Перейти до вмісту

Наступного року — в Єрусалимі

Матеріал з Хабадпедії
«Наступного року — в Єрусалимі»

«Наступного року — в Єрусалимі» — молитва і проголошення, які промовляють наприкінці молитви «Неїла» Йом Кіпуру та наприкінці читання Пасхальної Гагади в ніч седеру. Зміст молитви і проголошення — вираження віри та сподівання на прихід Геули через Мелех га-Мошіаха і прохання, щоб її прихід стався негайно, так що наступного року всі вже, само собою, будуть в Єрусалимі.

В ученні наших Ребе, провідників поколінь

Ребе Магараш роз'яснив, що промовляння «Наступного року» наприкінці Йом Кіпуру пов'язане із завершенням і печаттю особливої суті Грізних днів. На відміну від порядку служіння в місяці елул, заснованого на служінні людини шляхом ітарута ді-лтата, порядок служіння Рош га-Шана і Йом Кіпуру — це Б-жественне притягнення згори вниз в ітарута ді-лейла 13 атрибутів милосердя, які здійснюють вищу тшуву через притягнення вищого світла, що заповнює всі вади. Ця тшува потрібна навіть від праведників, і «це те, що наприкінці молитви „Неїла“ кажуть „Шма, Ісраель“ тощо і завершують „Наступного року — в Єрусалимі“, в істинній і повній Геулі через Мошіаха, нашого праведника, бо Мошіах прийшов, щоб привести праведників до тшуви, тобто це притягнення аспекту широкої брами й до праведників»[1].

Ребе Раяц кілька разів роз'яснював, що, промовляючи «Наступного року», мають на увазі не чекати до наступного року, а те, що Мошіах прийде негайно і приведе синів Ізраїлю на Святу Землю і до Єрусалима, і, само собою, наступного року вони будуть у відбудованому Єрусалимі[2].

Ребе багато разів повторював і підкреслював ці слова Ребе Раяца[3], що, промовляючи «Наступного року», мають на увазі, щоб Мошіах прийшов зараз, і додав, що це пов'язано з положенням і станом єврея у дві пори року, коли кажуть «Наступного року»: саме в ці піднесені часи в його силах вимагати, наполягати і проголошувати, щоб Геула прийшла саме в цей час.

Ребе також пояснив зміст цього проголошення: наступного року будуть саме «в Єрусалимі», а не «в Ерец-Ісраель» тощо, бо суть Єрусалима, як і його назва, — «повний трепет», досконалість трепету, і таким буде положення і стан синів Ізраїлю в Геулі. І такий зміст прохання і проголошення, вимоги і вираження віри, що Геула справді прийде і сини Ізраїлю будуть тоді в стані досконалості трепету. У духовному служінні це стосується і часу до приходу Мошіаха — вийти з тіснин приватного вигнання і прийти до приватної Геули в служінні єврея.

Коли готували до друку оновлене й розширене видання Гагади Ребе, останню примітку було присвячено болю дитини під час бріт міли, і Ребе звелів редакторам змінити це відповідно до правила «І закінчуємо добрим». Коли з'ясувалося, що книга вже пішла до друку і змінити неможливо, Ребе звелів додати гумовим штампом у кожну з книг напис «Наступного року — в Єрусалимі»[4].

Звичаї Хабаду

У молитві «Неїла»

Наприкінці молитви «Неїла», після промовляння «Шма, Ісраель» один раз, «Барух шем» три рази і «Гашем гу га-Елокім» сім разів, хазан промовляє Кадиш тіткабаль. Посеред кадишу, після «де-аміран бе-альма ве-імру амен», співають Марш Наполеона, а потім сурмлять у шофар одну ткію, наприкінці якої проголошують «Наступного року — в Єрусалимі»[5].

За основним законом дозволено сурмити навіть у сутінках. Але кілька разів траплялося в синагозі Ребе в 770, що хазан закінчував молитву «Неїла» до появи зірок, і Ребе затягував нігун «Авіну малкейну» і нігун «Марш Наполеона» до появи зірок. А оскільки безліч людей покладається на сурмління і відразу після нього закінчує піст, слід остерігатися повсюди, щоб не сурмити до появи зірок.

У ніч седеру

У фрагменті «Га лахма анья» уточнюють, що, промовляючи «Ле-шана га-баа бе-ар'а де-Ісраель», ставлять наголос «мелеїль» (минулий час), а «Ле-шана га-баа бней хорін» — «мілра» (майбутній час). Але в «Ле-шана га-баа бі-Єрушалаїм» не уточнюють наголос, мелеїль чи мілра. Бо головне — щоб повна Геула прийшла негайно, і, само собою, буде «Наступного року — в Єрусалимі».

Звичай дому Ребе: після промовляння «Наступного року — в Єрусалимі» Адмор [наливає трохи вина з пляшки в келих, щоб виправити його «ущербність»[6]] повертає і виливає вино з келиха Еліягу в пляшку, і всі, хто сидить за столом, співають у цей час нігун «Елі Ата» — з десяти нігунів Алтер Ребе[7].

Промовляння «Наступного року — в Єрусалимі» здійснюється сидячи й один раз[8].

Зовнішні посилання

Див. також

Примітки

  1. ^ «Торат Шмуель» 5632, т. 2, с. 642
  2. ^ «Сефер га-сіхот» 5708, с. 200, а також у низці місць
  3. ^ У сіхот свята Песах упродовж років, а також у сіхот про Йом Кіпур
  4. ^ Мендл Калменсон, Добрий кінець, розділ 12 із книги «Лахшов тов тов» קישור לאתר בית חב"ד
  5. ^ У нусаху Хабаду не кажуть «у відбудованому Єрусалимі», як в інших сидурах
  6. ^ Ребе Рашаб, повертаючи вино в пляшку, спочатку додавав у неї трохи вина, за законом «пагум», і прямо казав: «Воно напевно пагум» (ідиш). Із записів рава Яакова Ланди, наведено в «Оцар мінгагей Хабад».
  7. ^ «Сефер га-мінгагім», Пасхальна Гагада з «Лікутей теамім у-мінгагім».
  8. ^ «Оцар мінгагей Хабад», с. 201. Це на відміну від наведеного в кількох кабалістичних книгах, де заведено повторювати й казати це 3 рази (у Гагаді Ребе: «а не як написано в сидурі Шла»).

Повідомити про помилку на цій сторінці