Перейти до вмісту

Порядок пасхальної жертви

Матеріал з Хабадпедії

Порядок пасхальної жертви — уривок у сидурі, що промовляється в переддень Песаху після молитви Мінха, у якому описується порядок принесення жертви в часи, коли існував Храм.

Сенс промовляння цього уривка — виконати в мовленні подробиці жертви в роки, коли неможливо принести жертву на ділі, і тому він промовляється саме після молитви Мінха, до заходу сонця, у час, придатний для принесення жертви.

Джерело та різні версії тексту

Перше джерело, у якому був надрукований порядок пасхальної жертви, — книга «Седер га-йом» рабі Моше бен Махіра[1], який написав про його промовляння: «І хай сумує сумом про руйнування Храму, і хай благає Творця світу, хай буде Він благословенний і звеличений, щоб Він відбудував його невдовзі, у наші дні».

Звичай швидко поширився в сидурах каббалістів, і коли Яавец прийшов друкувати свій сидур, він поставив багато складних запитань до тексту, установленого рабі Моше бен Махіром, і тому склав довший і докладніший текст. Третім, хто встановив текст порядку пасхальної жертви, був Гра, який включив у свій текст лише слова віршів, що говорять про жертву, які він зібрав з усього Танаху.

Алтер Ребе не навів цей звичай у «Шулхан арусі», але навів його в сидурі в тій самій версії, у якій він наводиться в «Седер га-йом»[2], за винятком невеликих змін.

Звичай хасидів Хабаду

Алтер Ребе написав у сидурі: «І віддамо биків устами нашими, і молитва Мінха — замість вечірнього таміда, а в часи, коли існував Храм, пасхальну жертву різали після вечірнього таміда; тому належить займатися порядком пасхальної жертви після молитви Мінха[3] . . І людина, що тремтить і боїться слова Всевишнього, повинна читати його в його час, щоб його читання піднеслося замість його принесення, і хай сумує про руйнування Храму й благає Всевишнього, Творця світу, щоб Він відбудував його невдовзі, у наші дні, амінь».

Зі слів Алтер Ребе зрозуміло, що недостатньо прочитати текст порядку пасхальної жертви, але потрібно займатися ним, а також додавати й благати про відбудову Храму.

Наші Ребе, провідники поколінь, молилися Мінху в переддень Песаху в ранню годину, щоб можна було присвятити час неквапному промовлянню порядку пасхальної жертви.

Про Ребе Рашаба розповідають, що він промовляв «Корбан Песах», одягнений у штраймл і святковий одяг та підперезаний гартлом, стоячи обличчям на південь, і промовляв його з радісним обличчям, ретельно й скрупульозно вимовляючи кожне слово. Його вивчення «Корбан Песах» тривало від години до півтори, а після закінчення він говорив про питання каббали й хасидуту, що стосуються пасхальної жертви і того, як вона проявляється в служінні Всевишньому[4].

Про Ребе Раяца розповідають, що в переддень Песаху після молитви Мінха він сидів, вивчав мішнайот і пив склянку чаю[5].

Додаткова література

  • Рав Іссер Шпрінгер, «І віддамо биків устами нашими» — роз'яснення порядку пасхальної жертви із сидура Алтер Ребе, у листку «Га-Тамім», переддень Песаху 5778 (30 березня 2018)

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Ця книга — також джерело для промовляння «Моде ані» під час ранкового пробудження.
  2. ^ Цей текст заснований на Мішні в п'ятій і шостій главах трактату «Псахім» і на Рамбамі в першій главі «Законів пасхальної жертви».
  3. ^ Разом із тим були ті, хто писав, що його промовляють після полудня («Мінгаг Ісраель Тора», с. 324, «Нітей Гавріель», т. 2, с. 204), або після промовляння уривка про тамід у «Корбанот» перед молитвою Мінха, до «Ашрей» (Магарца з Дінова в книзі «Дерех пікудеха», заповідь-веління 5, частина мовлення, пункт 2; у сидурі «Бейт Яаков» від імені «є ті, хто каже»).
  4. ^ «Лікутей дібурім», с. 134, і с. 1367-1368.
  5. ^ «Ємей берешит», сторінка 130.

Повідомити про помилку на цій сторінці