Нігун «Лехатхіла арібер»
Нігун «Лехатхіла арібер» (так його назвав Ребе[потрібне джерело], або нігун Ребе Магараша (або на їдиш «Дем ребнс Магараш нігн»)) — нігун, складений Ребе Магарашем; цей нігун був йому дорогий, і він часто співав його з різних нагод: у святий Шабат, у свята та в йома де-пагра. Цей нігун співають і на багатьох фарбрейнгенах Ребе, окрім дня народження і дня відходу з життя Ребе Магараша, а також коли співають нігуни наших Ребе, провідників поколінь.
Назва нігуну
Основна стаття — «Лехатхіла арібер»
Спочатку нігун називався «Дем ребнс Магараш нігн» або «Нігун двейкут Ребе Магараша».
В останньому поколінні нігун стали називати «Лехатхіла арібер» — за відомим висловом Адмора Магараша — «Лехатхіла арібер». Дехто стверджує[1], що зміст вислову виражено і в наспівах нігуну.
Цей нігун відомий також під назвою «Нігун айнс цвай драй фір», оскільки ноти нігуну в другій частині йдуть по чотири. Ще одна назва нігуну — «Нігун ейн соф»[2].
Про цей нігун розповідають: наприкінці книжки «Он ашір» — автора «Мішнат хасидім» — записано пісню нотами. Ребе Магараш прочитав їх і сказав, що записаний нігун пробудив у ньому нігун, і тоді заспівав цей нігун[3].
Цей нігун — нігун 180 у «Сефер га-нігуним»; його записано зі слів старих хасидів.
У Ребе
Ребе вивчив цей нігун від свого діда, р. Меїра-Шломо га-Леві Яновського, який мав велике музичне чуття і був одним із «тих, що сиділи» в самого Ребе Магараша.
Існує кілька записів, на яких чути, як Ребе співає цей нігун; можна помітити кілька тонких, але сталих відмінностей між версією «Сефер га-нігуним» і версією Ребе, зокрема стала зміна в першій баві нігуну.
Коли співають нігун
На фарбрейнгенах Ребе, де співали порядок нігунів Ребе[4], цей нігун звучав у черзі Ребе Магараша. Крім того, цей нігун співали на фарбрейнгенах 2 іяра — у день народження Ребе Магараша, 13 тішрея — у день гілули Ребе Магараша, а також в інші дати, які Ребе пов'язував зі змістом «Лехатхіла арібер».
У формі нігуну, записаній нотами, наспів «ейн соф» повторюється двічі. Особливе нововведення Ребе тут: іноді він рухами голови вказував повторювати цей наспів знову і знову. Схоже, кількість повторів була не випадковою, у дусі «доки не зітруться ваші губи», а навмисною: часто цей наспів повторювали десять разів, а на одному записі чути пронизливий голос Ребе, який повторює наспів двадцять разів поспіль, а під час другого повтору всього нігуну з початку — ще десять разів.
Частини нігуну
Перша бава
Рух «Лехатхіла арібер» — стрибок через усі перешкоди й завади — помітний одразу на початку нігуну, у злеті вгору, на відміну від інших нігунів Хабаду[5], у яких підйом послідовний і поступовий. Можна сказати, що підхід Ребе Магараша, виражений у його вислові «Лехатхіла арібер», виявляється в цьому початку.
Друга бава
Назву «айнс цвай драй фір» дано за «квадратними» тактами, що складаються з чотирьох однакових послідовних звуків. Цей музичний «квадрат» виражає межу, рамки творіння, порядок сходження світів. Цей повторюваний звук — найнижчий у звукоряді нігуну, що виражає «дно» нігуну, — те саме дно, через яке перестрибнули і від якого втекли на початку першої бави.
Третя бава
Натомість назва «ейн соф» відповідає кульмінації нігуну на високих тонах, які повторюються знову і знову: у цьому наспіві можна залишатися без кінця. Це рух, протилежний рухові межі, — рух, що стоїть вище порядку сходження.
Див. також
Зовнішні посилання
- Рав Лев Лейбман, Нігун «Лехатхіла арібер» на сайті «Стіна нігунів»
- Єхіель Софер, Дивовижна історія походження нігуну «Лехатхіла арібер» — з тижневика «Бейт Мошіах»
- «Лехатхіла арібер»: італійська таємниця хабадського нігуну перемоги, на сайті «Хабад Лайв»

- Послухати в різних виконаннях: Ребе, Мелех га-Мошіах • «Гейхал га-негіна» • Давид Гурвіц • «Ніхоах» #2
- Відео
- Бенні Фрідман і «Капельє» у зворушливому виконанні нігуну «Лехатхіла арібер»

- Хасиди співають цей нігун разом із Ребе

- Ребе співає нігун «Лехатхіла арібер»
—

Примітки
- ^ Єхіель Софер, Дивовижна історія походження нігуну «Лехатхіла арібер» — з тижневика «Бейт Мошіах»
- ^ «Решимот», зошит 14, с. 424.
- ^ «Сефер га-толдот — Ребе Магараш», с. 21.
- ^ Рош га-Шана, Сімхат Тора, останній день Песаху, Шавуот.
- ^ Як нігун «Арба бавот», який у цьому сенсі є зразком для багатьох нігунів Хабаду.