Перейти до вмісту

Нігун «Пада ве-шалом нафші»

Матеріал з Хабадпедії

Коли прийшли повідомити Алтер Ребе про його звільнення, він саме проказував вірш «Пада ве-шалом нафші», що у вірші 19 у розділі 55 Тегілім. Хасиди склали пісню на цей уривок Тегілім, яку вони співають 19 кислева. Дехто каже, що пісню склали хасиди Мітлер Ребе, а дехто каже, що її було складено пізніше. Початок нігуну — у спокійному русі, у співі подяки Святому, благословенний Він, за диво, а наприкінці, на словах «А я покладаюся на Тебе», пісня підноситься до руху великої радості, аж до справжнього танцю.

Також його співають у день звільнення Ребе Раяца, у день 12 тамуза, а також у день 10 кислева, коли Мітлер Ребе вийшов з ув'язнення, і згідно з поясненням Ребе цю пісню співають тому, що відомо, що під час біди наші Ребе, провідники поколінь, читають Тегілім за днями тижня, а не тільки за днями місяця, і тому 19 кислева 5559 (27 листопада 1798), а також 12 тамуза 5687 (12 липня 1927) обидва припали на третій день тижня, і тому виходить, що розділ 55 читали в день звільнення з ув'язнення, а також у день 10 кислева, коли в цей день читають розділ 55 за порядком, розподіленим за днями місяця.

Цей нігун — нігун 55 у «Сефер га-нігуним».

Слова нігуну

פָּדָה בְשָׁלוֹם נַפְשִׁי מִקְּרָב לִי כִּי בְרַבִּים הָיוּ עִמָּדִי. יִשְׁמַע אֵל וְיַעֲנֵם וְיֹשֵׁב קֶדֶם סֶלָה אֲשֶׁר אֵין חֲלִיפוֹת לָמוֹ וְלֹא יָרְאוּ אֱלֹקִים. שָׁלַח יָדָיו בִּשְׁלֹמָיו חִלֵּל בְּרִיתוֹ. חָלְקוּ מַחְמָאֹת פִּיו וּקְרָב לִבּוֹ רַכּוּ דְבָרָיו מִשֶּׁמֶן וְהֵמָּה פְתִחוֹת. הַשְׁלֵךְ עַל ה' יְהָבְךָ וְהוּא יְכַלְכְּלֶךָ לֹא יִתֵּן לְעוֹלָם מוֹט לַצַּדִּיק. וְאַתָּה אֱלֹקים תּוֹרִדֵם לִבְאֵר שַׁחַת אַנְשֵׁי דָמִים וּמִרְמָה לֹא יֶחֱצוּ יְמֵיהֶם וַאֲנִי אֶבְטַח בָּךְ / Пада ве-шалом нафші мі-крав лі, кі ве-рабім гаю імаді. Їшма Ель ве-яанем ве-йошев кедем села, ашер ейн халіфот ламо ве-ло яреу Елокім. Шалах ядав бі-шломав, хілель бріто. Халку махмаот пів у-крав лібо, раку дварав мі-шемен ве-гема фтіхот. Гашлех аль Гашем єгавха ве-гу єхалкелеха, ло їтен ле-олам мот ла-цадик. Ве-Ата Елокім торідем лі-веер шахат, аншей дамім у-мірма ло єхецу ємейгем, ва-ані евтах бах / Визволив Він у мирі душу мою від битви проти мене, бо багато було зі мною. Почує Б-г і відповість їм, Той, Хто сидить споконвіку, повік, тим, у кого немає змін і хто не боїться Б-га. Простягнув він руки свої на тих, хто в мирі з ним, порушив союз свій. Гладенькі солодкі мови вуст його, а в серці його війна; м'якші від оливи слова його, але вони — оголені мечі. Поклади на Г-спода тягар твій, і Він підтримає тебе; не дасть Він повік похитнутися праведникові. А Ти, Б-же, скинеш їх у колодязь погибелі; кровожерливі й підступні не доживуть і до половини днів своїх, а я покладаюся на Тебе

— Тегілім розділ 55 від вірша 19 до кінця розділу

Додаткова література

  • Рав Елімелех Райчик, «Пада ве-шалом» у служінні сьомого покоління, огляд маамарів хасидуту на цей вірш, збірник «Бней гейхала», випуск 2, кислев–тевет 5785 (січень 2025), с. 20

Зовнішні посилання



Повідомити про помилку на цій сторінці