Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім»

Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» Ребе вперше була надрукована 5706 року (1945/1946). У Пасхальній Агаді Ребе зібрав сотні роз'яснень із десятків книжок про порядок і текст Агади, головним чином за текстом Алтер Ребе і його галахічними постановами, з додаванням збірки звичаїв для хасидів Хабаду.
Розвиток Агади

Агада вперше вийшла 5706 року (1945/1946) під назвою «Лікутей мінгагім у-теамім» і мала сорок сім сторінок. Основний текст Агади містився на правій сторінці, а навпроти — «лікутім». У наступні роки Ребе додав нові абзаци (40), щонайменше в три етапи[1].
Ребе Раяц висловився у відповідь на питання, що напрошувалося у зв'язку з друком Агади: як відомо, в межах видань редакції «Оцар га-хасидім» було встановлено «гейхалот», що починаються з Бешта, Магіда з Межиріча, Алтер Ребе і так далі. Для кожного гейхалу Ребе Раяц установив рамку з особливим оформленням титульного аркуша. І коли Агаду готували до друку, постало питання — в якому «титулі» друкувати Агаду? Ребе Раяц відповів і сказав своєму зятеві: «Батько (Ребе Рашаб) був „пнімі“, і ти — „пнімі“. Тому годиться, щоб Агада вийшла в такому „титулі“, як у батька»[2].
5733 року (1972/1973) — через 27 років після її першого виходу — «Ваад ле-гафацат сіхот» випустив Агаду, в якій усі абзаци було об'єднано разом, і цього разу їх розмістили на берегах Агади. Унаслідок цього змінилися номери сторінок, і Ребе у своїх примітках також почав посилатися на нове видання.
У першому виданні вона називається «Лікутей мінгагім у-теамім», а потім у зворотному порядку — «Лікутей теамім у-мінгагім».
Агада вчителя для учня
Агада Ребе унікальна в багатьох і різноманітних відношеннях, але головна її особливість — у точній, навіть прискіпливій відповідності потребам того, хто вивчає. У ній є все необхідне для правильного предметного розуміння Агади і для виконання численних заповідей ночі седеру — згідно із законом, з найбільшою ретельністю. Нічого не бракує, але й нічого зайвого.
І водночас — і це дивовижно — вона ні від чого не відмовляється, і що глибше в неї вникаєш, то більше знаходиш у ній творчий підхід у всіх можливих галузях: передусім у стислому і точному викладі розвитку структури Агади, далі у виборі основних і фундаментальних тлумачень, що дивовижно розв'язують кожен неясний і важкий уривок чи слово, і, нарешті, в досконалому узагальненні всіх законів седеру з їхніми обґрунтуваннями, і особливо у включенні звичаїв Хабаду, до яких додаються глибокі вчені примітки.
Це одна з небагатьох Агад, автор якої поставив перед собою одну мету: дати читачеві все необхідне. Цим вона вирізняється з величезного розмаїття Агад, що виходили з давніх часів.
Мета Агади

Мета цієї праці — дати читачеві все необхідне для повного розуміння. Це відбивається і в джерелах «упорядника», яких він, звісно, не приховує, а навпаки. Ребе пропонує якомога ширший спектр тлумачень, у дусі «прийми істину від того, хто її сказав». Тим самим Ребе прищеплює тим, хто вивчає його працю, ґрунтовний і внутрішній метод навчання, характерні риси якого — чиста віра в кожну рисочку, звичай і закон та прагнення до базового, первинного розуміння сказаного.
Назва Агади
«Лікутей теамім у-мінгагім» — здавалося б, назва, що виражає лише роботу зі збирання, не пасує до такої творчої праці. Однак, вочевидь, поняття «лікут» щодо цієї книжки і подібних до неї покликане характеризувати суть праці. «Лікут» не в сенсі збирання, а в сенсі очищення і просіювання всього величезного матеріалу, що існує про Агаду, включно з новими тлумаченнями самого «упорядника», і відбору найкращого з найкращого в чистому, чіткому і ясному стилі, який буде привітним до читача. Цей «лікут» виражається в кожній деталі Агади: навіть коли «упорядник» обрав певне тлумачення одного з коментаторів Агади, він «збирає» його і подає з нього лише ту суть, яка відповідає меті, поставленій ним перед собою у своїй праці. Тож, по суті, немає праці більшої, ніж ця, — праці впливу вчителя на учня.
Складові частини Агади
Коли ми кажемо «Пасхальна Агада», ми маємо на увазі дві частини: а) сам текст Агади та його читання; б) виконання заповідей і звичаїв ночі седеру. А коли йдеться про хабадську Агаду, то в кожній із цих частин є хабадський бік: у самому тексті Агади — текст Алтер Ребе, а в заповідях цієї ночі — його постанови і звичаї дому Ребе, що передавалися з покоління в покоління. До всіх цих чотирьох складових Ребе додає основоположні, прояснювальні та роз'яснювальні лікутім.
До самого тексту Агади він пропонує варіанти тексту та основні джерела, а поряд із ними — добірку тлумачень. А закони седеру він викладає в стислій формі, у поєднанні з обґрунтуваннями, джерелами та визначеннями — з концентрованим зазначенням усіх пов'язаних із ними думок.
Агада
Первинний «вихідний матеріал» Агади походить із «Мішни, трактат „Песахім“, розділ 10, Мехілти, тижнева глава „Бо“, Вавилонського Талмуду та Єрусалимського Талмуду, „Песахім“, там само» [а також у Сіфрей на Дварім] (див. стор. 8 в Агаді). У цьому первинному матеріалі, як зазвичай у подібних випадках, існують різні версії та варіанти тексту[3].
З цих галахічних та агадичних мідрашів «упорядник Агади» вибрав уривки і розташував їх у порядку передування і слідування, однак через структуру Агади та з інших причин упорядник вніс у частину уривків різні зміни формулювань[4]. Перед нами, отже, друге покоління змін.
Після того як Агаду було укладено, вона знову з'являється в різних місцях — «сідур рава Амрама Гаона, сідур Расага, у Рамбама, в „Махзор Вітрі“ та ін.»[5] — з чималими змінами і формулюваннями, як зазначає Ребе впродовж усієї Агади.
І останній за порядком, але не за значенням — текст Алтер Ребе, який він вивірив і очистив із шістдесяти варіантів тексту[6]. Це і є Агада, яка в нас у руках. Ось перед нами четверте покоління варіантів тексту.
І зважаючи на складну структуру Агади в поєднанні з чотирма поколіннями змін, це вимагає, на відміну від звичайного, приділяти увагу варіантам тексту і порядку їхнього розвитку, а інакше багато уривків лишаються важкими для розуміння. Звідси й важливість, якої Ребе надає — особливо в Агаді — варіантам тексту[7].
Але, як сказано, Ребе робить це ясною, узагальненою і приємною мовою, щоб не втомлювати читача. Тому він зупиняється на цьому лише тоді, коли це безпосередньо стосується розуміння, а зазвичай лише вказує звернутися до наявних змін. Тільки той, хто знову і знову вникатиме в сказане, виявить певний «філологічний» [= лінгвістичний, що досліджує мову] метод і переконається, як Ребе широтою свого розуму прокладає шлях у морі варіантів тексту.
Роз'яснення і тлумачення
Поряд із варіантами тексту Агада сповнена тлумачень, спільна риса яких, як уже сказано, — ґрунтовність. Їх можна поділити на три види: а) тлумачення структури і послідовності Агади; б) роз'яснення змісту та ідей; в) роз'яснення слів.
Базове розуміння, якого вимагають від читача Агади, — це передусім розуміння структури уривків Агади і збереження послідовності починаючи з «Ма ништана» і до закінчення Галелю. В Агаді Ребе приділяє цьому особливу увагу і за своїм звичаєм вплітає це стисло по ходу читання Агади.
Одна з яскравих особливостей структури Агади — поєднання віршів із тлумаченнями мудреців, благословенна їхня пам'ять, і роз'ясненнями слів[8]. Є також роз'яснення слів. Здебільшого вони зібрані з текстів Писання і висловів мудреців.
Закони і звичаї
І в законах і звичаях ночі седеру «упорядник» у кожному питанні наводить свої першоджерела в поєднанні з обґрунтуваннями і роз'ясненнями; і, до речі, в кількісному відношенні основна робота в цій Агаді припадає саме на цю практичну частину.
У цієї частини багато сторін. Іноді Ребе узагальнює і стисло викладає всі думки та обґрунтування певного закону. Ця частина особливо насичена вченими примітками, що потребують глибокого вивчення. Іноді він займається встановленням розвитку звичаїв — наприклад: зроа і яйце на блюді. «Упорядник» доходить висновку, що так чинили вже за часів Храму, і відкидає припущення, згідно з яким звичай брати яйце — «бо роблять це на згадку про жалобу за зруйнуванням Храму», адже «доведено в Мішні та в Єрусалимському Талмуді», що так чинили вже від часів Храму. Іноді він навіть вплітає вчені міркування для пояснення законів седеру.
Агада Алтер Ребе
У ніч седеру 5704 року (1943/1944) у Ребе Раяца, після з'їдання марору, один із присутніх попросив відповідальних почати подавати на стіл трапезу, щоб одразу після з'їдання «Корех» можна було перейти просто до «Шулхан орех». Ребе Раяц був невдоволений цією зміною і висловився тоді: «Його святість мій пан, батько, учитель і наставник, святий рав сказав, що в ці ночі — два седери свята Песах — перш ніж робити будь-що зі справ седеру, дарф мен а кук тон ін сідур [= слід зазирнути в сідур]». Сенс сказаного в тому, щоб вникати в ті стислі вказівки, які Алтер Ребе вмістив між уривками Агади і в яких навів порядок дій, який необхідно знати під час виконання. Усе призначення цих фраз — лише практичний посібник для тих, хто проводить седер, але Ребе, вірний своєму підходові віри до всього, що написано нашими Ребе, провідниками поколінь, вникає в ці фрази з точністю до волосинки і видобуває з них перлини та дивовижні тонкощі.
Як відомо, Алтер Ребе вивірив і очистив текст молитви з шістдесяти сідурів з різними варіантами тексту. Серед них була і Пасхальна Агада, в якій, як і в сідурі, безліч варіантів тексту.
У праці, що лежить перед нами, Ребе особливо докладно зупиняється на кожній зміні тексту чи рідкісній версії, яку обрав Алтер Ребе, і не відступає від неї, доки не розкриє, як саме цей текст — найдосконаліший, найкращий і прийнятий з усіх боків. Найвідоміший приклад — порядок чотирьох запитань у «Ма ништана»: занурюємо, маца, марор, возлежимо, — що відрізняється від тексту, «прийнятого в усіх». Ребе починає з рідкісного багатства першоджерел для цього тексту[9] і продовжує доводити, як саме цей текст «відповідає їхньому порядку в цю ніч» і навіть «порядку світів знизу вгору..», але не задовольняється цим і в гострих і коротких словах веде дискусію з іншими думками, що стосуються взагалі порядку розвитку чотирьох запитань упродовж поколінь. І завершує оригінальною ідеєю, що просто пояснює причину відмінностей звичаїв у цьому тексті.
Це крім інших змін, у яких Ребе задовольняється зазначенням низки варіантів тексту, що збігаються з текстом, який лежить перед нами, і, як годиться торанічній істині, завжди ретельно вказує також усі ті джерела, в яких текст наводиться інакше, ніж у Алтер Ребе[10].
«Лікутей мінгагім»
Одна з головних частин усієї цієї праці, заради якої, цілком можна припустити, її і було створено, — це «Лікутей мінгагім». Тут уперше було зосереджено і впорядковано подано всі звичаї Хабаду для ночі седеру, зокрема й звичаї дому Ребе, частина яких призначалася лише для провідників поколінь.
Ребе був першим, хто впорядкував, вивірив і очистив хабадські звичаї однаково, а не одні так, а інші інакше. І справді — за вказівкою Ребе Раяца до цієї Агади було включено всі звичаї. Зазвичай Ребе задовольняється їх зазначенням, але час від часу, особливо коли звичай не такий буденний, Ребе приділяє йому увагу — або зазначенням додаткових торанічних джерел[11], або роз'ясненням. Ось один приклад звичаю, якого не дотримуються: «У домі Ребе не заведено викрадати афікоман». Ребе не ігнорує тих, у кого заведено викрадати, і навіть указує на натяк на це, наведений у книжках звичаїв, але звичай Хабаду він роз'яснює цитатою вислову Гмари[12]: «Украдеш за злодієм — і смак відчуєш», сенс якого в цьому контексті такий: крадіжка — в будь-якій формі — заразна хвороба...
Про Агаду
Рав Шломо-Йосеф Зевін написав про цю Агаду: «Дивовижна Агада, яких небагато, і пасує кожній людині з Ізраїлю, як хасидові, так і не хасидові. Якби я не побоювався неприязні хасидів до застосування буденного визначення до святої праці, я сказав би, що це наукова робота найвищого рівня. У всякому разі — перлина літератури про Агаду[13].».
Дослідник і лінгвіст Меїр Медан написав: «Ця Агада, невелика за обсягом, дивує у двох відношеннях: а) величезне багатство джерел зі слів мудреців і з книжок рішонім та ахаронім — важко зрозуміти, як це величезне багатство ерудиції вмістилося в тонку і худеньку брошуру на 47 сторінок, більша частина яких — сам текст Агади, а менша — слова упорядника і редактора; б) те, що автор, хасидський адмор, розкривається не як адмор, чиє ремесло — хасидизм, а слова — натяк і тлумачення, як в інших адморів, а як науковий дослідник найвищого рівня, філолог великого масштабу, що вражає своєю величезною ерудицією, здоровим розумом і здатністю до наукового з'ясування та аналізу джерел, варіантів тексту, раннього і пізнього, простого сенсу Писання, — і все це короткою, стислою і взірцево точною мовою[14]».
Інші видання
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» — «Агада Ребе», — з огласовками, з розшифруваннями — з додаванням огляду рава Шимона Вайценгандлера, видання інституту «Торат Менахем» (перше видання — 5766. Відтоді надрукована в додаткових виправлених виданнях, останнє з яких вийшло 5782 року (2021/2022)).
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім». З огласовками. З розшифруванням посилань на джерела і вказівок на берегах сторінки. «Кегот», 5767.
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім, мінгагім у-веурім» — Агада з додаванням роз'яснень Ребе до Агади, виголошених (і відредагованих) упродовж багатьох років, і загальних листів до свята Песах, 2 томи, «Ваад ле-гафацат сіхот».
- «Пасхальна Агада, відредагована і роз'яснена» — роз'яснення Ребе до Агади, викладене загальнодоступною мовою, видання інституту «Гейхал Менахем»
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім, мекорот у-мінгагім» — Агада Ребе з додатком звичаїв і роз'яснень, видання інституту «Гейхал Менахем»
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» з роз'ясненням «Діврей шалом», книжкове видавництво «Кегот», 5778.
Додаткова література
- Рав Йосеф-Єшаягу Браун, Роз'яснення до Агади Ребе, про «Корех», марор, афікоман
- Рав Езра Шохет, Тонкощі та роз'яснення в Пасхальній Агаді
- Рав Шалом Шпельтер, «Шаарей шалом» на Пасхальну Агаду з «Лікутей теамім у-мінгагім»
- Рав Аврагам Алашвілі, Дослідження «потребує вивчення» в Агаді Ребе, збірник «Гаарот у-веурім — Огалей Тора» 1289 (12), 11 нісана 5786 (29 березня 2026), стор. 20
- Рав Йоав Ламберг, Агада Ребе — корона Тори і корона царства, збірник «Гаарот у-веурім — Огалей Тора» 1289 (12), 11 нісана 5786 (29 березня 2026), стор. 35 (і в продовження цього — від таміма Яакова Гіршковича у «Гаарот торат Адмура шліта», випуск 278.
- Рав Нахман Лернер, Правила Агади — дослідження провідних правил для вивчення Агади Ребе, бюлетень «Га-Тамім», переддень Песаху 5777 (10 квітня 2017) і переддень свята Песах 5778 (30 березня 2018) (2 частини)
- Рав Нахман Лернер, Правила Агади «за його підходом», журнал «Гейхаль Любавич», випуск 4, 11 нісана 5783 (2 квітня 2023), сторінка 37
- Рав Нахман Лернер, Звичаї в Агаді, журнал «Гейхаль Любавич», випуск 6, стор. 17 і далі.
- Рав Йосеф-Ханіна Бейндман, Пасхальна Агада — «Діврей Менахем», видавництво «Кегот», адар 5781 (лютий–березень 2021)
- Дивовижні роз'яснення з Агади Ребе, у рубриці «Сугійот бе-торат рабейну», тижневик «Гіткашрут», тижнева глава «Цав» 5781
- Подарунок «Томхей Тмімім Любавич» Нетанії до 11 нісана: «Агада мелех»

- «Оцрот га-Агада», скарби з Агади Ребе, видання інституту «Ор га-хасидут»
Видання в каталозі HebrewBooks
Видання цієї книжки в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» הגדה של פסח עם לקוטי טעמים ומנהגים
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» — нове видання, з добіркою тлумачень і святих висловів הגדה של פסח עם לקוטי טעמים ומנהגים - הוצאה חדשה - לקט ביאורים ואמרות קודש
Зовнішні посилання
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» — перше видання, сторінка Агади навпроти сторінки роз'яснення (5706)
- Текст «Пасхальної Агади з „Лікутей теамім у-мінгагім“» — на сайті «Бібліотека Хабад Любавич»
. - Листи Ребе равові Шломо-Йосефу Зевіну з торанічного листування, яке вони вели на тему Агади, надруковані в серії «Ігрот кодеш» ; том 2, стор. 241, том 2, стор. 260, том 15, стор. 39 на сайті «Бібліотека Хабад Любавич»

- Лист Ребе равові Менахему-Зеєву Гринглас, який переадресував Ребе питання про Агаду від єрусалимського каббаліста Єшаягу-Ашера-Зеліга Маргаліота, «Ігрот кодеш», том 11, стор. 166 на сайті «Бібліотека Хабад Любавич»

- «Пнінеї га-Агада», у збірнику для вивчення в єшиві бейн га-зманім всесвітнього «Ігуд талмідей га-єшивот», Песах 5781 (28 березня 2021), сторінка 36
- Правки Ребе до доповнень до Агади, у тшурі з весілля Певзнер–Блінов, тевет 5782 (грудень 2021 – січень 2022) (стор. 16-18)
- Тонкощі та роз'яснення в Агаді Ребе, збірник «Гаарот га-тмімім ве-анаш» Морристауна, випуск 974, сторінки 25-45, «Гаарот у-веурім — Огалей Тора» 1268, сторінка 20-35
- Рав Езра Шохет, Торанічний з'їзд на тему роз'яснень у Пасхальній Агаді Ребе, 5786 рік, на сайті «Сінун Хабад» для роликів YouTube
Примітки
- ^ Як можна бачити в «Шулхан арусі» Алтер Ребе (старе видання) в доповненнях до частини «Орах хаїм».
- ^ Мордехай-Менаше Лауфер, «Ємей мелех» — 2, 2, на сайті «Оцар га-хохма» (перегляд обмежений для передплатників) стор. 797. За усним переказом, рав Йоель Каган, з одного боку, сумнівався в достовірності історії через те, що в цієї розмови між Ребе Раяцем і Ребе не мало бути свідків, з другого боку, не відкидав її повністю, оскільки прецедент цьому вже був: історія, яку наведено в «Решимот» Ребе (12 кислева 5693 (11 грудня 1932)) про сон Ребе Раяца, стала відома ще до виявлення «Решимот» — у книжці «Толдот Аврагам га-рофе», стор. 48. Примітка рава Йоава Ламберга, Агада Ребе — корона Тори і корона царства збірник «Гаарот у-веурім — Огалей Тора» 1289 (12), 11 нісана 5786 (29 березня 2026), сторінка 45, примітка 22.
- ^ Див. уривок «І поневолювали.. і отруювали», стор. 36.
- ^ На них Ребе зупиняється в кількох місцях, див. стор. 29 «мені, а не йому», стор. 35 «і проходив Я повз тебе», стор. 46 «що були батьки наші», стор. 48 «не тільки батьків наших» та ін.
- ^ Стор. 8.
- ^ За словами «Бейт Рабі».
- ^ Ось зазначення кількох прикладів, що показують, як відмінності варіантів тексту прояснюють багато уривків: стор. 26 «сказав рабі Ельазар бен Азарія», стор. 19 «перед Тобою», стор. 34 «вимушений», стор. 34 «і нині ім'я твоє», «і проходив Я повз тебе», стор. 30 «і поневолювали і т. д. і отруювали», стор. 43 уривок «Даєйну» та ін.
- ^ І словами Ребе: «Намір автора Агади в його тлумаченнях — роз'яснити і докладніше викласти теми згідно з тим, що було роз'яснено в іншому місці», стор. 36.
- ^ «Мішна в Єрусалимському Талмуді, Ріф і Рош.. у сідурі рава Амрама Гаона, у сідурі Расага, Рамбам, Тур, Абудрагам.. „Зевах Песах“ Магарі Абарбанеля, „Прі ец хаїм“, сідур Арізаля, Мах та ін..».
- ^ Див., наприклад, стор. 35 «і став там народом». У „Махзор Вітрі“, в Абудрагама, Шла, Яавеца, Кой наводиться тут версія „народом великим“, але в сідурі Расага, в Рамбама, Магараля, у сідурі Рашара слово „великим“ пропущено.. [і продовжує роз'яснювати обидві версії]».
- ^ Див. стор. 48 «Звичай дому Ребе».
- ^ Брахот, 5б.
- ^ Зевін, «Сфарім ве-софрім», частина 3, стор. 263
- ^ «Маханаїм», випуск 32, 5717