Перейти до вмісту

Песах шені

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Песах» перенаправляється сюди. Якщо ви мали на увазі інше значення, див. Песах (значення).
" Суть Песах шені — немає нічого «втраченого», завжди можна виправити. Навіть той, хто був нечистим, хто був у далекій дорозі. І навіть «вам» — тобто це було з його волі, — однаково можна виправити "

– «Гайом йом», 14 іяра

Песах шені — свято, що припадає на 14 іяра. Коли існував Храм, кожен, хто з вимушеної причини не приніс пасхальну жертву в її строк — 14 нісана, міг надолужити це і принести її в цей день. І сьогодні заведено відзначати цей день на згадку про принесення пасхальної жертви та їсти мацу.

У хасидуті пояснюється, що цього дня розкриваються ті самі розкриття свята Песах на вищому щаблі й дають силу для служіння Всевишньому на вищому щаблі, відповідно до місяця іяр порівняно з місяцем нісан, що символізує служіння ітгапха порівняно зі служінням іткафья. Те, що людина, якій завадили принести пасхальну жертву у встановлений строк, може надолужити її в цей день, навчає і дає духовну силу, що «немає нічого втраченого» — завжди можна виправити.

Джерело заповіді

У 2449 році від створення світу, в місяці нісан, через рік після виходу синів Ізраїлю з Єгипту, Святий, благословенний Він, уперше заповів Моше Рабейну про дотримання заповіді принесення пасхальної жертви. Як описано в Торі, у книзі Бемідбар (9, 1–14): «І говорив Г-сподь до Моше в пустелі Синай у другий рік після їхнього виходу з землі Єгипетської, в перший місяць, кажучи: нехай сини Ізраїлю здійснять Песах у призначений для нього час. Чотирнадцятого дня цього місяця, надвечір, здійснюйте його в призначений для нього час; за всіма його установами і за всіма його законами здійснюйте його. І говорив Моше синам Ізраїлю, щоб здійснили Песах. І здійснили Песах у перший місяць, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, у пустелі Синай: усе, як заповів Г-сподь Моше, так зробили сини Ізраїлю».

Однак була група людей, які були нечисті (думки про причину цього розходяться[1]: за однією думкою, йдеться про тих, хто займався похованням Надава і Авігу, за іншою думкою — про тих, хто ніс труну Йосефа, а за іншою думкою — вони осквернилися від мет міцва), і їм не дали принести жертву; і завдяки їхній вимозі, що вони теж хочуть виконати заповідь, було дано заповідь Песах шені, як розповідається в Торі:

І були люди, які були нечисті від мертвого тіла людини і не могли здійснити Песах того дня; і підійшли вони до Моше і до Аарона того дня. І сказали ті люди йому: ми нечисті від мертвого тіла людини; чому ми маємо бути позбавлені можливості принести жертву Г-сподові в призначений для неї час серед синів Ізраїлю? І сказав їм Моше: зачекайте, і я послухаю, що заповість Г-сподь про вас. І говорив Г-сподь до Моше, кажучи: говори синам Ізраїлю так: кожна людина, яка буде нечиста від мертвого тіла або в далекій дорозі, з вас чи з ваших нащадків, нехай здійснить Песах Г-сподові. У другий місяць, чотирнадцятого дня, надвечір нехай здійснять його: з мацою і гіркими травами нехай їдять його. Нехай не залишають із нього до ранку, і кісток нехай не ламають у ньому; за всією установою Песаху нехай здійснять його. А людина, яка чиста і не була в дорозі й не здійснила Песах, — буде відтята душа та від народу свого: бо жертви Г-сподньої вона не принесла в призначений для неї час, гріх свій понесе людина та. І якщо житиме у вас приходько і здійснить Песах Г-сподові, за установою Песаху і за його законом, так нехай зробить: одна установа буде у вас — і для приходька, і для уродженця країни.

— Книга Бемідбар 9, розділ 9, вірші 6–14.

Мудреці в дев'ятому розділі трактату «Псахім» обговорювали подробиці законів цієї заповіді: хто зобов'язаний її виконувати, який закон щодо тих, хто її порушує, і в чому її відмінності від Песах рішон.

Його суть і сутність

У суті Песах шені є дві загальні ідеї:

1. Як висловився Ребе Раяц: «Суть Песах шені в тому, що ніколи не буває втрачено, завжди можна виправити, навіть той, хто був нечистим, хто був у далекій дорозі, і навіть „вам“ — тобто це було з його волі, — однаково можна виправити»[2].

2. Песах шені — це продовження і піднесення суті «Песах рішон». Суть Песах рішон — стрибок і перескок: «і пройде Г-сподь над входом»[3]; суть Песах шені — перескок і стрибок, незрівнянно вищі за перескок і стрибок Песах рішон.

Ці дві ідеї не суперечать одна одній (хоча згідно з першим поясненням суть Песах шені — надолуження для того, хто не виконав Песах, а згідно з другим поясненням його суть — піднесення саме після виконання Песах рішон), оскільки й той, кому завадили принести пасхальну жертву у свято Песах рішон, не позбавлений самого дотримання свята: він дотримується і святкує його повністю, тільки без пасхальної жертви, і, отже, духовне служіння свята Песах у нього є завжди, але йому бракує фактичного принесення жертви, і надолуження дії принесення — в Песах шені.

Тобто визначення свята — не надолуження того, чого бракує, а продовження розкриттів і частина служіння людини, що почалося в Песах рішон. І з цієї причини строк свята від початку було встановлено через 30 днів після свята, а не як інші дні надолуження в Торі, які настають одразу після свого встановленого дня (як жертви реїя у свята Песах, Шавуот і Сукот, у яких дні надолуження прилягають до дня свята), оскільки через свою особливу суть він встановлює свій день сам по собі, а його характер надолуження стосується лише цієї деталі — фактичного принесення жертви для того, хто її пропустив[4].

Навпаки, надолуження в Песах шені — це деталь, що випливає із загального змісту свята: оскільки це розкриття і служіння на дуже високому щаблі, настільки, що навіть порівняно з розкриттям і служінням стрибка в Песах рішон він вважається вищим стрибком, тому з його боку немає жодного обмеження, так що навіть людина, яка не принесла пасхальну жертву, може надолужити її в Песах шені[5].

Немає нічого «пропащого» (їдиш)

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Цей день символізує силу тшуви: хоч у якому становищі перебуває єврей, він може повернутися.

Сказане — що навіть у становищі, коли людина ніби втратила щось у Торі, в її силах повернутися і надолужити це — підкреслюється ще більше тим, як цю заповідь було встановлено і дано Святим, благословенним Він. Сини Ізраїлю вимагали й наполягали: «Чому ми маємо бути позбавлені?» — попри те що знали, що за визначенням заповіді вони звільнені, а якби Святий, благословенний Він, бажав, щоб вони її виконали, Він, звісно, заповів би. Їхнє бажання і прагнення виконати заповідь зросло настільки, що вони не зважали на жоден аргумент і вимагали та просили: «Чому ми маємо бути позбавлені?» З цієї деталі ми вчимося, що зв'язок людини зі справами Тори має бути не лише як у «того, хто отримує» (пасивний зв'язок), а як у того, хто дає (активний). І в силах кожного вимагати й просити у справах трепету перед Небесами. Також людина повинна знати, що недостатньо щабля, на якому вона перебуває, і на кожному щаблі вона повинна вимагати й прагнути піднятися і досягти вищого щабля. І так само, як із заповіддю Песах шені Святий, благословенний Він, чекав, доки сини Ізраїлю самі попросять і вимагатимуть, так і саме через це служіння Святий, благословенний Він, виконує його прохання, як сказано[6]: «Трудився і знайшов»[7].

Ця вказівка — також виправдання щодо трепету, якого вимагає вивчення Тори, згідно з ученням р. Аврагама га-Малаха про мішну, що відкриває трактат «Брахот» і всю Усну Тору: «З якого часу читають Шма ввечері?» — слово «меематай» — від слова «страх» і трепет і вказує на те, що вивчення Тори має бути з трепетом[8]; і так само як час читання Шма бедіавад — до світанку, так і потрібний трепет можна надолужити протягом усього часу вигнання[9].

Другий стрибок

" Казали хасиди: три речі називаються «другими»: друга душа, друга кімната і Песах шені.

1. Друга душа – Б-жественна душа, про яку Алтер Ребе сказав, що вона — слово Гаває.

2. Друга кімната. У хасидських синагогах було заведено будувати другу кімнату, яку називали «ді хабадніце». Для кого будували цю кімнату? Для рабинів — це не підходить, для шойхетів — у них же немає часу; а тільки для хасидських балебатім — вони знали, що треба «заскочити» до «хабадніце».

3. Песах шені. Його суть у тому, що ніколи не буває надто пізно, завжди можна виправити, навіть той, хто був нечистим і в далекій дорозі, і навіть «вам», тобто це було з його доброї волі, — однаково можна виправити.

Коли беруть другу душу і входять до «другої кімнати» — цим здійснюється Песах шені, так що все стає виправленим

"

– Сіха Ребе Раяца, Песах шені 5701

Розкриття, надання сил і вказівки Песах шені за своїм змістом і суттю — це «перескок». Перескок, на відміну від ходьби, — це стрибок без порядку; ходьба — це просування з мірою та обмеженням, коли принаймні одна з ніг людини стоїть на землі, тоді як перескок — це стрибок і відрив обох ніг від землі, і його духовна суть — стрибок і перехід без урахування мір і обмежень, без порядку і поступовості.

Суть свят Песах — піднесене Б-жественне розкриття у вигляді перескоку. Тобто Б-жественне розкриття у світі без урахування порядку і природи світу (як і становища синів Ізраїлю та їхнього служіння). І справді, в єгипетський Песах було надприродне розкриття в чудесах і знаменнях, які Всевишній показав у Єгипті. Однак у Песах рішон це розкриття — на «першому» щаблі, і через нього розкривається у світі. Тоді як у Песах шені розкривається перескок на другому щаблі, і він вищий. І як пояснюється в хасидуті, в Песах рішон Б-жественне розкриття — у сфірі Малхут, яка є першою сфірою при лічбі сфірот знизу вгору. Цей щабель називається «вхід», як сказано у вірші: «і пройде Г-сподь над входом»[3], — розкриття «і пройде Г-сподь» — на щаблі «вхід»[10]. Цей щабель належить до світів, оскільки він — джерело БЕА і корінь світів. На відміну від цього, розкриття в Песах шені — на другому щаблі в сфірот, сфірі Єсод, і загалом на щаблі Зеїр Анпіна (що дає Малхут), який підноситься над світами.

Як у сфірот, так і в служінні людини. Песах рішон — у місяці нісан, суть якого в служінні — вихід з Єгипту: скасування і придушення зла, поки воно ще в усій силі, «ухиляйся від зла» — служіння іткафья. І це пов'язано з тим, що розкриття Песаху — в Малхут, оскільки суть Малхут у служінні людини — пробудження трепету перед Небесами, яке приводить людину до того, щоб не грішити, — «ухиляйся від зла». На відміну від цього, служіння місяця іяр, суть якого — відлік Омеру, обернення природних якостей до святості, за своєю суттю в служінні — служіння ітгапха, що заперечує саму сутність зла. І це теж пов'язано з Б-жественним розкриттям цього місяця в сфірі Єсод, суть якої в служінні людини — зв'язок і любов, які є в неї до Всевишнього; адже саме через це служіння впливають на тваринну душу, щоб обернути її якості. (І в дії бірура у світі є різниця між розкриттям Малхут, яке спричиняє скасування «я», і дією розкриття сфіри Єсод, яке спричиняє скасування буття.) Однак, по правді кажучи, сфіра Єсод у своїй сутності цілком вища за світ, і її суть — не «діяти» у світі, і справжня суть місяця іяр і Песах шені — служіння в самій святості, сходження зі щабля на щабель у «і чини добро».

На обох щаблях — і в «ухиляйся від зла» (Песах рішон), і в «і чини добро» (Песах шені) — є ідея перескоку в служінні людини. Рух душі в служінні людини в «ухиляйся від зла» — це втеча і поспіх від зла, з великою силою. На відміну від цього, служіння піднесення у святості зазвичай відбувається в порядку і поступово, зі щабля на щабель. Однак оскільки Святий, благословенний Він, безмежний, і також Його Тора і Його заповіді не мають кінця, то по правді, коли людина відчуває безмежність, що у святості, її рух у самій святості відбувається перескоком і стрибком, і немає нічого, що могло б її обмежити. І в цьому служіння Песах шені — у служінні самої святості продовжувати ідею перескоку (і цей перескок вищий за перескок «ухиляйся від зла», оскільки в «ухиляйся від зла» спонукою до перескоку і поспіху є зло, тоді як у перескоку у святості причина перескоку — безмежність, що в самій святості)[11].

Його зв'язок із повним Визволенням

Прохання про прихід Геули

У сіхі Песах шені 5744 року (1983/1984) Ребе пояснив і виніс із Песах шені урок у зв'язку з Геулою: цю заповідь було запроваджено саме завдяки вимозі й наполяганню євреїв «Чому ми маємо бути позбавлені?», і їм не спало на думку, що якби Святий, благословенний Він, бажав, щоб вони її виконали, Він, звісно, заповів би, — а вони вимагали виконати і надолужити заповідь принесення пасхальної жертви. І саме внаслідок цього було дано заповідь, оскільки Його воля така, щоб справи Тори і заповідей приходили через вимогу і прохання. Так і щодо приходу істинного і повного Визволення: хоча сходження у вигнання було здійснене Всевишнім, Його воля в тому, щоб ми вимагали й домагалися приходу Мошіаха власними силами[12]. І воля Всевишнього в тому, щоб Геула прийшла саме через прохання і молитву.

Розкриття

Згідно зі сказаним вище (у розділі «Другий стрибок»), Б-жественне розкриття в Песах шені — це те, що світить перескок (світло, що вище за порядок сходження) і безмежність, як вона є у святості (перескок — на щаблі «Єсод Зеїр Анпіна», який вищий за світ), а не так, як у Песах рішон, коли хоча й світить піднесене світло («і пройде Г-сподь»), але саме воно світить на щаблі, що відповідає світові (сфіра Малхут). Виходить, що розкриття в Песах шені подібне до розкриттів Днів Мошіаха, про які сказано[13]: «Як у дні твого виходу з землі Єгипетської, покажу йому чудеса». «Ніфлаот» — від слова «пеле» (-перескок): це будуть чудеса і диво навіть порівняно з чудесами виходу з Єгипту; і, як пояснюється в хасидуті, відмінність між виходом з Єгипту і Днями Мошіаха в тому, що під час виходу з Єгипту Б-жественне розкриття світило через сфіру Малхут, тоді як у майбутньому розкриття проходитимуть через сфіру «Зеїр Анпін» (подібно до Песах шені, який світить у Єсод Зеїр Анпіна, як сказано вище)[11].

Звичаї дня

  • Нечитання Тахануну — Алтер Ребе написав у своєму сідурі[14], що цього дня, 14 іяра, не читають Таханун. Цей звичай не згаданий у «Шулхан арух», однак наводиться багатьма з великих ахаронім[15]. Ребе уточнює, що у своїх словах Алтер Ребе запроваджує нове: що й у Шахарит не слід читати Таханун, попри те що заповідь їсти жертву — вночі, а саме принесення було після постійної жертви вечірніх сутінків (Мінха)[16]. При цьому в Мінху 13 іяра і 15 іяра Таханун читають, однак щодо ночі 15-го Ребе сумнівався, чи читають Таханун під час Кріят Шма перед сном[17].
  • Їсти мацу — заведено їсти мацу в Песах шені на згадку про пасхальну жертву (серед великих Ізраїлю були такі, хто додавав їсти також марор або яйце). Щодо часу їди є різні звичаї. Ребе пише, що звичай Хабаду — їсти мацу під час денної трапези, оскільки, хоча поїдання жертви було в ніч 15-го, початок принесення — а воно головне — був удень[18]. При цьому, за свідченням рава Лейбла Гронера, коли Ребе їздив до Огелю 14-го і, отже, постився, він мав звичай їсти мацу в ніч 15 іяра, а коли не їздив, їв 14-го після полудня[19].

З постанов Ребе для цього дня:

  1. Слід пробуджувати і здіймати галас серед усіх синів Ізраїлю всюди, щоб вони використали силу, яку дає Песах шені, — що навчає і дає силу виправити всі справи служіння в Торі та заповідях.
  2. У 5751 році (1990/1991) Ребе сказав: нехай кожен і кожна зробить у своїй душі чесний звіт про всі справи, які він міг надолужити, від Песах шені 5750 року (1989/1990) до переддня Песах шені цього року, і надолужить це якнайшвидше.
  3. Сила, яку дає Песах шені, щоб виправити і надолужити минуле, поширюється не лише на близьке минуле — останні дні, тижні й місяці, останній рік і таке інше, — а й на все минуле, відтоді як він став бар-міцва, і навіть до бар-міцви.
  4. Треба намагатися виправити і надолужити також нестачу щодо вищої досконалості, оскільки навіть за легкого і поверхового споглядання кожен і кожна напевно дійдуть висновку, що могли зробити дуже багато справ у вищій досконалості. Споглядання має бути як щодо власного служіння, так і щодо дії з іншими, починаючи з членів його родини, і навіть через багато років, коли його сини й доньки вже вийшли з віку «Ханох ла-наар» — до 24 років — і в них самих є сини й доньки. Це стосується і малих дітей: їм теж легко пояснити, що дуже багато справ вони могли зробити у вищій досконалості, так що вони самі пробудяться виправити і надолужити вищим чином.
  5. Це включає — і особливо — учителів і наставників, машпіїм, рабинів тощо щодо учнів, які вже виросли і самі стали вихователями та наставниками: він зможе знайти шляхи додати і надолужити свій вплив, який мав бути в попередні роки.
  6. Вказівка про виправлення і надолуження справ минулого має бути також і насамперед у справі агават Ісраель — як щодо виправлення небажаних справ, так і щоб додати ще більше в агават Ісраель і єдності Ізраїлю, у повсякденній поведінці, на ділі.
  7. Варто і правильно, щоб пробудження в усьому вищесказаному було спочатку в зібранні громади, «у множестві народу — велич Царя», коли «кожен допомагає ближньому і каже братові своєму: кріпися!», з агават Ісраель і єдності Ізраїлю.
  8. Усюди влаштують особливий фарбрейнген в особливі дні між Песах шені і Лаг ба-Омером, а також у близькі до них дні, на якому пробуджуватимуть до виправлення і надолуження всіх справ служіння — в радості та з добрим серцем, на радісному фарбрейнгені.

Додаткова література

  • Офер Міодовник, Песах шені — що це, власне, означає?, тижневик «Бейт Мошіах», 14 іяра 5783 (5 травня 2023), с. 40
  • Рав Ісраель Ельфенбейн, «Який зв'язок у єврея з природою? У єврея від початку зв'язок з „Ата бехартану“!» — у рубриці «Хаєй Рабі», випуск 2108, с. 42

Зовнішні посилання

Матеріали для дітей


Примітки

  1. ^ Трактат «Сука», 25а і далі. «Ялкут Шимоні», Бегаалотха, ремез 721.
  2. ^ «Гайом йом», 14 іяра.
  3. ^ 1 2 Шмот 22, 13.
  4. ^ «Лікутей сіхот», т. 33, с. 59 і далі.
  5. ^ Маамар «Легавін іньян Песах шені» 5738, кінець розділу 2. («Сефер га-маамарім — Мелукат», т. 3, нове видання, с. 265.).
  6. ^ Трактат «Мегіла», 6б.
  7. ^ «Гітваадуйот» 5744, т. 3, с. 1679 (Песах шені 5744, сіха 1).
  8. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 66. Сіха 19 кислева 5713 (7 грудня 1952), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 7, с. 222, пункт 13 קישור לאתר בית חב"ד
  9. ^ Сіха 19 кислева 5713 (7 грудня 1952), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 7, с. 222, пункт 19 קישור לאתר בית חב"ד
  10. ^ «Сефер га-Зогар», т. 2, 36а.
  11. ^ 1 2 «Сефер га-маамарім — Мелукат», т. 3 (нове видання — с. 264), маамар «Легавін іньян Песах шені».
  12. ^ Це підкреслюється і щодо Геули згідно з висловом мудреців («Сангедрін», 97): «Ізраїль буде визволений тільки через тшуву», — адже суть служіння тшуви — це служіння створінь.
  13. ^ Міха 7:15.
  14. ^ Завершення порядку молитви Шахарит перед «Ламенацеах... яанха».
  15. ^ Див. «Дівре Нехемья», розділ 131, пункт 9.І див. «Нітей Гавріель», закони Песаху, т. 3, с. 325.
  16. ^ У бесіді з рабі Пінхасом-Менахемом Альтером («Гітваадуйот» 5744, с. 1056, на берегах).
  17. ^ Фарбрейнген Песах шені і Шабату тижневої глави «Бегар-Бехукотай» 5743 («Гітваадуйот», Песах шені 5743, т. 3, с. 1414 і 1475).
  18. ^ «Ігрот кодеш», т. 2, с. 352 (лист 371).
  19. ^ «Гіткашрут», вип. 978, «Закони і звичаї Хабаду», примітка 9.

Повідомити про помилку на цій сторінці