Перейти до вмісту

Трапеза Мошіаха

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Трапеза Мошіаха» перенаправляється сюди. Якщо мається на увазі інше значення, див. Трапеза Шор га-бар і Левіатана.

Трапеза Мошіаха (їдишем: Мошіахс сеуда) — трапеза, що проводиться наприкінці святкового дня Ахарон шель Песах (у Землі Ізраїлю — у Швії шель Песах)

Джерела трапези

Бааль-Шем-Тов установив влаштовувати третю трапезу ближче до кінця свята і назвав цю трапезу «Трапезою Мошіаха», бо тоді світить розкриття світла Мошіаха[1].

Ця трапеза прийнята і в інших громадах[2] (у книзі «Маасе рав» наводиться, що так чинив Віленський Гаон[3]), але причина цього — любов до заповіді їсти мацу (яку можна виконувати до виходу свята).

У польських хасидів є звичай називати цю трапезу «Трапезою Бааль-Шем-Това» на згадку про чудо, що сталося в Ахарон шель Песах з Бааль-Шем-Товом[4].

Звичаї трапези

Оголошення хасидів Хабаду про Трапезу Мошіаха

За звичаєм Хабаду на цій трапезі їдять мацу і п'ють чотири келихи вина, як на пасхальному седері[5]. За постановою Адмора Рашаба з 5666 року (1905/1906) — того року учні «Томхей Тмімім» уперше їли у свято Песах у навчальному залі бейт-мідрашу, в Ахарон шель Песах з ними їв Ребе Рашаб, і він звелів дати кожному учневі чотири келихи вина і сказав тоді: «Це Трапеза Мошіаха»[1].

Ребе Раяц мав звичай говорити в Ахарон шель Песах про Бешта[6]

Ребе вказав[7], що, випиваючи чотири келихи на Трапезі Мошіаха, слід мати на увазі, що пиття вина пов'язане з істинною і повною Геулою, пришвидшує і наближає її прихід, а якщо не мав цього на увазі в момент пиття келиха, — йому слід випити ще раз і спрямувати особливий намір.

Прийнято співати «Три рухи», «Арба бавот» та інші нігуни наших Ребе, провідників поколінь, а також нігун «Гоп, козак» Діда зі Шполи[8].

Після закінчення Трапези Мошіаха прийнято танцювати радісний танець (зазвичай на нігун «Не журіться, хлопці»), і цей танець називається «Мошіах танц» (танець Мошіаха). Ребе пояснює, що в цього виразу подвійний зміст: це танець назустріч приходу Мошіаха, і це танець разом із самим Мошіахом власною персоною[8].

У різних хасидських течіях

В інших хасидських течіях прийнято продовжувати ранкову трапезу до виходу свята (або ж той, хто вже промовив благословення після їжі, знову обмиває руки), як прийнято серед хасидів в усі свята, а після молитви Мінха проводиться тиш «Неїлат га-хаг» (або «Леваят га-хаг»); у Швії шель Песах до цього ставляться з особливою ретельністю через любов до заповіді маци і до трапези Бааль-Шем-Това; у леловському хасидизмі адмор має звичай продовжувати трапезу до дуже пізньої години, а після її закінчення роздає «мацу для зберігання» всім хасидам.

Також у кількох хасидських течіях прийнято розповідати про чудо, яке сталося тоді з Бааль-Шем-Товом, а також співати піснеспіви з порядку Агади[2]

Сефардські рабини закликають влаштовувати Трапезу Мошіаха

Сьогодні «Трапези Мошіаха» проводяться в багатьох синагогах у Країні та у світі внаслідок великого піднесення, до якого Ребе закликав хасидів Хабаду і шлухім у всьому світі, — подбати про те, щоб якомога більше синагог проводили цю трапезу для прискорення Визволення.

Протягом років великі сефардські рабини закликали влаштовувати Трапезу Мошіаха. У різних публікаціях наводяться слова Баби Салі, Рішон ле-Ціона рава Мордехая Еліягу і каббаліста рава Йорама Абергеля, і вони закликають влаштовувати Трапезу Мошіаха.

Значення трапези

Як сказано, в Ахарон шель Песах у світі світить світло Мошіаха. А суть трапези — прищепити матеріальному тілу усвідомлення приходу Мошіаха.

Шлях до цього — через споживання матеріальної трапези, що складається з матеріальних маци і вина.

З усього цього зрозуміла дивовижна новизна цієї трапези — що євреї під час вигнання можуть поєднатися з Визволенням і Мошіахом настільки, що теми Визволення стають їхньою частиною (як відомо, що через їжу страва стає частиною людини[9])

Трапеза також відповідає трапезі Шор га-бар і Левіатана — адже на тій трапезі їстимуть (Шор і Левіатана) і питимуть (Бережене вино), і тому й на Трапезі Мошіаха їдять (мацу) і п'ють (вино)[10].

Ця трапеза належить кожному євреєві. І єврей, який думає, що він негідний брати участь у трапезі Мошіаха, — теж має право і повинен узяти участь у цій трапезі, як сказано про прихід Мошіаха: «і прийдуть загублені в землі Ашшур і вигнані в землі Єгипетській», тобто немає єврея, який не мав би права бути визволеним, і тому немає єврея, який не мав би права брати участь у Трапезі Мошіаха під час вигнання[11].

Чотири келихи

Чотири келихи, які п'ють на цій трапезі, відповідають чотирьом висловам визволення, сказаним у главі «Ваера»[12]: «І виведу» тощо, «І врятую» тощо, «І визволю» тощо, «І візьму» тощо[13].

Ще одне зі значень чотирьох келихів — згідно з мідрашем, за яким світ оточений (завершений) з трьох сторін, а в Геулу світ буде досконалим з усіх чотирьох сторін. І коли п'ють чотири келихи вина на Трапезі Мошіаха, беруть участь у досконалості світу, яка виявиться в прийдешньому майбутньому[14].

На пиття чотирьох келихів не промовляють благословення «Шегехеяну», так само як не промовляють його в Швії шель Песах і в Ахарон шель Песах, бо благословення «Шегехеяну» — тільки на щось явне, а не на те, до чого прагнуть, але що ще не прийшло в розкриття, — на прихід Мошіаха[15].

Див. також

Додаткова література

  • «Мінгаг Ісраель Тора», с. 334.
  • «Нітей Гавріель — Песах», ч. 3, с. 79.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ 1 2 Календар «Гайом йом», 22 нісана, скопійовано із «Сефер га-сіхот» 5702, с. 109, і там же; «Сефер га-сіхот» 5698, с. 310 (277). І див. докладно в «Оцар мінгагей Хабад», с. 229 і с. 232 і вказане там.
  2. ^ 1 2 «Нітей Гавріель», закони Песаху, ч. 3, с. 127 і далі і вказане там.
  3. ^ «Маасе рав», закони Песаху, с. 20.
  4. ^ Див. у книзі «Нітей Гавріель», зазначеній вище. Він також додає причину — в дусі галахи — для цієї назви. Щодо ставлення наших Ребе, провідників поколінь, до цього див. в «Оцар мінгагей Хабад», Ахарон шель Песах, кінець с. 229 — 230, і там він вказує також на різні версії цієї історії.
  5. ^ «Оцар мінгагей Хабад», с. 232
  6. ^ «Оцар мінгагей Хабад», с. 230.
  7. ^ Див. маамар, що починається словами «Ве-ехерім», 5749 («Сефер га-маамарім — Мелукат», ч. 3), примітка 20. (Фотокопію святого рукопису див. у «Сефер га-маамарім» за порядком місяців року, ч. 3, с. VI)
  8. ^ 1 2 Див. в «Оцар мінгагей Хабад».
  9. ^ Див. «Танія», розділ 5
  10. ^ Ахарон шель Песах 5742 (15 квітня 1982), пункт 6
  11. ^ Ахарон шель Песах 5743 (5 квітня 1983), пункт 11
  12. ^ Шмот 6, 6–7. Ці вирази зазвичай пов'язують із чотирма келихами пасхального седеру, і це вчить нас, наскільки близька Геула і що вона вже перебуває у світі — як визволення з Єгипту.
  13. ^ «Ве-ехерім» 5749
  14. ^ Див. наведений вище маамар і сіху Ахарон шель Песах 5749 (27 квітня 1989)
  15. ^ Сіха Ахарон шель Песах 5737 (10 квітня 1977), кунтрес «Гітваадут» «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» на перші дні і Шабат холь га-моеду Песаху 5786, с. 29.


Повідомити про помилку на цій сторінці