Маот хітім
Каса маот хітім, яку називають також «кімха де-пісха», — особливий доброчинний збір, прийнятий у єврейських громадах напередодні свята Песах через безліч особливих витрат, пов'язаних із цим святом.
Наші Ребе, провідники поколінь, надавали цьому збору особливого значення і багато ним займалися, а Ребе назвав збір мівцо «Маот хітім»[1] і навіть подбав про створення товариства «Сімхат Шабат ве-Йом тов», мета якого — дбати про допомогу і в інші свята Ізраїлю, і в Шабати.
Історія
У книзі «Зогар»[2] наводяться слова мудреців про те, що в усі свята й часи людина повинна радіти і радувати серця бідних, а якщо вона радіє сама і не радує бідних, про неї сказано: «І розкидаю нечистоти на обличчя ваші, нечистоти святкових жертв ваших»[3] і «Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя, стали вони для Мене тягарем»[4], і це навіть установлено як закон у Рамбама[5].
На відміну від інших свят, щодо свята Песах є особливий галахічний наголос, як установлено в «Шулхан арусі» на початку законів Песаху: слід проводити збір для купівлі пшениці для бідних до Песаху, і всі мешканці міста повинні брати участь у цьому зборі[6].
На відміну від первісного звичаю, як він наводиться в Рами, де наголос зроблено на пшениці й борошні для маци, впродовж поколінь звичай розширився, і збір «кімха де-пісха» охоплює всі потреби свята, щоб усі могли відсвяткувати Песах у достатку й гідним чином.
Законовчителі докладно розглядали цей обов'язок, що лежить на всіх, і навіть той, у кого самого немає достатньо коштів на прожиття, повинен позичити, щоб узяти участь у зборі[7].
Щодо причини особливого наголосу на роздаванні саме на свято Песах більше, ніж на інші свята Ізраїлю, було висловлено різні аргументи, серед них:
- На свято Песах витрати більші, ніж на інші свята
- На свято Песах Тора вимагає, щоб усе робилося в дусі свободи, тому, навіть якщо людина вже виконала заповідь цдаки з погляду галахічного обов'язку, вона не може відчути свободу в душі, якщо знає, що поруч із нею перебувають голодні, яким нічого їсти; а також щоб не виявитися брехуном у святкову ніч, коли на початку Агади вона каже: «Коль дихфін єйтей ве-єйхоль», тобто: кожен голодний хай прийде і їсть, — адже вона знала, що в її місті є голодні, і не потрудилася до свята нагодувати їх[8].
- Щоб не виявитися брехуном у святкову ніч, коли на початку Агади людина каже: «Коль дихфін єйтей ве-єйхоль», тобто: кожен голодний хай прийде і їсть, — адже вона знала, що в її місті є голодні, і не потрудилася до свята нагодувати їх[9].
У наших Ребе
У Ребе Раяца
Після звільнення Ребе Раяца він покинув межі Росії, але дбав про хасидів, які залишилися там, і до свята Песах провів великий збір маот хітім для євреїв Росії; для цього збору він розіслав десятки листів-закликів заможним і впливовим людям, і в серії його «Ігрот кодеш» можна знайти багато згадок прохань про пожертви і висловів подяки жертводавцям.
Збори повторювалися і в наступні роки, причому розподіл грошей здійснювався на розсуд Ребе Раяца, який сам вирішував, скільки грошей виділити кожній родині.
У Ребе
Ще до прийняття проводу Ребе допомагав своєму тестеві в управлінні збором і роздаванням, а з роками збір перейшов у відання «Махане Ісраель», причому роздавання спочатку очолював габай рав Моше-Пінхас Кац, а згодом — секретар Ребе рав Шалом-Мендл Сімпсон.
Щороку Ребе отримував від відповідальних за роздавання список отримувачів, додавав до списку нові імена і вказував, наскільки збільшити суму підтримки порівняно з роздаванням попереднього року.
Ребе виявляв до цього роздавання особливе ставлення і щороку кілька разів закликав до нього у святих сіхот перед святом[10], а також торкався цього в різних листах, які розсилав хасидам у період між святом Пурим і святом Песах. Більшість надісланих листів було написано за сталим зразком про отримання маот хітім, але деяким людям Ребе, відступаючи від цього, надсилав особливі листи, присвячені значущості збору й участі в ньому, а також духовному змістові цього збору.
Ребе нарікав на те, що йому доводиться прямо говорити про збір, замість того щоб уже в Шушан Пурим отримати список жертводавців[11].
- Вказівки й звичаї у зв'язку з роздаванням[12]
- Ребе багато разів вказував починати збір якомога раніше, щоб устигнути організувати і збір грошей, і роздавання в найширшому обсязі[13], і що варто починати це не менше ніж за тридцять днів до свята[14].
- Ребе вказував, що, крім участі в зборі, кожен повинен сам подбати про те, щоб у кожного знайомого йому єврея було все необхідне для свята.
- У 5743 році (1982/1983) на дитячому «ралі», що відбувався наступного дня після свята Пурим, Ребе запропонував, щоб частина пуримських грошей, які отримують діти, пішла на давання «маот хітім», і на тому ж заході Ребе провів особливе роздавання монет дорослим як початок давання маот хітім.
«Сімхат Шабат ве-Йом тов»
Основна стаття – Товариство «Сімхат Шабат ве-Йом тов»
У 5738 році (1977/1978) Ребе закликав[15] дбати про святкову радість і в інші свята й пам'ятні дні Ізраїлю і щедро допомагати нужденним родинам, даючи їм усе необхідне для Шабату і свята.
Ребе зазначив, що у святах місяця тішрей більше днів, ніж у святі Песах, і процитував слова рава Шем-Това Гагіна, який дивувався, чому в єврейській діаспорі не поширився звичай маот хітім і щодо свят тішрея, і вказав, що слід брати участь у зборі місяця тішрей, даючи окремо на кожне свято[16].
У відповідь на заклик Ребе в Краун-Гайтс равом Шимшоном Стаком було створено фонд «Товариство «Сімхат Шабат ве-Йом тов»», що удостоївся особливого ставлення Ребе.
Пізніше Ребе додатково закликав дбати про фінансову допомогу і у зв'язку з іншими святами Ізраїлю, і навіть до днів Ханукі й Пурима[17].
Крім того, хабадські громади і багато Бейт Хабадів створили за ці роки доброчинні фонди зі схожою метою, які допомагають нужденним у витратах на Шабат і свята.
Додаткова література
- Рав Йосеф-Іцхак Амар, добірка «Потреби свята» — про обов'язок намагатися забезпечити святкові потреби кожному єврею і кожній єврейці
- «Галаха ле-маасе — Песах», розділ 1, вступ до розділу «Тридцять днів до свята»
Зовнішні посилання
- Маот хітім, Ребе говорить про збір, 22 адара 5748 (11 березня 1988)
- Рав Лауфер, Маот хітім, у рубриці «Ніцоцей Ребе» тижневика «Гіткашрут», випуск 766
Примітки
- ^ «Сіхот кодеш» 5738.
- ^ Книга Шмот, Їтро, 88б.
- ^ Малахі, 2:3.
- ^ Єшаягу, 1:14.
- ^ Закони святкового спокою, 6:18.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», 429:1. Коментатори «Шулхан аруха» навели джерело його слів з Єрусалимського Талмуду: «А після всіх цих слів сказано: для пасім і зімійот — дванадцять місяців. Сказав р. Йосі бар Бун: для пасхальної пшениці — як для отримання, так і для давання» (трактат Бава батра, розділ 1, галаха 4).
- ^ Див., наприклад, респонси «Мішнат Яавец», «Орах хаїм», розділ 7.
- ^ «Ігрот кодеш», том 11, сторінка 1.
- ^ «Сефер га-тодаа». Див. також «Хохмат Шломо», розділ 429.
- ^ З особливим наголосом починаючи з 5730 року (1969/1970).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Кі тіса», 18 адара 5742 (13 березня 1982), «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 994. «Діврей Мошіах», збірник до Шабату тижневої глави «Кі тіса» 5786, с. 17.
- ^ Докладніше див.: «Головне — діло», Бруклін, 5779, сторінка 128.
- ^ «Гітваадуйот» 5750, частина 3, сторінка 52. «Лікутей сіхот», том 14, сторінка 369, та ін.
- ^ «Гітваадуйот» 5743, том 2, сторінка 1104. 5751, частина 2, с. 399-400.
- ^ Сіха другого дня Рош га-Шана, і як наводиться в «Шалшелет га-яхас» у 5738 році (1977/1978): «Запроваджує звичай жертвувати маот хітім і роздавати їх тим, у кого немає, на потреби Рош га-Шана, переддня і виходу Йом Кіпуру, свята Сукот, Шміні Ацерет і Сімхат Тори, відповідно до сказаного: їжте ситне і пийте солодке, і посилайте частки тим, у кого нічого не приготовано».
- ^ Ребе згадав у зв'язку з цим також трапезу Шабату сліхот і Десяти днів каяття — коли в ці дні їдять як слід, легше постити в Йом Кіпур[потрібне джерело]
- ^ Свято Шавуот — у 5743 році (1982/1983), у 5748 році (1987/1988) — до Ханукі, а в 5749 році (1988/1989) — до Пурима.