Пасхальна Агада
Пасхальна Агада — текст розповіді про вихід з Єгипту, який заведено читати під час проведення ночі седеру. У ширшому сенсі Пасхальна Агада охоплює всі звичаї, закони і дії, пов'язані з цією ніччю, і до багатьох Агад включено також порядок перевірки і знищення хамецу та порядок пасхальної жертви.
Історія
Значення назви та її джерело
Хоча в кожен з днів року є повеління пам'ятати про вихід з Єгипту[1], Тора звеліла в ніч седеру докладно розповідати про вихід з Єгипту і промовляти це вголос.
Згідно зі словами Тори: «І розкажи синові твоєму того дня так[2]», заповідь розповіді про вихід з Єгипту в цю ніч називається «агада»[3].
Ще одне значення[3] слова «агада» — згідно з мовою таргуму до вірша «Я засвідчив сьогодні Г-споду, Б-гові твоєму»[4], де це вираз хвали і величі[5].
Ще один варіант назви тексту розповіді про вихід з Єгипту в цю ніч — «Агада шель Песах»[6], оскільки текст Агади містить агадот і мідраші на слова віршів про вихід з Єгипту[7].
Вираз «агада» щодо розповіді про вихід з Єгипту в першу ніч Песаху трапляється вже в Гемарі[8].
Текст Агади та його джерело
Джерело тексту Агади в тому вигляді, в якому він прийнятий сьогодні, залишається невідомим, і точно не відомо, хто його склав. Дехто припускає, що джерело тексту Агади — постанова наших учителів у «Керем бе-Явне»[9], а дехто писав, що укладач Агади — сам пророк Еліягу[10].
Найдавніше джерело тексту розповіді Агади в тому вигляді, як за ним чинять сьогодні, — з'являється вперше лише в «Седер рав Амрам Гаон», у сидурі рабейну Саадьї Гаона, а в пізніші роки він з'являється також у «Сефер га-галахот» Рамбама як додаток до законів про хамец і мацу[11] та в «Махзор Вітрі»[12].
Загальні вказівки до тексту Агади і частина тексту в тому вигляді, в якому він прийнятий сьогодні, містяться в Мішні, трактат Псахім[13]: «Налили йому другий келих, і тут син питає батька . . Чим відрізняється ця ніч . . І за розумінням сина батько вчить його. Починає з ганьби і закінчує хвалою, і тлумачить від „Арамеєць хотів погубити батька мого“, доки не закінчить увесь розділ повністю».
«Раббан Гамліель казав: кожен, хто не сказав цих трьох речей у Песах, не виконав свого обов'язку, і ось вони: песах, маца і марор . . У кожному поколінні людина зобов'язана бачити себе так, ніби вона вийшла з Єгипту, як сказано: „І розкажи синові твоєму того дня так: заради цього зробив Г-сподь для мене, коли я виходив з Єгипту[2]“. Тому ми зобов'язані дякувати, вихваляти, славити, підносити, звеличувати, прославляти, благословляти, возвеличувати і оспівувати Того, Хто вчинив для наших батьків і для нас усі ці чудеса: вивів нас з рабства на свободу, зі скорботи до радості, з жалоби до свята, з темряви до великого світла і з поневолення до визволення. І скажемо перед Ним: Галелуйя».
«... Рабі Аківа каже: „Так Г-сподь, Б-г наш і Б-г батьків наших, хай доведе нас до інших свят і паломницьких урочистостей, що прийдуть нам назустріч, у мирі, щоб ми раділи відбудові міста Твого і тішилися служінням Тобі, і будемо ми їсти там від жертв і від пасхальних жертв“ тощо, до „Благословенний Ти, Г-споди, що визволив Ізраїль“ . . Третій келих — благословляє на свою трапезу. Четвертий — завершує над ним Галель і промовляє над ним благословення пісні».
У Гемарі амораї розійшлися в думках щодо різних подробиць тексту Агади, наприклад, суперечка про те, з якого вірша починають з ганьби і закінчують хвалою[14].
Структура тексту Агади
Текст Агади в тому вигляді, в якому він є в нас, відкривається запрошенням арамейською мовою кожного, хто не має можливості відсвяткувати ніч седеру, приєднатися до святкування Песаху.
Потім син ставить батькові 4 запитання про відмінності в їжі цієї ночі порівняно з іншими ночами, як випливає з мови віршів, що повторюють розповідь про вихід з Єгипту в цю ніч: «коли запитає тебе син твій», тобто розповідь про вихід з Єгипту має бути відповіддю на запитання.
Слідом за цим в Агаді наводиться джерело і подробиці обов'язку розповіді про вихід з Єгипту в цю ніч[15] і як його фактично виконували за часів танаїв протягом усієї ночі, хоча вони були великими в Торі й напевно знали подробиці розповіді[16], і згадують чотирьох синів, відповідно до яких Тора 4 рази заповідає розповідь про вихід з Єгипту в цю ніч.
Потім Агада відкривається словами «Спочатку наші батьки були ідолопоклонниками» відповідно до вчення мудреців, що для того, щоб звеличити могутність чуда виходу з Єгипту, слід починати з ганьби і закінчувати хвалою[17]; при цьому Агада короткими фразами розповідає історію народу Ізраїлю від часу Аврагама і обіцянки Завіту між розсіченими частинами про вихід з Єгипту і до спуску в Єгипет, а потім проголошують, що ця обіцянка — головне в усій розповіді про вихід з Єгипту і в усіх наступних вигнаннях: « І це те, що встояло за батьків наших і за нас! Бо не один лише повставав на нас, щоб знищити нас, але в кожному поколінні повстають на нас, щоб знищити нас, а Святий, благословенний Він, рятує нас з їхньої руки».
З цього етапу і далі Агада докладно викладає розповідь про вихід з Єгипту за допомогою тлумачення віршів «Мікра бікурім», причому після кожної цитати з кількох слів Агада наводить тлумачення мудреців, які докладно викладають, пояснюють і розширюють розповідь, з головним наголосом на кари, якими були вражені єгиптяни в Єгипті та на морі Суф.
Сама розповідь Агади завершується хвалою: ми дякуємо Святому, благословенний Він, за те, що нам було б досить самого виходу з Єгипту, і звеличуємо всі інші додаткові блага, якими Всевишній обдарував нас, крім самого виходу, аж до того, що Він дав нам Тору, ввів нас у Землю Ізраїлю і збудував нам Храм, у якому ми можемо служити Йому і наближатися до Нього через спокуту наших недобрих справ.
Частина «Магід» завершується докладною розповіддю про три головні складники блюда ночі седеру, які обов'язкові для виконання заповідей цієї ночі, — песах, маца і марор, і про те, про яку частину розповіді про вихід з Єгипту вони нам нагадують, а також хвалою і подякою[18] та промовлянням Галеля[19] за чудеса виходу з Єгипту і визволення народу Ізраїлю.
Читання Агади
Ребе Раяц висловився, що читання Агади має відбуватися за 2 умов[20]: а) у радості[21] б) гучним голосом[22].
У Ребе Магараша було заведено за його бажанням, що кожен із тих, хто сидів за столом, читав по черзі частину Агади, причому наголошувалося, щоб читання було гучним голосом; Ребе Рашаб висловився, що це було на рівні «відповідають у трепеті й говорять у страху»[23], і так було також у Ребе Раяца[24], і під час промовляння Агади не зупинялися, щоб співати нігуни[25], а щодо промовляння пояснень, наші Ребе, провідники поколінь, скорочували в першу ніч, щоб устигнути з'їсти афікоман до півночі, і докладно пояснювали лише в другу ніч[26].
Серед хасидів Хабаду прийнята мелодія для промовляння Агади, основа якої сягає ще першого покоління хасидизму Хабад, як співали в Алтер Ребе[27].
Сам Ребе має звичай читати Агаду про себе тихим голосом, поруч із тим, хто читає Агаду вголос[28], і не спираючись[29]; при цьому в частині Агади після «Шулхан орех», починаючи з «Шфох хаматха», Ребе промовляв неквапливо і відносно гучним голосом, так що всі, хто сидів за столом, могли чути. Ребе промовляв ці уривки з двейкутом, і час від часу з його очей текли сльози, а багато частин — на мелодію віршів, що передують сурмлінню в шофар у Рош га-Шана, а починаючи з уривка «Нішмат коль хай» Ребе ще трохи підвищує голос[30].
Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім»
Основна стаття – Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім»
Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» — Агада, укладена Ребе і надрукована першим виданням у 5706 році (1945/1946), і відтоді вона стала найпоширенішою Агадою серед анаш і тмімім у всьому світі.
Агада Ребе унікальна в багатьох і різноманітних галузях: у ній докладно розглядається розвиток структури Агади, наводяться базові й засадничі коментарі, що роз'яснюють кожен неясний і важкий абзац чи слово, і підсумовуються закони і звичаї ночі седеру з їхніми обґрунтуваннями — поряд з глибокими вченими примітками.
Рав Шломо-Йосеф Зевін написав про цю Агаду: «Дивовижна Агада, яких небагато, і пасує кожній людині з Ізраїлю, Як хасид, коли він не хасид. Якби я не побоювався неприязні хасидів до визначення святої праці буденними поняттями, я сказав би, що це, це науковий труд першого ступеня. У всякому разі: перлина в літературі про Агаду…[31]».
Дослідник і лінгвіст Меїр Медан написав: «Ця Агада, невелика за обсягом, дивує у двох відношеннях: а) величезне багатство джерел зі слів мудреців і з книжок рішонім та ахаронім — важко зрозуміти, як це величезне багатство ерудиції вмістилося в тонку і худеньку брошуру на 47 сторінок, більша частина яких — сам текст Агади, а менша — слова упорядника і редактора; б) те, що автор, хасидський адмор, розкривається не як адмор, чиє ремесло — хасидизм, а слова — натяк і тлумачення, як в інших адморів, а як науковий дослідник найвищого рівня, філолог великого масштабу, що вражає своєю величезною ерудицією, здоровим розумом і здатністю до наукового з'ясування та аналізу джерел, варіантів тексту, раннього і пізнього, простого сенсу Писання, — і все це короткою, стислою і взірцево точною мовою[32]».
Зовнішні посилання
- Пасхальна Агада для друку, мовами: лашон га-кодеш, англійською, іспанською, французькою і німецькою
- Пісні та піюти, які в різних громадах заведено додавати до Агади
- Класичні коментарі до Пасхальної Агади
- Хто написав Агаду? Для чого вона слугує? Ґрунтовна і захоплива стаття
- Рав Лауфер, Сенси Агади для дітей Ізраїлю, історія Пасхальної Агади для дітей, видання «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі, випуск «Гіткашрут», свято Песах 5780 (9 квітня 2020)
- Рав Моше Штернбух, Визначення заповіді «І розкажи синові твоєму», у випуску «Мі-бейт га-гораа», Песах 5782 (16 квітня 2022)
- Мошіах в Агаді — особливий урок

Примітки
- ^ «Щоб ти пам'ятав день виходу твого з землі Єгипетської всі дні життя твого» (Дварім 16, 3).
- ^ 1 2 Шмот 13, 8.
- ^ 1 2 Абудрагам, «Седер га-Агада у-ферушега», що починається словами «У-матхіль».
- ^ Дварім 26, 3.
- ^ В Єрусалимському таргумі: «Дякуємо і вихваляємо цього дня». Вихвалив цього дня
- ^ В устах єменських євреїв Агада називається «Агадта де-пісха».
- ^ У Пасхальній Агаді з «Лікутей теамім у-мінгагім» Ребе вказує на «„Дікдукей софрім“ до Псахім 115-116. Тосафот, що починаються словами „Амар“, Авода зара 45а. І в низки рішонім», де трапляється вираз ««так само згадує в Агадат га-Песах». Але в «Ігрот кодеш», ч. 2, лист 383, Ребе застерігає щодо цього пояснення, оскільки якщо «Агада шель Песах» означає «мідраш Песаху», то до цього входить лише частина Агади від «Авадім гаїну» до «Ве-номар лефанав Галелуйя», що не випливає із Шасу, рішонім і зі слів Алтер Ребе в «Шулхан арух», розділ 472, параграф 16.
- ^ Псахім 115б: «Не прибирають стіл, хіба що перед тим, хто каже Агаду».
- ^ Пасхальна Агада «Дамесек Еліезер», Коломия 5643, у кунтресі «Агадот Яаков», розділ 1: «Її мова свідчить про неї саму, що це агадот Землі Ізраїлю, складені за часів перших танаїв, і я думаю, що її було складено, коли наші вчителі зібралися в „Керем бе-Явне“, щоб подбати про постанови віри, аби не похитнулися її стовпи і не забулася, хай Б-г милує, Тора в Ізраїлі».
- ^ Пасхальна Агада «Цемах Менахем» рабі Агарона-Менахема-Мендла з Радзиміна, від імені рабі Бунима з Пшисухи.
- ^ Розділ 8. На початку тексту Рамбам вказує, що це текст часу вигнання. Рабі Аврагам, син Рамбама, вказує також, що його батько записав у своєму тексті Агади лише необхідні та прийняті речі, але з пропущених у ньому уривків не можна робити висновок, що їх не слід казати, а лише в інший бік: уривки, які він записав, — обов'язково казати в цю ніч (наводиться в «Маасе Рокеах» у його коментарі до Рамбама, Закони про хамец і мацу, кінець розділу 8).
- ^ Розділи 95-97.
- ^ Розділ 10, мішнайот 4-7.
- ^ Псахім 116а.
- ^ Що повеління звернене до всіх, також до мудреців і великих у Торі, що найкраще виконання заповіді — розповідати про вихід з Єгипту протягом усієї ночі, і кожен, хто розповідає більше, гідний похвали, і що час промовляння Агади — саме вночі, а не раніше, коли маца і марор лежать на столі.
- ^ Пояснення Ребе в Пасхальній Агаді з «Лікутей теамім у-мінгагім» до уривка «Випадок з рабі Еліезером».
- ^ І відповідно до тлумачень, що виводяться з віршів «агади» «Мікра бікурім»: «Я засвідчив сьогодні Г-споду, Б-гові твоєму . . Арамеєць хотів погубити батька мого, і він спустився в Єгипет…».
- ^ Що це одне з пояснень слова «агада» — вираз хвали і подяки.
- ^ Першу його половину; другу половину кажуть у розділі «Галель» після закінчення трапези.
- ^ Як наводиться в писаннях Арізаля.
- ^ Див. у «Ребе говорить з дітьми Ізраїлю», із сіхи Песаху 5751 (30 березня 1991), с. 69: «Навіть неєвреї, які ходять вулицею і не проводять „седер“, не їдять мацу і не п'ють 4 келихи, — коли вони проходять повз єврейський дім і чують, як промовляється Агада з мелодією і в радості, це викликає й у них почуття радості».
- ^ «Оцар мінгагей Хабад», нісан, с. 154. «Гіткашрут», випуск 350, с. 10. Згідно зі словами Рітви в законах порядку Агади: «І людина зобов'язана промовляти Агаду приємним наспівом і гучним голосом з усієї сили».
- ^ «Історія свята — Песах», с. 183.
- ^ «Ковец Любавич», випуск 2, 5704, с. 24.
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», ч. 1, с. 144.
- ^ «Маасе мелех», розділ 7, параграф 4 і далі.
- ^ «Оцар мінгагей Хабад», нісан, с. 155.
- ^ Протягом довгих років це був р. Яаков Кац.
- ^ «Маасе мелех», с. 201.
- ^ «Маасе мелех», с. 208.
- ^ Зевін, «Сфарім ве-софрім», частина 3, стор. 263
- ^ «Маханаїм», випуск 32, 5717