Маца


Маца — це хліб із тіста, яке не піднялося. Заповідь Тори — їсти її в першу ніч свята Песах, ніч седеру.
Спосіб її випікання
У Торі не наводяться подробиці законів приготування маци, але на думку більшості законовчителів маца має бути зроблена ручною працею, а не машиною, і мати круглу, а не квадратну форму; приготування й випікання маци здійснюються в спеціальній пекарні та з особливою ретельністю, щоб тісто не заквасилося і щоб не спіткнутися, з'ївши хамец.
Маца називається також «хлібом бідності»[1], і звідси мудреці вивели, що її складники мають бути бідними — борошно і вода. І тільки цією мацою виконують обов'язок заповіді[2]. Маца, в яку додали ще якусь рідину, крім води, називається збагаченою мацою, якою не виконують обов'язку; однак якщо вона зроблена за законом і її охороняли від заквашування, її дозволено їсти в дні свята. Однак звичай — узагалі не їсти маци, замішаної на фруктовому соку[3].
Види маци

Маца шмура
Основна стаття – Маца шмура
Маца шмура — назва маци мегадрін, спеченої з борошна, яке з особливою ретельністю оберігали від контакту з водою вже з моменту жнив.
Хоча існують різні рівні «маци шмура», сьогодні заведено називати «мацою шмура» лише мацу, яку оберігали від контакту з водою вже з моменту жнив пшениці.
Машинна маца
Основна стаття – Машинна маца

Машинна маца — це маца, етапи виготовлення якої виконано машиною. У багатьох громадах Ізраїлю цю мацу було заборонено через різні побоювання (наприклад, заквашування, яке відбувається з тістом одразу після контакту з машиною, тощо).
Розмочена маца
Основна стаття – Розмочена маца
Маца, яка контактувала з водою, називається «розмоченою мацою», і ретельно стежать за тим, щоб її не їсти, через побоювання, що на маці залишилося борошно, яке не пропеклося під час випікання, і від контакту з водою борошно закваситься й вважатиметься хамецом в усіх відношеннях.
У хасидизмі Хабад з особливою суворістю стежать за тим, щоб не їсти розмоченої маци, за винятком дня Ахарон шель Песах, коли, навпаки, намагаються їсти розмочену мацу.
У вченні хасидизму

Їжа віри та зцілення


Маца називається в книзі «Зогар» «міхла де-мегеймнута»[4] — їжею віри, оскільки їжа маци — «сгула» для додавання віри; у хасидуті це пояснюється за висловом мудреців: «Немовля не вміє кликати „аба“, доки не скуштує смаку зерна»[5]; так само діє маца на того, хто її їсть, — щоб він умів кликати Ім'я Всевишнього, знати й визнавати Його існування.
Ще одна назва маци в книзі «Зогар» — «міхла де-асвата» — їжа зцілення; у маці є особлива сгула для зцілення хворих; хасид Алтер Ребе, який був лікарем, зазвичай отримував від Ребе мацу на Песах, молов її й готував із неї ліки.
Алтер Ребе сказав, що тема «їжі віри» стосується насамперед першої ночі (в діаспорі проводять дві ночі седеру), а тема «їжі зцілення» — насамперед другої ночі, адже якщо віра пробуджується лише після зцілення від хвороби, то нібито потрібна хвороба, але якщо віра є від самого початку, хвороба не потрібна і є постійне зцілення.
Маца — протилежність гордині
Вчення хасидуту докладно роз'яснює різницю між хамецом, суть якого — єшут і гординя, і який символізує зло та лихе начало, і мацою, суть якої — бітуль і смирення.
Ця відмінність виявляється в кількох аспектах:
- За формою: хамец — здутий, грубий і піднесений, тоді як маца — низька й принижена[6].
- За смаком: у хамецу відчутний смак, тоді як у маци майже немає смаку[7].
- За назвою: слова «хамец» і «маца» містять майже ті самі літери, а різниця між ними — в літері «гей», яка перетворюється на «хет»[8]. Літера «хет», закрита з усіх боків і відкрита знизу, натякає на сфіру Малхут у тому вигляді, в якому вона дає місце живленню зовнішніх сил; тоді як літера «гей», у якої є отвір згори, натякає на сфіру Малхут, у якій світить від сфіри Хохма, так що зовнішні сили не можуть від неї отримувати[9].
Див. також
Зовнішні посилання
- Ребе надсилає мацу до Святої Землі
—

- Процес випікання маци з гідуром — від «Гідур міцва», частина перша • Частина друга — помел пшениці • Частина третя — випікання маци • Частина четверта — завершення випікання

Примітки
- ^ Дварім 16, 3.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розділ 455, пункт 33.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розділ 462, пункт 7.
- ^ Книга «Зогар», частина 2, 183б.
- ^ Брахот, аркуш 40.
- ^ «Тора ор», Ваякгель 89в. «Лікутей Тора», Цав 13в; Шір га-шірім 14г. «Сідур ім ДАХ» 45а і далі. «Ор га-Тора», Ваїкра, частина 3, с. 458; 775. «Сефер га-маамарім 5666», с. 633. Та ін.
- ^ «Тора ор», «Ор га-Тора» і «Сефер га-маамарім», там само. І див. там про зв'язок між двома темами.
- ^ Див. Зогар, частина 3, 252а.
- ^ «Сідур ім ДАХ», там само.