Перейти до вмісту

Відвідини Ребе громадських седерів

Матеріал з Хабадпедії

Відвідини Ребе громадських седерів відбувалися щороку (до 5741 року (1980/1981)) у першу ніч свята Песах — у ніч седеру, коли Ребе відвідував громадські седери, що проводилися в різних установах району Краун-Гайтс: в їдальні Центральної єшиви «Томхей Тмімім», у «Махон Хана», в єшиві «Гадар га-Тора», в установі для вихідців з Персії та в установі ФРІ для вихідців з Росії.

Ребе обходив установи, оглядав приготування до седеру й кухні та часом робив різні зауваження. Потім він виголошував коротку сіху, у якій благословляв учасників.

Тексти благословень було відредаговано й надруковано в доповненнях до томів «Лікутей сіхот»[1], а також у доповненнях до Пасхальної Гагади з «Лікутей теамім у-мінгагім».

Відвідини їдальні єшиви «Томхей Тмімім»

Від перших років свого проводу Ребе відвідував їдальню Центральної єшиви «Томхей Тмімім» — 770, щоб благословити учнів у першу ніч свята Песах перед проведенням седеру.

Уперше Ребе відвідав бахурім у ніч седеру в 5712 році (1951/1952). У ті роки єшива закривала кухню на всі дні свята й виділяла бахурім кошти, щоб вони самі організували собі Песах. Бахурім влаштовували святкові трапези Песаху в залі «Бейт Рівка», що був поруч із 770[2]. Відповідальним за організацію пасхальних справ був р. Давид Раскін.

Ось як описав р. Давид у листі до батька події ночі седеру в 5712 році (1951/1952)[3]: «Після вечірньої молитви першого дня учні вже пішли проводити пасхальний седер, а я ще був у 770. А. П. Ребе, Адмор шліта (вбраний у свій мантл), покликав мене і запитав, у якому місці учні проводять седер. Я відповів, що в „Бейт Рівка“. Ребе, Адмор шліта, сказав мені, що хоче подивитися, як учні проводять седер, і щоб я пішов з ним туди. Пішов також рав Ходаков. Коли Ребе, Адмор шліта, увійшов до „Бейт Рівка“, усі учні вже стояли кожен на своєму місці зі своїми блюдами. Ребе, Адмор шліта, сказав „Гут йом тов“... Неможливо уявити радість, яка була в нас на цьому седері від того, що ми удостоїлися приходу Ребе, Адмора шліта, і особливо від того, що він наголосив, щоб усе було в радості».

Так тривало й у наступні роки, коли їдальня розташовувалася за адресою 676 Істерн-Парквей, а потім (у 5727 році (1966/1967)) переїхала на 749 Істерн-Парквей, а звідти — на нинішнє місце, 1414 Президент.

Коли Ребе входив, бахурім уже стояли напоготові, розставивши свої блюда для ночі седеру, перед кідушем. Ребе виголошував перед бахурім коротку сіху і благословляв їх святковим благословенням. У деякі роки по закінченні благословення співали радісний нігун, і Ребе заохочував спів бахурім.

Крім того, Ребе заходив на кухню єшиви, де готувала пані Хая-Мушка Німотін, «Муся», відома своїми особливими пасхальними гідурім і відданістю тмімім.

Увесь рік вона всією істотою чекала великих хвилин, коли Ребе відвідував кухню єшиви перед першим седером. У святому трепеті вона готувалася й готувала кухню до цієї великої години — відвідин Ребе кухні єшиви.

Ребе заходив перевірити великі казани на її кухні й бажав їй «Гут йом тов». Іноді він звертав увагу на питання пасхальних гідурім кухні або на розташування свічок, маци, вина тощо[4].

У роки, коли Ребе проводив ніч седеру в квартирі Ребе Раяца (до 5730 року (1969/1970)), по закінченні відвідин Ребе бахурім поспішали провести седер, щоб устигнути взяти участь у седері самого Ребе[5].

Відвідини «Махон Хана»

У ніч седеру 5734 року (1973/1974) — першого свята Песах після початку діяльності «Махон Хана», навчального закладу для жінок і дівчат, які повернулися до юдаїзму, у його постійній будівлі на Президент-стріт, — Ребе почав відвідувати і цей заклад під час обходу громадських установ у ніч свята Песах, перш ніж вирушити проводити седер у себе вдома.

Ребе зазвичай входив до будівлі й обходив усі її поверхи та всі кімнати гуртожитку. Після обходу вхідного і верхніх поверхів він спускався на цокольний поверх до їдальні, де столи були накриті до ночі седеру.

Під час відвідин Ребе їдальні в ній були присутні також господарські й духовні працівники закладу. Спершу Ребе бажав «Гут йом тов» кожному з працівників, а потім ішов на кухню, щоб побажати «Гут йом тов» кухарці, пані Гальперін.

Ребе роздивлявся посуд і страви й кілька разів зауважив, що їжа має бути приготована з турботою, як удома, а посуд має бути гарним. Також він робив зауваження щодо розташування свічок, які мають стояти безпосередньо на святковому столі.

Потім Ребе виголошував коротку сіху перед ученицями. У сіхі Ребе благословляв дівчат, щоб наступного року кожна удостоїлася бути у своєму власному домі зі своєю родиною. Цією сіхою відвідини завершувалися, і Ребе виходив з будівлі, благословляючи й дякуючи працівникам.

«Махон Хана» мав у Ребе цілком особливе ставлення. Одного разу Ребе навіть сказав одному із супровідників, перш ніж вирушити до закладу, що тепер він іде «додому»[6].

У 5741 році (1980/1981) з різних причин Ребе зняв своє керівництво із закладу «Махон Хана» і відтоді припинив відвідувати його в ніч седеру. Унаслідок цього він припинив і відвідини інших установ[7].

Відвідини вихідців з Персії

Основна стаття – Порятунок дітей Тегерана (5739)

У 5739 році (1978/1979) Ребе через своїх шлухім — рава Герцля Ілуліана[8] і рава Шалома-Дов-Бера Гехта[9] — здійснив порятунок і вивезення з Ірану сотень дітей і підлітків до Сполучених Штатів під виглядом тимчасового навчання[10].

Рав Яаков-Єгуда Гехт, який очолював організацію «Ваад магіней у-мархівей га-хінух га-кашер», узявся за їхнє прийняття і на першому етапі розмістив їх усіх у спеціальному літньому таборі. Потім він розподілив дітей по відповідних інтернатах або по прийомних родинах і прийняв усіх до установ, що перебували під його керівництвом, — «Гадар га-Тора» і «Махон Хана».

Ребе супроводжував своїми вказівками всю операцію і в низці випадків виявляв особливу увагу до учнів — вихідців з Персії.

У першу ніч свята Песах 5739 року (11 квітня 1979) Ребе відвідав два седери вихідців з Персії. Спершу — у юнаків у залі «У-фарацта». Ребе говорив їдиш[11], а потім один із присутніх переклав його слова перською.

По закінченні перекладу присутні відповіли в сефардській вимові: «Кен єгі рацон» («Хай буде так угодно»). І Ребе повторив за ними, також у сефардській вимові: «Амен, кен єгі рацон». Перед відходом Ребе почав співати «Ве-самахта бе-хагеха».

Ребе відвідав і дівчаток та дівчат — вихідців з Персії, які проводили седер у «Махон Хана». У сіхі, зверненій до них, він благословив їх і, серед іншого, побажав, щоб уже наступного року «ви побачилися з усіма євреями в Єрусалимі, святому місті, і там продовжили „седер“ зі своїми родинами».

Перед цим, напередодні Песаху, Ребе передав багато маци для цих седерів вихідців з Персії і попросив, щоб йому принесли кілька кезайтів марору з того, що приготували для них[12].

Так тривало й у 5740 (1979/1980) і 5741 роках (1980/1981), коли Ребе відвідував і благословляв учнів і учениць — вихідців з Персії в ніч седеру[13].


Примітки

  1. ^ Благословення 5739 (1978/1979) і 5740 років (1979/1980), доповнення до «Лікутей сіхот», т. 17, с. 458 і далі  •  Благословення 5741 року (1980/1981), доповнення до «Лікутей сіхот», т. 22, с. 282 і далі קובץ PDF
  2. ^ Щоденник р. Йоеля Кагана — 5713 קובץ PDF
  3. ^ «Тшура» Кац 5779 קובץ PDF
  4. ^ Кухарка «Томхей Тмімім» і дому Ребе — на сайті «Хабад онлайн».
  5. ^ Хасиди розповідають про ніч седеру з Ребе — свідчення хасидів про седери в присутності Ребе. Підготовлено центральним «Ігуд талмідей га-єшивот» 770קישור לאתר חב"ד אינפו קובץ וידאו
  6. ^ «Тепер я йду додому» — докладний огляд про «Махон Хана» і про відвідини в ніч седеру в збірнику «Імену га-малка» «Ваад хаялей Бейт Давид» קובץ PDF, 6 тішрея 5774 (10 вересня 2013).
  7. ^ Дехто зрозумів, що в 5742 році (1981/1982) він не пішов також через сніг і сильний холод, що стояли надворі. Щоденник одного з тмімім за 5742 рік.
  8. ^ Шаліах Ребе в громаді вихідців з Персії в Лос-Анджелесі.
  9. ^ Нині шаліах Ребе у Квінсі, Нью-Йорк.
  10. ^ Вихід з Тегерана на сайті «Хабад в Ізраїлі».
  11. ^ Благословення було згодом відредаговано й надруковано в «Лікутей сіхот», т. 17, с. 460.
  12. ^ «Сіхот кодеш 5739», т. 2, с. 758.
  13. ^ Рав Мордехай-Менаше Лауфер, Порятунок дітей Тегерана – 5739 — випуск «Гіткашрут» 858.

Повідомити про помилку на цій сторінці