав хозер рав Йоель Каган[14]).
Коли Ребе хоче почати виголошення маамару, він вказує співати Ростовський нігун, який він установив як нігун-підготовку до маамару; перед початком маамару ті, хто сидить, встають[15].
Фарбрейнгени Ребе в будні записували на плівку і потім переносили на папір, а на фарбрейнгенах у Шабати і свята група хозрім (на чолі з равом Йоелем Каганом) відтворює сіхот і маамарім, виголошені Ребе на фарбрейнгені, а група маніхім переносить слова на папір. З 5748 року (1987/1988) і раніше Ребе регулярно редагує фарбрейнгени Шабату. Також з решти сіхот і маамарім попередніх років частину Ребе відредагував у щотижневій збірці «Лікутей сіхот», і їх було надруковано в різних книжках[16], тоді як більшість фарбрейнгенів попередніх років і сіхот будніх днів не були відредаговані[18].
Іноді через брак часу Ребе не завершує всього роз'яснення теми, яку викладає[19], а іноді завершує роз'яснення пізніше[20].
На фарбрейнгенах, які Ребе проводить у свята і які закінчуються на виході свята[21], Ребе має звичай здійснювати омовіння рук, а після фарбрейнгену промовляти благословення над келихом із зімуном, потім робити над тим самим келихом Авдалу, а після цього Ребе має звичай роздавати «кос шель браха».
Порядок фарбрейнгену в Шабат
- Промовляє благословення над вином і з'їдає трохи борошняного.
- 2 сіхи про подію дня.
- Маамар у вигляді сіхи — припинився в 5749 році (1988/1989)[22].
- שיחה נוספת - בשנים האחרונות שיחה זו היא ע"ד שיחות א' וב'. בשנים עברו היו שיחוה ג' השאלות ושיחה ד' הביאורים ברש"י (החל משנת תשכ"ה), לקוטי לוי יצחק (החל משנת תשל"א), שיעור הרמב"ם היומי (החל משנת תשד"מ). בקיץ - פרקי אבות[23].
- (Сіха 4 —) роздавання машке.
- Нагадування про заключне благословення.
Навколо фарбрейнгену
Келих і годинник Ребе ставить машбак Меїр-Моше Альтман, один із членів «Ваад га-месадер». Раніше їх ставив рав Берл Юнік.
Вино для кідушу наливає рав Менахем-Нохум Герліцький. До нього наливав рав Берл Юнік, який змінив рава Мордехая Ментліка, що виконував цей обов'язок до свого відходу з життя в 5748 році (1987/1988).
Позаду Ребе багато років стояв відомий художник рав Гендл Ліберман, який надихав спів до свого відходу з життя в 5736 році (1975/1976). З місяця тішрей 5737 року (вересень–жовтень 1976) р. Зуша Вілімовський став надихати спів під час фарбрейнгенів у Ребе — до свого відходу з життя 16 тішрея 5747 року (19 жовтня 1986)[24].
Порядок фарбрейнгену у святкові дні, що припадають на будні
- Сіхот про чесноту дня.
- Виголошення хасидуту (у святкові дні хасидизму Хабад зазвичай у стилі маамару, в інші дні — маамар у вигляді сіхи).
- Роз'яснення до уроку Рамбама (починаючи з 5744).
- הדרן על מסכת הש"ס[25].
- Нігун «Далед бавот».
- Нагадування про біркат га-мазон.
Чеснота фарбрейнгену

Багато разів Ребе згадував чесноту цих фарбрейнгенів як часу особливої прихильності — завдяки численності публіки, завдяки святому місцю — 770 або завдяки особливому часу — даті, у яку проводиться фарбрейнген.
Коли припинився звичай входити на приватний єхідут, Ребе встановив, що участь у фарбрейнгені Ребе рівноцінна єхідуту і що можна отримати всі відповіді на запитання під час фарбрейнгену[26].
| Фотографії з фарбрейнгенів у Ребе протягом років |
|---|
|
Зовнішні посилання
Фарбрейнген з Ребе
- Тег «Фарбрейнген з Ребе» на сайті

- Фарбрейнгени в перекладі всесвітнього «Ігуд талмідей га-єшивот» — «Фарбрейнген з Ребе»
- Фарбрейнген з Ребе — 19 кислева компанія jem,
- Фарбрейнген з Ребе — 11 нісана 5741 (15 квітня 1981) компанія jem,
- Фарбрейнген з Ребе — 12 тамуза 5741 (14 липня 1981) компанія jem,
- 8 нігунів з Ребе
| У присутності Ребе | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Події | Мітинг · Парад · Супутникова трансляція · Фарбрейнген · Виголошення сіхи · Виголошення маамару · «Цейтхем ле-шалом» | ||||
| Роздавання з рук Ребе |
| ||||
| Інші події | Єхідут · Єхідут для заможних людей · Загальний єхідут · Благословення тмімім · Благословення гостям у свято Сукот · Благословення над чотирма видами Ребе · Фарбрейнгени Сімхат бейт га-шоева · Набирання «Маїм шеланну» · Відвідування громадських седерів · Слова напучування · Трапези в домі Ребе Раяца | ||||
Примітки
- ^ Розповідь про фарбрейнген, з «Ковец 28 сівана — Йовель шанім»
- ^ Сіхот, виголошені тоді Ребе, було зібрано й опубліковано в книжці «Сіхот кодеш» до прийняття проводу
- ^ Невелику частину цих сіхот зібрано в книжці «Сіхот кодеш 5683–5709». Про поїздку і початок фарбрейнгену розповів син Рота в інтерв'ю компанії JEM[Потрібне джерело: точне джерело].
- ^ «Ємей Берешит» с. 167
- ^ 19 кислева, 10 швата і свято Пурим
- ^ с. 70
- ^ с. 50, хоча бували й винятки, як, наприклад, пуримський фарбрейнген 5741 року (1980/1981). Див. про це в тій самій збірці, с. 18
- ^ Одкровення з Пурима з Ребе в «770» • Захопливо
- ^ Зі слів рава Йосефа-Іцхака Гопіна, у: Шалом Магідман, «Імду ахен кулхем», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2112, с. 43.
- ^ Див. щоденник р. М. Зелігсона (доступний у застосунку «Мафтеах»; крім того, існують записи фарбрейнгенів на виході святої суботи аж до того часу).
- ^ «Ми, що нижче підписалися, вирішили наважитися звернутися з благальним проханням до Ребе шліта (Адмора шліта) — провести фарбрейнген цього дня, при великому зібранні народу, на славу Царя, як було заведено в провідників Хабаду з покоління в покоління. І ми дуже просимо втішити всіх нас у день, який обернувся тощо, адже заповідь, що стосується багатьох, — інша справа, і дотримати днів Пурима, і звідси виллється справжня радість на весь рік, доки не прийде Інон, Now» Одкровення з Пурима з Ребе в «770»
- ^ Як правило, до 5748 року (1987/1988)
- ^ У 5714 році (1953/1954) — особливий фарбрейнген у ніч першого дня Песаху, стоячи, біля його святої кімнати.
- ^ Усе це — за винятком нігуну «Цамаа леха нафші», який він завжди починав співати сам (до Шабату тижневого розділу «Насо» 5743 року (1982/1983) — тоді Ребе востаннє співав цей нігун, за винятком одного разу(?) згодом, коли він заспівав цей нігун).
- ^ Відеозапис нігуну-підготовки на фарбрейнгені Ребе. Хоча іноді співають інший нігун.
- ^ Наприклад, «Лікутей сіхот», «Сефер га-маамарім — Мелукат», «Сефер га-сіхот» та інші.
- ^ А також раніше.
- ^ І були надруковані в серії «Сіхот кодеш». З 5742 по 5752 рік — також у серії «Гітваадуйот», а в останні роки їх перевидають у перекладі святою мовою (5710[17]–5752) у серії «Діврей Мошіах».
- ^ Див. висловлювання Ребе про це в кількох відповідях: «Лікут маанот кодеш» 5724–5726, відповідь 18, с. 27, і відповідь 144, с. 181. Доповнення, частина 4, с. 203.
- ^ Наприклад: роз'яснення, якого Ребе не закінчив у Шабат тижневого розділу «Толдот» 5727 року (1966/1967) (у відповіді після Шабату Ребе висловився, що через брак часу не говорив про це, «Маанот кодеш», доповнення, частина 4, с. 203), він завершив у Шабат тижневого розділу «Ваїшлах» 5727 року (1966/1967), див. «Сіхот кодеш» 5727, частина 1, с. 168 на сайті «HebrewBooks» (згодом це було відредаговано й надруковано в «Лікутей сіхот», том 35, с. 113, сайт бібліотеки «Любавич»).
- ^ У Шабат тижневого розділу «Насо» 5751 року (1990/1991) Ребе, що бувало рідко, провів другий фарбрейнген після молитви мінха, незадовго до виходу Шабату, у зв'язку із закінченням днів заповнення, після якого чинив так само, як на виході свята.
- ^ За винятком 5751 року (1990/1991), коли Ребе відредагував дві сіхи (з Шабату розділу «Берешит» і Шабату розділу «Хаєй Сара») як «маамар на зразок сіхи».
- ^ Згодом вийшло кілька книжок, що збирають ці сіхот: «Роз'яснення до коментаря Раші на Тору», «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак», «Яїн малхут», «Роз'яснення до „Піркей авот"» та інші.
- ^ Див. у книжці «Га-Партизан».
- ^ בימים שיש לרבי יארצייט
- ^ Так він написав і панові Шимону Дербарімдікеру, який прибув до «Бейт хаєйну» з групою з Бразилії, до 10 швата 5740 року (28 січня 1980)