Нігун «Наші крамкі»
«Наши крамки» — це нігун російською мовою, що завершується словами «Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю» («Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель»).
Слова
Слова російською:
- наши крамки на улице без клямки можно торговать можно тогрговать
- --- ?эй! что у вас
- ---"תקעו בחודש, בחודש השביעי, שובה ישראל" / «Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель» / «Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю».! это наша наша торговля
Слова в івритському записі:
"נאַשי קראַמקי נאַ אוּליצעֶ בּיעֶז קְלְיאַמקִי, מאָז'נאַ טאַרגאַוואַט, מאָז'נאַ טאַרגאַוואַט." / «Наши крамки на улице без клямки, можно торговать, можно торговать.»
"הֶעי, טְשטאָ אוּ וואַס?" / «Эй, что у вас?»
"תקעו בחודש, בחודש השביעי, שובה ישראל" / «Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель» / «Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю».
"עֵטָא נאַשאַ טאַרגאַווליאַ, עטא נאש טאַרגאַווליאַ" / «Это наша торговля, это наш торговля».
Переклад:
- Наші крамниці на вулиці не замкнені на замок — і можна торгувати товаром.
- Гей, що у вас є?
- תקעו בחודש, בחודש השביעי, שובה ישראל. / Тіку ва-ходеш, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель. / Сурміть у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю.
Зміст
Нігун описує шляхом машаля й іносказання крамниці євреїв, широко відчинені в місяці елул- і тішрей, і продавці закликають покупців прийти й торгувати. На запитання покупців, що у вас є на продаж, євреї відповідають: «Сурміть у шофар у новомісяччя, у сьомому місяці, повернися, Ізраїлю» («Тіку ва-ходеш шофар, ба-ходеш га-швії, шува Ісраель») — це наш товар. Тобто товар хасидів, коли вони повертаються від Ребе, — це три хасидські маамари, що починаються словами — «Тіку ва-ходеш», «Ба-ходеш га-швії», «Шува Ісраель».
Тлом нігуну є зустріч хасидів Хабад-Любавич з хасидами Хабад-Копись під час їхнього повернення з поїздки до Ребе на свята тішрея, коли копиські хасиди запитують любавицьких хасидів, які маамарім вони чули під час перебування в Ребе в Любавичах від Ребе Магараша, натякаючи тим самим на те, що Ребе Магараш мав звичай промовляти коротші й стисліші маамарім, тоді як адмори Кописі мали звичай промовляти глибокі, довгі й докладні маамарім. На це любавицькі хасиди відповідають їм, що хоча маамарім, які промовляв Ребе Магараш, коротші й у них менше підкреслена лінія гаскали в хасидуті, проте любавицькі хасиди більше займаються служінням і засвоєнням сказаного, що натякається в нігуні — взяти й перенести вивчення на загальну поведінку в житті.
Слід зазначити, що єдиний рік, коли Його святістю Ребе Магарашем було промовлено маамарім із цими трьома початковими словами — «Тіку ва-ходеш», «У-ва-ходеш га-швії», «Шува Ісраель», — був 5630 рік. Ці маамарім надруковано в «Сефер га-маамарім 5629».
Рош га-Шана випав тоді на понеділок і вівторок. Виходить, що хасиди прибули на Шабат перед Рош га-Шана, і в нього було виголошено маамар «Тіку ва-ходеш». У Рош га-Шана було виголошено маамар «У-ва-ходеш га-швії», а в Шабат Шува — маамар «Шува Ісраель».
Цей нігун є нігуном 110 у «Сефер га-нігуним».
Див. також
Зовнішні посилання
- Прослухати нігун (починаючи з хвилини 6:00) на сайті «Гейхал га-негіна»
- Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца
- Прослухати нігун святим голосом Ребе
- Послухати нігун в аранжуванні р. Еліора Вальнера