Перейти до вмісту

Нігун «Наші крамкі»

Матеріал з Хабадпедії

«Наши крамки» — це нігун російською мовою, що завершується словами «Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю» («Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель»).

Слова

Слова російською:

  1. наши крамки на улице без клямки можно торговать можно тогрговать
  2. --- ?эй! что у вас
  3. ---"תקעו בחודש, בחודש השביעי, שובה ישראל" / «Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель» / «Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю».! это наша наша торговля

Слова в івритському записі:
"נאַשי קראַמקי נאַ אוּליצעֶ בּיעֶז קְלְיאַמקִי, מאָז'נאַ טאַרגאַוואַט, מאָז'נאַ טאַרגאַוואַט." / «Наши крамки на улице без клямки, можно торговать, можно торговать.»

"הֶעי, טְשטאָ אוּ וואַס?" / «Эй, что у вас?»

"תקעו בחודש, בחודש השביעי, שובה ישראל" / «Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель» / «Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю».

"עֵטָא נאַשאַ טאַרגאַווליאַ, עטא נאש טאַרגאַווליאַ" / «Это наша торговля, это наш торговля».

Переклад:

Наші крамниці на вулиці не замкнені на замок — і можна торгувати товаром.
Гей, що у вас є?
תקעו בחודש, בחודש השביעי, שובה ישראל. / Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель. / Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю.

Зміст

Нігун описує шляхом машаля й іносказання крамниці євреїв, широко відчинені в місяці елул- і тішрей, і продавці закликають покупців прийти й торгувати. На запитання покупців, що у вас є на продаж, євреї відповідають: «Сурміть у шофар у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю» («Тіку ва-ходеш шофар, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель») — це наш товар. Тобто товар хасидів, коли вони повертаються від Ребе, — це три хасидські маамари, що починаються словами — «Тіку ва-ходеш», «Ба-ходеш га-швії», «Шува Ісраель».

Тлом нігуну є зустріч хасидів Хабад-Любавич з хасидами Хабад-Копись під час їхнього повернення з поїздки до Ребе на свята тішрея, коли копиські хасиди запитують любавицьких хасидів, які маамарім вони чули під час перебування в Ребе в Любавичах від Ребе Магараша, натякаючи тим самим на те, що Ребе Магараш мав звичай промовляти коротші й стисліші маамарім, тоді як адмори Кописі мали звичай промовляти глибокі, довгі й докладні маамарім. На це любавицькі хасиди відповідають їм, що хоча маамарім, які промовляв Ребе Магараш, коротші й у них менше підкреслена лінія гаскали в хасидуті, проте любавицькі хасиди більше займаються служінням і засвоєнням сказаного, що натякається в нігуні — взяти й перенести вивчення на загальну поведінку в житті.

Слід зазначити, що єдиний рік, коли Його святістю Ребе Магарашем було промовлено маамарім із цими трьома початковими словами — «Тіку ва-ходеш», «У-ва-ходеш га-швії», «Шува Ісраель», — був 5630 рік. Ці маамарім надруковано в «Сефер га-маамарім 5629».

Рош га-Шана випав тоді на понеділок і вівторок. Виходить, що хасиди прибули на Шабат перед Рош га-Шана, і в нього було виголошено маамар «Тіку ва-ходеш». У Рош га-Шана було виголошено маамар «У-ва-ходеш га-швії», а в Шабат Шува — маамар «Шува Ісраель».

Цей нігун є нігуном 110 у «Сефер га-нігуним».

Див. також

Зовнішні посилання


Повідомити про помилку на цій сторінці