Перейти до вмісту

Аврагам-авіну

Матеріал з Хабадпедії
Праотець Аврагам
Перший із трьох праотців
Основна інформація
Місце проживанняУр-Касдім, Харан, земля Кнаан
Сім'я
БатькоТерах
МатиАмталай, донька Карнево
ДружинаКтура, Праматір Сара
ДітиПраотець Іцхак, Ішмаель, Зімран, Йокшан, Медан, Мід'ян, Ішбак, Шуах
Родовід

Праотець Аврагам (якого називають також Ейтан га-Езрахі, а раніше він звався Аврам) — перший із трьох праотців. Аврагам народився в Тераха та Амталай, дочки Карнево.

Аврагам народився 1 тевета 1948 року і також помер 1 тевета 2123 року[1]. Проте див. у Гемарі Рош га-Шана (3а) інші думки про те, у якому місяці народився праотець Аврагам, і є думка, що він народився 14 нісана, напередодні свята Песах.

Мудреці кажуть, що «до Аврагама світ перебував у темряві, а коли прийшов Аврагам, почав світити». У вченні Каббали[2] пояснюється, що він був першим із семи праведників, які повернули й притягнули Шхіну вниз після періоду в сім поколінь гріхів — починаючи від гріха Дерева пізнання і до Німрода, який сам повстав і підняв світ на повстання проти Всевишнього, — і цим віддалили розкриття Шхіни зі світу аж до сьомого небозводу, і, як сказано, «світ перебував у темряві». Але коли прийшов Аврагам, почав світити і відкрив цим нову епоху — «дві тисячі Тори» — дві тисячі років світу з «шести тисяч років, які існує світ», у які було дано Тору.

У хасидуті пояснюється, що відтоді, як Святий, благословенний Він, сказав праотцеві Аврагамові: «Іди з землі твоєї…», і написано: «І рушив Аврам, ідучи все далі на південь», почалася таємниця відбору іскор.

Діяння батьків — знак для синів

Аврагам знав із внутрішньої суті Тори всі основи відкритої Тори. І тому він міг виконувати всю Тору до того, як її було дано. І так буде в прийдешньому майбутньому: із внутрішньої суті Тори ми зможемо знати закони Тори для практичного виконання. Однак заповіді, які виконував Аврагам, належали до категорії «не зобов'язаного, але того, хто виконує», і тому були лише на рівні «пахощів»: у цьому не було притягнення Ацмуту в матеріальний світ, а лише відсвіт, і навіть при цьому притягнення Шхіни було лише на рівні макіфа, тобто він наблизив Шхіну до світу — із сьомого небозводу на шостий небозвід (як пояснюється в Мідраші), так що й після наближення Шхіни Аврагамом Шхіна залишилася в категорії «небозводу» (макіфа).

Але попри це він виконав і одну заповідь згідно з повелінням — на рівні «зобов'язаного, який виконує», і це заповідь обрізання; і оскільки ця заповідь — аспект Вищої волі, а Він і Його воля єдині, у цьому було розкриття Його Ацмуту, благословенний Він.

І це розкриття притягнулося в матеріальний світ, оскільки суть заповіді обрізання, яку виконують на матеріальній плоті, — впровадити святість у матеріальність.

Однак це розкриття було тільки в Аврагамі — який виконав повеління Всевишнього, — але не притягнулося в увесь світ, оскільки світ ще не був готовий прийняти розкриття Його Ацмуту, благословенний Він, аж до покоління Моше, вчителя нашого, під час дарування Тори.

Але оскільки Аврагам виконав одну заповідь як «зобов'язаний, який виконує», то «діяння батьків — знак (і надання сили) для синів», і цією силою його сини виконують усі заповіді на рівні «зобов'язаного, який виконує» — притягнення Його Ацмуту, благословенний Він, у матеріальний світ.

Колісниця для якості Хесед

Сфіра Хесед світу Ацилут світила й одягалася в його тіло, і тому Аврагам перебував у такому бітулі, що став колісницею для Святого, благословенний Він, і «сказала якість Хесед перед Святим, благословенний Він: Владико світу, відтоді як Аврагам на землі, мені не потрібно було виконувати свою роботу, адже Аврагам стоїть і служить замість мене».

І тому також головним у його служінні Всевишньому була якість любові, як написано: «Аврагам, що любить Мене».

Ба більше, «сказала якість Хесед» — це заздрість якості Хесед до справ милосердя праотця Аврагама, у яких є перевага порівняно з Хеседом Ацилуту.

Бо Аврагам, який є душею в тілі й займається гостинністю, щоб звіщати Б-жественність Всевишнього в цьому нижньому світі, стоїть вище за гідністю і рівнем порівняно з якістю Хесед Ацилуту.

Його ступінь

Рівень праотця Аврагама, мир йому, натякається в його імені Ав-рам — це «розум, прихований від усякої думки». І Цемах Цедек пояснює, що мається на увазі Малхут де-Адам Кадмон[3]. Звідти праотцеві Аврагамові було наказано вийти і спускатися все нижче й нижче порядком сходження світів, аж до світів БЕА, щоб відібрати іскри святості, що впали в них під час розбиття посудин.

Основна стаття – Акедат Іцхак

Десятьма випробуваннями було випробувано праотця Аврагама, і він витримав їх усі; коментатори розійшлися в думках щодо суті випробувань, але на думку всіх випробування Акеди — найбільше з них.

Аврагам відкрив канал самопожертви заради освячення Імені Всевишнього і тим самим проклав шлях і дав можливість тим, хто прийшов після нього, діяти подібно до нього.

І хоча сила самопожертви закладена в самій сутності душі, вона вельми прихована й потаємна, і якби не самопожертва праотця Аврагама, не було б явища самопожертви, тобто сила самопожертви не притягнулася б і не розкрилася б у світі.

Хоча саме Аврагам відкрив канал самопожертви заради віри в Єдність Всевишнього та її поширення — «і проголосив там ім'я Г-спода, Б-га вічного», — проте саму самопожертву він не вважав цінністю самою по собі, а лише засобом для досягнення мети — поширення віри в Єдиного Б-га.

На відміну від рабі Аківи, який дуже хотів віддати своє життя заради віри і бачив цінність у самому акті самопожертви.

Але випробування Акеди — коли праотцеві Аврагамові було наказано принести свого сина Іцхака на всепалення — було найбільшим випробуванням.

Скасування буття

У величі свого бітулю він досяг рівня бітулю «я порох і попіл», тобто як співвідноситься попіл із прекрасним деревом, яким воно було до того, як згоріло, так оцінював Аврагам якість Хесед, якою він займався в цьому світі, порівняно з якістю Хесед в Ацилуті.

У молитві ми молимося і завершуємо благословення ім'ям Аврагама: «… Б-г Аврагама тощо, благословенний Ти, Г-споди, Щит Аврагама». І хоча Всевишній називається Б-гом усієї землі, проте Святий, благословенний Він, пов'язав Своє ім'я з Аврагамом, бо той був скасований і включений в єдність світла Ейн Соф, благословенний Він.

Етапи служіння Аврагама

Три періоди в житті Аврагама, які є трьома рівнями і способами його служіння.

1) У Харані до сімдесяти п'яти років. (Аврам)

2) У землі Кнаан до обрізання. (ще Аврам)

3) У Землі Ізраїлю після обрізання. (Аврагам)

У Харані

Перший рівень — коли він був в Ур-Касдімі, до того як Всевишній сказав йому: «Іди…» тощо. Хоча він уже виконував там усю Тору і заповіді духовно і здійснював єднання нагорі, у великій любові та істинному двейкуті, і навернув багатьох із народів землі до виконання семи заповідей нащадків Ноя, проте Б-жественна єдність залишалася в прихованості, на рівні хохма стімаа, яка вища за світ Ацилут. І тому він звався Аврам — це ав (Хохма) рам (вище за розкриття).

У країні Кнаан

Другий рівень — коли йому було сказано: «Іди з землі твоєї», коли йому було сімдесят п'ять років, і він вийшов з Ур-Касдіма, щоб іти в землю Кнаан, — коли він пробудився перейти від прихованості до розкриття, принаймні в Ацилуті, доки не прийшов у Землю Ізраїлю — Алма де-ітгалья; тобто вища Б-жественна єдність притягнулася від Його Ацмуту, благословенний Він, і розкрилася тільки в десяти сфірот Ацилуту. І це тривало 24 роки, доки йому не виповнилося 99 років, і він усе ще був на рівні Ав-рам — вище за розкриття в нижньому світі.

У Землі Ізраїлю (після обрізання)

Третій рівень — коли йому було наказано зробити обрізання у віці 99 років, — це заради зв'язку і поєднання духовного виконання заповідей, як воно здійснювалося в Ацилуті, щоб воно прийшло до розкриття внизу, у світах БЕА, у матеріальних заповідях, щоб передати це в спадок своїм синам. І тоді він був названий Аврагам (з додаванням літери «гей»), що натякає на п'ять перших хасадім у його сутності, від яких — дивовижна здатність розкрити піднесену Б-жественну єдність також унизу, у нижньому світі.

І тому літера «гей», додана до його імені, — це нижня «гей» Імені Гаває, і завдяки цьому він став «батьком багатьох народів», так що й іскри, які перебувають у народах, будуть відібрані і включені у святість, як свічка перед смолоскипом.

Авдала

Основна стаття – Брит міла

Тільки після обрізання потомство Аврагама було відокремлене виключно для Б-жественної святості, але до обрізання, внаслідок переважання в Аврагамі якості Хесед, його вплив притягувався також до Ішмаеля (арабів) — у місце, негідне прийняти цей вплив. І цим зміцнилися сила і становище цих нечестивців, так що це поставило під загрозу здійснення Б-жественного задуму у створенні світу. Бо кінцева мета задуму створення світу — прихід Мошіаха, коли здійсниться сказане: «І знищить Він смерть навіки», «І дух нечистоти усуну з землі», — коли все зло буде викорінене зі світу.

Але якщо вплив притягуватиметься безконтрольно також до Ішмаеля — що, борони Б-же, могло б статися, як написано: «О, якби Ішмаель жив перед Тобою», — це може зміцнити й увічнити, борони Б-же, зло у світі і перешкодити здійсненню Б-жественного задуму про те, що «Святий, благословенний Він, побажав мати оселю в нижніх світах».

І пояснення цього полягає в тому, що Б-жественне світло, яке сходить, щоб створювати й оживляти створіння, має велику силу спуститися і сотворити створіння, низькі й нижні до нескінченності. І от, коли світло спускається і сходить через різні завіси, що приховують і затаюють його Б-жественну сутність, то завдяки цьому можуть виникнути і бути сотворені кліпот і ситра ахра, що повстають проти Всевишнього і отримують живлення життєвістю та зміцнення від Б-жественного світла, яке сходить прихованим чином через завіси, що покривають істину.

Але коли буде усунена крайня плоть, що приховує і покриває істину, кліпот і народи, які отримують свою життєвість від кліпот, не зможуть отримувати життєвість та існування для своєї нечистоти і скасуються у своєму бутті.

Спадщиналюбові та віри

Любов, прихована в серці кожного єврея, яка дісталася нам у спадок від наших праотців, дісталася нам головним чином від праотця Аврагама, «який є першим коренем душ Ізраїлю і першим пастирем».

Наш перший праотець Аврагам завдяки своєму самовідданому служінню з поширення Б-жественності Всевишнього — віри в Єдиного Б-га — серед усіх людей світу удостоївся передати в спадок своєму потомству до кінця всіх поколінь чисту віру у Всевишнього і Його Тору, і тому в кожного єврея і єврейки є сила і мужність віддати своє життя за святу Тору.

אברהם ויצחק בנו

Праотець Аврагам і праотець Іцхак. У мудреців наводиться, що праотець Аврагам завдяки найтяжчому і найгіркішому випробуванню — десятому випробуванню, випробуванню Акеди Іцхака, його єдиного сина від Сари, що народився в нього у віці 100 років, — тієї години викликав для всіх поколінь аж до приходу Мошіаха великий достаток доброго заробітку, зцілень, успіхів і багатства; і тому сказано в Торі: «І простягнув Аврагам руку свою, і взяв ніж» тощо — «ніж», який донині годує, і завдяки його заслузі євреї їдять у цьому світі[4].

אברהם ואליעזר עבדו

Праотець Аврагам і управитель його дому Еліезер. Його раб Еліезер черпав і напував з учення свого вчителя Аврагама, і тому в Торі він названий «Дамесек Еліезер»: «Дамесек» — це скорочення від «той, хто черпає і напуває». У Гемарі наводиться, що він поширював учення Аврагама серед багатьох[5], і тому його ім'я — «Дамесек Еліезер», бо тим, хто черпав і напував учення Аврагама, був Еліезер[потрібне джерело]. У мудреців наводиться, що Еліезер був надзвичайно багатим, маючи добрий заробіток, і всі ключі від скарбниць свого вчителя Аврагама Аврагам довірив своєму рабові Еліезеру і віддав у його руки.

אברהם וישמעאל בנו

אברהם אבינו וישמעאל בנו. אברהם רצה מאוד בטובתו ובאהבת בנו ישמעאל שנולד לו מהגר, ולכן ביקש עליו בקשה "וַיֹּ֥אמֶר אַבְרָהָ֖ם וגו' ל֥וּ יִשְׁמָעֵ֖אל יִחְיֶ֥ה לְפָנֶֽיךָ"[6] שתהיה לו פרנסה טובה ועשירות ופירשו חז"ל יִחְיֶה בְּיִרְאָתֶךָ[7], ציטוט חז"ל אלו הובא בתפילת השל"ה הקדוש.

Аврагам і сини наложниць , його сини

Праотець Аврагам дуже любив також своїх шістьох синів, синів Кетури, яких у Торі названо синами наложниць, які були єдинокровними братами Іцхака та Ішмаеля; їхні імена: Зімран, Йокшан, Медан, Мідьян, Ішбак і Шуах; і він обдарував їх великим багатством, добрим заробітком і багатьма грошима, як написано в Танаху, у книзі Берешит (розділ 25, вірш 6): «А синам наложниць, які були в Аврагама, дав Аврагам дарунки і відіслав їх від Іцхака, сина свого, ще за життя свого, на схід, у землю східну». І наші вчителі-коментатори пояснили «дарунки»: одні кажуть — багато грошей, викуп і дар (Рашбам), а інші кажуть — він передав їм нечисте ім'я і чаклунство (Раші), згідно з Гемарою в Санедрин; і, ймовірно, і те, і те. І відіслав їх у «землю східну» — за тлумаченням рабейну Аврагама ібн Езри, ось його слова: «Земля східна» — схід Землі Ізраїлю. А є такі, що кажуть: до місця сина Ішмаеля (див. нижче , 15). І перше правильне. А за тлумаченням рабі Йосефа Бехор Шора, «на схід, у землю східну» — це земля Арам, як написано: «З Араму привів мене Балак, цар Моава, з гір східних» (Бемідбар, розділ 23, вірш 7); і відіслав їх, щоб він успадкував свою частку в домі батька.

Див. також

Зовнішні посилання


Сім пастирів

Адам • Шет • Метушелах • Аврагам • Яаков • Моше • Давид

(Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)

Примітки

  1. ^ Наводиться в книзі «Бат аїн» від імені давньої книги «Карнаїм» як день його відходу з життя
  2. ^ «Шаарей ора», сфіра Малхут
  3. ^ «Ор га-Тора», Ваїкра, т. 3, с. 928.
  4. ^ Згідно з тлумаченням наших учителів-тосафістів на Тору, а їхнє джерело — «Ялкут Шимоні» (розділ 22), де сказано: «А мудреці кажуть: чому він називається „маахелет“? Тому що євреї їдять у цьому світі завдяки заслузі того ножа». І так само в «Берешит раба»: «Усе, що євреї їдять у цьому світі, вони їдять тільки завдяки заслузі того ножа» («Берешит раба», 56)
  5. ^ Йома, 28б.
  6. ^ Берешит 17, 18
  7. ^ Раші там само
Праотець Аврагам згадується ще в 237 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457145301

Повідомити про помилку на цій сторінці