Песах


Свято Песах — одне з трьох свят паломництва. Свято триває тиждень, з 15 нісана до 21 нісана (у діаспорі, де святкують також другий святковий день діаспори, свято закінчується 22 нісана). Перший день Песаху і останній день (або перші й останні два дні, в діаспорі) — святкові дні, в які заборонено виконувати роботу, а дні посередині — холь га-моед, у який частину робіт дозволено.
Свято Песах установлено на пам'ять про вихід синів Ізраїлю з рабства в Єгипті на свободу. Сьомий день Песаху позначає розсічення Червоного моря, що сталося слідом за виходом з Єгипту. Цей день (або наступний за ним день, який називають останнім днем Песаху, у діаспорі) особливо пов'язаний також із прийдешньою Геулою.
Підготовка до свята
Підготовка до Песаху — це низка дій і приготувань, необхідних до свята Песах через численні закони й подробиці у звичаях, пов'язаних із ніччю седеру, і велику суворість заборони хамецу.
Ставлення Ребе
Основна стаття – Зразок седеру
Хоча до кожного свята потрібна підготовка, свято Песах вирізняється численними приготуваннями, які виявляються в ґрунтовному прибиранні дому, інтенсивному вивченні законів і звичаїв свята, купівлі продуктів харчування і стараннях роздобути мацу й вино мегадрін до свята, та іншому.
Ребе звертав увагу на слова мудреців, що вже «за тридцять днів до свята» — починаючи з 15 адара, вивчають закони свята, і тому треба вивчати закони Песаху, доки не станеш у них обізнаним і не знатимеш, що треба робити.
Слід остерігатися їсти мацу за тридцять днів до Песаху, тобто починаючи з Пуриму.
Звичай Ізраїлю — збирати гроші маот хітім (кімха де-пісха) до свята Песах, щоб придбати необхідне до свята для нужденних, і кожна людина зобов'язана в цьому брати участь, і слід навіть повідомляти людям чи організаціям, що збирають пожертви, про родини або самотніх людей, відомих як нужденні.
Крім того, Ребе закликав докладати зусиль у мівцо «Маца» і надсилати до свята Песах знайомим мацу шмура ручної випічки для ночі седеру, зокрема й для дітей, а також подбати про влаштування для них продажу хамецу, оскільки простою дією можна врятувати багатьох євреїв від тяжких заборон Тори.
Ребе запропонував показувати в навчальних закладах учням, як влаштовують «седер» і «блюдо» і так далі, і так у них у пам'яті закарбуються закони, пов'язані з цими речами, а також готувати нові Агади для маленьких дітей, щоб кожна дитина мала свою Пасхальну Агаду, гарну і з ілюстраціями, які привернуть її серце, щоб вона знала не лише чотири запитання, а й відповідь на запитання.
З галахічного погляду, крім прибирання дому до Песаху, щоб виконати обов'язок перевірки хамецу найкращим чином, треба заздалегідь перевіряти кожну частину дому, прибирання якої закінчують, перш ніж знову заповнювати її речами, і так перевірка хамецу розтягується на кілька днів (але обов'язково залишити щонайменше одну кімнату, яку перевірять із благословенням у ніч перевірки хамецу).
Передісторія

Основна стаття – Вихід з Єгипту
הרקע לקביעת חג הפסח הוא אירועי יציאת מצרים המסופרים בהרחבה בתורה, בפרשיות הראשונות של ספר שמות.
Згідно з обіцянкою Святого, благословенний Він, праотцеві Аврагамові в Завіті між розсіченими частинами, його нащадкам — народу Ізраїлю — судилося зійти у вигнання в Єгипті. Сини Ізраїлю зійшли до Єгипту за часів праотця Яакова 2238 року від створення світу, а після смерті Леві — останнього з колін — єгиптяни почали поневолювати синів Ізраїлю тяжкою працею і видали проти них жорстокі укази. Після довгих років рабства Святий, благословенний Він, послав Моше Рабейну визволити синів Ізраїлю з Єгипту і тим самим зробити їх обраним народом, який удостоїться отримати Тору і зійти до Землі Ізраїлю.
Після того як цар Єгипту, фараон, зробив запеклим своє серце і відмовився відпустити синів Ізраїлю, Святий, благословенний Він, навів на єгиптян десять кар, що супроводжувалися великими чудесами, через Моше. По закінченні останньої кари, кари первістків, фараон погодився вивести народ Ізраїлю з Єгипту. Дня 14 нісана 2448 року сини Ізраїлю принесли пасхальну жертву за повелінням Всевишнього, а наступного дня, 15 нісана, вийшли з Єгипту.
Через кілька днів, упродовж яких вони йшли пустелею, фараон і єгиптяни пожалкували про звільнення синів Ізраїлю і почали переслідувати їх, щоб битися з ними. На шостий день після їхнього виходу, коли сини Ізраїлю стояли на березі Червоного моря, єгиптяни наздогнали їх — і тоді море розступилося, і сини Ізраїлю пройшли по ньому, а за ними пройшли єгиптяни, і море покрило їх. Розсічення Червоного моря сталося в ніч сьомого дня, 21 нісана.
Свято Песах установлено в день виходу з Єгипту, 15 нісана, а сьомий день, у який сталося розсічення Червоного моря, установлено святом Сьомого дня Песаху.
Назви свята

Свято маци
Назва свята в усій Торі[1] — «Свято маци» (щоправда, в одному місці[2] ми знаходимо написане «жертва свята Песах», і про сенс цього вірша було висловлено різні тлумачення[3].
Свято Песах
Але звичай Ізраїлю протягом поколінь, і так само в «Турі» і «Шулхан арусі» (на відміну від «Мішне Тори» Рамбама), такий, що воно називається «свято Песах». У простому сенсі свято назване цим ім'ям за пасхальною жертвою і за аналогією з назвою Свято маци[4]. Причину того, що заведено називати його саме цим ім'ям, дехто пояснював тим, що під час вигнання хотіли вшанувати пам'ять про Храм, у якому приносили пасхальну жертву[5].
У дусі хасидуту святий рав із Бердичева[6] пояснив, що назва маци — за моторністю Ізраїлю, і тому в Торі Святий, благословенний Він, розповідає хвалу Ізраїлю, а Ізраїль називає свято «свято Песах», тим самим розповідаючи хвалу Святому, благословенний Він, за те, що Він «пройшов над домами синів Ізраїлю в Єгипті».
Песах — стрибок і скік
Основна стаття – Стрибок і скік

Раші на вірш[7] «це Песах Г-сподові» тлумачить, що пасхальна жертва названа за стрибком і перескакуванням Святого, благословенний Він, і тому все служіння Ізраїлю в цій жертві має здійснюватися «шляхом стрибка і скоку».
І згідно з цим пояснюється у вченні хасидуту[8], що суть свята Песах — стрибок і скік, за яким воно й називається Песах. Тобто Б-жественне світло, що розкрилося в Єгипті й розкривається у свято Песах, є стрибком — не у звичайному порядку від ступеня до ступеня, а шляхом скоку і розкриття від одного ступеня до далекого ступеня, який незрівнянно далекий від нього, як скік і стрибок між речами, далекими одна від одної.
І як пояснюється, стрибок у цьому розкритті виявляється в багатьох подробицях
- У самій суті розкриття, що світило у свято Песах.
- У його результаті — визволенні Ізраїлю з Єгипту.
- У служінні Ізраїлю тоді й у заповідях і служінні свята.
І як наслідок також у служінні Всевишньому і у вказівках, що випливають із цього свята.
Б-жественне світло, що світило під час визволення з Єгипту, було Ор Ейн Соф, що передує цімцуму, і як сказано в Агаді «що розкрився над ними Цар над царями царів, Святий, благословенний Він» не через ангела...а Святий, благословенний Він, Своєю славою і Сам» і як пояснюється в хасидуті, ступінь, що розкрився синам Ізраїлю в Єгипті, був розкриттям Ацмуту Ейн Соф (і це тому, що сини Ізраїлю були занурені в 49 брам нечистоти, а Єгипет був ганьбою землі, і тому лише Святий, благословенний Він, Сам міг вивести їх, і жоден інший ступінь не міг принести визволення). І розкриття цього ступеня в Єгипті — скік і стрибок, і в цьому дві подробиці:[9]
- 1. Оскільки розкриття з Ацмуту, бо воно незрівнянне з будь-якими рамками розкриття, тому розкриття з нього відбувається шляхом стрибка і скоку.
- 2. Оскільки Єгипет — ганьба землі, і становище синів Ізраїлю тоді було на найнижчому ступені «а ти гола і оголена», тому розкриття на їхньому ступені було шляхом стрибка і скоку до ступеня, незрівнянного з Б-жественністю.
Визволення Ізраїлю з Єгипту було шляхом стрибка і скоку, після того як сини Ізраїлю кілька поколінь перебували в єгипетському вигнанні, де їхнє становище було на найглибшому моральному дні, і вони настільки розчинилися серед єгиптян, що дехто з них не хотів виходити звідти, і попри це їхнє визволення з Єгипту було таким, що вони вийшли звідти рукою високою і за короткий час досягли найвищих ступенів — дарування Тори[10].
А їхнім служінням для притягнення цього розкриття була їхня самопожертва, щоб принести пасхальну жертву 10 нісана, коли їм було звелено взяти собі дрібну худобу і принести її пасхальною жертвою, попри те що дрібна худоба — ідолопоклонство Єгипту, і вони зробили це із самопожертвою, суть якої в душі людини — стрибок щодо решти сил людини (оскільки вона не відповідає мірі сил, особливо коли ступінь людини низький, як у синів Ізраїлю в Єгипті).
Заповіді свята
Пасхальна жертва
Основна стаття – Пасхальна жертва
Пасхальна жертва — жертва, яку приносили всі сини Ізраїлю за часів Храму, дня 14 нісана — напередодні Песаху — в сутінках. М'ясо жертви запікали і їли групами наступної ночі, в ніч 15 нісана — ніч седеру, до півночі. Разом із жертвою приносили святкову жертву.
Коли Храму немає, промовляють «Порядок пасхальної жертви» напередодні Песаху, під час принесення жертви, і його читання — замість принесення пасхальної жертви.
Заборона хамецу

Основна стаття – Хамец, Продаж хамецу, Суворості й гідурім на Песах
У дні свята Песах, починаючи з переддня свята і до його виходу, їжа зі злаків, які набухли й заквасилися, — «хамец» — заборонена для їжі, для отримання користі, а також для перебування в нашому володінні. Мудреці додали і встановили, що на кожну людину покладено перевіряти і шукати хамец, що є в її володінні, під час перевірки хамецу в ніч 14 нісана, а потім усунути його зі світу під час знищення хамецу, яке проводиться вранці 14 нісана до шостої години дня (за лічбою часових годин). Заборона хамецу — з найсуворіших заборон Тори — він заборонений навіть у «найдрібнішій кількості», тобто в мізерній кількості, яку неможливо виміряти; і крім того, це єдине, щодо чого нас застерігають, щоб воно не було видне і не перебувало в нашому володінні. Відповідно, поширений єврейський підхід полягає в тому, щоб бути суворішим і остерігатися цієї заборони більше, ніж решти заборон Тори, і як написав Алтер Ребе[11] від імені Арізаля, що треба «дотримуватися всіх суворостей на Песах». Ще наводиться від його імені[12], що «тому, хто остерігається найменшої кількості хамецу на Песах, обіцяно, що він не згрішить увесь рік».
Заведено бути суворішими в знищенні хамецу, проводячи ґрунтовне прибирання кожного місця з метою очистити навіть мізерні крихти хамецу, і навіть у місцях, які не обов'язкові за рамками галахи. Також у саме свято Песах у хасидизмі Хабад заведено різні гідурім і суворості в пасхальній їжі, щоб якомога більше віддалитися від будь-якої підозри хамецу. Крім традиційних гідурім, які запровадили наші Ребе, провідники поколінь, і які прийняті в усіх хасидів, є ті, хто додає ще власні суворості й гідурім за родинною традицією тощо.
Протягом поколінь було прийнято постанову продажу хамецу — продавати хамец, що залишається на після Песаху, або посуд для хамецу, продажем неєвреєві так, щоб вони повністю виходили з власності єврея. Алтер Ребе додав і встановив проводити продаж через «арев каблан», постанову, що зміцнює силу продажу і надає йому характеру повного продажу в усіх відношеннях.
Споживання маци і марору
Заповідь Тори — їсти мацу в першу ніч свята, ніч седеру, на пам'ять про мацу, яку їли сини Ізраїлю в Єгипті. Заповідь — з'їсти кількість «кезайт» маци, на додачу до споживання кезайту маци разом із марором — «Корех», а також споживання кезайту маци наприкінці седеру як «афікомана» (на практиці сьогодні слід з'їсти два кезайти, один на пам'ять про пасхальну жертву і один на пам'ять про мацу, яку їли разом із жертвою).
Також заповідь Тори — їсти разом із пасхальною жертвою марор, як сказано у вірші[13] «з мацою і гіркими травами нехай їдять її». Коли Храму немає, заповідь — лише за постановою мудреців — на пам'ять про марор за часів Храму. Заповідь — з'їсти кезайт марору, вмоченого в харосет, на додачу до споживання марору разом із мацою в «Коресі».
Розповідь про вихід з Єгипту
Основна стаття – Розповідь про вихід з Єгипту
Головна заповідь ночі седеру — розповідати про вихід з Єгипту, і це передусім у відповідь на запитання дітей, які відкривають седер, — «Ма ніштана». Хоча суть заповіді — розповідь батьків своїм дітям, вона покладена на кожного, і заповідано примножувати її якомога більше — як сказано в Агаді: «І кожен, хто примножує розповідь про вихід з Єгипту, гідний похвали».
Відлік омеру
Основна стаття – Відлік Омеру
Заповідь відліку Омеру починається в другий день свята Песах, 16 нісана — це день, у який приносять у Храмі жертву омеру. Заповідь — лічити дні протягом 49 днів від свята Песах до свята Шавуот, дня отримання Тори.
Ніч седеру

Основна стаття – Етапи седеру
У першу ніч свята — а в діаспорі в дві перші ночі — проводять «ніч седеру». У ній виконують багато заповідей у межах порядку, що промовляється за книгою «Пасхальна Агада», а саме: розповідь про Вихід з Єгипту, чотири келихи, їдять марор, їдять мацу, промовляють Галель; центральна частина — промовляння уривків хвали і подяки Святому, благословенний Він, за чудеса і знамення.
Цієї ночі діти посідають головне місце в трапезі й у заповіді, головна мета ночі седеру — так, як визначає це вірш «І розкажи синові твоєму», Тора велить кожному батькові родини розповідати своїм дітям у ніч седеру історію народу, коли вийшли з Єгипту, з усіма подробицями і чудесами, що сталися, і тому дотримуються кількох дивних звичаїв, щоб пробудити увагу дітей і викликати їхній подив, і відповідати на їхні запитання.
Чотири запитання
Пасхальна Агада розповідає, що в ніч седеру присутні чотири сини: мудрий, нечестивий, простодушний і той, хто не вміє запитати; мета — привести їх усіх до важливого усвідомлення Виходу з Єгипту,
У тексті Агади, яку читають у ніч седеру, наводяться чотири запитання (що починаються «Ма ніштана»), які докладно стосуються звичаїв цієї ночі, ці запитання заведено давати дітям читати вголос[14].
Ребе запроваджує новацію, що є ще один тип дитини, крім чотирьох, яких перелічує Агада, і це п'ятий син, становище якого тяжче, і він зовсім не приходить на ніч седеру і не знає про Тору і заповіді, і тому Ребе звелів усім своїм шлухім по всьому світу проводити публічні трапези ночі седеру, на які приводять євреїв, що належать до категорії п'ятого сина, і розповідають їм також про чудеса виходу з Єгипту і велич Всевишнього.
Трапезу завершують фразою, що висловлює надію на прихід Геули негайно: «Наступного року — у відбудованому Єрусалимі».
У внутрішньому вченні Тори
Ребе наводить у книзі «Гайом йом»[15] пояснення Ребе Рашаба до чотирьох запитань згідно з ученням хасидуту:
Чим відрізняється ця ніч від усіх ночей — чим відрізняється це останнє вигнання (вигнання уподібнене ночі) від усіх вигнань, які були в народу Ізраїлю?
- Що в усі ночі ми не вмочаємо навіть одного разу — в усіх вигнаннях було очищення (вмочання — від слова очищення і відчищення) душі, але не повне, цієї ночі — двічі — у цьому вигнанні очищення остаточне, і для душі, і для тіла.
- Адже в усі ночі ми їмо хамец або мацу — в усіх вигнаннях у нас була і Б-жественна душа, і тваринна душа (хамец і маца); а цієї ночі — лише мацу — але в Геулі буде лише маца, бо нечистота повністю зникне.
- В усі ночі ми їмо різні овочі — овочі натякають на заздрість (як написано, що в кожного, хто заздрить, обличчя зеленіє), і в колишніх вигнаннях була велика заздрість у всьому світі. А цієї ночі — марор — але в останньому вигнанні заздрість більша, і навіть серед праведників.
- Що в усі ночі ми їмо і сидячи, і спершись — ті, що сидять, і ті, що сперлися, натякають на два способи служіння Всевишньому: один приводить до насолоди, що поширюється, а вищий ступінь приводить до сутнісної насолоди; у вигнанні є ті, хто досягає високих ступенів, і є ті, хто досягає менших. Цієї ночі ми всі спершись — у Геулі всі досягнуть найвищого ступеня в служінні Всевишньому.
Сьомий і останній день Песаху
Основні статті – Сьомий день Песаху, Останній день Песаху
У сьомий день Песаху сталося розсічення Червоного моря на завершення процесу виходу з Єгипту. Цей день святкується як останній святковий день Песаху — а в діаспорі, де святкують другий святковий день діаспори, святкують два дні свята: Сьомий день Песаху і Останній день Песаху. У ніч свята Сьомого дня Песаху в Любавичах було заведено, і такий звичай хасидів Хабаду, не спати всю ніч і займатися вивченням Тори.
Про останній день Песаху Бааль-Шем-Тов відкрив, що цього дня світить «розкриття сяйва Мошіаха». Це виявляється також у гафтарі, яку читають цього дня (у діаспорі), присвяченій пророцтву про Мелех га-Мошіаха і його діяння. Щоб виразити це духовне сяйво Мошіаха також у матеріальних діях і впровадити у внутрішню суть нашої реальності очікування і віру в Мошіаха, — Бааль-Шем-Тов установив їсти наприкінці цього дня Трапезу Мошіаха. Ребе Рашаб додав і встановив пити на цій трапезі чотири келихи, як у ніч седеру.
Мівцоїм і постанови Ребе
У свято Песах і в дні підготовки до нього хасиди Хабаду діють у межах кількох мівцоїм і вказівок Ребе:
Маот хітім
Основна стаття – Маот хітім
З року в рік, кожного свята Песах, «Махане Ісраель» збирає маот хітім — фінансування святкових потреб для нужденних родин з анаш у всьому світі. На чолі роздачі стояв і стоїть секретар Ребе рав Шалом-Мендл Сімпсон. Відоме особливе ставлення Ребе до цієї роздачі, і багато разів він закликав до цього в святих сіхот[16].
Мівцо «Маца»

Основна стаття – Мівцо «Маца»
- Роздача маци шмура — 5714 року (1953/1954) Ребе вказав намагатися надсилати до свята Песах знайомим — принаймні для ночей седеру — круглу мацу ручної випічки, і саме — мацу шмура.
- Маца для учня — 5721 року (1960/1961) рав Іцхак Ганзбург започаткував мівцо «Маца для учня», в межах якого діти з усіх кіл приходили подивитися і взяти участь у процесі випікання маци. Цей мівцо триває донині в різних варіаціях. Багато шлухім і хасидів проводять по всій країні майстер-класи випікання маци, де діти самі печуть зразкову мацу.
Публічний пасхальний седер
Основна стаття – Публічний пасхальний седер
За вказівкою Ребе хасиди Хабаду проводять публічний пасхальний седер, у якому запрошують брати участь усіх охочих, чоловіків, жінок і дітей, безкоштовно — щоб пережити справжній єврейський седер з усіма заповідями свята за галахою. Такі седери сьогодні проводять Бейт Хабади в усьому світі.
Ісру хаг Песах
На Ісру хаг Песаху Ребе зазвичай їсть і п'є саме з песахового посуду[17].
Див. також
- Етапи седеру (звичаї)
- Хасидський Песах
- Нові тлумачення Ребе до свята Песах у проєкті «Нові тлумачення Ребе на Шас»
Додаткова література
- Песах у Ребе, у рубриці «Ве-габет пней мешіхеха», тижневик «Бейт Мошіах» 9 нісана 5780 (3 квітня 2020) сторінка 62
Зовнішні посилання
- «Лікутей сіхот — Моадім» — свято Песах

- До Останнього дня Песаху: маамар, що починається словами «Ве-наха» 5725 з роз'ясненнями —

- Свято Песах, закони і звичаї, статті та історії —
(посилання не працює)
Хасидут про свято Песах
- Пасхальна Агада з роз'ясненнями Ребе на сайті HebrewBooks
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» від Ребе частина 1 на сайті HebrewBooks
- Пасхальна Агада з «Лікутей теамім у-мінгагім» від Ребе частина 2 на сайті HebrewBooks
- «Шаарей га-моадім» Песах частина 1 на сайті HebrewBooks
- «Шаарей га-моадім» Песах частина 2 на сайті HebrewBooks
- Покажчик і зміст до маамарів його святості Адмора шліта на свято Песах
- Медіа до свята Песах
Відео з Ребе
- Сіха Ребе до Песаху
—

- Звичаї Ребе під час набирання маїм шелану
—

- Ребе надсилає мацу до Святої Землі
—

- Ребе знищує хамец
—

- Ребе на роздачі кос шель браха на виході Сьомого дня Песаху
—

- Підготовка Ребе до свята Песах

Різне
- Рав Іцхак Тейхтель, шаліах у Нашвіллі, Теннессі, у бесіді про значення свята Песах
—

- Рав Іцхак-Айзик Ланда, Урок із законів Песаху

- Рав Єгуда-Лейб Нахмансон, Біркат га-ілянот за бажанням чи обов'язково та інші звичаї Хабаду на Песах, на сайті «Ве-еле га-мішпатім»
і транскрипція
- Тридцять днів до свята — галахічна схема підготовки до свята Песах, виробництва «Махон галаха — Хабад»
- Рав Герцль: діти мають радіти підготовці до Песаху

- Рав Іссер Шпінгер, Закони Песаху на тему кашруту їжі в різних продуктах на YouTube-каналі «Хасидут Chassidus» на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
- Рав Менахем-Мендл Глуховський, Закони Песаху на тему перевірки й продажу хамецу, кошерування кухні, переддня Песаху і ночі седеру, рав Менахем-Мендл Глуховський рік 5786 на YouTube-каналі «Хасидут Chassidus» на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
| Свята та пам'ятні дати | ||
|---|---|---|
| Встановлені Торою | Шабат • Песах • Сьомий день Песаху • Песах шені • Шавуот • Рош га-Шана • Десять днів каяття • Йом Кіпур • Грізні дні • Сукот • Гошана раба • Шміні Ацерет • Сімхат Тора | |
| Встановлені мудрецями | Ханука • Пурим • Другий святковий день у діаспорі • Ерув тавшилін | |
| Пости | Піст Гдалії • Десяте тевета • Піст Естер • Сімнадцяте тамуза • Дев'яте ава • Піст первістків • Піст БАБ • Дні Шовавім • Піст на кілька годин | |
| Звичай Ізраїлю | Ту бі-Шват • Пурим катан • Лаг ба-Омер • Ту бе-Ав | |
Примітки
- ^ Див., наприклад, Шмот 34, 18.
- ^ Шмот 34, 25.
- ^ Див. у загальному листі Рош ходеш нісан 5736 (квітень 1976) (Пасхальна Агада з «Лікутей теамім мінгагім у-веурім» частина 2 сторінка 668 і в перекладі святою мовою в книзі «Шаарей га-моадім» — Песах частина 2 с. 34 (с. 30).) примітка «Свято маци».
- ^ І хоча принесення жертви — напередодні Песаху, також і свято Шавуот назване за тижнями, які відлічували «перед ним» «Шаарей га-моадім» Песах частина 2 с. 34 (с. 30)].
- ^ «Атерет зкеним», наведено в згаданому загальному листі.
- ^ «Кдушат Леві» тижнева глава «Бо» — наведено в згаданому листі.
- ^ Шмот 12, 11.
- ^ «Лікутей Тора» Шір га-шірім 15, б-г, «Ор га-Тора» Ваїкра т. 3 сторінка 768, маамар, що починається словами «Коль доді» 5736 (10 нісана і 11 нісана, і ще там у наступних маамарах) загальний лист нісан 5736 (квітень 1976) і ще. Ґрунтується на поясненні каббали (сідур Арізаля і ще.) під час пояснення назви свята четвертою причиною, що Песах означає стрибок.
- ^ Маамар, що починається словами «Коль доді» 11 нісана 5736 (11 квітня 1976). І див. у «Лікутей Тора» 15, б і там само г два різні пояснення Песаху як назви за стрибком.
- ^ Згаданий загальний лист 5736.
- ^ Його респонси розділ 6.
- ^ «Беер ейтев» «Орах хаїм» початок розділу 447. Роз'яснено в сіхі Ахарон шель Песах і Песах шені 5740.
- ^ Бемідбар 9, 11.
- ^ Удень першого дня свята Песах 5732 (30 березня 1972) Ребе — не як зазвичай — провів фарбрейнген опівдні і вказав на фарбрейнгені дітям, які приїхали з Росії, поставити чотири запитання, і це повторилося наступного дня, на фарбрейнгені, на який Ребе вказав привести всіх дітей.
- ^ «Гайом йом», 19 нісана
- ^ Докладніше див. у книзі рава Йосефа-Іцхака Амара, збірник «Потреби свята» — про обов'язок намагатися забезпечити потреби свята кожного єврея і єврейку.
- ^ «Бе-холь бейті нееман гу», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2033, сторінка 32.